Олександр Кардаков: "Українську IT-галузь слід звільнити від ПДВ"
РБК-Україна: Раніше Ви неодноразово заявляли, що в української ІТ-індустрії є хороші перспективи для розвитку? У чому саме полягають ці перспективи?
Олександр Кардаков: На сьогоднішній день українська IТ-індустрія займає високу позицію на світовому ринку. У рейтингу країн-розробників програмного забезпечення (ПЗ) вона займає 7-8 місце, а за деякими підрахунками - входить в п'ятірку.
Розвиток галузі почалося в 90-і роки, коли велика кількість молодих людей з гарною технічною освітою і бажанням реалізуватися в інноваційній сфері залишилися без роботи. Це підстьобнуло розвиток приватного бізнесу в сфері розробки ПЗ, пік становлення якого, припав на 2000 р. Успіхам індустрії сприяло спрощене регулювання і, звичайно ж, той факт, що ці невеликі (на той момент) компанії взагалі не потрапляли в поле зору держави. Можна сказати, що Україна увійшла у світовій IТ-ринок, не завдяки державній підтримці, а тому що її просто не помітили.
З плином часу галузь змінювалася і зараз, звичайно, все вже не може бути так, як раніше. По-перше, тому що компанії з маленьких і середніх стали середніми і великими (у більш ніж десяти компаніях працює більше 1 тис. осіб). Старі методи роботи для них уже не діють. Хитрощі адміністрування, доступні для дрібних компаній, в масштабах великого бізнесу стають непосильною ношею. Тому реальному бізнесу - великим компаніям і більшості середніх - цікава легалізація та спеціальне законодавче поле для роботи в Україні.
А, по-друге, за цей час в нашу країну прийшла глобалізація і поставила компанії перед фактом - бути здатними конкурувати на зовнішніх ринках. З урахуванням того, що більшість країн, що активно розвивають IТ-індустрію, створюють для своїх компаній певні преференції, що стимулюють розвиток. Українські ІТ-компанії, про які стільки турботи держава не проявляє, виявляються де-факто неконкурентоспроможними.
РБК-Україна: Які законодавчі та регуляторні норми необхідно впровадити, щоб українські програмісти вийшли з тіні, а Україна стала одним з глобальних лідерів галузі?
Олександр Кардаков: Якщо Україна хоче зберегти свою IТ-галузь, то вона повинна для початку створити умови для вітчизняних компаній такі ж, які вже існують у наших конкурентів у світі. Тоді наші компанії отримають шанс на перемогу в суперництві в рамках глобальної економіки. Ці умови, перш за все, пов'язані з податковим навантаженням, а саме - скасуванням ПДВ та прийняттям адекватного рівня для відрахувань із заробітної плати.
РБК-Україна: Чи тільки цього очікуєте з боку держави або чогось ще?
Олександр Кардаков: Від держави більше нічого не потрібно, тому що це приватний бізнес. У даному випадку те, що можна регулювати для інших галузей, наприклад, спеціальні квоти і т.д., у цій сфері не діє. Тому більше державі і не треба намагатися щось зробити.
РБК-Україна: В Україні рівень проникнення ІТ залишається на дуже низькому рівні.
Олександр Кардаков: Так, у нас в країні дуже нерівномірне проникнення інформаційних технологій. У банківській сфері воно дуже високе, а система платежів в Нацбанку вважається однією з найдосконаліших. Багато в чому такий рівень проникнення визначається відносною молодістю вітчизняної банківської системи, що дозволило, по-перше, при впровадженні інформаційних систем використовувати сучасні технології та стандарти, а по-друге - не тягнути за собою «валізу без ручки» - системи, що використовувалися раніше.
У сфері державного управління у нас один з найнижчих показників, тому що до цих пір не сформульовані на концептуальному рівні модель держави та її функції. Та й існувала нестабільність влади не сприяла інформатизації державного управління. Тому, коли здійснюються окремі спроби, вони виявляються абсолютно хаотичними і не пов'язані один з одним.
РБК-Україна: Розкажіть про технологічні реформаи в області держуправління.
Олександр Кардаков: Давайте спробуємо описати поточну ситуацію в інформаційно-технічному середовищі функціонування держави. Всі існуючі інформаційні системи розроблялися у різний час (протягом останніх 20 років) різними проектними командами. Відповідно, кожна з цих систем сьогодні продовжує функціонувати в рамках своєї, актуальної на момент її впровадження, ідеології, і використовує апаратні засоби також актуальні на той момент.
Зрозуміло, що техніка і моделі її використання за останні 10-15 років істотно змінювалися. Тому героїчні спроби поєднати між собою всі ці абсолютно різні системи в рамках єдиного «електронного уряду», приречені на невдачу. Переходи від однієї системи до іншої тільки ускладнюють життя користувачам, оскільки супроводжуються перенесенням даних вручну або на паперових носіях. Я бачив масу «електронних» папірців - відсканованих документів-картинок, які хоч і зберігаються в системі, але лежать мертвим вантажем, оскільки дані з них все одно неможливо обробити.
Тому, для побудови дійсно ефективної інформаційної системи державного рівня, спочатку потрібно продумати концепцію зберігання, обміну, передачі та обробки інформації в державних органах влади. Після цього необхідно створити стандарти реалізації (щоб всі наступні системи легко інтегрувалися у вже існуюче середовище). А потім все це разом повинно бути в обов'язковому порядку затверджено законодавчо. Власне, саме тому я і називають цей процес «технологічними реформами», оскільки необхідно саме законодавче затвердження.
РБК-Україна: Яка доля законопроекту з регулювання IТ-галузі?
Олександр Кардаков: Я сподіваюся, що він буде прийнятий. Десять народних депутатів підписали законопроект. Нас підтримує прем'єр-міністр. З основних питань він дав рекомендації. Ми готувалися, ми розуміли, що ця проблема складна, але ключові, що впливають на прийняття рішення, сили нас підтримують.
РБК-Україна: Чого очікуєте від проекту «Інноваційний прорив 2011. Рік інформаційних технологій»? Чому Ви віддали перевагу саме цьому проекту?
Олександр Кардаков: Є таке поняття, як соціальна відповідальність. В даному випадку, для мене - це моє прояв соціальної відповідальності. Коли я створював свій бізнес, мені, на жаль, ніхто не допоміг ні словом, ні ділом, тому я хочу допомогти тим, хто щось хоче зробити в цій країні. Я сподіваюся, що це коли-небудь і як-небудь до мене повернеться.
Суть проекту в тому, що ми набираємо людей зі своїми, конкретно реалізованими ідеями. Цього року акцент зроблено на IТ-проекти, хоча ніякі інші не виключаються. Ми навчаємо людей складати бізнес-плани, робити презентації та багато іншого, тобто ми фактично розповідаємо учасникам як правильно представляти свої проекти інвестору.
РБК-Україна: Чи готові Ви самостійно фінансувати якісь ідеї, стартапи?
Олександр Кардаков: Якщо буде проект, який я можу застосувати в своєму бізнесі, я готовий інвестувати. Всі проекти конкурсу будуть виноситися на широке обговорення, а переможець поїде на інвестиційний форум в Силіконову долину, де презентуватиме свій проект міжнародним інвесторам.
Але головна мета - це не стільки дати гроші, скільки навчити людей залучати інвестиції і бути здатними робити це на постійній основі.
РБК-Україна: З ким в Силіконовій долині Ви підтримуєте особисті стосунки?
Олександр Кардаков: Дуже добре підтримуємо відносини з CISCO, Microsoft - там періодично бувають наші співробітники - і багатьма іншими. І, звичайно, з величезним інтересом всі наші відвідують Google.
РБК-Україна: На яких напрями IТ необхідно зосередиться вітчизняним фахівцям, щоб зайняти свої ніші? Якими можуть бути ці ніші?
Олександр Кардаков: Всі ті, хто працюють на зовнішній ринок, починали з розробки програмного забезпечення на замовлення. У принципі, більшість цим досі і займаються. Але за цей час частина компаній виросла і, крім роботи просто на замовлення, починають розробляти власні програмні продукти, які виводяться на міжнародний ринок під українськими брендами.
IТ-аутсорсинг затребуваний і напрямок, який цікавий мені особисто - це ВРО (business process outsourcing), аутсорсинг бізнес-процесів. Я бачив, як одна вельми невелика компанія централізовано обслуговує всю логістичну систему для мережі супермаркетів по всій Європі. Ця група людей, яка перебуває фізично в одній конкретній країні, обробляє замовлення і обслуговує півсвіту. Зауважте, для цих цілей їм не потрібні представництва по всьому регіону, матеріальна база і складне технологічне обладнання. Потрібно спеціалізоване ПЗ, бізнес-процес і кілька грамотних фахівців, які вміють не тільки вибудовувати бізнес-процеси, а й, на тлі процесної систематизації, оптимізувати витрати.
РБК-Україна: Які перспективи розширення внутрішнього IТ-ринку за рахунок більш активного використання підприємцями та підприємствами інформаційних технологій? Якщо чи галузеві розрахунки і розрахунок по зростанню ринку?
Олександр Кардаков: Введення реального документообігу в державі поставить усіх перед фактом впроваджувати IТ у своїй діяльності. Особливо, це знайде своє відображення в малому і середньому бізнесі, зокрема, будуть затребувані різні програмні продукти, які цей сегмент бізнесу зможе активніше пропонувати всім суб'єктам господарювання країни.
Тобто, з одного боку, впровадження інформаційних технологій дозволить підняти на порядок рівень конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу, з іншого - дозволить динамічніше розвиватися структурам, що працюють у сфері виробництва програмних продуктів, систем управління підприємством.
РБК-Україна: Як Ви ставитеся до ідеї КМДА побудувати в Києві IТ-містечко - біля залізничного вокзалу?
Олександр Кардаков: В принципі, ідея хороша. Щоб це зробити, необхідно, зручне місце з точки зору транспорту і наявності комунікацій, продумана інфраструктура з пільговими умовами землекористування для компаній. Крім того, відразу ж необхідно створювати інфраструктуру, яка обслуговує ці бізнеси, наприклад, юридичні компанії, конференц-сервіс і т.д.
РБК-Україна: Чи готові Ви інвестувати в цей проект?
Олександр Кардаков: Так, я готовий брати участь у фінансуванні проекту. Цей класичний бізнес-парк, а у нас в Києві, незважаючи на те, що тут зосереджено 70% IТ-індустрії Україні, не існує жодного подібного проекту для галузі.
Спілкувалась Кристина Рзаєва
