Афера по-українськи: хто і як "торгує" посадами в держорганах

Київ, Четвер 16 липня 2020 07:55
Афера по-українськи: хто і як "торгує" посадами в держорганах
Ілюстративне фото (Віталій Носач/РБК-Україна)
Автор: Олег Черниш

На початку липня правоохоронці викрили жителя Луцька, який продавав посади в Кабінеті міністрів і навіть в "масонській ложі". З початку року прокуратура зловила відразу кілька його "колег", які торгували кріслами голів Миколаївської та Харківської ОДА. І такі випадки по всій країні далеко не поодинокі. Хто і як "торгує" державними посадами – в матеріалі РБК-Україна.

"Деякі так і не зрозуміли головного: в Україні вже рік як нова влада і "торгівля" посадами залишилася в минулому", – на початку червня написав у соцмережах перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофімов.

Так він відреагував на чергове затримання групи шахраїв, що нібито вимагала гроші за призначення головою Харківської обласної держадміністрації. Правоохоронні органи зазначили, що підозрювані хотіли 1 млн доларів за вирішення цього питання.

У лютому поточного року була затримана інша група – вони нібито вимагали за посади керівника Миколаївської ОДА 350 тисяч доларів, а Житомирської – близько 1,6 млн гривень.

Після приходу Зеленського до влади його прес-служба час від часу звітувала про затримання таких "ділків", попереджаючи про невідворотність покарання за такі злочини. Тим не менш, ні публічні попередження, ні тяжкість покарання (за шахрайство "світить" до 12 років в'язниці) не зупиняють охочих "поторгувати впливом".

РБК-Україна проаналізувало дані з Єдиного реєстру судових рішень та знайшло ряд яскравих підтверджень цієї тези.

Шахраї-рецидивісти

Один з останніх затриманих за шахрайство на даний момент – 69-річний житель Луцька Іван Братченя. Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції повідомив, що 3 липня чоловік був затриманий в кафе при отриманні 200 тисяч доларів за "лобіювання" свого знайомого на посаду міністра Кабміну.

Більш того, за даними правоохоронців, підозрюваний представлявся членом "Масонської ложі Ротшильда" і обіцяв за певну плату включити всіх бажаючих в цю впливову закриту групу. Для підтвердження своєї участі у цій організації Братченя мав печатку та перстень "масона".

Луцький суд проігнорував регалії підозрюваного і заарештував його до кінця літа з заставою 1,26 млн гривень. Як випливає з ухвали суду, липневий злочин – не перший для Братчені. У травні 2016 року він вже намагався продати за 150 тисяч доларів посаду в уряді, але тоді уникнув покарання.

Згідно з даними реєстру громадських об'єднань, Братченя є не учасником "масонської ложі", а членом Національної ради Демократичної партії України.

Афера по-українськи: хто і як "торгує" посадами в держорганах

Ще один підозрюваний в "торгівлі посадами" зі стажем – це Микола Ільницький. Ще в 1998 році він був засуджений за зловживання службовим становищем та підробку. Черговий вирок, цього разу за "продаж" держпосади чоловік отримав у квітні 2013 року. Ільницькому присудили дев'ять років ув'язнення, але, скориставшись "законом Савченко", він зміг зменшити реальний термін і вийти на свободу у лютому 2016 року.

Вже у вересні 2016 року правоохоронці спіймали його в черговий раз біля Адміністрації президента на вулиці Банковій за підозрою у шахрайстві. Ільницький, за версією слідства, виманив у потерпілого 30 тисяч доларів, представляючись співробітником АП, і вимагав гроші нібито за вирішення питань про безстрокове призначення суддів.

Це кримінальне провадження було завершено і передано до суду ще в 2017 році, але досі розглядається. В очікуванні вироку Ільницький вирішив не втрачати час і повернувся до "роботи". У квітні поточного року він був знову схоплений правоохоронцями на вулиці Інститутській у Києві. За даними прокуратури, затриманий отримав 25 тисяч доларів за те, що обіцяв вирішити питання з Кабміном про "працевлаштування" громадянина в керівництво "Аграрного фонду".

Ільницький був арештований судом, але відразу ж вийшов з-під варти під заставу у 420 тисяч гривень. Зараз він на волі, але зобов'язаний інформувати правоохоронців про зміну місця проживання. При цьому підозрюваний не обмежений в пересуванні, адже обов'язку носити електронний браслет суд на нього не поклав.

