Аграрії вимагають своє: новий спецрежим ПДВ вбиває галузь

Не минуло й двох місяців роботи аграріїв за новими правилами спецрежиму ПДВ, як пільгове оподаткування може зазнати чергові зміни. В середині поточного тижня фермери організовували масові акції протесту з вимогою повернути діючу до 1 січня 2016 року модель ПДВ. Тоді 100% коштів залишалося в розпорядженні виробників. Незважаючи на те, що відповідний законопроект вже розроблений, і документ навіть рекомендували до прийняття в першому читанні профільні парламентські комітети, затвердити його буде не так просто. Не виключено, що і зараз, як у грудні, аграрне лобі програє. Повернення до колишньої системи не буде. Які варіанти спецрежиму можливі - розбиралося РБК-Україна.

Парламентська помилка

Кілька годин депутати-члени парламентського комітету з питань податкової та митної політики сперечалися, який формат спецрежиму з ПДВ для сільгоспвиробників може бути найбільш прийнятним. Єдине, в чому сходилися думки всіх - в кінці грудня Верховна Рада допустила помилку, звузивши можливості аграріїв використовувати систему пільгового оподаткування.

До 1 січня 2016 року 100% сум ПДВ акумулювалися на спецрахунках бізнесу, які вони могли використовувати для власних виробничих потреб. В середньому за останні кілька років це близько 20 млрд гривень, за попередніми оцінками, з урахуванням девальвації, в 2015 році сума складе 30 млрд гривень.

Нагадаємо, з нового року діє пропорція розподілу податку: по операціях із зерновими та технічними культурами 85% сплачується до бюджету, 15% - залишається у власному розпорядженні, продукцією тваринництва - 20%/80%; з іншими сільгосптоварами і послугами - 50%/50%.

У той же час в Податковий кодекс була повернена норма про відшкодування ПДВ. Це був компромісний варіант між парламентом і урядом. Мінфін спочатку наполягав на повній скасування спецрежиму ПДВ, як того і вимагав МВФ.

"В кінці року нам була нав'язана велика афера, - заявила на засіданні комітету 16 березня Тетяна Острикова (фракція "Самопоміч"). - Руками великих холдингів було проголосовано відшкодування ПДВ і частково спецрежим для них залишився".

"Ми зробили велику помилку, коли частково ліквідували спецрежим, - вторив їй член комітету, лідер РПЛ Олег Ляшко. - Тепер фермеру не за що купити купити добрива, посівний матеріал, паливо. Ми поважаємо МВФ, але наполягаємо, що на першому плані має бути національний інтерес".

Як зазначає РБК-Україна голова податкового комітету Ніна Южаніна ("Блок Петра Порошенка), пряме дотування з бюджету на заміну часткового скасування спецрежиму так і не було передбачено: "У цьому уряд та підставило депутатів. Така безвідповідальність і призвела до нинішньої ситуації".

За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, на 2016 рік бюджетна підтримка полягає лише у виділенні 50 млн гривень на пільгове кредитування і 300 млн гривень на підтримку тваринництва. "Це взагалі нічого в масштабах країни, спецрежим був єдиним способом підтримки і то, якщо порахувати цю підтримку, то це було 40 євро на гектар, у той час як у всьому світі від 200 до 1,5 тис євро за гектар, - розповідає РБК-Україна співрозмовник у Мінагрополітики. - Яка-нікая підтримка, але на плаву можна було протриматися, за рахунок чого, наприклад, і продукти харчування були дешевше".

Пошук компромісу

З початку року в парламенті було зареєстровано 11 законопроектів, суть яких зводиться до того, щоб переглянути спецрежим або повернути його в повному обсязі. Це - вимога бізнесу. І з початку поточного пленарного тижня аграрії влаштовували масові акції протесту, поки спікер Ради Володимир Гройсман не зібрав робочу групу для напрацювання комплексного вирішення. У неї крім депутатів увійшли представники Мінфіну, Мінагрополітики, Державної фіскальної служби, учасники ринку.

Ніна Южаніна пояснює, комплекс полягає не в поверненні до старих норм, так як це є прямим конфліктом з МВФ, а в пошуку компромісу. Для малого фермерства (площа оброблюваних земель до 50 га), самозайнятих осіб, "особистих сільських господарств" (близько 2 га) спецрежим повинен діяти в повному обсязі. Тобто, у розпорядженні необхідно залишати 100% сум ПДВ.

Для середнього і великого бізнесу підхід може бути з урахуванням специфіки. "Інтерес аграріїв, яких взагалі не цікавить спецрежим, теж повинен враховуватися, - каже Південця. - Головне, що нас вперше почув Мінфін, погоджується, що потрібно терміново виправляти помилки".

Південця запропонувала свій варіант напрацювання рішення. Протягом 10 днів на базі комітету напрацювати альтернативний законопроект з урахуванням позитивних норм з 11 документів і саме його виносити в зал.

Від такого компромісу члени комітету відмовилися. Але більшістю підтримали законопроект №3851-1, авторами якого є 39 депутатів практично всіх фракцій. Напередодні цей документ був підтриманий і в аграрному парламентському комітеті.

Ініціатива передбачає, відновлення дії спецрежиму ПДВ до 1 січня 2018 року і мораторій на застосування штрафних санкцій за допущення помилок у сфері застосування спецрежиму з 1 січня 2016 року.

Крім того, депутати пропонують відмовитися від двох реєстрів заявок на відшкодування ПДВ. Ця норма також запрацювала з нового року і припускає, що один реєстру потрапляють підприємства, які відповідають критеріям. А мова, зокрема, йде про те, що частка експорту у таких компаній має бути не менше 40%, активи втричі перевищувати заявку на відшкодування ПДВ. У другій реєстру потрапляють всі інші компанії. ГФС вже почала публікувати обидва реєстру заявок і проаналізувавши їх, наприклад, можна побачити, що один з великих зернотрейдерів "Кернел-Трейд" знаходиться в обох реєстрах.

Також законопроект №3851-1 передбачає заборону ГФС скасовувати суми податкового кредиту за формальними ознаками, а лише в разі виявлення помилок в ідентифікаційному номері платника або формуванні кредиту по неоподатковуваним операціям. Зазначені вище поправки можуть об'єднати депутатів у залі, вважає Тетяна Острикова, а проблеми з податковим кредитом і маніпуляціями податківців стосуються не тільки аграрного бізнесу, а й інших платників.

У той же час Ніна Южаніна вважає, що цей законопроект, якщо і має право бути проголосованим, то тільки в першому читанні, а до другого - на 99% перероблений. "Я розмовляла з депутатами, багато готові підтримати мою позицію і напрацювати новий законопроект. Тепер, коли є така підтримка, мені буде легше", - каже вона.

"Я не виключаю, якщо депутати проголосують за законопроект №3851-1 в першому читанні, це буде сигнал МВФ, якийсь ультиматум, - повідомила РБК-Україна заступник міністра фінансів Олена Макеєва. - Мій досвід говорить, що ультиматум - вкрай негативне рішення для будь-яких переговорів. Тому, я сподіваюся, що протягом місяця питання вирішиться, ми знайдемо єдине правильне рішення, компроміс, якщо хочете. Повернути, як було до 1 січня 2016 року, неправильно. Це, по суті, означає, що відмова від співпраці з МВФ. Як мені здається, депутати це розуміють".

Один із співавторів законопроекту Олександр Бакуменко впевнений, що МВФ в даному випадку діє не в інтересах України, а прем'єр Арсеній Яценюк і міністр фінансів Наталія Яресько спочатку не повинні були брати на себе зобов'язання про відмову від спецрежиму.

"МВФ - партнер і повинен стежити як ми виконуємо зобов'язання, наприклад, дефіцит бюджету в межах 3,7% від ВВП. Але втручатися у внутрішні справи, а спецрежим - це внутрішнє справа, тим більше не пільга, а можливість підтримки, - не треба", - категоричний Бакуменко. Він додає, якщо в умовах потрійний девальвації, відсутності кредитування, зниження обсягів виробництва, поголів'я худоби, посівних площ не повернути спецрежим в повному обсязі, можна буде поховати сільське господарство.

