Аграрні активи пустять з молотка
Голові МінАП Олексію Павленко варто постаратися, щоб не віддати агроактиви за безцінь
Тема приватизації, яка то виникає, то зникає з медійного простору, повертається на перші шпальти. Ще у квітні, виступаючи перед міжнародними партнерами, Президент Петро Порошенко окреслив головні завдання - усунути монополістів в особі "маленької групи бізнесменів" і продемонструвати світу, що тепер "ми інші". Втілювати сказане в життя зголосилося Міністерство аграрної політики і продовольства. Вже до кінця року агропром може звільнитися від перших державних "вагонів".
Стратегічні банкрути
Держсектор галузі довго і наполегливо виводили з правового поля. Хоча повної і достовірної інформації про аграрні держпідприємства до останнього часу не мало навіть профільне міністерство.
Їх кількість оцінювали в 400-700, а діяльність - як "економічно неефективну". Зв'язок майже з сотнею компаній було втрачено - ні звітів, ні контактів з керівниками.
Ситуацію прояснила міністерська перевірка. За її результатами нарахували 571 ДП.
Аналіз фінансової діяльності невтішний. З 500 компаній фактично працюють 96, а виходять на прибуток всього 20. Балансова вартість близько 50 не перевищує 100 тис. грн, ще 27 не варті навіть гривні. На стадії банкрутства або ліквідації застрягли 154 підприємства.
Тільки за останні два роки держкомпанії скоротили чистий прибуток від реалізації продукції на 11,3%, валовий прибуток - на 18,8%, а фінансовий результат в цілому обвалився в 24 рази. У підсумку, найяскравіша ілюстрація їх ролі в національній економіці - загальні річні збитки в майже 500 млн грн.
"Держава продовжує утримувати ці активи, не отримуючи при цьому ні копійки в бюджет. Сьогоднішня система - грабіж країни", - діагностував співзасновник Фонду розвитку та інновації, головний радник МінАПК з питань приватизації Георгі Вашадзе.
Замість шовку - СТО і качки
За різними оцінками, в розпорядженні державних латифундистів - близько 400 тис. га землі, в тому числі, близько 120 тис. га ріллі. З'ясувати, скільки родючих площ за минулі роки передали третім особам, практично не представляється можливим.
Наприклад, у Великолазовского радгосп-заводу від 1600 га та виробничої бази залишилися 567 га і 34 зруйнованих сараїв. Все майно аналогічного радгоспу "Виноградівський" пустили з молотка в рамках виконавчого виробництва.
Або агрокомбінат "Пуща-Водиця", який з головного годувальника Києва перетворився в "город на Хрещатику". Доходи від реалізації продукції тут скоротилися втричі - до смішних 12 тис. грн. Теплиці розпилюють на металобрухт, а шматок сільгоспземлі віддали під будівництво торгово-розважального центру.
На базі Київської коконосушилки тепер працює автозаправка і СТО. А Баришівський шовкорадгосп замість шовкопрядів вирощує качок.
В той час, як колективи цих підприємств намагались організувати хоч якесь виробництво, в Ніжинському КХП плодили корупційні схеми. Одна з найпопулярніших - нетоварні операції.
Директор уклав договір про нібито розміщення на потужностях комбінату 2,37 тис. тонн пшениці. Фіктивне зерно, зрозуміло, на підприємство так і не надійшло, зате утворилася заборгованість за його зберігання та переробку. В результаті накопичили непідйомні 34 млн грн боргу, з яких 32 млн - штрафні санкції та пеня. За оцінками аналітиків, навіть якщо продати все, що залишилося від комбінату, виручена сума не покриє і половини заборгованості.
А на підприємствах типу Одеського племінного заводу або радгоспу "Мукачівський" і продавати-то нічого - хіба що залишки фундаментів адміністративних будівель.
"Таких підприємств сотні. Необхідно визнати, що державна форма власності, принаймні, в аграрному секторі, безперспективна. Все доведено до розрухи - збитки, борги і соціальна депресія", - підсумував міністр Олексій Павленко під час панельної дискусії "Growing Ukraine. Роздержавлення".
Пустять з молотка
"Лікувати" галузь вирішили тотальною приватизацією.
Аргумент "за" - держава неспроможна бути ефективним власником та відновити хоча б частину розграбованих активів. А, забороняючи їх приватизацію, не дає цього зробити інвесторам. В той час, як приплив приватного капіталу дозволить не тільки відновити їх діяльність, але створити інноваційне виробництво і робочі місця, відповідно, розвиваючи сільські території і наповнюючи бюджети.
Олексій Павленко ініціював роздержавлення перших 254 підприємств. На круглому столі міністр конкретизував свої плани - в цьому році на приватизацію повинні бути виставлені 150-180 компаній.
При цьому держпідприємства, які обробляють або мають у власності землю, будуть розпайовані. А "безземельні" ДП - запропоновані інвесторам, у тому числі зарубіжним. Саме така доля, схоже, чекає спиртового монополіста "Уксрпирт". Вартість його активів оцінюють у 300 млн дол.
Третій шлях - ліквідація. Ним підуть ті самі підприємства, активи яких повністю знецінив "професійний менеджмент.
В результаті у власності повинні залишитися не більше десяти стратегічних компаній, від яких справді залежить продовольча безпека та розширення експортних можливостей України.
Грузинський рецепт
Чи то через бажання не повторювати минулі помилки, чи то слідуючи тренду, до приватизації підключили партнерів з Грузії. Завдання на двох - обмежити державний вплив на ринок і створити аграрний сектор, орієнтований на приватну ініціативу.
"Сьогодні дуже багато регуляції, але в той самий час дуже багато винятків. Вихід один - максимально відкривати систему для прозорої конкуренції і змінювати процедуру приватизації, там дуже багато заковик і корупційних дірок", - сказав Вашадзе.
Автори приватизації в Грузії, де, як відомо, продавали "все, крім совісті", радять Україні піти цим же шляхом. А щоб не допустити дерибану, - максимально урізати функції центральної влади і передати їх на місця, обмежити концентрацію повноважень у руках одного органу, відмовитися від бюрократії і усунути монопольний доступ до ринку.
І друге - запустити ринок землі. "Бізнес хоче і знає, як працювати. Державі не треба його стимулювати, головне - зняти фактори демотивації. Тоді інвестори зайдуть, з'являться довгострокові проекти, а бізнес буде працювати в правовому полі", - вважає Георгі Вашадзе.
Домашнє завдання
Залучити інвестиції, що, власне, і є головною метою приватизації, без зняття мораторію на продаж землі неможливо. Введений ще в 2001 році для підготовки до земельної реформи, він став її головним гальмом. Необхідний мораторій на теорії, на практиці "вбив" конкуренцію і прозорість.
"Україна в цьому сенсі унікальна. Ми намагаємося регулювати ринок не ринковими механізмами, а адміністративними. Не було мораторію - не було корупції. Тепер можна одному, другому не можна, а в самому земельному кодексі є чіткі схеми, як обійти мораторій", - сказав консультант проекту підтримки реформ в АПК та земельних відносин Сергій Кубах.
Крім скасування мораторію, "домашнім завданням" для нардепів має стати внесення змін до переліку заборонених до приватизації підприємств. Тільки в сільському господарстві таких 177.
Зі свого боку, травневою постановою Кабмін дозволив приватизацію 82 аграрних ДП. "Рішення в законодавчій площині дуже просте. Підприємства, які працюють на землі, потрібно якнайшвидше приватизувати, допомогти людям їх розпаювати і починати працювати по-новому. Я сподіваюся, що Мінагрополітики в рамках існуючих робочих груп допрацює це питання", - прокоментував член Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Аркадій Корнацький.
Але аграрному відомству варто готуватися не тільки до цього. Земельний кадастр наповнений лише на 20%, а на інвентаризацію сільгоспземель буде потрібно близько 2 млрд грн, яких у бюджеті немає.
Крім того, у багатьох держкомпаній досі немає керівників. Через відсутність гідних кандидатів, конкурсні комісії міністерства змушені оголошувати повторні відбори.
Окрема проблема - оформлення землі. Як не дивно, багато держкомпаній розпоряджаються сотнями гектарів без правовстановлюючих документів.
Наприклад, з 14 кінних заводів (а це 43,7 тис. га тільки ріллі) документи є у одного - дніпропетровського. Саботаж на місцях може затягнути процес на роки.
"Роздержавлення підприємства з неоформленими документами заборонено законом. При цьому в повсякденній діяльності таке положення справ ніяких проблем не викликає. Тому у директорів є "мотивація" зберігати status quo. Ситуація донедавна всіх влаштовувала - схеми дозволяли заробляти, а неможливість приватизації робила цей заробіток стабільним", - сказав заступник голови робочої групи Мінагрополітики з питань роздержавлення Олексій Зубрицький.
Міністерство і грузинський фонд інновацій вже запустили веб-портал, який збере базу даних по кожному ДП, включаючи хід підготовки до приватизації.
За словами розробників, на сайті в режимі онлайн буде видно, як іде процес оформлення майна і який з органів його затягує. Тому майданчик буде цікавий не тільки інвесторам, але й правоохоронцям.
Ризики і віддача
Власне, на призначенні менеджменту, проведенні аудиту та оформленні документів компетенція міністерства закінчується. Далі держактиви передаються у відання Фонду держмайна.
Фахівці побоюються, що саме тут приватизація забуксує, а відомства замість оперативної реакції будуть зайняті перекладанням відповідальності один на одного. У самому ж Фонді запевняють, що налаштовані на роботу, до того ж її терміни чітко регламентовані законодавством.
"На створення комісії з приватизації аграрних держкомпаній і проведення інвентаризації відводиться місячний строк, на оцінку активів - два місяці. Таким чином, сукупно приватизація майна має тривати максимум півроку", - пояснила глава департаменту оперативного планування процесів приватизації та реформування власності ФДМУ Нелі Рикова.
Ще один, можливо, головний ризик - бойові дії і пов'язане з ними потенційне знецінення активів. Разом з тим, на думку експертів, якщо відмовитися від приватизації зараз, то вже через два роки до цього питання можна буде навіть не повертатися. Пропонувати інвестору буде вже нічого.
"Коли ми починали реформу в Грузії, добре розуміли, що, можливо, теоретично через 5 років якесь майно можна було продати дорожче. Але якщо економіка зараз не почне вставати на ноги, ми можемо втратити навіть те, що маємо сьогодні", - сказав Георгі Вашадзе.
Приватизація тільки 180 держпідприємств, запланованих на цей рік, може принести бюджету до 600 млн грн інвестицій, а селянам - 48 тис. га паїв. У цілому, фінансовий ефект від тотального роздержавлення оцінюють в десяток мільярдів гривень.
Але не тільки економічні та соціальні результати підганяють міністерство.
Очевидно, аграрні чиновники поспішають провести необхідну і при цьому дуже заполітизовану приватизацію, поки на те є воля і Президента, і Кабміну, і Верховної Ради. Додатковий двигун - місцеві вибори, коли благодатна тема для спекуляцій неодмінно увійде до програми партій та їх висуванців.
І, тим не менш, міністерству варто серйозно турбуватися не стільки про терміни, але і те, як в поспіху не віддати за безцінь хоч і іржаві, але все-таки державні "вагони".
