Олександр Рєпкін: Водень - план Б для України, якщо Росія знову застосує газовий шантаж

Президент Української водневої ради Олександр Рєпкін вважає, що розвиток водневої економіки та енергетики зробить Україну ключовим постачальником енергоносія нового покоління для Європи. Це допоможе і нашій країні, і ЄС стати незалежними від російського газу.

Однак для того, щоб це сталося, треба розробити й затвердити водневу стратегію — таке завдання в липні поставив прем'єр-міністр Денис Шмигаль перед робочою групою, в яку входить і Олександр Рєпкін. В інтерв'ю РБК-Україна він розповів, шляхом чого Україна може стати головним експортером водню для Європи і як ситуацію із запуском "Північного потоку-2" можна обернути Україні на користь.

— В останніх інтерв'ю ви підкреслювали, що воднева енергетика для України — шанс стати енергонезалежною. Чому, шляхом чого до цього можна прийти?

— Шляхом того, що ми надамо Україні, та й усій Європі, енергоносій нового покоління. Ми зможемо експортувати водень в усі куточки світу, використовуючи морські шляхи, Дунай, газотранспортну систему. Це призведе до того, що ми станемо вагомим гравцем на світовому ринку.

У лічені роки ми зможемо повторити успіх Дубая, створити "економічне диво", тільки не коштом нафти, а коштом водню, забезпечуючи таким паливом Україну і заробляючи для неї гроші на експорті, не будучи залежними при цьому від інших країн. Не так давно президент Володимир Зеленський зазначив, що "Північний потік-2" — це зброя Росії. Безумовно, країна-агресор буде використовувати газопровід в якості зброї проти енергетичної незалежності України та Європи. Історія повторюється, тому демократичні країни знову можуть зіткнутися з газовим шантажем РФ.

Але сьогодні в Україні є план Б. І це план Б не тільки для нашої країни, але і для Європейського Союзу. Глава держави точно підмітив, що Україна може перейти на відновлювані джерела енергії, якщо будуть налагоджені процеси виробництва "зеленого" водню. У нас неймовірний потенціал з ВДЕ та водного ресурсу, який дозволяє задовольнити майже всі потреби ЄС без шкоди для навколишнього середовища та економіки України.

— Не тільки Володимир Зеленський, а й Денис Шмигаль свого часу підняв питання розвитку водневої енергетики в Україні. І підкреслив важливість правильно написаної стратегії.

— Власне, її розробкою зараз Українська воднева рада, яку я очолюю, і займається у складі робочої групи. До речі, на нещодавній зустрічі з Ангелою Меркель в Україні прем'єр-міністр підкреслив, що німецькій стороні вже навіть передано кілька пілотних проектних пропозицій стосовно водню та його транспортування до Німеччини та країн ЄС.

— Крім політичних аспектів, є і фінансові. Правильно я розумію, за допомогою водню Україна може залучити іноземних інвесторів? Як?

— Якщо ми говоримо про перший етап, то ми хоча б можемо виконати те, чого від нас чекають в Європі після внесення в Європейську водневу стратегію. Йдеться про створення 10 ГВт виробничих потужностей до 2030 року. Це приверне близько 25 млрд євро інвестицій в економіку нашої країни, причому перші з них почнуть надходити вже в наступному році.

— Судячи з того, що питання водневої енергетики у Міністерства закордонних справ — один з пріоритетних, це важливо і для євроінтеграції. Можете розповісти детальніше, як розвиток водневої енергетики може допомогти в цьому процесі?

— Вважаю, МЗС враховує міжнародну кон'юнктуру і розглядає всі варіанти розвитку подій, у тому числі запуск "Північного потоку-2". Усвідомлюючи можливі наслідки для України та Європи, Міністерство комплексно підходить до плану дій і на цей випадок. У такому контексті розвиток водневої енергетики набуває все більше актуальності. Тому інтерес МЗС до теми — закономірний, на мій погляд. Крім того, Європа бачить в нас великий потенціал, оскільки ми вже багато зробили для євроінтеграції — отримали безвіз, наприклад, і розробили план з інтеграції в єдину європейську енергетичну систему.

Ми внесені в Європейську стратегію як окрема країна, а не як "країна Східної Європи". Саме тому, що у нас є потенціал з відновлюваних джерел енергії та шляхи транспортування водню — ГТС, Дунай, морські шляхи, — що робить нас важливим стратегічним партнером. Я радий, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба активно підтримує розвиток водневої енергетики, горить цією ідеєю і розуміє всю важливість процесу.

— Поговоримо про юридичний аспект. Яких, може бути, законів вам не вистачає для спрощення процесу розвитку водневої енергетики?

— Для початку потрібно привести у відповідність базу з сертифікації. Водень як технологія тягне за собою величезну кількість суміжних галузей, і нам це треба впорядкувати. Ну і для виключення олігархізації та монополізації нового напрямку потрібен закон, але той, який відповідатиме європейським нормам, а не приватним інтересам.

— Як ми раніше вже обговорили, Денис Шмигаль заявив про важливість написання водневої стратегії. Ви входите до Ради з її розробки. Можете розповісти, що вже зроблено?

— Головне — зібрані ключові експерти в нашій країні, які вірять в те, що ця технологія допоможе нам стати повноцінним гравцем на геополітичній арені, зайнявши позицію надійних партнерів у постачанні енергоносіїв нового покоління. Всі об'єдналися і, не чекаючи робочих засідань і якоїсь допомоги з боку іноземних партнерів, приступили до роботи. Вони оцінили всі можливості і вже почали розробляти стратегію. Їм було достатньо того, що прем'єр-міністр позначив важливість розвитку цієї сфери. І в результаті на 50% ми вже розуміємо, яким буде зміст стратегії й хто якими пунктами буде займатися.

— Якщо говорити глобально, що вже було зроблено за цей рік для розвитку водневої енергетики?

— Проведена величезна робота, яку, як завжди, широкому загалу не видно. Проаналізовано всі існуючі стратегії, перекладено українською мовою, експерти ознайомлені з ними і розуміють, які внутрішні і зовнішні цілі повинні бути позначені і в нашій стратегії. Проведено величезну кількість семінарів, щоб забезпечити прийняття суспільством інформації про водень. Велика стратегічна робота виконана для популяризації водневих технологій і розуміння, навіщо це нам потрібно. Також укладено партнерство з передовими країнами — Великобританією і Німеччиною, у яких вже прийняті водневі стратегії.

Ну і особисто моя гордість: у 2019 році я пообіцяв привезти в Україну водневу машину і зробив це. І не просто привіз, а сертифікував — процес зайняв півтора місяця, але шляхом цього всі, хто захоче розмитнити такий же автомобіль, витратять вже на це від сили 3 дні. Вірю, що незабаром сотні таких машин вже їздитимуть дорогами України, не завдаючи при цьому шкоди навколишньому середовищу. Ну, а якщо постаратися, то до 2025 року на водні в Україні зможуть працювати і поїзди. Такі вже зараз є в Німеччині, Австрії, Нідерландах та Швеції.

— Якщо розглядати не глобально країну, а українців, як розвиток водневої енергетики може вплинути на їхнє життя? Чи подешевшає комуналка, наприклад?

— Зараз ми працюємо над водневою стратегією, прогнози і цифри можна буде озвучити після завершення її розробки. Одне точно скажу: якщо буде менше шкідливих викидів, люди будуть менше хворіти. Відповідно, підвищиться якість життя. Відповідно, будуть додаткові ресурси для того, щоб розвиватися.

Незалежно від вартості комуналки, можна підвищити добробут людей, їх рівень доходу. У вищезгаданому Дубаї люди навряд чи турбуються про вартість комуналки, оскільки їх рівень заробітку дозволяє про це не думати. Прийти до такого — мрія будь-якої країни, що економічно розвивається. Не кажучи вже про те, що воднева економіка допоможе створити до півмільйона нових робочих місць. Для країни з високим рівнем безробіття, — а в Україні непрацевлаштованих жителів близько 3 млн, — це дуже важливо і потрібно.