ru ua

Олександр Мазурчак: “Є кілька причин, чому в Києві погано створюються ОСББ”

Автор: RBC.UA
Олександра Мазурчака було звільнено з посади першого заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) після березневого снігопаду. Втім, через дуже короткий термін часу голова КМДА Олександр Попов призначив Мазурчака керівником групи своїх радників. Подібне призначення було цілком прогнозоване, зважаючи на дружні стосунки між Поповим та Мазурчаком - джерела в КМДА стверджують, що фактично нове призначення Мазурчака відбулось вже на другий день після його звільнення. Сьогодні Мазурчак перебуває в досить комфортному стані - маючи вплив на ситуацію в місті, він не відповідає за результати роботи. І це дозволяє йому більш вільно висловлюватись з багатьох питань. В першій частині інтерв'ю РБК-Україна керівник групи радників голови КМДА розповів, як йде підготовка Києва до святкування 1025 річниці хрещення Русі, принципи роботи радників, відсутність коштів з держбюджету на ремонт Бортницької станції аерації (БСА) та проблеми зі створенням об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Другу частину інтервью читайте тут

РБК-Україна: Ви зараз куруєте роботу радників голови КМДА. Що саме входить до Ваших безпосередніх обов'язків і хто є радниками голови КМДА?

Олександр Мазурчак: У голови КМДА є всього два штатних радники, всі інші радники - позаштатні. Позаштатні радники не отримують зарплати.

У нас є 6-7 радників, які займаються питаннями Стратегії розвитку Києва. Наприклад, один радник займається питаннями супроводу «Картки киянина». Він знає, де, яким чином будується схема видачі картки, які наповнення вона матиме, і, у разі необхідності Олександр Павлович (Попов, -ред) має можливість завжди викликати цього радника, і розпитати його, на якій стадії знаходиться робота.

Хтось займається питаннями реформи медицини. Це, як правило, люди, які вже мають відповідний досвід у тій чи іншій галузі. Хтось займається питаннями енергозбереження, хтось - питаннями, пов'язаними з поводженням з твердими побутовими відходами або із залученнями інвестицій.

Я координую роботу радників, аби від їхньої роботи був більший ефект. Крім того, в якійсь мірі займаюся і тими питаннями, які вів раніше, але з точки зору майбутнього Києва. Якщо сьогодні я розглядаю питання ЖКГ, то працюю над розробкою відповідних змін до законодавчих документів, які можна пролобіювати на рівні держави. Буквально на цьому тижні я займався опрацьовуванням п`яти законопроектів, які стосуються столиці. Один стосувався бюджету столиці, інший - прилеглих територій, ще один стосувався розмежування повноважень між районними адміністраціями і міською і т. д.

Наприклад, сьогодні я був на зустрічі Українського Біблійного Товариства, до якого входять представники різних конфесій. Сьогодні було 16 представників різних церков. Головна функція цього товариства - це видання і розповсюдження Біблії. Вони роблять, на мій погляд, дуже важливу місію. У них є теж свої проблеми у роботі з владою: комусь не оформили землю, комусь не дали дозволи на будівництво, у когось десь не побудована дорога та інші проблеми. Наприклад, вони хочуть зробити окремий пляж для інвалідів з церебральним паралічем.

РБК-Україна: До речі, про проблеми релігійних громад. Однією з найбільших проблем, які мають релігійні громади у Києві - це проблема відведення земельних ділянок під будівництво культових споруд. Часто виділяють земельні ділянки УПЦ, час від часу УПЦ КП, а решті конфесій земельних ділянок майже не виділяють. Зокрема, греко-католикам за останні 10 років не виділили жодної земельної ділянки. Чи є якийсь механізм, щоб питання відведення земельних ділянок під будівництво культових споруд якось впорядкувати?

Олександр Мазурчак: Сьогодні немає механізму виділення землі без конкурентних засад. Було прописано, що земля повинна виділятися тільки через аукціони, конкурси - і не прописано, як повинна виділятися земля церковній громаді. В основному - це ті землі, які були виділені раніше. Або, наприклад, протестанти пішли таким шляхом - вони купують якусь будівлю, за ними закріпляється земля і там будують церкву або молитовний будинок. Наразі в Києві є досить велика кількість церков, будівель, хоч і не скажу, що всі церкви такими будівлями вже забезпечені.