Офісні "друзі"

Масштабна зміна влади в країні після приходу команди Зеленського навесні-влітку 2019 року дала привід шахраям скористатися вдалим моментом і бажанням багатьох людей долучитися до "нових облич". Першим гучним затриманням з того моменту став арешт вінницького бізнесмена і юриста Ігоря Мізраха на вулиці Банковій у Києві в останні дні серпня минулого року.

Затриманий також відомий як автор і виконавець пісень в стилі шансон і виступає в якості політичного експерта на телевізійних каналах новин. Крім того, Мізрах був помічником на громадських засадах у депутатів Верховної ради Юрія Дерев'янка, Артема Синиці ("Партія регіонів") та Олександра Урбанського ("Блок Петра Порошенко").

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос 30 серпня 2019 року оприлюднив на своїй сторінці в соцмережах відео групи затримання підозрюваних, у тому числі і Мізраха. Він назвав їх "групою недешевих і непростих шахраїв", які представляючись працівниками Офісу президента Зеленського вимагали 570 тисяч доларів від потерпілого за призначення його заступником директора "Укроборонпрому".

Афера по-українськи: хто і як "торгує" посадами в держорганахМизраха підозрюють в торгівлі посадами (фото: Ігор Мізрах/Facebook)

Оприлюднені в Єдиному реєстрі судових рішень матеріали кримінального провадження дають розуміння, як ймовірно була організована злочинна схема. Так, за версією правоохоронців, Мізрах розмістив на належних йому новинних сайтах "фейкову" новину про призначення колишнього співробітника прокуратури Сергія Жданова начальником режимно-секретного департаменту Офісу президента.

Потім він нібито використовував цього підставного "співробітника" як доказ його зв'язків у ОП і за гроші лобіював проведення з ним "співбесід" для призначення на посади в держорганах.

Мізрах, Жданов і ще двоє їхніх ймовірних спільників, затриманих правоохоронцями, отримали підозри в шахрайстві в особливо великих розмірах та привласненні владних повноважень. У вересні 2019 року вони були арештовані з заставами від 15 до 18 млн гривень, але відсидівши під вартою близько двох місяців вийшли на свободу.

Слідство вважає саме Мізраха організатором злочинної схеми, він перебуває під нічним домашнім арештом. Накладені судом обмеження не заважають підозрюваному вести активне світське життя. Так, Мізрах активно записує і презентує свої пісні і кліпи. Наприклад, наприкінці червня він презентував пісню з назвою "Попереджав", виконану дуетом з відомим оперним співаком Володимиром Гришком.

У коментарі одному з телеканалів Мізрах заявив, що не визнає пред'явлені йому звинувачення і вважає кримінальне провадження проти себе "провокацією".

Головне слідче управління Нацполіції, в свою чергу, домоглося продовження строків розслідування до 29 серпня поточного року. Як зазначено в клопотанні слідства, до кінця цього терміну необхідно провести ряд експертиз, дослідити дані мобільних переговорів підозрюваних, а також допитати як свідка колишнього секретаря РНБО (на момент вказаних подій цю посаду обіймав Олександр Данилюк).

Домашній арешт Ігоря Мізраха продовжено до 24 серпня. Крім того, шансоньє зобов'язаний здати закордонний паспорт та не залишати Київську область без дозволу правоохоронців.

Через пару місяців після затримання фейкового "начальника департаменту" Офісу президента правоохоронці наділи наручники і на цілком реального співробітника ОП. У листопаді 2019 року оперативники Національного антикорупційного бюро затримали начальника департаменту доступу до публічної інформації Офісу Світлану Кондзелю.

Афера по-українськи: хто і як "торгує" посадами в держорганахКолишню співробітницю ОП підозрюють у шахрайстві (фото: facebook com EidosUa)

Також були затримані її ймовірні спільники – колишня заступник міністра культури Вікторія Ліснича і Микола Пасальский, який нібито представлявся радником голови Офісу (на той момент цю посаду обіймав Андрій Богдан). Останній відомий не тільки тим, що був керівником осередку партії "УКРОП" в Гостомелі Київської області, але і тим, що в січні 2019 року отримав умовний термін за побиття жінки, яка зробила йому зауваження за вигул бійцівської собаки без намордника.