В очікуванні найгіршого

В Мінагрополітики РБК-Україна розповіли, що, за їх даними, пішло різке зниження податкових платежів при зростанні податкового навантаження за останні кілька років майже в 50 разів.

Проте в ГФС інша статистика. Від сільгоспвиробників у лютому додатково надійшло всього 184 млн гривень ПДВ (декларацію за січень), в тому числі, від зернотрейдерів - 78,6 млн грн, від виробників живодноводческой продукції - 25,6 млн гривень, а від інших - 66,3 млн гривень.

За словами Олени Макеєвої, в доходах бюджету закладено "плюс" на більш, ніж 4 млрд гривень. "Ось простий приклад, звернувся до нас малий фермер, у якого всього 1,3 тис га землі. Його податкове навантаження становить 4 млн гривень. Йому не вигідно працювати в таких умовах. Що вже говорити про великий бізнес, який і податок на доходи фізосіб платить, і оренду", - додав співрозмовник РБК-Україна в Мінагрополітики.

Крім того, у міністерстві зазначають, якщо не виправити закон, "то гірше осені, ніж буде в 2016 році, ще не було". Зійшло всього 30% озимих, пересівати не за що. Немає грошей ні на посівний матеріал, ні на покупку добрив, ні на ремонт техніки, не те що на придбання нової.

У той же час, поки депутати сперечаються, чия ідея краще, Мінагрополітики, за даними Макеєвої, запропонували 6 сценаріїв розвитку подій:

1. Повернути спецрежим і відмовитися від відшкодування ПДВ;

2. Повернути спецрежим і залишити відшкодування;

3. 50%/50% з правом відшкодування;

4-5. 75%/25%, і навпаки, плюс право на відшкодування.

6. Скасування спецрежиму для зерна і 50%/50% - для тваринників і рослинників

"На мій погляд, 5 варіантів, насправді, не враховують інтересів всіх аграріїв. Зерновиками, наприклад, не потрібен спецрежим, їм треба відшкодування ПДВ, тваринникам - навпаки. Маленькі фермерські господарства потребують простому адмініструванні. Може, 6 варіант - це саме правильне рішення?", - каже Олена Макеєва.

За її словами, МВФ не виключає введення пропорції 50%/50%. "У проекті Меморандуму сьогодні прописано, що якщо в разі проведення аналізу використання спецрежиму з ПДВ в I кварталі 2016 року буде виявлена тенденція щодо використання незаконних схем при нинішніх пропорціях, якщо їх стало більше, то перехід на режим 50 на 50 можливий. Також буде прописано, що питання повернення до відновлення спецрежиму з 1 січня 2017 року не буде підніматися. І це важливо. Ми всі повинні розуміти, що мова йде тільки про транзитному періоді - про 2016 рік", - резюмує заминистра фінансів.

Оцінка впливу на бюджет для всіх 6 варіантів ще прораховується в Мінфіні. У прес-службі міністерства відмовилися надати навіть попередні дані. Проте, за оцінками Макеєвої, самий радикальний сценарій - і повернути спецрежим в повному обсязі, і зберегти відшкодування - принесе втрати бюджету, як мінімум в 20 млрд гривень. "Ні для кого не секрет, що спецрежим з ПДВ вигідний насамперед великим компаніям, що належать найбагатшим людям країни. Тому політика щодо скасування пільг натикається на таке потужне лобі", - вважає вона.

Сьогодні у Гройсмана розпочнеться черговий раунд переговорів. Голова Аграрного союзу Геннадій Новиков попереджає, якщо не буде знайдено рішення до понеділка, 21 березня, мітингувальників у Києві буде в рази більше. "Янукович теж багато чого не хотів. Результат ми знаємо. Ми більше не граємо в наперстки і чекати не будемо", - застеріг Новіков.