Олександр Данилюк: Не потрібно істерик і піару там, де мова йде про державні гроші

Олександр Данилюк: Не потрібно істерик і піару там, де мова йде про державні гроші
Міністр фінансів Олександр Данилюк розраховує на отримання чергового траншу МВФ (Віталій Носач, РБК-Україна)

Про переговори з МВФ, про нові кредити від Євросоюзу, про держбанки, "Нафтогаз" і бюджетні ризики в інтерв'ю РБК-Україна розповів міністр фінансів Олександр Данилюк.

Рік тому, на початку березня, українська влада підписала оновлений меморандум з Міжнародним валютним фондом, домовившись про продовження кредитування. На початку квітня Україна отримала від Фонду четвертий і поки останній транш по програмі розширеного фінансування в один мільярд доларів, після чого сторони перейшли в режим уповільнених переговорів. І Кабінет міністрів, і Адміністрація президента прострочили з виконанням ряду умов, необхідних для чергового перегляду програми і отримання нового траншу. Ключові з них - підвищення вартості газу для населення і створення Антикорупційного суду.

Якщо домовитися з Фондом не вдасться, в уряду можуть виникнути проблеми з розміщенням єврооблігацій та отриманням макрофінансової допомоги від Євросоюзу. Про те, як проходять консультації з МВФ, про нові кредити від ЄС, бюджетні ризики, про "Нафтогаз" і держбанки в інтерв'ю РБК-Україна розповів міністр фінансів Олександр Данилюк.

Про макрофінансову допомогу ЄС

Єврокомісія затвердила нову програму макрофінансової допомоги для України. У грудні президент Петро Порошенко говорив, що Єврокомісія надасть Україні 1,8 мільярда євро. Про яку суму йдеться зараз?

- Попередньо затверджена програма в один мільярд євро. Але ми будемо продовжувати консультації з Єврокомісією з метою знайти можливість збільшити цю суму. Тут є дві сторони. З однієї, макрофінансова допомога повинна відповідати нашим потребам. Ми розрахували суму, і вийшли на 1,8 мільярда євро. З іншого боку, ми також не можемо не враховувати можливості Євросоюзу. Завжди є позиції двох сторін. Робота триває. Але поки мова йде про суму близько мільярда євро.

- Які умови має виконати Україна, щоб Єврокомісія виділила ці гроші?

- Зараз ми знаходимося на етапі обговорення умов нової програми, в яку можуть увійти невиконані умови попередньої програми. Серед них - і вирішення проблеми з перевіркою електронних декларацій.

Щорічно подається понад півтора мільйона декларацій. З них НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції, - ред.) встигає перевірити всього пару сотень декларацій, тому що людині швидко перевірити таку кількість документів ретельно неможливо. Для того щоб зробити цей процес більш ефективним, потрібно розробити і запровадити автоматичний алгоритм перевірки. Зрив виконання цієї умови у минулому році призвів до неотримання третього траншу від ЄС у 600 мільйонів євро і серйозних репутаційних втрат. Така ціна безвідповідальності. Пошук фінансових компенсаторів і стабілізація ситуації вимагали значних зусиль як у грудні 2017 року, коли транш був зірваний, так і у перші місяці цього року.

- Скільки часу може знадобитися на остаточне затвердження програми та виділення першого траншу?

- Ми розраховуємо на затвердження програми Європарламентом у червні. Це буде коротка програма, яка завершиться разом з поточною програмою МВФ (програма МВФ закінчується у березні 2019 року, - ред.). І основною передумовою виділення коштів ЄС буде прогрес України у програмі МВФ.

Про співпрацю з МВФ

- У лютому у Києві працювала група експертів Міжнародного валютного фонду. Чи вдалося досягти прогресу у переговорах з ключових питань - вартість газу для населення і створення Антикорупційного суду?

- Прогресу у результаті візиту досягнуто за всіма напрямками (з 12 по 16 лютого в Україну приїздила група експертів МВФ для технічних консультацій з урядом, а не регулярна місія Фонду, - ред.) Провели зустрічі з усіма учасниками процесу. Зараз тривають активні консультації з місією Фонду у Вашингтоні.

- Про деталі ви готові говорити?

- Зазвичай ми не коментуємо деталі, поки немає остаточних результатів. Але прогрес я підтверджую.