За версією НАБУ і САП, всі троє входили в організовану групу, яка прикриваючись зв'язками у вищих ешелонах влади, брала гроші за "лобіювання" кандидатів на державні посади. Вони були затримані за підозрою в отриманні 300 тисяч доларів за допомогу у призначенні громадянина в наглядову раду "Нафтогазу".

При цьому Кондзеля, за даними правоохоронців, повинна була проводити співбесіди з кандидатами для створення максимальної правдоподібності афери. Після затримання вона була звільнена з ОП і посаджена під домашній арешт рішенням Вищого антикорупційного суду. Двоє інших підозрюваних – Ліснича і Пасальский – були відправлені під варту, але змогли покинути СІЗО, сплативши застави по 0,5 млн гривень і 5 млн гривень відповідно.

На початку липня антикорупційні органи оголосили про завершення розслідування. Після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження справа відправиться в суд. Підозрювані заперечують свою причетність до "торгівлі посадами" і вважають те, що відбулося, "замовленням" і "провокацією". Крім того, вони домагаються того, щоб справу розслідувала Нацполіція, а не НАБУ.

Політичний хаос

Експерти, що працювали в правоохоронній сфері, вбачають основну проблему процвітаючою "торгівлі посадами" в розбалансуванні органів державної влади. Так, старший науковий співробітник Інституту держави і права НАН Микола Сірий вважає, що в Україні зруйновані механізми кадрового відбору в держоргани.

"Якщо в державі налагоджена система підготовки управлінських кадрів, якщо налагоджена система формування кадрового резерву, система належного висування кандидатур на посади і якщо весь цей процес відбувається відкрито, логічно, прозоро і у відповідності з професійними якостями кандидатів, тоді суттєво зменшуються можливості у шахраїв", – зазначив він у коментарі РБК-Україна

Крім того, на його думку, у відповідальних осіб у владі "іноді не вистачає часу або бажання" займатися цими питаннями.

"Тоді безумовно активізуються різноманітні шахраї, збільшується кількість грошових пропозицій, збільшується кількість "комунікаторів", який шукають людей з грошима і пропонують свої послуги", – пояснив Сірий.

З ним згоден і колишній перший заступник генерального прокурора Олексій Баганець. "Я більше схиляюся до того, що причина цього – хаос у владі. Ми знищили систему держуправління через призначення неперевірених людей, непідготовлених, так званих "нових осіб". Ось тому у нас такий і результат. Іншого результату й бути не може", – сказав він РБК-Україна.

Афера по-українськи: хто і як "торгує" посадами в держорганах

Експерти вказують і на проблеми в роботі правоохоронних органів, які допускають пробіли при розслідуванні даної категорії справ.

"У цьому знаходить своє відображення неналежна робота антикорупційної системи. Так як вона повинна бути спрямована не тільки на контроль за тими, хто за станом на зараз займає державні посади, але і за тими, хто тільки планує зайняти ті чи інші посади. Тут також є фактор їх недопрацювання", – упевнений учений-криміналіст Сірий.

На його думку, робота правоохоронних органів повинна бути більш якісною, що призведе до підвищення довіри суспільства до дій силовиків. А це, в свою чергу, за словами Сірого, нівелює більшість заяв затриманих про "провокації" і "політичні переслідування".

Баганець звернув увагу на ще одну, більш глобальну проблему всієї правоохоронної системи країни. Він вважає, що в Україні порушено принцип невідворотності покарання.

"У нас виходить, що на стадії виявлення правопорушення, а іноді і затримання і обрання запобіжного заходу, шуму багато, а коли приходить час ухвалювати кінцеве рішення про направлення обвинувального акта до суду або закриття справи, то суспільство ніхто не інформує. Природно у людей складається неправильне враження. Суспільство зараз фактично вже не вимагає від правоохоронців доводити до логічного завершення те, що вони почали", – заявив колишній заступник генпрокурора.

За останній рік з'явилося близько десятка кримінальних справ про торгівлю посадами. Звинувачення в "купівлі-продажу" вакантних місць торкнулися і вищого керівництва Офісу Зеленського, що завдало репутаційний удар по новій владі. Однак яскравих прецедентів з тривалими тюремними термінами для "продавців посад" за цей час поки не з'явилося. Можливо тому на шахраїв і не діють попередження про суворе покарання.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся