Член Центральної виборчої комісії Олександр Копиленко в інтерв'ю РБК-Україна розповів про те, як іде підготовка до виборів Президента України, призначених на 25 травня, чи зможуть у них взяти участь жителі Криму, а також про можливість призначення на 25 травня позачергових виборів Верховної Ради.
РБК-Україна: Як акт приєднання Криму до Росії, який був підписаний в Москві, вплине на проведення найближчих президентських виборів?
Олександр Копиленко: Ця подія зараз активно коментується, в тому числі в контексті проведення виборів 25 травня. Я можу висловити свою особисту думку, що вибори відбудуться. На них чекають, вони мусять стати фактором стабільності і подальшого розвитку нашої держави.
Питання, звичайно, в тому, як голосуватимуть громадяни України, які мешкають в АР Крим, з урахуванням тієї ситуації, що склалася.
РБК-Україна: Наскільки ці вибори взагалі будуть легітимні, якщо вони відбудуться без Криму?
Олександр Копиленко: Вибори будуть легітимними, але є, звичайно, проблема, коли невід'ємна складова частина України може бути позбавлена можливості вибору. Якщо говорити про правову сторону питання, то 13 березня Верховна Рада ухвалила ґрунтовний пакет змін до виборчого законодавства, де в тому числі передбачена ймовірність і цієї ситуації. Хоча зараз пролунала цікава ідея мого колеги А. Магери (створення спеціальних дільниць для кримчан в областях материкової України - ред.) створити можливості для того, щоб люди проголосували. Інша справа як це буде зроблено.
РБК-Україна: Розкажіть, а що вже зроблено в процесі підготовки до виборів?
Олександр Копиленко: Процес підготовки до виборів відбувається в штатному режимі. З моменту оголошення й ухвалення Верховною Радою рішення про президентські вибори, ЦВК здійснила весь необхідний комплекс заходів. Можливо, ви чекаєте якихось глобальних рішень, а вони тут не потрібні. Йдеться про певною мірою рутинну справу: починаючи від затвердження календарного плану відповідних заходів.
Звичайно, зараз всіх цікавить основне питання: хто буде висуватися кандидатом у президенти України. На даний час офіційно зареєстрована лише одна особа. Деякі кандидати зверталися до ЦВК з інформацією про самовисування, але документи були неправильно оформлені і не відповідали вимогам закону.
До 30 березня ще є час, і, наскільки нам відомо, на останню декаду березня заплановані з'їзди тих політичних сил, які є найбільш вагомими гравцями на цьому полі. Після того кандидати будуть висунені, у відповідності до законодавства відбуватиметься їх реєстрація.
РБК-Україна: Як вплинула на підготовку виборчого процесу інформація про те, що на виборах планують заощадити?
Олександр Копиленко: Я думаю, це два різні питання. Можливість заощадити на виборах не вплине на їх результативність і легітимність. Це питання обговорювалось на засіданні нашої комісії. Це питання члени ЦВК обговорювали на засіданні профільного комітету Верховної ради. Як відомо, 24 лютого при внесенні змін до додатка №3 до Закону «Про державний бюджет України на 2014 рік» для підготовки та проведення позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року передбачено 1 мільярд 965 мільйонів 500 тисяч гривень. Проте, внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» від 13 березня в контексті техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу дозволить зменшити виділений обсяг коштів на підготовку та проведення виборів орієнтовно на 760 мільйонів гривень в основному за рахунок скорочення кількості членів виборчих комісій та періоду їх повноважень, що вкрай важливо для нинішньої ситуації та з огляду на проблеми з бюджетом.
РБК-Україна: Чому так мляво відбувається реєстрація кандидатів, адже поки зареєструвався лише один кандидат?
Олександр Копиленко: Це справа самих учасників виборчого процесу, які, як на мене, оцінюють свої можливості і можливості своїх кандидатів. Як я вже казав раніше, до 30 березня у нас ще є час.
РБК-Україна: Є думка про те, що вибори можуть і не відбутися.
Олександр Копиленко: Ми виходимо з того факту, що вибори призначені і підготовка до них триває.
РБК-Україна: У Верховній Раді Партія регіонів зареєструвала законопроект, яким пропонує провести вибори 7 грудня.
Олександр Копиленко: Це питання до парламенту. Ми виходимо з тієї дати, яка вже призначена Верховною Радою, тобто 25 травня. Наше законодавство, і особливо ті зміни, які вже ухвалені в Верховній Раді, надають всі можливості для проведення повноцінної виборчої компанії. Звичайно, з урахуванням ситуації в Криму.
РБК-Україна: Є така думка, що вибори треба проводити після того, як буде затверджено зміни до Конституції, які мають бути остаточно затверджені на всеукраїнському референдумі. Чи є можливість сьогодні ще до 25 травня такий референдум провести?
Олександр Копиленко: Можу відповісти насамперед як людина, яка має певне відношення до юриспруденції. Я не думаю, що за 2 місяці реально підготувати грунтовний проект Конституції, який можна виносити на референдум. Це справа часу. Якщо брати на себе посилені «соціалістичного зобов'язання», то знову переважатиме політична кон'юнктура, і тоді, як би сказав Іван Франко, «стара біда, вигнана дверима, вернеться вікном».
РБК-Україна: Яка позиція ЦВК щодо псевдо-референдуму, який відбувся в Криму?
Олександр Копиленко: Члени ЦВК вже наголошували, що зараз нема правової бази для проведення місцевих референдумів, а позиція ЦВК в цілому проявляється в тому, що вона закрила доступ до реєстру виборців в АР Крим.
РБК-Україна: Сьогодні деякі активісти вимагають, щоб парламентські вибори були проведені 25 травня, разом з президентськими. Наскільки це реально?
Олександр Копиленко: Я думаю, що це зараз вже нереально, з урахуванням того, що вже закінчується березень.
РБК-Україна: Як відбувається підготовка виборів мера Києва і Київради?
Олександр Копиленко: В принципі є достатня нормативна база, а тим більше в першому читанні прийняті зміни до закону про місцеві вибори. Отже, як це не банально звучить, але і цей процес зрушився.
РБК-Україна: На останок хочу ще запитати, чи вам пропонували бути головою ЦВК?
Олександр Копиленко: Ні.
РБК-Україна: Якби запропонували, то чи ви б погодилися? Ваше призначення пов'язували саме з тим, що ніби то вас мали призначити головою ЦВК.
Олександр Копиленко: Тоді багато писали різних речей. Наприклад, що я одружений з племінницею Литвина. Моя родина весело сміялася, коли про це дізналася!..
Мені було дуже цікаво подивитися на цей процес із середини. За ті роки, що я працював у Верховній Раді, постійно стикався з виборчим законодавством. Перший досвід отримав, коли ми з моїм нині, на жаль, покійним колегою ще в червні 1991 року за дорученням керівництва написали перший проект закону про вибори президента ще Української РСР.
РБК-Україна: Про вас кажуть, що ви, як правило, не дуже рветеся до влади?
Олександр Копиленко: Я представляю родину, яка з 1922 року (коли вийшла перга книга мого діда) працює на ниві культури, тобто вже майже 90 років! В цьому плані я слідую традиціям нашої родини. А решта амбіцій - це вже «від лукавого».
РБК-Україна: Скажіть, як ви думаєте, чому вас все таки вибрали членом ЦВК, коли на пенсію вийшов Володимир Шаповал?
Олександр Копиленко: я думаю, що вирішальну роль відіграв мій професійний досвід і незалежний фаховий статус. Для мене символічно, що я прийшов на роботу тоді ще до юридичного відділу Верховної Ради у липні 1990 року на другий день після проголошеної трохи вже призабутої декларації «Про державний суверенітет України» і відтоді мені судилося брати участь у багатьох знакових подіях нашого державотворення, в тому числі і затвердженні Конституції Автономної Республіки Крим. Та я ніколи не належав до жодної політичної партії. Мені це завжди видавалося правильним, проте зараз це немодно.
РБК-Україна: Чи правда, що ви вже написали заяву про складання своїх повноважень, як члена ЦВК?
Олександр Копиленко: Так, я написав заяву про складення своїх повноважень. Це мій абсолютно свідомий і вільний вибір, незалежний від будь-яких впливів.
Розмовляла Тетяна Шпайхер.