- Позиція МВФ щодо ціни на газ - незмінна. Фонд послідовно наполягає на приведенні ціни для населення до ринкової, тобто до повного паритету імпорту. І під ці зобов'язання, у тому числі, Україна отримала попередній транш у квітні...

- Приведення цін на газ до імпортного паритету - ключова складова всієї програми, а не тільки питання цього траншу, нарівні з пенсійною реформою, фіскальною консолідацією, оздоровленням банківської системи, антикорупційної реформою. Цей крок створює умови для розвитку ринку газу, унеможливлює зловживання.

- В інтерв'ю РБК-Україна голова стратегічної групи радників при прем'єр-міністрі Іван Міклош говорив, що у будь-якому випадку рішення по ціні на газ буде політичним. На технічному рівні переговори тривають. Але рішення все ж доведеться приймати першим особам країни - президенту та прем'єр-міністру. Ви як міністр фінансів, який координує переговори з МВФ, бачите готовність керівництва країни поступатися у цьому питанні і приймати непопулярні рішення?

- У нас переговори на найвищому рівні проходять регулярно. Нещодавно була змістовна зустріч у Давосі з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард і її першим заступником Девідом Ліптоном (Крістін Лагард зустрічалася на полях економічного форуму у Давосі з президентом України Петром Порошенком 25 січня, - ред.). Крім цієї зустрічі, у мене з ними також було кілька індивідуальних обмінів думками щодо актуальних питань співробітництва у рамках Форуму. Звичайно, у підсумку ухвалення рішення - це політичний рівень. Але 95% результату - це продуктивна робота з місією у щоденному режимі, її позиція буде основоположною.

Олександр Данилюк: Не потрібно істерик і піару там, де мова йде про державні гроші

Олександр Данилюк: "Прогресу у результаті візиту (експертів Фонду, - ред.) досягнуто по всіх напрямках" (Віталій Носач, РБК-Україна)

Про ціну на газ та житлові субсидії

- Через місяць закінчується дія постанови по спеціальним зобов'язанням для НАК "Нафтогазу". До 1 квітня буде вирішено питання з ціною на газ?

- Ми зараз шукаємо рішення. Поки не можу вам сказати про конкретну дату. Також важливо розуміти процес: будь-яке рішення уряду, яке стосується перегляду тарифів, почне діяти не раніше, ніж через два місяці після ухвалення рішення. Тарифи на підставі рішення уряду повинні бути перераховані для кожної компанії на ринку незалежним регулятором - Національною комісією, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП, - ред.). Цей процес вимагає часу.

- Плюс це і питання перерахунку витрат держбюджету на житлові субсидії у разі збільшення вартості газу для населення, чи не так?

- Безперечно, будь-яке рішення по тарифах буде так чи інакше впливати на обсяг субсидій.

- У Мінфіну є робочі розрахунки, скільки знадобиться додатково коштів держбюджету на субсидії, якщо, скажімо, тарифи зростуть на 10%, 20% або 30%?

- Ми прораховуємо різні варіанти. Але дуже багато залежить від поведінкових чинників. Не все піддається прямим розрахунками. Деякі громадяни, маючи формальне право на субсидію, можуть за нею не звернутися. Такі варіанти можливі, і вони були на практиці. Наприклад, це може бути пов'язано з тим, що у людей є додаткові доходи, які управління соцзахисту не бачать. Тому точно передбачити складно.

Давайте повернемося до витоків. Чому у програмі був закладений перехід на імпортний паритет, при якому мається на увазі існування єдиної ціни? (Мова йде про єдину ціну для всіх категорій споживачів на рівні імпортного паритету - зараз більше 9 тис. гривень/тис. кубометрів, тоді як під час дії спецзобов'язань НАКу, ціна для населення і теплокомуненерго - 4942 тис. гривень/тис. кубометрів без ПДВ, - ред.) Причому не тільки у цій програмі, але й у всіх попередніх. Тому що ринкова ціна необхідна для лібералізації ринку та створення конкурентних умов, а також для усунення можливостей для корупції. А коли ринок розвинений, то конкуренція змушує гравців на ринку знижувати ціни для кінцевого споживача.

- У тому числі з цієї причини Україна так і не змогла завершити жодну програму МВФ...

- Так, розуміли мету, брали зобов'язання, але не вистачало політичної волі ухвалити необхідні рішення, або втручалися особисті інтереси. До чого призводить субсидування НАК "Нафтогазу" грошима платників податків? До того, що НАК постачає газ для всіх за заниженою ціною, свої втрати компенсує з держбюджету. Вони дотують, у тому числі і тих, хто може собі дозволити заплатити за газ. Коли ж ми переводимо на адресну субсидію кінцевих споживачів, ми можемо зменшити загальну вартість цих витрат для держави. Адресні субсидії стосуються не ста відсотків населення, а тільки тих, хто їх потребує. Субсидії потрібно орієнтувати на громадян, а не на компанію. Так як субсидії виплачуються за рахунок платників податків, вони повинні витрачатися максимально відповідально.

Крім цього, існують і інші нюанси. Наприклад, зараз НАК "Нафтогаз" перейшов на консолідовану фінансову звітність у рамках холдингу, яка дозволяє компанії взаємозарахувати збитки одних дочірніх компаній прибутком інших, таким чином, зменшивши сплату податків до бюджету. Крім цього, холдинг реалізує масштабну інвестиційну програму. Це все призведе до того, що планувати отримання прибутку в бюджет від його діяльності не доведеться.

Перед нами стоїть непросте завдання - ухвалити справедливе рішення, щоб це було прийнятно і реалістично для бюджету, а також забезпечити соціальний захист для населення та прискорити розвиток конкуренції на газовому ринку. Але варто зазначити, що тарифи - взагалі не питання, яке має вирішувати уряд. Завдання уряду - проводити реформи, які дозволять створити в країні конкурентний ринок газу, а не визначати тарифи.

- НАК ще не надав уряду фінрезультати за 2017 рік. Але є інформація, що компанія може отримати за підсумками минулого року негативний фінансовий результат, і тому не заплатить до держбюджету дивіденди, на які розраховує Мінфін. Можете підтвердити або спростувати цю інформацію?

- Це тільки підтвердить те, про що я говорив раніше.

- І це ризик для держбюджету? Як його компенсувати?

- Однозначно, це фіскальний ризик. Ми не чарівники, і працюємо у рамках повноважень і обставин, що склалися. Якщо це виявиться дійсністю, ми будемо змушені шукати механізми компенсації цих втрат.

- У Стокгольмському арбітражі НАК відсудив у "Газпрому" за транзитним позовом більше 2,5 мільярдів доларів. Мінфін розраховує отримати від "Нафтогазу" частина цих грошей у вигляді дивідендів і податку на прибуток?

- Ми розраховуємо, що значна частина цих грошей надійде до бюджету. Конкретна сума виплати у вигляді дивідендів або податку на прибуток буде розрахована після відображення рішення арбітражу у фінансовій звітності "Нафтогазу" і аудиту.

Олександр Данилюк: Не потрібно істерик і піару там, де мова йде про державні гроші

Олександр Данилюк: "Тарифи - взагалі не питання, яке має вирішувати уряд" (Віталій Носач, РБК-Україна)

Про держбюджет-2018 і рекомендації МВФ

- У МВФ були питання до держбюджету на 2018 рік. У Фонді вважають, що його витрати завищені і не підкріплені реальними доходами. Але ви неодноразово говорили, що цей бюджет - реалістичний. Під час останньої зустрічі з експертами МВФ вдалося розвіяти їх сумніви?

- Бюджет реалістичний, але у процесі реалізації з'являються ризики. На деякі з них звертає увагу Фонд. Ми теж їх бачимо, але вони поки теоретичні. Наприклад, у бюджеті закладено 22 мільярди гривень доходів від приватизації. Новий закон про приватизацію вже проголосований (підписаний на момент публікації інтерв'ю, - ред.), процес запущений і сподіваюся, що ці гроші у бюджет все ж таки надійдуть. Але за виконанням бюджету, безумовно, потрібно стежити і, якщо необхідно, оперативно приймати рішення, щоб мінімізувати ризики. При цьому важливо не забувати, що внесення змін до держбюджету обмежено винятковими умовами, чітко передбаченими Бюджетним кодексом.

- Наприклад, якщо доходи за підсумком кварталу не виконані на 15%?

