Заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Олександр Мазурчак впевнений, що в столиці України ведеться системна робота з розвитку міста. В інтерв`ю РБК-Україна Мазурчак також розповів про реформу житлово-комунального господарства, перспективи об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), можливість перегляду умови співпраці з «Київенерго» та торкнувся декількох моментів щодо Стратегії розвитку Києва до 2025 р.
РБК-Україна: Сектор житлово-комунального господарства (ЖКГ) в Києві є одним з найбільш проблемних, в першу чергу - через обсяги фінансування та застаріле обладнання і методи управління. Чи є якісь позитивні тенденції у цих напрямках?
Олександр Мазурчак: У попередньому році у нас була прийнята київська програма реформування ЖКГ. Була прийнята програма поводження з твердими побутовими відходами, програма «Питна вода», програма «Гаряча вода», схема теплозабезпечення міста, прийнято ряд рішень щодо покращення благоустрою Києва. Наразі завершена робота над Програмою підвищення енергоефективності в Києві, а також програма «Яскраве місто» - з освітлення Києва.
За останній рік ми розробили головні документи, на яких буде базуватись розвиток Києва та його ЖКГ в наступні п`ять років. Крім того, в Стратегії розвитку Києва до 2025 р. є також ряд пунктів, присвячених саме ЖКГ і розвитку технічної інфраструктури.
Варто зазначити, що у нас суттєво збільшилось фінансування на цю галузь, причому, вперше за останні 5-6 років почали фінансуватись статті, які не фінансувались раніше: підтримка ОСББ, ремонтні роботи сходинкових клітинок, заміна світильників у під'їздах на енергозберігаючі, асфальтування прибудинкових територій та міжквартальних проїздів, заміна та реконструкція ліфтів.
Ми напрацювали дуже багато документів і проектів з енергозбереження. Враховуючи подорожчання енергоносіїв, це один з головних пріоритетів у житлово-комунальному господарстві. Також ми розробили систему енергоменеджменту в бюджетній сфері. У нас є спеціальне комунальне підприємство, яке займається цими питаннями.
Ми розробили цілий ряд проектів, які дають можливість розробляти і фінансувати конкретні заходи з встановлення лічильників тепла у будинках, реконструкції центральних теплових пунктів, яких у цьому році заплановано 28, а також 58 індивідуальних теплових пунктів. В цьому році будуть здійснені установки дев`яти модульних котелень замість старих котелень в підвальних приміщеннях житлових будинків.
Ведуться роботи по заміні освітлення у школах. Почала фінансуватись програма «Модернізація системи освіти учбових класів загальноосвітніх шкіл» з бюджетом 2,6 млн грн. А програма «Модернізація промислових електроплит закладів бюджетної сфери» має бюджет в розмірі 2,9 млн. грн.
Вперше зроблено пілотний проект по заміні частотних регуляторів на насосних станціях «Київводоканалу» і розроблені проекти на наступний рік щодо продовження цих програм. Є пропозиції щодо встановлення теплових насосів для обігріву і подачі гарячої води в житлових будинках і бюджетній сфері.
Найголовніше і найвразливіше місце в ЖКГ Києва - теплові мережі. Це більше 4,5 тис. км, більш 4 тис. км водопровідних мереж і більш 2,5 тис. км каналізаційних мереж. Це найбільший наш спадок, який нам дістався у поганому стані і треба великі гроші вкладати саме в це.
Так, за останні 5-6 років було вкладено майже 300 млн грн в заміну мереж. Причому, від питання латання дір перейшли вже до заміни проблемних ділянок на вулицях, кварталах, що дасть можливість стійко пройти опалювальний сезон.
РБК-Україна: На скільки збільшилось фінансування цієї сфери? Скільки потрібно вкладати в середньому в рік коштів, щоб вивести ЖКГ с кризового стану?
Олександр Мазурчак: Цього року на ЖКГ Києва загалом пішов 1 млрд грн. Тут скільки не вкладеш - все освоїш. Однак, якби можна було ще кілька років фінансувати галузь такими же темпами, ми б змогли перейти від стадії падіння до зростання у цьому секторі.
Зараз, вперше за останні 5-6 років, ми маємо стабільне нарощування аварій на мережах, кількість яких зростає на 10-15%. Нам потрібно уповільнити цю тенденцію і в наступному році вийти на стабільний нормальний розвиток.
РБК-Україна: Наскільки в сектор ЖКГ вкладаються іноземні та приватні інвестиції? Яка їхня динаміка у порівнянні з минулим роком?
Олександр Мазурчак: Наприклад, 300 млн грн, вкладені в мережі, - це кошти ПАТ «Київенерго». Вони несуть солідарну відповідальність по фінансуванню мереж і це може бути гарним прикладом, як має відбуватись співпраця між приватним і комунальним секторами.
Разом з тим йде велика підтримка міста з державного бюджету. Уряд суттєво допомагає, особливо у напрямках, пов'язаних з транспортними розв'язками та з такими великими проектами, як будівництво мостів, доріг.
РБК-Україна: Чи буде повертатись в комунальну власність ПАТ «Київенерго»?
Олександр Мазурчак: ПАТ «Київенерго» орендує наше майно до 2017 р. Всі мережі, всі котельні, все технологічне обладнання належать місту.
Чи задоволені ми таким договором? Ні. Ми вважаємо, що цей договір не є оптимальним і не відповідає сьогоднішнім умовам. Ми б хотіли, щоб цей договір був замінений на договір концесії, де чіткіше прописані всі права обох сторін і виписані зобов'язання концесіонера, який повинен вкладати серйозні кошти в розвиток підприємства.
