Олександр Щуцький: Контрабанда вийшла на новий рівень боротьби з митницею

Ви очолили Чорноморську митницю, яка об'єднала Миколаївську і Херсонську області, в листопаді минулого року. Як перші враження? Наскільки доцільні, на вашу думку, такі регіональні об'єднання? Адже в цілому, за минулий рік кількість митниць було істотно скорочено.

Поки важко сказати однозначно, яких більше – позитивних чи негативних моментів. Центром Чорноморської митниці став Херсон, а митне оформлення і контроль, які проводять на постах двох об'єднаних митниць, як були в двох областях – так і залишилися.

Територіальна розділеність змушує щоденно розподіляти робочий час для можливості зустрічей з бізнесом, главами обласних адміністрацій, правоохоронними органами, як Миколаївської, так і Херсонської областей. По суті, мені потрібно в двох регіонах перебувати одночасно, що, скажу вам, ускладнює і уповільнює, в деякій мірі, робочі моменти, які потребують нагального вирішення.

Заспокоює те, що на даний момент йде робота по модернізації, вдосконаленню документообігу з метою взаємодії в онлайн-режимі, що спростить спілкування, у першу чергу, з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іншими. В перспективі, коли повною мірою запрацює "цифрова митниця" та онлайн-сервіси – відкриються нові можливості прискорення митного оформлення.

А працівники як відреагували?

Раніше ці області завжди між собою конкурували за показниками: виконання плану, наповненню бюджету, залучення суб'єктів, виявлення порушень митних правил і т. д. Тепер, у рамках вже однієї структури, ці два сильних, непростих, але злагоджених колективу, як і раніше, конкурують. Це, безумовно, дружня конкуренція, але вона присутня.

Ще, не менш важливий момент – складність регіону. Багато суб'єктів часто кочували від однієї митниці до іншої залежно від комфортності, швидкості роботи і іншого. Крім того, частина великих суб'єктів через некомфортні умови, тиску йшли в інші регіони, або взагалі з українського бізнесу.

Для мене, в першу чергу, стояло завдання повернути їх довіру та довіру бізнесу до митниці в цілому.

Тиск з боку кого?

З боку державних структур. Ще до роботи на держслужбі, коли я займався бізнесом, теж зазнав такого роду тиск. З імпортерами добрив навіть велася війна, яка активно висвітлювалася в пресі, але мало хто знає, що відбувалося з ними насправді.

На сьогоднішній день мені частково вдалося повернути найбільших з цих імпортерів. І тепер разом з бізнесом ми показуємо, що той чи інший бізнес "білий" та працює прозоро. А це, повірте, не простий шлях.

Крім імпортерів добрив, повернулося ще кілька великих компаній, що звичайно ж позначилося на надходження доходів до бюджету. Адже раніше митниці в Херсоні й Миколаєві були більше експортними, зараз ми потроху змінюємо вектор до імпорту.

Які ще перед вами стоять завдання в рамках цієї реорганізації?

Основні завдання, за великим рахунком, не змінюються, тому що головне завдання, яке стоїть перед будь-якою митницею – це наповнення державного бюджету. Крім того, прискорення роботи і мінімізація тиску на бізнес. Говорячи про мінімізації тиску на бізнес, ми не повинні забувати про те, що багато контрабандистів почали більш майстерно маскуватися і йти від митних платежів. Якщо раніше вони працювали за принципом – завезли товар, спробували його замаскувати, "переміксувати" з іншим товаром тощо, то зараз вони працюють більш майстерно.

Але нові схеми однаково можливі тільки у змові з митниками?

Ні, їм не обов'язково бути в змові з митницею чи ще кимось. Коли псевдо-офіс знаходиться десь в Китаї або Туреччині, який формує партію товару, його ціну і цей "пакет" подають до оформлення – не обов'язково когось підкуповувати. Боротьба з такими контрабандистами – це досить тонка інтелектуальна робота.

І як, сьогоднішня митниця здатна на таку тонку інтелектуальну роботу?

Так, але на це потрібен час, тому що іноземні партнери по-різному допомагають у цій боротьбі. Деякі запити, які ми відправляємо в той же Китай, в більшості випадків залишаються без відповіді. В результаті, митниця змушена використовувати інші механізми і знаходити факти, які підтверджують, що ціна була занижена або ще гірше – до нас заїхав не той товар, який виїжджав з країни-експортера.

Крім того, потрібно розуміти, що контрабанда в Україні будувалася не протягом місяця або двох, багато контрабандистів за ці роки вже встигли стати мультимільйонерами. У них ресурсів вистачить на будь-яку "війну" по відношенню до митниці.

І так, підкупи, на жаль, теж мають місце бути, адже зарплата у інспекторів абсолютна не конкурентна менеджерській роботі і не відповідає рівню їх знань.

Про яку зарплату в середньому йде мова?

В середньому до 10 тисяч гривень. Багато скажуть, що чимала сума, але, повірте, для протистояння контрабандних потоків, щоб підготувати фахівця, що розбирається в тонкощах митного оформлення, піде мінімум 5 років роботи на митниці. На мою думку, відповідальність інспектора за результати роботи набагато вище, ніж його зарплата. Крім того, цього ж інспектора лягає адміністративна і кримінальна відповідальність.

Яка зарплата могла б виправити таке положення справ? У світлі нещодавньої інформації про зарплати наших топ-чиновників – це популярна нині тема.

На жаль, наша країна знаходиться не на тому економічному підйомі, якого нам би всім хотілося, адже у нас йде війна. Але, не варто забувати, що і інспектор митниці стоїть на захисті економіки країни і повинен отримувати гідну зарплату.

Як менеджеру, мені здається, вірною і чесною була б така політика – при перевиконанні плану митницею, з метою стимулу для співробітників – 10% від перевиконанної суми віддавати на преміювання співробітників митниці. І тоді, з'являється пряма залежність між ефективністю роботи і фінансової складової, яка стимулює інспектора до професіоналізму, швидкості і якості.

Ви вже сказали, що основне завдання митниці – надходження до держбюджету. Так ось, за підсумками минулого року недобір до держбюджету від митниці склав близько 20 млрд грн, саме такі цифри назвали в Міністерстві фінансів України. Які показники на вашій митниці? За рахунок чого будете компенсувати втрати в цьому році?

Так, ми дійсно могли зустріти кінець року з недовиконаним планом Міністерства фінансів, але за фактом навіть перевиконали його. Це стало можливим тому, що ми провели низку плідних зустрічей з бізнесом. Це, насправді, дуже показовий кейс успішної взаємодії бізнесу і держорганів. Якщо у бізнесу є довіра, якщо йому надають належний сервіс, а не тиск, як часто у нас буває - бізнес готовий йти і йде на зустріч державі. Це не послуга або довіра до мене, як до начальника митниці, тому що завтра мене там може і не бути, а до принципів і засад держави як такої.

Аналізуючи підготовлений план Мінфіну, бачимо, по-перше, що за основу взято план попереднього року з урахуванням додаткового коефіцієнта на інфляцію і т. д., але не врахований той факт, що в січні 2019 року, наприклад, була просто рекордна кількість розмитнень "евроблях", тоді як у січні 2020 – цього немає і поготів.

Другий момент – в плані не були належним чином враховані валютні коливання - наприклад, фактор скорочення імпорту.

У нашому динамічному світі, вже немає і не може бути стабільних показників з року в рік, і на це треба відповідно реагувати.

З урахуванням того, що ви сказали, які очікування на 2020 рік? За рахунок чого вийде наздогнати і навіть обігнати показники минулого року?

Зараз найбільший вплив на бізнес здійснює політична ситуація. Як тільки бізнес починає більше довіряти державі – обсяги коштів, які надходять до бюджету, збільшуються. Якщо ж бізнес відчуває тиск, то він скорочує свою роботу, тому, що на цьому ринку він починає відчувати себе неспокійно.

Крім того, якісне виконання своєї роботи інспектором, ефективна боротьба з контрабандою та заниженням вартості товару, дає можливість вирівняти конкурентну боротьбу на ринку між суб'єктами.

З приходом нової влади бізнес став себе спокійніше почувати?

З приходом нової команди, дійсно, багато стали цікавитися українським ринком, але ще не так багато часу пройшло, щоб вони закріпили бажання залишатися тут.

Я спілкувався з деякими компаніями, які планують з інвестиціями зайти в 2020 році і збільшити обсяги продукції, виробництв, але не всі вони відчувають стабільність у політичних процесах. Якщо з якихось причин політична ситуація погіршиться – багато бізнес-проектів з інвестиціями – закриються по всій Україні.

Крім того, на сприйняття України, як країни - відкритою для бізнесу, негативно впливають безліч компрометуючих інформаційних атак в бік митниці і влади. Мені, як людині відносно новій на держслужбі, спочатку було дуже важко до цього звикнути.

До вашої біографії ми ще повернемося. Як ви думаєте, глава митниці Максим Нефьодов розуміє ризики, про які ви говорите? Як часто взагалі з ним комунікуєте?

Він добре розуміє ситуацію і відкрито виступає за боротьбу з контрабандою, Максим не та людина, яка може бути замішана у якихось там контрабандних схемах. Для нього і для митниці, в цілому, – це великий іміджевий проект, з яким його далі розглядатимуть як топ-менеджера, який дійсно може щось змінити і побудувати.

Але, на жаль, на боротьбу з Нефьодовим, направлено стільки коштів і сил, як не не було за жодного з його попередників. Вже ця ситуація говорить про те, що глава митної служби не закриває очі на контрабандні потоки.

У теж час, в одному з інтерв'ю глава Офісу президента Андрій Богдан заявив, що вважає Нефьодова не дуже ефективним керівником і навіть підтвердив консультації з колишнім першим віце-прем'єр-міністром Валерієм Хорошковським. Чи відомо вам щось про консультації з Хорошковським? Яких порад від нього чекають?

Чесно вам скажу, про те, що хтось із керівництва країни проводить або не проводить з кимось зустрічі, в тому числі, на предмет ситуації на митниці – в регіонах не знають. Це більш високі матерії.

Але особисто моя думка, у митниці були різні періоди і в кожного періоду були свої плюси і мінуси. Валерій Хорошковський керував митною службою, коли про електронну митницю можна було тільки мріяти, і відповідно на той момент, за багатьма моментами важко було встежити. Але завдяки його сильним менеджерським здібностям, він зміг залучити, дійсно, професійну і підготовлену команду, яка і створювала службу. Так, багато що з того часу змінилося, митниця стала інша. На жаль, кожен новий виток реформ супроводжується чищенням кадрового складу, що вбиває і продовжує вбивати митницю.

Але поки що навіть у цій складній ситуації, на мою думку, Максим Нефьодов все робить правильно.

А на скільки оновився склад за нинішньої реформи? Яка з цим ситуація на вашій митниці? Були ті, хто саботував роботу?

На сьогоднішній момент не можна говорити про якесь велике кадрове оновлення. Нові люди завжди потрібні, але, якщо у тебе не вистачає інспекторів – ставити замість них молодих і не досвідчених - не можна. У будь-якому випадку, завжди повинен залишитися кістяк, який зможе навчити нових, інакше це буде просто красивий піар-проект. Навіщо вигадувати нову операційну систему, за добре працюючої старої?

Хороший керівник, який знає і відчуває свій колектив, легко і швидко визначає "паразита", який своїми діями паралізує роботу, займається здирництвом та виконанням бюджетних програм для себе. І, відповідно, з такими прощаємося.

Митниця, як будь-яка військова структура, має чітку вертикаль, яке ви ставите завдання – таке і виконають. Якщо керівництво скаже не тиснути на бізнес, повірте, ні один з інспекторів або співробітників, які поважають своїх керівників, не зроблять нічого протизаконного. Тому який начальник митниці, така й митниця.

Але ж численні історії про корупцію на митниці не просто так виникли, а викорінити це можна тільки звільненнями.

Знаєте, легко звинувачувати митницю в корупції. Ось візьмемо, до прикладу Італію. Якщо ви там були, то помічали, що навіть у Римі на ринках масово продаються підробки речей відомих брендів, які, звичайно ж, були завезені контрабандою. Невже там не борються з цим? Звичайно, борються, але чесно зізнаються, що все-таки існує контрабандні потоки, приблизно 30%. І це мова про італійців, у яких немає проблем з фінансуванням, у яких інспектори отримують конкурентні оклади, всі умови для виявлення контрабанди створені – але проблема не викорінюється, і не тому, що там корупція, а тому, що весь світ цього не може домогтися.

Що зараз в основному намагаються завозити контрабандою?

Наприклад, будучи керівником митниці в Сумській області спільно з СБУ ми перекривали контрабандні потоки, які йшли з/до Росії, в основному: сигарети, алкоголь, зброю, культурні цінності, ікони.

Був випадок, що ми знайшли в автомобілі розібраний кулемет. Дивно було зустрічати критику: "от якщо б цей кулемет намагалися ввести з РФ і його знайшли, тоді молодці, а так хай краще б пропустили". Але ті, хто так писали, напевно, не розуміють, що якби цей кулемет потратив куди-небудь на Червону площу (за заздалегідь підготовленим планом ФСБ) і почни там стріляти, це було б чудовою можливістю для росіян заявити, що "бандерівці" влаштували поножовщину, і запустити відповідну операцію. Як би відреагували наші міжнародні партнери? Що б зробила в результаті Росія? І, ось, здавалося б, маленький нюанс на митниці (де ті Суми на світовій політичній карті), а реакція могла б бути в усьому світі.

Відмінною рисою Чорноморського регіону є те, що основна контрабанда заходить через море – везуть паливо, валюту, зброю, наркотики. Адже, що таке корабель? Це п'ятиповерховий будинок, де команда з 7-8 людина, яка виїжджає на перевірку разом з прикордонниками, не завжди може швидко відпрацювати це судно.

Щоб робота стала більш ефективною і якісною, потрібно посилювати наявні та створювати нові кінологічні команди, над чим ми й працюємо.

На кораблях застосовуються сканери, які перевіряють автомобілі?

Поки ця технологія тільки для автомобілів. І треба сказати, вона дуже спрощує роботу і збільшує швидкість оформлення вантажу. Не скрізь вона може допомогти, але пасивну (більш зухвалу контрабанду) – виявляє. Контрабандисти завжди шукають більш витончені методи перевезення товарів. Є приклади перекидання в Закарпатті товарів навіть дельтапланами.

Прямо як у фільмі про Баррі Сила з Томом Крузом про контрабандні перевезення наркотиків з Колумбії в Майамі.

Том Круз нервово курить в порівнянні з нашими закарпатськими контрабандистами. Років п'ять тому на Закарпатті мені показували тунель між Закарпаттям та Угорщиною, через який наскрізь проїжджав бус під землею.

До речі, приблизно в той час, з легкої руки Геннадія Москаля, який назвав вас "мажором" і "дизайнером", і не захотів брати начальником Закарпатської митниці, про вас багато-то й дізнався.

Так, після довгих років роботи в бізнесі, я не думав, що буду комусь наскільки цікавий. Розповім, як взагалі сталася ця історія із Закарпаттям. Москаль досить цікавий політик, але часто спочатку говорить, а потім думає.

Справа в тому, що я закінчив інститут легкої промисловості, який пізніше Міносвіти перейменував в університет технологій та дизайну. Але вступав я в легпром, а закінчував – університет технологій та дизайну. У будь-якому випадку, я закінчив економічний факультет і за дипломом – економіст, але не в стилі Москаля заглиблюватися в такі подробиці, куди простіше було просто назвати "дизайнером".

Але цим його висловлюванням щось передувало?

Похідна цієї історії в тому, що був оголошений конкурс на начальника Волинської митниці, на який я вирішив податися. На ряду зі мною в конкурсі брав участь і Віктор Кривіцький, з команди тодішнього прем'єра Володимра Гройсмана. Перевагу було віддано моєму опонентові, мені, в свою чергу, щоб не вибухнув скандал, надійшла пропозиція зайняти посаду в.о. голови в Закарпатській області.

Так вам, що, таким чином, відкупні запропонували?

Не знаю, можна і так сказати, можливо хотіли погасити конфлікт. Не дивно, що після того, як я вийшов з будівлі ГФС, рівно через півгодини полетіли новини про мажора, дизайнера, корупціонера.

Пізніше, стало зрозуміло, що джерелом викиду інформації був Москаль. Потім, в бесіді з ним з'ясувалося, що людина просто захищала інтереси свого друга, на той момент - начальника митниці. Найсмішніше, що він там на довго не залишився, після багатьох сигаретних скандалів його в підсумку звільнили.

Але після цього скандалу, напевно, тільки ледачий не писав про ваш автопарк та Bentley. Звідки цей автомобіль?

Я ніколи не приховував, що у мене був Bentley. Це результат моєї роботи в бізнесі в 2008 році, я міг собі це дозволити. В кінці 2016 я вирішив спробувати свої сили в митниці і брав участь у конкурсі на начальника поста (показати себе як топ-менеджер на держслужбі). Подав декларацію і відкрито заявив все, що на той момент було в праві власності до роботи в митній службі.

Тому всі ці заголовки про автопарки — це маніпуляція і ні яким чином не пов'язано з роботою на митниці. Більше того, коли я перейшов в митницю, то Bentley для поїздок по регіонах була непрактична.

Ставши незатребуваною - спочатку стояла в гаражі, зараз її взагалі немає, це вже історія, яка залишилася в заголовках публікацій до сьогоднішнього моменту. Адже для багатьох людей зв'язок: "чиновник" і Bentley – відмінна картинка для скандалу, і неважливо, що за фактом зв'язку немає.

Не пошкодували в підсумку, що пішли на держслужбу?

Ні, але багато речей були неприємні. Зараз в інформаційне поле дуже легко робиться сотні вкидань, які можуть компрометувати як мене особисто, так і службу в цілому. В такі моменти замислюєшся, звичайно, а навіщо це все потрібно, але мені хочеться зробити щось важливе для держави, тому я не маю наміру відступати.

Як у вас йде співпраця із законодавчим органом влади?

З профільним комітетом є розуміння, співпрацюємо, незважаючи на те, що комітет досить різноплановий і бачення у всіх різне, від чого не всі ініціативи підтримуються. Але навіть незважаючи на це, робота комітету досить ефективна, на мою думку.

"Митниця в смартфоні" — це реальний проект? Коли його можна буде побачити в дії?

Це дуже важлива ініціатива. Я бачив проект Prozorro на початку і бачу його зараз, тепер це невід'ємний елемент в роботі з держзакупівлями. "Митниця в смартфоні" дуже спростить роботу, як, приміром, вже спростив "калькулятор по розмитненню автомобілів". Цей "калькулятор" дуже прискорив роботу і дозволив виявити багатьох недобросовісних брокерів, які заявляли фізособам завищену вартість під приводом того, що домовляться з митниками дешевше. Але все це було просто обманом. "Митний калькулятор" дозволив скоротити, десь відсотків на 80 таких аферистів. Якісь елементи проекту "митниці в смартфоні" ми очікуємо вже в цьому році.

Крім технологій, на митниці часто експериментують з регулюванням: то вона в складі фіскальної служби, то її поділяють на два органи, зараз вона йде по шляху створення єдиної юрособи. Що з цього вважається позитивним експериментом, а що ні?

Коли митну службу об'єднали з податковою інспекією при Міністерстві доходів і зборів Олександра Клименка, з метою утримати "гаманець" в одних руках. Їх не цікавила робота жодної служби, ні інший. У момент об'єднання багато топові митники пішли, тому що не були готові брати участь у цьому. Як показала практика, об'єднання систем було неприпустимим і помилковим. Можна робити обмінними бази даних, що є важливим моментом у боротьбі з контрабандою та псевдоекспортерами, але у форматі об'єднання двох різних структур – спочатку утопічний і неправильний проект.

Зараз рішення провести роз'єднання – великий плюс, і крок до того, щоб митники перестали відчувати себе придатком до податкової служби. Для митниці це важливо.

Але, найголовніше, наша служба будується на митному кодексі, який, на жаль, ніяк не модернізується. Модернізуйте, робіть зміни, які дозволять спростити процеси для бізнесу і протидіяти контрабанді. Але ні, в результаті ми робимо одну реформу, другу, а фундамент не міняємо.

Так, і з новою реформою ніякі зміни не вносилися?

Щось вносилося, але це міліметри змін. В основному, ми намагаємося провести модернізацію всередині – наказами, розпорядженнями. Фундаментальної роботи з модернізації митного кодексу під сьогоднішні реалії ще не було зроблено. Почати потрібно з того, щоб внести необхідні зміни в митний кодекс, провести максимальну IT-модернізацію системи, привнести більше інформаційних ресурсів, щоб прискорити роботу митника, спростити роботу бізнесу і мінімізувати спекуляції брокерів. Адже проблема не в старих митницах, проблема набагато глибше.

Скільки може знадобитися часу на ці зміни?

На мою думку, від півтора до двох років. Для ефективного менеджера цього часу достатньо. Але в цьому процесі важливо повне співробітництво різних гілок влади і підтримка з боку суспільства. Зараз багато дублюючих функцій. Приміром, контролюючих органів, які працюють на митниці, в рази більше самих митників. Тобто на одного інспектора більше перевіряючих, ніж допомагаючих. Через це суб'єкт втрачає час при оформленні, а вина лягає на митницю. Кількість таких ситуацій потрібно звести до мінімуму і спільними зусиллями робити сервіс на митниці краще.