- Це один із критеріїв. І я говорю не тільки про секвестр, а про будь-які зміни до держбюджету в принципі. У нас в країні історично склалося, що після прийняття бюджету одразу намагаються його змінити. Але з недавніх пір умови зміни чітко врегульовані Бюджетним кодексом. Якщо реалізуються ці умови - у Мінфіну з'являться права ініціювати зміни, в тому числі і ті, що враховують деякі позиції МВФ. Зараз рано про це говорити. І Фонд теж це розуміє.

- Тобто, приводів говорити про секвестр держбюджету поки немає?

- Ні.

- У МВФ ще у минулому році, коли держбюджет переглядали в липні, були питання до того, як уряд розпорядився коштами, конфіскованими у оточення екс-президента Януковича. Фонд вважав за потрібне, - і я знаю, що у Мінфіні багато хто так вважав - що гроші потрібно направити на фінансування дефіциту держбюджету. Але близько 1,1 мільярда доларів розписали на спецфонд держбюджету - оборону, дотації аграріям, сільську медицину і багато іншого. Політично це рішення зрозуміло. Економічно було доцільно саме так розпорядитися цією сумою?

- Частина коштів від спецконфіскації була розподілена ще до моменту її отримання. Це було закладено у держбюджеті на 2017 рік. Як раз на ті потреби, які ви назвали - частина на підтримку аграріїв, на субвенцію соціально-економічного розвитку, частина - на оборону. Рішення про те, як витратити гроші, парламент прийняв майже за рік до того, як їх отримали. І на цю частину спецконфіскації у МВФ не могло бути зауважень, тому що вони схвалили бюджет 2017 року.

Але щодо залишку суми, яка не була розподілена, дійсно у МВФ була своя думка. І у Мінфіну теж була своя чітка позиція - направити ці кошти або на зменшення державного боргу, що зменшило б вартість обслуговування боргів і зменшило ризики для країни у майбутньому, або на погашення заборгованості перед бізнесом з податку на прибуток. Як ви знаєте, бізнес змушували робити передоплату податку, і часто таким чином бізнес переплачував, і така переплата акумулювалася. Це гроші, які держава, м'яко кажучи, "запозичила" у свій час. На початок лютого 2018 року сума заборгованості держави перед бізнесом становила 19 мільярдів гривень. І наше зобов'язання повернути ці гроші.

За своєю суттю спецконфіскація - це одноразові надходження до бюджету, тому витрачати ці кошти на видатки, які необхідно фінансувати з року в рік, наприклад, зарплати - безвідповідально. Витрачати на ці цілі потрібні гроші, які генерує економіка, інакше це - неробоча система. В результаті було затверджено, що спецконфіскація буде спрямована на фінансування інших разових витрат. Ми виконуємо це рішення.

- Згідно зі звітом Держказначейства, близько 8,5 мільярдів гривень з числа конфіскованих не були витрачені у 2017 році. Наприклад, близько 2,5 мільярдів гривень не витратило Міністерство оборони. Розпорядники не встигли освоїти кошти?

- По-перше, сума невикористаних коштів набагато менше - 4,1 мільярда гривень. По-друге, тут питання не у тому, "встигли чи не встигли" освоїти, а у тому, наскільки ефективно використовуються кошти. Все повинно робитися максимально підготовлено і ефективно, а не так, що рік закінчується, тому давайте відразу все "вбухаємо" кудись. Я ставлюся нормально до того, що частина грошей не була використана. Гірше було б, якщо б їх витратили неефективно.

До речі, що стосується ефективності використання цих коштів, то тут цікава позиція Генеральної прокуратури. Відразу після конфіскації грошей Генеральний прокурор почав публічно розповідати, на що витрачати ці гроші. Це зовсім не компетенція Генеральної прокуратури, і такі коментарі можна розцінювати як прямий тиск на органи влади, відповідальні за процес. У кожного є своя відповідальність і компетенція, і кожен держорган повинен діяти в рамках закону і своїх повноважень.

Подивіться який "сюр" виходить: Генеральний прокурор публічно "поставив" завдання фінансувати дороги. І зараз починає використовувати Генеральну прокуратуру, щоб перевірити зроблено те, що він сказав і наскільки ефективно! А може взагалі ГПУ ставити такі завдання? І як ГПУ може перевірити ефективність використання коштів, наприклад, Міністерством інфраструктури? Схоже, ГПУ заблукало у часі, років так на двадцять сім. Там, де мова йде про державні гроші, не потрібно влаштовувати істерик, і піару теж не потрібно, навіть якщо він "соціальний".

- Нещодавно глава департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк говорив, що є ризик того, що офшорні компанії, пов'язані з оточенням Януковича, можуть намагатися оскаржити в міжнародних судах конфіскацію. І що гроші якимсь чином доведеться повертати. Це правдоподібний сценарій?

- Підкреслюю, що Генеральна прокуратура, конфіскувавши гроші, несе повну відповідальність за ці дії. Гроші надійшли у бюджет, тепер на виконання закону про держбюджет, Мінфін та інші органи влади повинні забезпечити, щоб ці гроші були ефективно використані. Якщо ризик, про який кажуть у самій Генпрокуратурі, дійсно існує, мене як міністра фінансів це дуже турбує. Ми не плануємо такий сценарій. Але якщо він реалізується, вся відповідальність повинна лягти на ГПУ. Це їх робота забезпечувати бездоганний юридичний супровід процесу спецконфіскації. Якщо рішення ГПУ будуть оскаржені у міжнародних судах, то потрібно ставити питання про професійну непридатність не тільки окремих слідчих, але і генерального прокурора.

Олександр Данилюк: Не потрібно істерик і піару там, де мова йде про державні гроші

Олександр Данилюк: "Бюджет реалістичний, але у процесі реалізації з'являються ризики" (Віталій Носач, РБК-Україна)

Про нову програму МВФ і єврооблігації

- У березні 2019 року закінчується програма МВФ. Україна сильно відстає від графіка по траншам і по переглядам програми. Чи є розуміння, скільки зможемо добрати за програмою упродовж решти року, і на яку загальну суму розраховує Мінфін?

- Якщо говорити з позиції Міністерства фінансів, нам важливіше не кількість і навіть не сума траншів, а прогрес у програмі. Ні копійки з тих грошей, які залучаються у програмі МВФ, не йде на фінансування бюджету. Ці гроші йдуть у резерви Національного банку на зміцнення національної валюти. Чим більші резерви, тим стабільніше національна валюта. Плюс, чим більше ми демонструємо прогрес, а він вимірюється рішеннями про виділення траншів, то тим сильніший сигнал для тих, хто цікавиться інвестуванням у країну, що ми успішно просуваємося по програмі реформ.

З 17,5 мільярдів доларів програми ми станом на зараз отримали 8,5 мільярдів. Наступний транш повинен бути близько 1,9 мільярда доларів. Це залишає можливість для ще одного траншу у цьому році. Такі плани. Сподіваюся, що це буде здійснено. Набагато важливіше було б, якщо говорити глобально, перший раз в історії України успішно завершити програму МВФ - її термін закінчується у березні наступного року.

- І говорити про підготовку нової програми?

- Подивимося. Будуть зовсім інші пріоритети і завдання. Адже чинна програма сама по собі унікальна за умовами і за обсягами. У кожної країни у Фонді є своя квота. Ми свою квоту перевищили в рази. Навіть якщо ми будемо обговорювати нову програму, ми будемо робити це після завершення поточної.

- Чи зберігає Мінфін плани з розміщення єврооблігацій на два мільярди доларів у цьому році? Це можливо, якщо не буде успішного перегляду програми МВФ?

- Ми постійно аналізуємо ринок і, очевидно, він чутливий до прогресу України у програмі МВФ. Коли умови для випуску будуть вигідними - ми вийдемо зі своєю пропозицією.

- На початку року Мінфін активно випускав ОВДП, які купували нерезиденти. Є бажання збільшити обсяг внутрішніх розміщень?

- Прихід нерезидентів - це більшою мірою результат тих кроків, які Міністерство фінансів робить для розвитку ринку гривневих облігацій. Ми збираємося розширювати можливості для того, щоб нерезиденти могли максимально просто інвестувати у наші внутрішні гривневі інструменти.

Про НБУ і держбанки

- На початку року нерезиденти завели близько 300 мільйонів доларів у країну для купівлі облігацій. Як відзначили у Нацбанку, це сприяло зміцненню гривні. Але при всьому цьому всі розуміють, що при погашенні паперів інвестори почнуть купувати валюту і виводити її за межі України, що може мати зворотний ефект на курс гривні. Ви ці питання з Нацбанком обговорюєте?

