Напередодні перших ста днів роботи нового очільник Київської обласної державної адміністрації, Олексій Чернишов розповів в інтерв'ю РБК-Україна про інвестиційні перспективи Київскої області, перші досягнення на посаді, плани та найбільш проблемні питання регіону.
Як оцінюєте перші сто днів на посаді голови Київської ОГА? Чи є вже розуміння, в якому напрямку рухати роботу в області? Які завдання собі ставите?
За ці сто днів точно часу стало ще менше, а завдань, які сам собі ставлю кожного дня, побільшало. У владу я прийшов свідомо, із бізнесу, де все якщо не чітко і зрозуміло, то принаймні більш структуровано. В державному управлінні перше, з чим стикаєшся - це застаріла система, а також борги. Деякі проєкти, які отримав у спадок, мають більш ніж десятирічну історію реалізації. Проте, з минулого року з приходом великої кількості молодих умотивованих людей, із новітніми підходами й прагненням оновити систему, дійсно отримуємо реальний результат. Темп, в якому ми працюємо, шалений.
Щодо розуміння - воно в мене є з першого дня роботи. Задачі чіткі: змінити владу в районах, працювати за пріоритетними проектами з розвитку інфраструктури, соціального забезпечення, екології, залучати інвестиції. Таким чином, створюємо всі передумови, щоб Київщину сприймали не лише як адміністративний центр країни, а й як інвестиційну вітрину держави. Принаймні ті проекти, над якими працюємо, підсилять це сприйняття дуже скоро.
Про які проекти йде мова? За якими напрямками будете створювати цю вітрину?
Їх декілька. Для розвитку інфраструктури як регіонального, так і національного рівня є Велика кільцева автомобільна дорога. Її будівництво, про яке почали говорити з 2005 року, стане довгоочікуваним глобальним прогресом, допоможе створити нові робочі місця та залучити інвестиції. Завдяки ВКАД плануємо спростити сполучення в приміській зоні Києва. Це особливо актуально для районних центрів, якими пролягатиме траса. За рахунок швидкісного й комфортнішого об’їзного маршруту розвантажимо від транзитного транспорту дороги області та столиці. А ще зменшить викиди в атмосферу, тож і екологія поліпшиться.
Процес безпосередніх робіт має прискорити ухвалення на державному рівні рішень про передачу та вилучення земельних ділянок під будівництво ВКАД у держвласність. До речі, Велика Кільцева - один із кількох проєктів Київщини в інвестиційному атласі України 2020 року.
Які ще проекти від Київщини потрапили до цього атласу?
Ці проекти стосуються інфраструктури, альтернативної енергетики та туризму. Вони ключові для залучення інвестицій і розвитку області. Це і чорнобильська тема і міжнародний білоцерківський аеропорт.
Європейська практика - розташування аеропортів на невеликій відстані від столиць. Приміром, Бове знаходиться за 70 км від Парижу. Англійські Станстед та Лутон – під Лондоном. Переважно вони обслуговують лоукости. Того ж хочемо і для аеропорту "Біла Церква". Надання йому статусу міжнародного залучить нові авіакомпанії, що позитивно вплине на розвиток туризму та економіки не лише області, а й всієї України. Адже, поруч із аеропортом пролягає залізниця і це автоматично зробить його мультимодальним. Що створить унікальний транспортний хаб для перевізників. Таке рішення ідеально вписується у державну політику Міністерства інфраструктури із залучення до України міжнародних лоукостерів та інвесторів.
Як просувається робота з цими лоукостерами та інвесторами? Є вже якісь перші кроки?
Наразі ключовою задачею є впорядкування земель, на яких розташовані споруди аеропорту. Вже розроблено попереднє техніко-економічне обґрунтування для міжнародного аеропорту "Біла Церква".
До кінця 2020 року маємо відкрити пункт пропуску через державний кордон та отримати міжнародний статус. Потім треба збудувати вантажний та пасажирський термінали й центр сучасного обслуговування.
Тобто авіаперевізники за рахунок нового аеропорту зможуть відточити логістику та розширити свої пропозиції і для вантажних, і для пасажирських перевезень.
Яка ситуація з залізничними перевезеннями в області?
З першого дня опікуюсь цим питанням, адже воно пов’язане із агломерацією, про яку ми вже згадали. Наразі питання якості залізничних перевезень в Київській області стоїть гостро. Команда КОДА запропонувала модернізувати приміську залізницю та зробити перевезення максимально комфортними для пасажирів. Вже цього місяця розпочинаємо ремонт п’яти складів електропоїздів (44 вагони), реконструкцію станцій та платформ, капітальний ремонт пішохідних мостів станцій "Вишневе" та "Васильків".
На черзі - поліпшення залізничного сполучення з Фастовом, Білою Церквою та Миронівкою. А саме оновлення рухомого складу приміських поїздів.
Електричний транспорт домінує у Європі, тому ми будемо працювати у тому ж напрямку. Київська агломерація має великий потенціал у цьому. Окрім розвантаження основних дорожніх магістралей, розвиток електричних залізничних перевезень позитивно вплине й на всю область. Адже, сьогодні кілька десятків тисяч мешканців області кожного дня їздять на роботу до столиці.
На вашу думку, така тенденція внутрішньої міграції збережеться чи зникне? І як вона впливатиме на розвиток та проблеми в регіоні?
Розвиток агломерацій – світовий тренд, який зараз на піку. За прогнозами експертів, він зберігатиметься ще кілька десятків років. Все більше людей хочуть жити за містом у зручних, екологічних місцях і при цьому працювати у столиці. Нагадаю, що Київщина посідає перше місце за обсягами житлового будівництва. Тож маємо просто зараз потурбуватися про транспортний комфорт людей. Проект якісної міжміської залізниці має стати національним.
Щодо інвестиційної теми, які все-таки є напрацювання в цьому? Що конкретно вже для цього зроблено?
Крім залучення грошей в інфраструктуру, є і інші ідеї співпраці з іноземним та вітчизняним капіталом. Це технології, які має Київщина. Наприклад, єдина електронна система інвестиційних пропозицій.
Популяризувати столичний регіон будемо через відновлення роботи Агенції регіонального розвитку та Інвестиційної ради. Цього місяця заплановано збори із ключовими гравцями - компаніями та інвестфондами, які давно і успішно працюють в Україні, вкладають гроші, створюють нові робочі місця та розвивають міста і області.
Але на всіх етапах спілкування із інвесторами зрозуміло одне - потрібна підтримка держави. І ми будемо не тільки інвест-нянями, але й інвест-сек’юріті, якщо потрібно. Інакше мрії про інвестиції можна залишити мріями