Минулого тижня Кабінет міністрів продовжив надзвичайний стан в електроенергетиці, ніж підвів до зони ризику інвесторів в альтернативну енергетику. Раніше НКРЕКП, у зв'язку з надзвичайним становищем, знизила "зелений тариф" на 50-55%. Сьогодні тарифи повернули на колишній рівень, але гарантій, що згідно з ПП їх знову не знизять, немає.
Минулого тижня Кабінет міністрів продовжив надзвичайний стан в електроенергетиці, чим підвів до зони ризику інвесторів в альтернативну енергетику. Раніше НКРЕКП, у зв'язку з надзвичайним становищем, знизила "зелений тариф" на 50-55%. Сьогодні тарифи повернули на колишній рівень, але гарантій, що згідно з НП їх знову не знизять, немає. Для захисту інвесторів і збереження життєздатності сектору альтернативної енергетики українські парламентарії готуються внести поправки до законодавства про електроенергетику, тим самим створивши умови для зміцнення енергетичної незалежності держави.
Відповідний законопроект №2010 зареєстрований у Верховній Раді. Серед нововведень, запропонованих законопроектом: скасування пільги щодо приєднання об'єктів електроенергетики, що здійснюють виробництво електроенергії з альтернативних джерел; вимоги стосовно місцевої складової, як таких, що суперечать вимогам міжнародних договорів, ратифікованих Україною; затвердження розмірів винагороди у вигляді надбавки до "зеленого тарифу" за використання складових українського виробництва при проектуванні і будівництві об'єктів енергетики на альтернативних джерелах енергії. Законопроект пропонує розширити спектр виробників енергії і вирішити проблему надмірного стимулювання розвитку виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання і недостатнього стимулювання біоенергетики.
Щоб не провалити голосування, депутати кілька разів збирали всі зацікавлені сторони на комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. 2 квітня в законопроект вносилися останні правки, для чого на засідання робочої групи були запрошені усі сторони.
Відразу по закінченню робочої групи кореспондент РБК-Україна зустрівся з головою підкомітету з питань нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олександром Лівіком.
РБК-Україна: Останнім часом було озвучено багато ініціатив щодо перегляду правил функціонування ринку відновлюваної енергетики (ВДЕ), зокрема, наприклад, щодо зниження "зеленого тарифу". Що ви про це думаєте і як відреагує на ці зміни ринок ВДЕ та інвестори?
Олександр Лівік: Буквально кілька хвилин тому закінчилося засідання експертної робочої групи щодо "зеленої енергетики", досить представницької - були представники національного регулятора, бізнесу, інвестори, депутати, профільний міністр Володимир Демчишин і близько 40 експертів. Є загальне розуміння, що такий напрямок, як зелена енергетика, необхідий Україні. І є розуміння, що треба вносити зміни до існуючих законів, виходячи з тих реалій, які ми маємо сьогодні, особливо - в контексті валютних ризиків.
РБК-Україна: Що це було за зниження "зеленого тарифу" удвічі - прагнення заощадити бюджетні гроші, не прорахувавши ризики, цілеспрямоване знищення альтернативної енергетики, переділ ринку, дурість?
Олександр Лівік: Це, швидше, було продиктовано дійсно критичною ситуацією, коли запасів газу залишалося буквально на два тижні. Було незрозуміло, як пройде зима, частка ТЕС змушені були зупинитися і т. д. Почалися віялові відключення у регіонах, населення почало виходити і перекривати дороги, ситуація загострювалася. Тому потрібно було приймати жорсткі рішення.
Зараз наше становище краще - ми отримали кредити, є якась "подушка безпеки", якої на той момент не було.
Скажу більше - з цього місяця зросли тарифи для населення. І ми зовсім не впевнені, що оплата комунальних послуг залишиться на тому ж рівні. Є ризики, що в регіонах зросте рівень боргів - як за опалення, так і за електроенергію. І, якщо населення буде платити 50-70% послуг ЖКГ, то фінансувати в повному обсязі альтернативну енергетику держава теж не зможе - тут я частково розумію регулятора. Але, все-таки, сподіваюся, що це була одноразовий захід, і такої шокової терапії для альтернативників більше не буде.
РБК-Україна: Щодо дискусії про прив'язку тарифу до євро при встановленні тарифів для об'єктів відновлюваної енергетики - як ви думаєте, вона потрібна чи ні? Якщо потрібна, то чому?
Олександр Лівік: Зараз на робочій групі це питання обговорювалося. НКРЕКП погодилася на прив'язку до євро, єдине - зійшлися на тому, що індексація на курс євро буде відбуватися не кожен місяць, як це передбачено зараз, а раз на три місяці. Якби гривня була стабільною, таких проблем би не виникало, але, з урахуванням курсових ризиків, потрібно шукати золоту середину між інтересами інвесторів та інтересами держави.
РБК-Україна: Але, незважаючи на норму про перегляд "зеленого тарифу" кожен місяць, він не переглядався з серпня минулого року.
Олександр Лівік: Так, з урахуванням різкої девальвації, тариф виріс би в рази, це не було закладено у фінансових планах. Зараз ми розглядаємо різні варіанти, і хочемо їх також прописати в законопроекті №2010. Може це будуть канікули - тобто прив'язка до євро зберігається, але набуває чинності з січня 2016 року, може щось інше. Сьогодні є домовленість, що ми прив'язуємося до євро, але як це буде прописано в законі - остаточного розуміння ще немає.
Хочу зазначити, що законопроект №2010 - не ідеальний, ми намагаємося знайти компроміс між усіма - регулятором, Миненерго, учасниками ринку та інвесторами. Це крок вперед, але однозначно закон ще буде доопрацьовуватися і після його прийняття.
Для сонця, вітру, всіх інших джерел енергії вже обговорюються фіксовані ставки - і вони прив'язані до євро. Є різні думки з приводу величини ставки. Зрозуміло, що хорошим для всіх ти не будеш - інвестори будуть лобіювати високі ставки і надавати економічне обґрунтування. Але є світова і європейська практика, і, посилаючись на неї, ми сьогодні на робочій групі рівень ставок погодили - цифри поки називати не буду - на якихось напрямках вони виростуть, на інших, навпаки, знизяться.
Це буде стосуватися виключно нових інвесторів. Щодо старих - є різні думки. Сьогодні ми зустрічалися з китайською державною компанією, яка інвестувала в українську сонячну енергетику - вони отримали гарантії, що будуть працювати за правилами, які були на момент інвестування.
Думаю, революційних рухів не буде і парламент не стане заднім числом скасовувати прийняті раніше закони. Є надія на те, що всі спірні моменти ми вирішимо за столом переговорів.
РБК-Україна: Тобто, з точки зору тактики, нам зараз дорого платити за чинним "зеленим тарифом", але стратегічно - збереження первинних домовленостей може залучити значно більші обсяги китайських інвестицій в інші галузі?
Олександр Лівік: Так. Сьогодні китайські інвестори розглядають можливість інвестування 15 млрд дол. у будівництво доступного житла. Але каталізатором прийняття рішення по Україні буде те, як вирішиться ситуація з їх підприємствами, які працюють у сфері сонячної енергетики.
Не хотів би розкривати подробиць переговорів, але принцип один - інтереси інвесторів не повинні бути обмежені. Зрозуміло, що коли приймався закон в 2009 році, 46 євроцентів у гривні - це були одні гроші. Сьогодні - зовсім інші. Треба дуже спокійно спільно з інвестором знаходити шлях вирішення, який влаштує всіх.
РБК-Україна: У них сьогодні конструктивна позиція чи це більше нерозуміння і нерви?
Олександр Лівік: Абсолютно конструктивна. Спочатку переговорний процес був більш емоційним. Зараз це вже четверта робоча зустріч і діалог більш позитивний і робочий.
РБК-Україна: А позиція Європейського банку реконструкції і розвитку?
Олександр Лівік: У них ті ж позиції, що і у будь-якого інвестора. Вони мають ряд проінвестованих об'єктів на більш ніж 1,5 млрд дол. Зрозуміло, що відсутність прив'язки до євро ставила хрест на всьому цьому.
Більш того, з чим згодні всі інвестори - ні в якому разі не можна прив'язуватися і вводити поняття місцевої складової. У законі 2009 року є норма, що при будівництві об'єкта повинно використовуватись 20-30% українських комплектуючих. Зараз це обмеження зняте.
Навпаки, вводяться стимулюючі коефіцієнти за використання місцевої складової. Тепер буде працювати система бонусів - за використання українських комплектуючих додається 5-10% до тарифу. Це була принципова позиція і Американської торгово-промислової палати і ЄБРР та інших інвесторів.
РБК-Україна: Україною були заявлені досить амбітні плани довести до 2020 року частку відновлюваної енергії до 11%. Які зміни в законодавство потрібні для цього, що потрібно поміняти в регуляторному полі?
Олександр Лівік: В коаліційному договорі і в Третьому енергопакеті записано, що до 2020 року ми повинні мати частку альтернативних джерел 11% в енергетиці. Але не написали, що це має бути - кіловат, куб газу, тонна вугілля. Сьогодні Україна виконає і перевиконає план, якщо перегляне свої акценти в енергетиці на вироблення газу-метану.
Німці сьогодні з відновлюваних джерел виробляють 4 млрд куб. м газу до 2020 року у них завдання виробляти 10 млрд куб. м. І Україні теж треба йти цим шляхом - якщо потужностей для генерації в Україні вистачає - атомні станції, ТЭСы, гідроелектростанції, то стимулювати у "альернативке" треба те, чого в Україні немає.
Тому, насамперед, треба гарантувати інвесторам, що у нього вироблений газ куплять за ціною не нижче, ніж Україна купує на кордоні - це 300-325 євро.
І друге - що інвестора, який побудує ці станції, дадуть пільговий режим доступу до нашої газотранспортної системи.
РБК-Україна: Як законодавчі ініціативи комітету можуть бути сприйняті парламентом? Хто прихильники і противники?
Олександр Лівік: Законопроект був внесений, пройшов всі узгодження, але потім з'явилися об'єктивні моменти, які потрібно було терміново міняти. Тому законопроект ми відкличемо, внесемо корективи і знову внесемо. Була позиція Кабміну і НКРЕ, яка в деяких пунктах йшла врозріз із законопроектом.
Ми розуміємо, що є "Народний фронт", який делегував свого представника в Кабмін і який входить в коаліцію. І якщо ми хочемо, щоб закон все-таки був прийнятий, не враховувати думки профільного міністерства і регулятора не можемо. В іншому випадку, ми не наберемо потрібної кількості голосів.
Думаю, протягом тижня-двох будуть йти узгодження зі старими інвесторами, які раніше вклалися в альтернативну енергетику. І, десь через два тижні, законопроект буде готовий. А далі головне - включити його в число першочергових до прийняття.
РБК-Україна: Як запропоновані комітетом зміни вплинуть на ринок окремих видів ВДЕ, чи дадуть вони поштовх, наприклад, розвитку біоенергетики?
Олександр Лівік: Потужних стимулів не буде. Буде підтримка тих правил та проектів, які перебувають на стадії реалізації або вже введені в експлуатацію. Поки більше йде мова про підтримку і збереження того, що вже є.
РБК-Україна: Стоїть питання щодо подальшої уніфікації вітчизняного законодавства під європейські стандарти. Які законопроекти в цьому напрямку розробляються в комітеті, які узгоджені?
Олександр Лівік: Прийнятий закон про ринок газу. В цьому законі ми прописали, що газ, видобутий з альтернативних джерел і доведений до вимог ТЕО на газ природний, обов'язково повинен купуватися.
Другий крок - це запровадження в юридичному лексиконі терміну "біометан" і прийняття закону по біометану. Як я вже говорив, німці хочуть до 2020 року виробляти 10 млрд куб. м біометану, китайці вже сьогодні виробляють 18 млрд куб. м - і Китай за рахунок цього закриває забезпечення сільських населених пунктів газом.
Розмовляла Ірина Гладкова
Джерело фото: inshe.tv