Безперечно до цього питання ми ще будемо повертатися і порядок виділення землі під культові споруди повинен бути прийнятий Кабміном для всієї держави, але сьогодні вже приємно те, що держава зробила перший крок і визначила, що за землю, яка закріплена за культовими спорудами, вони не платять оренду.

Я сьогодні займаюся міжконфесійними питаннями, тому що незабаром святкування 1025 р. хрещення Київської Русі. І ми хотіли б зрозуміти, що в даному випадку турбує конфесії, чим влада конкретно може допомогти.

РБК-Україна: Багато християнських конфесій стурбовані тим, що святкування 1025 р. зосереджено навколо однієї конфесії.

Олександр Мазурчак: Будуть святкувати усі, хто має бажання, і ми всім готові надати допомогу у цьому святкуванні. Мені приємно у співпраці з протестантами, що вони не ставлять такого питання. Одна з протестантських церков хоче зробити масове хрещення в Дніпрі - і ми їм допоможемо це зробити. Хтось хоче зробити якийсь круглий стіл, адвентисти Сьомого дня відкривають медичний центр, ми готові з ними співпрацювати.

РБК-Україна: А яка церква сьогодні найбільш активна у підготовці заходів на відзначення цієї дати?

Олексадр Мазурчак: У святкуванні хрещення Київської Русі найактивнішу участь приймає КМДА. У нас видане відповідне розпорядження - і цілий ряд заходів проводиться під егідою КМДА.

Так, 8 липня відкривається виставка, де всі лаври представлять свої експонати. У нас будуть проводитись тематичні круглі столи, концерти духовної музики та багато іншого. Це свято не є святом якоїсь громади - це державне свято. Наша держава є християнською (ст. 35 Конституції наголошує: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова», - ред.). Одна з протестантських церков знімає фільм про вплив християнства на розвиток цивілізації і українського народу.

РБК-Україна: Отже стосунками із церквами тепер в КМДА займаєтесь Ви?

Олександр Мазурчак: Мені доручено займатися цим напрямком - я займаюся. Завтра Олександр Павлович доручить мені чимось іншим займатися - я буду займатись іншим напрямком.

РБК-Україна: Давайте повернемося до розмови про радників голови КМДА. Ви згадали, що у Олександра Попова є два штатних радники. Хто є його другим штатним радником?

Олександр Мазурчак: Другим є Микола Дружко. Він займається зовнішньою економічною діяльністю. Всі радники підпорядковуються тільки голові КМДА, а я лише координую їхню роботу.

РБК-Україна: Ви сказали, що більшість радників працюють на громадських засадах. Що є їхньою мотивацією і що вони з того мають, бо час серйозних людей коштує сьогодні недешево?

Олександр Мазурчак: У мене працював радником Олексій Кашурін - доктор наук, у нього є кар'єр граніту. У мене він займався питаннями, пов'язаними з переробкою сміття, очищенням каналізаційних стоків. Багато хто приходить і каже, що він інвестор. Але серед таких багато шарлатанів. Я направляю цього інвестора до Кашуріна і він вивчає та перевіряє його інформацію.

Є люди, які роблять це не тільки за гроші, а за покликанням. Крім того, є питання престижу.

Наприклад, у нас є радник Дмитро Чубенко. Він очолює організацію МАТЕК (Міжнародна асоціація термоенергетичних компаній), куди входить цілий ряд організацій. І він може абсолютно чітко зробити висновок щодо технології, інвестору чи запропонованого рішення.

РБК-Україна: Але як в такому разі уникнути лобізму радниками тих чи інших інтересів?

Олександр Мазурчак: Ми не доручаємо раднику, в якого є питання протиріччя або конфлікт інтересів. Якщо у Кашуріна в бізнесі є підприємство з добування граніту, то ми йому не доручаємо питання, де треба застосовувати граніт. Якщо в Чубенка є МАТЕК, який займається питанням енергозбереження, то він не буде нам пропонувати свою продукцію.

РБК-Україна: Яке сьогодні головне питання стоїть на Вашому порядку денному, як головного радника Попова?

Олександр Мазурчак: З моєї точки зору, найважливіше питання - принести гроші до міста. Ситуація із бюджетом в державі дуже напружена, бо світова криза продовжується, тому найнагальнішим є питання залучення додаткових інвестицій. Так, у мене є 259 проектів, пов'язаних з енергоефективними заходами.

РБК-Україна: Але коли ці інвестиції прийдуть? Бо голова КМДА обіцяв, що до кінця червня буде розпочато будівництво метро на Троєщину.

Олександр Мазурчак: Так, будівництво вже почалося.

РБК-Україна: Нічого там не почалося, там просто завезли техніку.

Олександр Мазурчак: Уже прийнято рішення щодо залучення коштів. Держава дає нам державні гарантії по залученню коштів.

РБК-Україна: Держава дає гарантії для залучення коштів від Внєшекономбанку РФ?

Олександр Мазурчак: Так. Вони готові прогарантувати нам взяття кредитів на довгий термін.

РБК-Україна: Про яку суму йдеться?

Олександр Мазурчак: Скільки ми захочемо (у вересні 2012 р. в КМДА повідомили, що з Внєшекономбанком підписано угоду про фінансування будівництва четвертої гілки столичного метрополітену на суму 12 млрд грн, - ред.). Мова йде про те, що можна взяти для початку не менше 2-3 млрд грн. Тому ми можемо розпочинати, і вже йти по графіку виконання робіт.

РБК-Україна: Тобто, все таки не вдалося залучити кошти з державної програми на 50 млрд грн, яка має гарантувати взяття кредитів під капітальне будівницто?

Олександр Мазурчак: Цими грошима держава гарантує наш кредит, який ми можемо взяти у будь-якому банку - державному чи приватному, вітчизняному чи іноземному. Росіяни надали найбільш привабливі умови. Найголовніше: є можливість сьогодні залучити кошти на будівництво лінії метро на Троєщину.

РБК-Україна: А ресурси, які потрібні на проект реконструкції Бортницької станції аерації (БСА), приблизно 5 млрд грн, вже знайшлися?

Олександр Мазурчак: В нас є дуже гарно проведені позитивні переговори з японською стороною. Ми чекаємо їхнього рішення з питання кредитування реконструкції БСА, яке має бути прийнято в цьому році, можливо, навіть через місяць-два. Раніше, згідно ТЕО, яке нам робили в Berlinwasser, стояло питання про 4 млрд грн.

Французи у нас виступають, як консультанти по даному проекту (реконструкції БСА, - ред.) щодо вибору технологій і обладнання.

РБК-Україна: Чи вже виділив Кабмін 80 млн грн на укріплення дамби третього поля БСА?

Олександр Мазурчак: Виділених грошей з держбюджету в нас немає. Тут мусимо тільки чекати.

РБК-Україна: Але ж це досить гостре питання.

Олександр Мазурчак: Воно не настільки гостре, як воно було трохи гіпертрофічно подано. Зима була надзвичайно сніжна, накопичилася волога. Треті поля не використовуються - і там не було прориву самих фекалій. Це йшла вода з розтопленого снігу, яка промила дамбу, тому що ці поля багато років не використовуються. Я вважаю, що просто був неналежний їхній огляд з боку тих, хто повинен був це робити (перебуваючи на посаді першого заступника голови КМДА, Олександр Мазурчак курував сферу ЖКГ і, в тому числі, БСА, - ред.). Якби вони вчасно це помітили, то підсипали - і не було б питань. Тому воно є нагальним, але, в першу чергу, треба вирішувати питання по першому і другому полях.

По-першому полю роботи завершені, зараз повинні бути завершені роботи по другому полю. Коли роботи будуть завершені - це залежить від того, як буде виділено фінансування. Гроші закладені в бюджет, вони йдуть з екологічного фонду, але є проблеми з проходженням через казначейство. Але ці питання вирішуються.

Звернення до уряду щодо виділення додаткових коштів є, але поки грошей ми ще не отримали. Сподіваємось на те, що гроші будуть.

РБК-Україна: Але ж Ви так само не отримали гроші на Поштову і на закінчення будівництва станції метро Теремки, яку не встигнуть добудувати до Дня Незалежності.

Олександр Мазурчак: Багато на що ще не отримали. Тому що в попередньому році на виконання функцій столиці ми отримали, правда з урахування чемпіонату Євро-2012, 8 млрд грн.

Ми розраховуємо на те, що в цьому році в нас буде цілий ряд коштів, які йдуть на функції столиці. І коли вони будуть, то ми про це розкажемо.

РБК-Україна: Повертаючись до розмови про інвесторів. Останнім часом є дуже багато скарг на інвесторів, яким за результатами конкурсу віддали підземні переходи (під торгівлю, - ред.). Навіть заступник голови КМДА Руслан Крамаренко повідомив про розірвання інвестиційних договорів.

Олександр Мазурчак: Я підтримую тих киян, які мають право і правильно кажуть. Є недобросовісні чиновники, які не пускають інвесторів і гальмують входження інвестицій, а є недобросовісні інвестори, які не виконують зобов'язань.

Якщо говорити про підземні переходи, то дійсно було проведено інвестиційний конкурс. Було взято на себе зобов'язання інвесторами щодо утримання, ремонту і експлуатації підземних переходів. Підземні переходи - це десятки мільйони гривень, які місто витрачає на їхнє утримання. Це пов'язано з ремонтом, з підтриманням інфраструктури, з обслуговуванням, прибиранням і таке інше. Ці інвестори взяли все це на себе - і вони повинні були відремонтувати ці переходи.

РБК-Україна: А який відсоток добросовісних і недобросовісних інвесторів?

Олександр Мазурчак: Це було близько чотирьох фірм, які взяли на себе ці зобов'язання. Хтось почав робити, хтось - ні.

Питання в тому, що кожен інвестор хоче швидко повернути собі гроші. Гроші на прибирання та ремонти треба витрачати відразу. Повернути їх він може тільки через торгівлю в цих підземних переходах. Що вони почали робити? Вони почали збільшувати кількість робочих місць, аби отримати більше коштів.

Була моя пропозиція, підтримана нашим управлінням архітектури, що необхідно розробити схему розміщення торгівлі в підземних переходах і узгодити її з управліннями торгівлі, МНС і благоустрою. В такому випадку буде враховані проходи, не звужені до критичного стану з точки зору можливості надзвичайних ситуацій; ДБНи, які стосуються можливості прибирання, обслуговування; точка зору управління торгівлі щодо асортименту товарів.

Наше управління економіки мало розробити такі доповнення до інвестиційних угод, які повинні вже бути підписані інвесторами, що взяли на себе створення схем розміщення. Ми зараз знаходимось на стадії виконання цього питання.

РБК-Україна: Отже, якщо конкурс виграли всього кілька фірм, а договір з однією вже розірвали і на черзі ще одна, то чи не треба буде проводити новий інвестиційний конкурс?

Олександр Мазурчак: Так, якщо інвестор не виконує умови конкурсу відповідно до договору, то буде проводитись новий конкурс. В умовах договору буде зобов'язання нічого додаткового туди не додавати, а одразу формувати схему розміщення, яка погоджуватиметься з відповідними управліннями, про які я сказав.

РБК-Україна: Яка зараз ситуація з генеральним планом Києва?

Олександр Мазурчак: Сьогодні ситуація з генпланом наступна: генплан затверджує парламент. Для того, щоб винести його на розгляд Верховної Ради, генеральний план повинен бути погоджений міською радою. В нас пройшов процес погодження генерального плану міською радою, він був відправлений у Верховну Раду. Для того, щоб Верховна Рада прийняла однозначне рішення потрібне було погодження з обласною радою. Обласна рада не дала нам погодження нашого генерального плану у зв'язку з тим, що у нас є кілька спірних питань, які вони не підтримують (Прим. ред.: Київрада 28 лютого 2013 р. затвердила проект землеустрою, яким межі Києва збільшуються майже на 1,5 тис. га. Робота над генпланом ще триває).

Наприклад, по Вишгороду у нас є питання з будівництва нового водозабору. Острів Великий - єдине місце, де є чиста вода. Але там ми можемо не забирати територію в межі міста, а можемо, і така була домовленість з міським головою, просто взяти землю під водозабір. Це буде територія Вишгородської міськради, але в користуванні Києва - ми платитимемо їм оренду. Водоканалу все одно, куди платити орендну плату. Таким чином, це питання може бути вирішене.

Єдине спірне питання, яке не вирішується - це питання селища Коцюбинського. Коцюбинське прийняло свій генплан, по якому вони бачать розширення своєї території на 4,5 тис. га. Щоб з острівка, на якому воно знаходиться, як анклав в місті Києві і не має границь з Київською областю, а підпорядковане саме області, вийти із цього оточення, прорізавши собі сектор Біличанського лісу.

На сьогоднішній день ми віддали це питання до Верховної Ради. Воно може бути прийнято, у відповідності до рішення профільного комітету ВР. Чекаємо, що десь у вересні це питання почне розглядатись у Верховній Раді.

РБК-Україна: Є ще одне питання, яке ніяк вирішити не вдається. Чому в Києві так повільно йде процес створення ОСББ?

Олександр Мазурчак: ОСББ - не панацея і не альтернатива ЖЕКам. Бо переважно розглядають ОСББ, як альтернативу ЖЕКам. Це форма управління своїм майном, спільним сумісним майно, а ЖЕК - це обслуговуюча організація. Створивши ОСББ, ви все одно не можете обійтись без обслуговуючої організації. Це може бути той самий ЖЕК, чи управляюча компанія, приватне підприємство.

ЖЕК, рано чи пізно, перейде просто в управляючу компанію. Для цього треба в державі скасувати поняття балансоутривування будинків, тому що, нелогічно, якщо приватизовано 99% в будинку квартир, а будинок являється на балансі ЖЕКу. Якщо там уже нема державної власності, там є дві квартири, які ще не приватизовані, то фактично юрисдикція ЖЕКу повинна тільки на ці дві квартири поширюватись. В іншому - він є компанією, яка виконує послугу.

Чому сьогодні мало створюється ОСББ? Люди бояться брати на себе відповідальність. Вони розуміють, що, якщо ми створимо ОСББ, то завтра ЖЕК відмовиться ремонтувати покрівлю, не буде дивитися за моїм ліфтом, не прибере, не вивезе сміття - навіщо ці проблеми?

Люди не розуміють, що, створивши ОСББ, вони отримують право замовлення послуги і контролю за виконанням робот. В Києві дуже багато ОСББ, які не забрали на свій баланс будинок, він залишився на балансі ЖЕКа, але ОСББ отримало право встановити свій тариф на обслуговування будинку, так звані внески, які ідуть з членів ОСББ на утримання будинку (на думку спеціалістів, ЖЕК взагалі не може бути балансоутримувачем будинку, - ред.).

В інших містах люди розуміють, що їхні будинки ремонтуватися не будуть і нічого позитивного їх в принципі чекати не може. В Києві одні з найнижчих тарифів на воду та тепло, дотації для ЖЕКів. І люди думають: навіщо це брати на себе?

Ті ОСББ, які хочуть, щоб був нормальний будинок, установлюють тариф вищий від ЖЕКівського (згідно з поточним аналізом, вищі тарифи встановлюються в нових будинках, де забудовники штучно створюють ОСББ, нав`язуючи мешканцям послуги підконтрольних забудовнику ЖЕКів, - ред.). Але ж це утримання їхнього будинку, їхнього майна. І вони, вклавши гроші в ремонт чи утримання свого майна, покращують його і зберігають для своїх дітей.

На мій погляд, є кілька причин, чому в Києві погано створюються ОСББ. Причина перша - це інертність людей, які не хочуть брати на себе відповідальність.

Друга причина - це проблеми в законодавстві. І є цілий ряд питань, починаючи від створення ОСББ і складної процедури його реєстрації.

Третя причина - створивши ОСББ, люди не отримають, як би хотілося, коштів від держави на проведення першого капітального ремонту, заміну ліфтів та інше. Якби у нас було чітко прив'язано, що, створивши ОСББ, люди відразу отримують кошти на капремонт цього будинку, то процес пішов би набагато швидше. На жаль, сьогодні такого немає (на думку фахівців, норма про ремонт будинків при створенні в них ОСББ є неможливою для виконання та такою, що взагалі гальмує процес створення ОСББ, - ред.).

Люди бояться, що, створивши ОСББ, вони візьмуть на себе відповідальність за проведення капремонту в будинку. Це не так. Але оскільки держава грошей не виділяє, місто таких грошей немає, відповідно, у людей постає питання: навіщо мені створювати ОСББ?

РБК-Україна: І як це питання можна вирішити?

Олександр Мазурчак: Буде збільшуватись кожен рік фінансування, як допомога по створенню ОСББ. Буде розширюватись програма із заміни ліфтів, ремонту покрівель, благоустрою прибудинкових територій. Ми повинні зруйнувати систему монополізму там, де це можна зробити.

Ми не можемо замінити монополіста «Київенерго» чи «Київводоканал», але в нас сьогодні є десятки організацій, які ремонтують ліфти. Ми маємо можливість отримати послуги від того, хто хоче зробити нам дешевше і якісніше. Ми вже маємо десятки фірм, які вивозять сміття. Ми можемо замовити в будь якої організації прибирання прибудинкової території або сходових клітин.

Ми повинні зруйнувати монополізацію, щоб людина мала вибір. Тоді це буде стимулювати розвиток ОСББ.

Спілкувалась Тетяна Шпайхер, закінчення інтерв'ю читайте завтра, 3 липня