- Звісно, ми знаходимося у постійному діалозі з НБУ. Але, крім іншого, хочу звернути увагу, що ми створюємо ринок. Разом з НБУ ми працюємо над тим, щоб ринок був передбачуваний для інвесторів. І для цього ми розширюємо наш інструментарій. У нас є чітке розуміння, що будь-які штучні обмеження є неприйнятними. Але для того, щоб не створювати великі піки рефінансування протягом року, ми запровадили обмеження обсягу на короткі інструменти. Це нормально. Чим більше у нас інструментів, тим ефективніше. При продуманому і професійному підході, ми можемо вирішити проблеми, які можуть виникнути в системі.

- НБУ повинен прийняти рішення по обліковій ставці (інтерв'ю відбулося 28 лютого, а 1 березня НБУ підняв ставку до 17%, - ред.). Попередні рішення регулятора, коли ставки росли, позначалися і на ставках ОВДП. Можливо, ви очікуєте нових сюрпризів від НБУ? Наскільки рішення Нацбанку для вас зрозумілі й передбачувані?

- Настрій НБУ ми розуміємо. І я також розумію і ціную незалежність Національного банку. Тому, у будь-якому випадку, це їхня відповідальність. Обмежувати їх у таких рішеннях ми не маємо права. Так само як і НБУ не може втручатися у нашу політику.

- Розглядався варіант з підвищенням мінімальної зарплати у поточному році до 4100 гривень. Наскільки це ймовірно?

- За результатами першого півріччя будемо приймати рішення, враховуючи реальні можливості економіки, ринку праці та бюджету. Я за те, щоб це питання вирішувалося максимально ринково, а не адміністративно. Це зовсім не означає, що підвищення мінімальної зарплати - це однозначно погано. Підвищення мінімальної зарплати, в першу чергу, допомагає нам боротися з тіньовою економікою, так як збільшує рівень, з якого сплачуються податки, зменшуючи сіру складову зарплат, де вона присутня. Але це лише один з інструментів, і точно не панацея. Основним у боротьбі з тіньовою економікою є ефективна робота Державної фіскальної служби. Так, цього досягти значно складніше, але і фокусуватися на рішеннях, які на перший погляд здаються простими, неправильно.

- Підвищення соціальних стандартів властиво політикам перед виборами. Приміром, наприкінці лютого уряд ухвалив рішення про підвищення пенсій військовим, хоча закон, що дозволяє провести осучаснення, ще не прийнятий. Але прем'єр-міністр ще рік тому пообіцяв, що пенсії у військових зростуть. І тепер це рішення виглядає як популярна соціальна політика. А чи є взагалі у бюджету ресурс для такого підвищення?

- У Пенсійного фонду є ресурс, щоб забезпечити дане підвищення. З розрахунків ми бачимо, що Пенсійний фонд впорається.

Олександр Данилюк: Не потрібно істерик і піару там, де мова йде про державні гроші

Олександр Данилюк: "Держбанки повинні працювати на комерційних принципах" (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Нещодавно ви презентували стратегію розвитку держбанків. Серед іншого, вона передбачає часткову приватизацію Ощадбанку. Є меморандум з ЄБРР, який планує увійти до капіталу банку. Через держбанки видавалися кредити підприємствам, на які мали вплив ті чи інші політики. Зрозуміло, кредити не обслуговувалися, через що уряд змушений був докапіталізовувати банки. Якщо ЄБРР зайде в Ощадбанк, стане зрозумілий весь масштаб раніше накопичених проблем. І явно стане складніше кредитувати держсектор, та й не тільки, на неринкових умовах. Ви очікуєте, що діюча система буде перешкоджати приватизації Ощадбанку?

- Буде. Я прихильник ринкового підходу і проти прихованого фінансування бюджету. За таку практику платники податків заплатили мільярди у вигляді докапіталізації державних банків. Такий інструментарій повинен бути максимально обмежений. Державне фінансування має бути максимально прозорим і здійснюватися через держбюджет, де прозорість забезпечена відповідними процедурами.

