Міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк вважає не найкращим рішення Російської Федерації призупинити свою участь у Договорі про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ). Про це глава зовнішньополітичного відомства сказав в Ашхабаді, де він зробив технічну посадку, повертаючись з Афганістану до Києва, передає телеканал ICTV.
А.Яценюк також висловив сподівання, що такий крок Росії "не є крапкою у переговорному процесі". Він також зазначив, що вихід РФ із ДЗЗСЄ не покращує ситуацію із безпекою у регіоні.
Щодо можливих загроз у зв"язку з рішенням Москви, А.Яценюк відзначив, що теоретично Росія може ухвалити рішення про передислокацію озброєнь до російсько-українського кордону. "Проте ми сподіваємося, що Росія цього робити не буде", - сказав міністр.
Напередодні НАТО та Європейський союз також заявили, що шкодують про припинення РФ дії ДЗЗСЄ. Зокрема, за словами прес-секретаря НАТО Джеймса Аппартурая, дане рішення є "кроком у неправильному напрямку". Про реакцію Євросоюзу повідомила адміністрація Верховного комісара Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав'єра Солани.
Про свій жаль та збентеження виходом Росії із ДЗЗСЄ напередодні заявили також МЗС Великобританії та Польщі. Зокрема заступник міністра закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що рішення РФ може бути "лише приводом, який може бути пов'язаний з планами США щодо будівництва систем протиракетної оборони (ПРО) в Польщі та Чехії". В.Ващиковський припустив, що "це може бути також обумовлено внутрішньополітичними мотивами, своєрідний спосіб показати потужність Російської Федерації напередодні президентських виборів".
Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін 14 липня підписав указ про призупинення РФ дії ДЗЗСЄ і пов'язаних з ним міжнародних договорів - "у зв'язку з винятковими обставинами". У пояснювальній записці до указу йдеться, що це рішення прийнято як захід у відповідь "до тих пір, поки країни НАТО не ратифікують Угоду про адаптацію і не почнуть сумлінно виконувати цей документ".
Договір про обмеження збройних сил в Європі був підписаний в Парижі 19 листопада 1990 р. країнами НАТО і ОВД, а набув чинності в листопаді 1992 р. Предметом ДЗЗСЄ є п'ять категорій озброєнь і техніки, зокрема танки, бойові броньовані машини, артилерія, бойові літаки та ударні вертольоти. Район застосування документу – вся сухопутна територія держав-учасниць в Європі від Атлантики до Уралу. Учасниками ДЗЗСЄ є 28 держав Європи, а також США та Канада.
19 листопада 1999 р. держави-учасниці ДЗЗСЄ підписали в Стамбулі Угоду про адаптацію ДЗЗСЄ, що враховує зміни військово-політичної обстановки на європейському континенті. На його основі повинен бути здійснений перехід від зонально-блокової структури Договору до національних і територіальних граничних рівнів обмежуваних Договором озброєнь і техніки для конкретної держави-учасника.
Дану угоду ратифікували також Україна, Білорусь, Казахстан і Росія.