Члени агентства в середу, 28 березня проголосували за кандидатуру Олександра Мангула, який прийшов у НАЗК в січні цього року і орієнтується на президентську вертикаль.
У середу, 28 березня закінчився дворічний термін повноважень Наталії Корчак на посаді голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Протягом цього часу діяльність відомства постійно супроводжували скандали, а в ефективності цього органу експерти відверто сумнівалися. У день закінчення терміну повноважень Корчак, на позачерговому засіданні агентства члени обрали собі нового керівника - Олександра Мангула. Детальніше про це - в матеріалі РБК-Україна.
Створення Національного агентства з питань запобігання корупції було передбачено законом "Про запобігання корупції", прийнятому 14 жовтня 2014 року. Він вступив в силу через півроку, 26 квітня 2015-го. НАЗК є колегіальним органом, до складу якого входить п'ять членів.
Перші члени - Наталія Корчак, нардеп Віктор Чумак та Олександр Скопич - були призначені Кабінетом міністрів 11 грудня 2015 року за рекомендацією конкурсної комісії. Але вже в січні 2016 року Чумак відкликав свою кандидатуру в члени НАЗК, побоюючись, що його можуть позбавити мандата народного депутата, а саме агентство в підсумку можуть так і не запустити. Для докомплектації агентства 16 березня 2016 року уряд затвердив ще двох членів НАЗК - Руслана Радецького та Руслана Рябошапку. Одне місце залишалося вакантним аж до серпня 2017 року, що регулярно служило причиною блокування діяльності НАЗК – голоси членів агентства часто ділилися "два на два".
Але після десяти днів консультацій, 28 березня 2016 року на своєму засіданні члени агентства одноголосно обрали Наталію Корчак главою відомства. Її заступником, який за законом також обирається членами агентства, став Руслан Радецький.
Корчак - за освітою юрист, в 2015 році отримала науковий ступінь доктора юридичних наук. У 1995-2003 роках вона читала правознавство в Чернівецькому університеті, тому встигла побути викладачем і екс-прем'єра Арсенія Яценюка і міністра юстиції Павла Петренка. З 2004 по 2013 рік Корчак була завідувачем кафедри господарського права і процесу юридичного інституту НАУ. Останнє місце роботи до переходу в НАПК - доцент кафедри адміністративного та фінансового права Національної академії прокуратури України.
Фактично свою роботу Нацагентство почало з 14 серпня 2016 року, коли була запущена багатостраждальна система електронного декларування. А скандали навколо НАЗК почалися ще раніше. Так на початку липня 2016 року Руслан Рябошапка на своїй сторінці у Facebook публічно звинуватив Корчак в спробі "узурпувати владу" в колегіальному органі, а своїх колег по НАЗК - в саботажі запуску агентства. Потім вже в серпні, під час невдалого старту роботи системи е-декларування, фірма-розробник програмного софта "Міранда" та антикорупційні організації звинувачували владу і, зокрема, керівника агентства Корчак, в саботажі. Та у свою чергу, звинуватила у зриві запуску декларування компанію-розробника. Перший етап подання електронних декларацій восени 2016 року відзначився збоями в системі, особливо під кінець терміну заповнення е-декларацій. У червні 2017 року керівнику "Міранди" вручили підозру в ухиленні від сплати податків. За даними ГПУ, він вивів гроші міжнародних організацій в сумі 140 тис. доларів, наданих на розробку програмного забезпечення для системи е-декларацій.
У березні 2017 року, в період другого етапу подання декларацій, прем'єр Володимир Гройсман на засіданні Кабміну порадив всім членам НАЗК піти у відставку через проблеми в роботі реєстру. Перед цим глава уряду розкритикував роботу Корчак. Та у відповідь заявила, що відповідальним за роботу реєстру є системний адміністратор - державне підприємство "Українські спеціальні системи", а підстав для своєї відставки вона не бачить. Тоді Корчак також повідомила про тривалу роботу з дискредитації агентства.
Із закликом відставки Корчак і інших членів НАЗК тоді ж виступили і чотири громадські організації: Transparency International Ukraine, АвтоМайдан, "Центр протидії корупції" та Реанімаційний пакет реформ. Аргумент - саботаж роботи реєстру декларацій, збої в якому стали носити системний характер. Претензії до роботи Корчак озвучили і в Міністерстві юстиції, де запропонували внести зміни до закону "Про запобігання корупції", які передбачають не колегіальне, а одноосібне керівництво агентством, і провести перезавантаження органу.
Слідом звільнення голови НАЗК вимагали і в самому агентстві. 30 березня 2017 року на засіданні з проханням подати у відставку до Корчак звернулися її колеги - заступник Руслан Радецький і Руслан Рябошапка. Адже закон "Про запобігання корупції", який регламентує діяльність НАЗК, не передбачає звільнення голови агентства рішенням самого агентства. Однак вимога колег залишилося без уваги, а конфлікти між керівником і членами НАЗК стали тільки загострюватися.
У травні заступник голови НАЗК Радецький звинуватив Корчак в тому, що вона втретє заблокувала початок перевірки електронних декларацій. Корчак в свою чергу відповіла, що в представлених Радецьким "з голосу" проектах рішень відсутнє візування юристів, тому їх включення суперечило б регламенту НАЗК.
9 червня з НАЗК звільнився один з його членів Руслан Рябошапка. А 18 серпня Кабмін призначив новим членом НАЗК Олександра Серьогіна - на місце Віктора Чумака. Серьогін - адвокат, співзасновник адвокатського об'єднання "Серьогін, Стоянов і партнери", кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
19 серпня Кабмін затвердив відставку Радецького в зв'язку з подачею ним відповідної заяви. Так, зважаючи на звільнення Рябошапки і Радецького, в складі Нацагентства до грудня 2017 року нараховувалося троє з необхідних п'яти членів. При цьому вакантною і сьогодні залишається посада заступника голови НАЗК.
Як повідомила в серпні 2017 року Корчак, за рік діяльності НАЗК почало 313 перевірку 244 декларантів. За словами Корчак, 39 перевірок завершені. При цьому перевірки проходять в ручному режимі, адже автоматизувати цей процес так і не вдалося. Як звітувала тоді глава відомства, за рік діяльності НАЗК було складено 38 адміністративних протоколів за порушення порядку надання та отримання внеску в підтримку політичної партії, 80 осіб були притягнуті до адміністративної відповідальності, а Нацполіцією було порушено 14 кримінальних проваджень. Крім того, як заявила Корчак, протягом року своєї роботи агентство склало 15 приписів керівникам органів виконавчої влади та 276 адмінпротоколів про порушення антикорупційного законодавства.
У листопаді 2017 року НАЗК увійшло у клінч з керівництвом НАБУ. Тоді у відомстві був складений протокол про адміністративне порушення проти директора НАБУ Артема Ситника. У НАЗК підозрювали Ситника в порушенні норми антикорупційного законодавства про конфлікт інтересів. Паралельно НАБУ викликало на допит керівника НАЗК Корчак по справі про покупку паркомісць та їх використання для незадекларованих автомобілів. Це протистояння запам'яталося візитом детектива НАБУ в квартиру голови агентства, де він був замкнений свекрухою Корчак. Причому сама Корчак тоді стверджувала, що справа проти неї була відкрита на початку жовтня 2017-го у відповідь на дії НАЗК щодо Ситника.
У підсумку, в січні 2018 року Солом'янський райсуд Києва оштрафував голову НАБУ Ситника на 1700 гривень за адміністративне правопорушення за поданням НАЗК, але в лютому Ситник скасував це рішення в Апеляційному суді.
Через кілька днів після історії з НАБУ колишній керівник Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК Ганна Соломатіна на брифінгу, організованому нардепами-антикорупціонерами, заявила про фальсифікації головою та членами НАЗК результатів спеціальних і повних перевірок декларацій топ-чиновників. А фальсифікації, за словами Соломатіної, проводилися нібито за дорученням Адміністрації президента.
У грудні конкурсна комісія обрала ще двох членів НАЗК, а 17 січня 2018 року Кабмін затвердив їх до складу Нацагентства. Новими членами стали помічник адвоката Станіслав Патюк та голова Мелітопольської РДА Запорізької області Олександр Мангул. В повноцінному складі НАЗК вперше зібралося на засідання 9 лютого 2018 року.
Як уже зазначалося, голова НАЗК обирається терміном на два роки з числа його членів. Про завершення своєї каденції Корчак повідомила сама. "У середу, 28 березня, минає термін моїх повноважень як голови НАЗК. Не сумнівайтеся, за посаду не тримаюся і з великим задоволенням "тягар слави" перекладу на чужі плечі. Сподіваюся, що на позачерговому засіданні буде обраний новий глава Національного агентства", - заявила вона.
"Процедура, коли голову обирають самі члени, є правильною. Але в той же час вони повинні мати право ініціювати і звільнення голови. Інакше орган з колективного перетворюється в одноосібний, голова відчуває вседозволеність, як це було з пані Корчак: хочу такий порядок - і все, хочу завершити засідання - встала і пішла. На даний момент законодавчо не передбачено механізмів звільнення глави, за винятком звільнення глави за власним бажанням", - розповів РБК-Україна колишній заступник глави НАЗК Руслан Радецький.
Закон передбачає, що одна і та ж особа не може обіймати посаду глави НАЗК два терміни поспіль. Таким чином, Корчак не могла знову очолити відомство. Як пояснив виданню Радецький, після обрання нового глави, за законом Корчак стає рядовим членом агентства (хоч і посада заступника глави також не виключається), яким пропрацює решта два роки - до закінчення своєї чотирирічної каденції в якості члена НАЗК.
Як наслідок, посаду голови Нацагентства міг зайняти хтось з інших чотирьох членів: Олександр Скопич, Олександр Серьогін, Станіслав Патюк і Олександр Мангул.
За словами опитаних виданням парламентаріїв, особливі амбіції зайняти місце Корчак були у Скопича. "На Скопича робив ставку Гройсман. До того ж він лояльний до "Народного фронту", - повідомило джерело видання в НАЗК. І додало, що на сьогоднішній день троє з п'яти членів агентства орієнтуються на НФ, двоє - на АП. Про те, що прем'єр-міністр хотів би бачити на чолі НАзК Олександра Скопича, стверджують і співрозмовники видання на Банковій.
Як розповідали джерела РБК-Україна, 16 березня на засіданні НАЗК була здійснена спроба дострокової зміни керівництва. Серед ініціаторів був саме Скопич за підтримки "фронтового" крила агентства. Але лояльні до Банкової члени НАЗК заблокували таке починання.
У підсумку члени агентства в середу, 28 березня проголосували за кандидатуру Олександра Мангула, який прийшов у НАЗК в січні цього року і орієнтується на президентську вертикаль. Серед можливих наступників Корчак співрозмовники РБК-Україна ще раніше називали саме Мангула.
Новий глава НАЗК - уродженець Кам'янки-Дніпровської Запорізької області. Мангул з 2015 року очолював Мелітопольську РДА Запорізької області. До цього він працював заступником директора Лисичанського склозаводу "Пролетар", а з 2003 по 2013 рік обіймав різні посади у міністерстві економічного розвитку і торгівлі. До вступу в силу нового закону про держслужбу, Мангул також очолював Мелітопольську районну організацію "БПП-Солідарність". Батько Мангула з 1990 по 1998 рік був мером Мелітополя.
У той же час виконавчий директор Transparency International в Україні Ярослав Юрчишин вважає, що обрання нового керівника критично не вплине на якість роботи агентства. "Насправді зараз всі члени Нацагентства, в тому числі новообрані, з тих пір, як вони прийшли в агентство, не продемонстрували якихось кращих професійних, етичних якостей. Фактично й далі триває тенденція імітації замість роботи. Наприклад, пан Серьогін на питання, чи буде впроваджена автоматична перевірка, дав зрозуміти, що НАЗК цього робити не буде. Для нас простих громадян не має ніякого значення, хто з діючих членів НАЗК обійме посаду голови. Тому що в більшості своїй і підходах цей склад агентства себе дискредитував", - вважає Юрчишин.
За оцінкою заступника голови комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції Борислава Берези, "головне, що має статися - це активізація перевірок декларацій, перехід від ручної до автоматизованої перевірки, повинна змінитися подача декларацій - софт, і що важливо - налагодитися конструктивна співпраця між НАЗК, НАБУ і САП"
Разом з тим, ще один заступник голови антикорупційного комітету ВР Ігор Попов вважає, що зміна глави ніяк не вплине на ефективність діяльності НАЗК в найближчій перспективі, оскільки існує річний план діяльності агентства, який на 2018 рік вже був затверджений. "Швидкі зміни можуть бути лише тактичні і точкові. Наприклад, витрати на модуль автоматизованої системи перевірки декларацій не передбачені в бюджеті відомства на цей рік", - пояснив Попов.