Наразі ні суспільство, ні депутати не готові сприйняти ідеї концесії, і ми сьогодні не готові взагалі обговорювати це питання, бо воно не відпрацьовано. Спочатку потрібно провести повну оцінку майна, інвентаризацію та незалежний аудит - і лише після того можна переходити до стадії обговорення питання.
РБК-Україна: Нещодавно Ви зазначали, що київські підприємства повинні відповідати міжнародним екологічним стандартам.
Олександр Мазурчак: Є підприємства, які шкодять місту - на їх території є шкідливі речовини. Таких головних підприємств у місті три. Наразі у нас заплановано навіть спеціальне засідання комісії з МНС.
РБК-Україна: Що це за підприємства?
Олександр Мазурчак: Не думаю, що варто їх називати, але одне з цих підприємств має на зберіганні берилій. Ми вирішили питання фінансування цього року, підписали контракти на вивезення та утилізацію залишків берилія. В наступному році ми будемо вирішувати питання інших підприємств.
Небезпечні підприємства мають бути виведені з міста. А підприємства, які мають певні елементи негативного впливу на довкілля, мають за декілька років провести необхідні заходи, щоб відповідати європейським екологічним стандартам.
РБК-Україна: Яка заборгованість КМДА перед «Київводоканалом» на сьогоднішній день, чи відома точна сума?
Олександр Мазурчак: Ми вважаємо, що у нас немає заборгованості перед «Київводоканалом», тому що КМДА споживає воду і тепло через бюджетну сферу і за бюджетну сферу ми розраховуємось. Єдине, що сьогодні дійсно існує різниця в тарифах у розмірі до 800 млн грн., а також щодо «Київенерго» - в розмірі 1,3 млрд грн. Ці кошти відшкодовуються з державного бюджету через відповідні схеми. В попередньому році ми взяли майже 3 млрд грн кредитів, щоб розрахуватись і нормально увійти в опалюваний сезон.
РБК-Україна: Як все ж таки буде вирішуватись питання з боржниками за комунальні послуги? Чи існує певний фінансовий бар'єр, після якого справи передаватимуть до суду?
Олександр Мазурчак: У нас є близько 5% людей, які хронічно не платять. По відношенню до цих хронічних неплатників було дано доручення райдержадміністраціям проаналізувати по кожному боржнику, чому людина не оплачує послуги, щоб виявити тих, хто не може платити через важливі життєві причини. Наразі при кожній РДА створені комісії, які розглядають це питання і надають дозвіл призначати субсидії, якщо виникають суперечні питання. У зв'язку з цим ми повинні виявити тих, хто не може платити і допомогти їм отримати субсидії, щоб держава взяла на себе за них цю оплату.
Щодо злісних неплатників, то тут можливий варіант лише через суд. У нас немає ніякого фінансового бар'єру, комісія визначає самостійно і аналізує боржників.
РБК-Україна: Які на сьогоднішній день результати роботи координаційної ради з питань ОСББ у Києві?
Олександр Мазурчак: Ми вважаємо, що найкращий власник житла - ОСББ. Це - не прибуткова комерційна структура, а форма володіння. Вони мають можливість ефективно, за допомогою певного механізму, впливати на експлуатацію свого будинку. Вони можуть наймати ЖЕК, приватні компанії, вони в праві самі обирати, хто буде надавати послуги, самі визначають тариф на комунальні послуги з обслуговування житлового будинку. Це дає можливість оптимізувати всі затрати. Практика показує, що там, де ОСББ працює, будинок утримується набагато краще.
Ми не можемо це робити в примусовому порядку, ми хочемо, щоб люди добровільно створювали ОСББ. Для цього вони повинні бачити його явні переваги. Тому цього року ми виділили 78 млн грн на будинки для ремонту, де будуть створюватись ОСББ, і 40 млн грн. на будинки, де вони вже створені. Ми вважаємо, що таке стимулювання буде продовжуватись і наступного року.
Цим ми говоримо, що згідні зробити у будинках ремонт, але потрібно, щоб відремонтований будинок хтось взяв на збереження. Якщо не буде господаря, то ми не зможемо проводити наступні заходи, наприклад, з енергозбереження. Ми готові ставити лічильники, пускорегулюючу апаратуру, йти на санацію утеплення будинків, але з ким домовлятись про подальшу роботу? У зв'язку з цим ми створили раду під керівництвом Олександра Попова, враховуючи важливість даного питання, і проаналізували всі сторони, чому ОСББ у Києві створюється повільно. Ми відпрацювали заходи і на кожній раді будемо доповідати.
РБК-Україна: Нещодавно на засіданні Київради була зроблена заява, що понад 1200 га зелених насаджень у Києві, згідно генплану, буде відведено під забудову. Як Ви можете це прокоментувати?
Олександр Мазурчак: У ході реалізації генерального плану планується значне збільшення зелених насаджень за рахунок створення нових скверів, парків, газонів, квітників, упорядкування придорожніх територій тощо, а не навпаки.
РБК-Україна: У бюджеті на 2012 р. для Києва закладено більше коштів, ніж було на цей рік. Які пріоритети?
Олександр Мазурчак: Всі програми, які я називав на початку розмови, знайдуть фінансування у наступному році. Крім того, буде ряд нових програм, і кошти будуть залучатись не тільки з міського бюджету, але і з державного, а також з Кіотського протоколу, грантові кошти, кредитні кошти міжнародних структур. Тобто ми в цьому питанні працюємо і сподіваємось, що наступний фінансовий рік буде ще більш вдалим, ніж цей. І кияни побачать багато нових проектів.
Спілкувалась Кристина Рзаєва