Держбанки повинні працювати на комерційних принципах. Там повинен бути аполітичний професійний менеджмент і наглядова рада, яка забезпечить додатковий захист від політичного втручання. У цих наглядових радах має бути більшість незалежних членів. Так має бути і так буде. Саме таким шляхом ми йдемо, зокрема, у випадку з ПриватБанком. Думаю, клієнти банку довіряють банку і цінують якість послуг, які вони отримують. В цілому ж завдання міністерства – щоб банки працювали максимально ринково.

Зараз у Верховній Раді знаходиться законопроект (№7180), який передбачає створення наглядових рад у держбанках за новими принципами, коли більшість у них - незалежні члени. І я хочу звернути увагу, що якщо протягом півроку не будуть сформовані незалежні наглядові ради для двох банків - Ощадбанку і Укрексімбанку - нам доведеться переглядати прийняту стратегію. Повинна бути гарантія, що банк буде управлятися професійно, і що стратегія буде реалізовуватися. Тут важливою є роль наглядової ради. Зараз ні в Укрексімбанку, ні в Ощадбанку не працює наглядова рада.

На засіданні уряду, коли була затверджена стратегія держбанків, Кабмін також, виконуючи функцію відсутньої наглядової ради, затвердив стратегію Ощадбанку. Над нею дуже серйозно працював Андрій Пишний (голова правління Ощадбанку, - ред.), весь менеджмент банку. Я бачив, наскільки вони виклалися у цій роботі, вони вірять у конкуренцію, у свої можливості. Що стосується Укрексімбанку, він також повинен оновити свою стратегію. І у відповідності зі стратегією для всього державного банківського сектора чітко визначено, яким він стане банком.

- Ви зараз відчуваєте політичний вплив на держбанки і Укрексімбанк, зокрема? Ви розумієте, що там відбувається? Питань до його діяльності у Мінфіну немає?

- Питання є. Питання стосуються не тільки Укрексімбанку. Але вони вирішуються системно шляхом призначення незалежних наглядових рад, контролем за реалізацією стратегії на підставі чітких KPI (показники ефективності, - ред.), вирішення ситуацій з проблемними кредитами.

Зараз ми завершуємо проект, який робимо спільно з японським урядом. В рамках проекту проводиться комплексний аналіз портфелів проблемних кредитів трьох банків - Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку. За результатами роботи, радник, який займається проектом, дасть рекомендації кожному з банків щодо подальшої роботи з окремими позичальниками. Це також дозволить дати відповіді на багато питань.

Але потрібно не забувати, що коли йдеться про проблемні кредити в державних банках, то часто це стосується саме кредитів, виданих компаніям, пов'язаним з окремими олігархами. Як я вже говорив на засіданні Кабміну, можливо, нам варто розглянути ідею зняття банківської таємниці з такого роду позичальників. Це може стати для них своєрідним стимулом до більш швидкого погашення заборгованостей перед банками.

Про політику і плани на майбутнє

- Днями прем'єр-міністр Володимир Гройсман сказав, що планує брати участь у парламентських виборах. Ви про продовження політичної кар'єри думали? Можливо, про участь у парламентських виборах з якоюсь із політичних сил?

- Я - міністр фінансів, і на цій посаді в мене є свої цілі і завдання. Одна з них - вивести державні фінанси з-під впливу виборів. Зробити так, щоб політики не могли маніпулювати цифрами і роздавати нездійсненні обіцянки. Друга задача - забезпечити фінансову стабільність країни, щоб Україна мала можливість виконати свої зобов'язання, як перед своїми громадянами, так і перед нашими зовнішніми партнерами, а також не втратити вже отримані результати. Адже життя не завмирає на час виборів. Від цього залежить, як наші громадяни проживуть цей рік, і якою дістанеться країна переможцям виборів.

Для мене також важливо, щоб ті реформи, які ми намітили для себе, як пріоритетні, теж рухалися. Крім стабілізації ситуації і "гасіння пожеж", нам необхідний прогрес у реформі Державної фіскальної служби, створення Служби фінансових розслідувань. Без цих змін серйозно говорити про адекватне економічне зростання не доводиться. Багато часу вже втрачено і у мене практично не залишилося толерантності з цих питань.

- Ви бачите себе частиною команди президента Петра Порошенка?

- Залежить від того, чи залишуся я в політиці, а також від платформи і складу команди.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся