ru ua

Олександр Сич: "В умовах війни будь-яка співпраця з Росією зведена до мінімуму"

Автор: RBC.UA
Віце-прем'єр-міністр Олександр Сич, що відповідає за гуманітарну сферу, в інтерв'ю РБК-Україна розповів про боротьбу з проявами сепаратизму на українському телебаченні, про нинішню взаємодію з Росією у гуманітарній сфері, а також про наміри української влади щодо святкування 9 Травня.

РБК-Україна: 15 квітня ви доручили Державному комітету телебачення і радіомовлення разом з Міністерством внутрішніх справ і Національною телекомпанією України розглянути питання щодо перебування на керівних посадах обласних телерадіокомпаній та притягнення до правової відповідальності осіб, причетних до тиражування ідей сепаратизму, тероризму та посягання на територіальну цілісність України. Які саме ТРК були викриті в цьому?

Олександр Сич: Вимога притягнути до відповідальності керівників ОДТРК прозвучала під час установчого засідання громадської експертної ради з питань інформаційної політики при віце-прем'єр-міністрові, до якої входять такі знані медіа-експерти, як Наталія Лигачова (шеф-редактор "Телекритики"), Святослав Цеголко (ведучий 5 каналу), Андрій Куликов (ведучий ток-шоу "Свобода слова" на ICTV), Костянтин Квурт (голова правління МГО "Інтерньюз-Україна"), Тарас Шевченко (директор Інституту медіа права), Тарас Петрів (президент фундації "Солідарність"), Юлія Черноусько (ведуча радіо "Європа плюс"). Медіа-експертів непокоїть стан інформаційної політики та засилля в інформаційному просторі закликів до повалення конституційного ладу, сепаратизму, перекручення та спекуляції, які лунали на деяких регіональних державних каналах.

Я дав офіційне доручення Держкомтелерадіо спільно з НТКУ та МВС перевірити діяльність керівників ОДТРК у цьому контексті, звернути увагу на кричущі факти антидержавної інформаційної політики. Очевидно, що виконавцям такої політики не місце на державних посадах. У нас достатньо порядних висококваліфікованих фахівців, які здатні транслювати об'єднавчі меседжі, будувати політику на гуманістичних, державницьких засадах.

Наразі Держкомтелерадіо вже звільнив з посад гендиректорів Луганської, Миколаївської та Сумської ОДТРК.

РБК-Україна: Чи продовжується зараз співпраця між Україною і Росією в гуманітарній сфері? В яких напрямках?

Олександр Сич: В умовах війни цілком закономірно, що будь-яка співпраця із Росією зведена до мінімуму. Яка може бути співпраця із агресором? Звісно, коли є потреба визволяти заручників,захищати права українських громадян, зокрема на окупованих територіях, ми шукаємо шляхів взаємодії.

Так, у питаннях видачі дипломів про середню освіту українським школярам у Криму МОН контактував з місцевою окупаційною владою, ця проблема вирішена, діти отримають документи. Ще одне гостре питання - захист музейних цінностей на території Криму. Тут Україна була змушена звернутися до ЮНЕСКО, тим більше, що, наприклад, Херсонес Таврійський включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Ми не маємо змоги самостійно забезпечити збереження музейних цінностей на окупованому півострові, тут потрібен моніторинг та реакція з боку міжнародних організацій. Нещодавно ЮНЕСКО, визнавши загрози освітньому процесу, свободі слова та об'єктам культурної спадщини у Криму, ухвалило рішення здійснювати постійний моніторинг на півострові.

РБК-Україна: Чи готується святкування в Україні Дня перемоги 9 травня? На якому рівні буде відзначатися це свято? Опишіть, будь ласка, Ваше ставлення до нього?

Олександр Сич: Уряд зараз обговорює підходи щодо цієї дати і вважає, що найприйнятнішим форматом була б відмова від гучних святкувань із пропозицією проведення молебнів. Ідеться про те, що найголовніший зміст цих урочистостей - вшанування пам'яті усіх загиблих у тій війні, по який бік фронту із власної чи не з власної волі вони б не воювали. Передусім це наш християнський обов'язок - віддавати належну шану полеглим.

Окрім того, Уряд, зокрема й силові відомства, робитиме все можливе, щоб не допустити спекуляцій навколо цієї дати, які можливі в контексті поточних подій, зокрема з боку проросійських сил та російських терористичних угруповань в Україні. Вважаю, що незалежно від своїх політичних переконань, кожен, хто бажає добра українській державі, не має піддаватися на спекуляції й здійснювати антидержавну політику.

Особисто для мене ця дата є днем вшанування пам'яті всіх загиблих. Тим більше, що саме таке трактування є актуальним для мільйонів українських родин. Адже їх рідні часто гинули по обидва боки фронту, воюючи і проти нацистської, і проти більшовицької окупації України.

РБК-Україна: Які дати, Ви вважаєте, треба відзначати на державному рівні? А які держсвята слід було б скасувати?

Олександр Сич: На державному рівні мають відзначатися дати, пов'язані із важливими подіями та явищами нашої історії та культури. Безумовно, ідеться про традиційні християнські свята, - Різдво. Великдень, Трійцю, - які вже зафіксовані в нашому календарі й свідчать про те, що ми є віковічно християнським суспільством.

Що ж до історичних дат, то це передусім День Незалежності. Новітня історія подарувала нам подвиг Небесної сотні, який теж має бути вшанований. Оскільки днем масової загибелі героїв стало 20 лютого, я, перебуваючи ще в статусі народного депутата, подав разом із колегами законопроект про відзначення цієї дати як Дня захисника вітчизни. Він має замінити собою ідеологічно чуже нам і не пов'язане з українською історією совєтське свято 23 лютого. А оскільки існує інерційна традиція, що цього дня жінки вітають чоловіків, то для цієї мети якнайкраще прислужиться нове свято 20 лютого.

На моє особисте переконання, має відзначатися й свято Покрови Пресвятої Богородиці - 14 жовтня. Воно є дуже символічним і всеосяжним, адже увібрало в себе всю героїку української історії. Божа Мати вважається захисницею усіх вояків - і козацтва, і Української повстанської армії. Саме на національній героїці й будується менталітет нації.

Святами ми маємо пропагувати й традиційні українські цінності, тому важливим є відзначення Дня матері у другу неділю травня. Повага, любов до матері має стати об'єднавчою цінністю. Крім того, цей день може замінити заідеологізований день 8 березня, в який, також традиційно, українські жінки чекають вітань і особистої уваги від чоловіків.

Загалом вважаю, що треба відмовлятися від свят, що лишилися нам у спадок від совєтської ідеологічної системи. Кожне суспільство формує свою символіку, відображає у святах нові традиції. Ми маємо нарешті відновити власну ментальність і культуру, вплівши в неї новосформовані традиції сучасної доби.

РБК-Україна: Ви були співавтором законопроекту про заборону абортів в Україні. Цей документ так і не був прийнятий. Як Ви вважаєте, введення заборони на аборти в Україні ще актуальне?

Олександр Сич: В Україні існує проблема абортів. І це нормально, що в демократичному суспільстві щодо неї, як і будь-якої іншої, ведеться широка дискусія. Різні частини суспільства мають різну точку зору щодо цього питання. Мої виборці висловлювали стурбованість демографічною ситуацією та репродуктивним здоров'ям нації. Водночас є люди, які інакше оцінюють цю проблему. Заборонити дискусію означало б піти недемократичним шляхом. Арбітром у цій ситуації має бути парламент, який представляє усе суспільство, усю розмаїтість підходів, - він і прийматиме остаточне рішення.

Спілкувався Михайло Криволапов