Деякі колишні співробітники Київської ГЕС на правах анонімності стверджують, що, у разі потужного надходження води в басейн Київського водосховища з р.Прип 'ять, затоплення дачних селищ від Вишгорода до Канівського водосховища в двадцятих числах квітня не уникнути. Директор департаменту економіки та розвитку ВАТ "Укргідроенерго" Олександр Шаповалов підтвердив, що пік повені очікується не раніше другої половини квітня. При цьому О.Шаповалов в інтерв'ю РБК-Україна заявив, що різкого підвищення рівня води не передбачається, а головне завдання гідротехнічних споруд Дніпровського каскаду - не допустити катастрофічного затоплення Херсонської обл.
РБК-Україна: Яка готовність до паводку в цьому році?
Олександр Шаповалов: За даними Укргідрометцентру, в період весняного водопілля 2010 р. очікується приплив води в основні водосховища Дніпровського басейну біля Києва буде в наступних обсягах: Київське водосховище - 21-25 куб. км, Канівське (стік Десни) - 7-8 куб. км, Дніпро в регіоні Києва - 28-33 куб. км.
На 95 гідроагрегатах зі 100 проведені основні заходи з поточного ремонту, на п'яти - роботи тривають. Паніки немає ніякої - ВАТ "Укргідроенерго", ВАТ "Турбоатом", Держводгосп України, Укргідрометцентр, Мінпаливенерго контролюють ситуацію як на місцях, так і по країні в цілому. За нашими прогнозами, очікується 20-25%-ва забезпеченість річного водного балансу в каскаді в результаті весняної повені.
РБК-Україна: Як у такому разі розцінювати березневий скидання води з Київського водосховища?
О.Ш.: "Укргідроенерго" ніхто не питав, чи варто скидати такий обсяг води за раз. Зрозумійте, є абсолютно елементарна річ, яку всі повинні розуміти, - існує міжвідомча комісія, яка нам ставить завдань, коли і скільки води скидати. За своєю ініціативою ми це визначати і робити не можемо - ми технарі, наша компанія нічого не робить сама. Дійсно, ми проводимо внутрішній моніторинг водного балансу на каскаді, але питання про те, скільки може спрацьовувати конкретне водосховищі і до якого рівня - мінімального, максимального - ми самі не вирішуємо. Для цього існує комісія, яка колегіально приймає рішення.
РБК-Україна: Як часто засідають чиновники комісії?
О.Ш.: В зв'язку з можливою загрозою паводка, засідання комісії проводяться щотижня. Але не в нас, не в Мінпаливенерго, а в Держводгоспі. Там і визначаються підсумкові показники скидання води. Ми тільки можемо висловлювати свою думку, скільки ми хотіли б скинути. Але, повторюю, остаточне рішення приймаємо не ми, і не Мінпаливенерго. Комісія - це колегіальний орган, який приймає рішення, виходячи з різних точок зору на загальну проблему. Ми - технічні фахівці, які виконують прийняте рішення. Тому, говорити про те, що каскад самостійно стверджує обсяги скидання води - некоректно.
РБК-Україна: Тим не менш, в ненормованих скидах води по Дніпровському каскаду звинувачують саме вас.
О.Ш.: Потрібно розуміти, що "Укргідроенерго" бере участь тільки в роботі загальнодержавної протипаводкової комісії. На місцях існують регіональні комісії, які вирішують свої локальні питання. Ми вирішуємо питання загального скидання води і проходу льоду, а на місцях фахівці вирішують проблеми пропуску води в інтересах регіонів.
Наприклад, Кременчуцька ГЕС не може різко знизити рівень води, так як через неї водою живиться Кривий Ріг. Каховська ГЕС забезпечує водою Крим. Тобто, вони вирішують локальні питання забезпечення як протипаводкових заходів, так і забезпечення водного балансу на регіональному рівні.
Населення України - близько 46 млн чол., з яких від Дніпровського каскаду залежать 30 млн. Це досить складна система, щоб ми в односторонньому порядку вирішували питання відкриття і закриття шлюзів. З іншого боку, ми, як енергогенеруюча структура, не можемо погодитися на зниження рівня нижче необхідного для генерації електроенергії.
РБК-Україна: Який допустимий перепад води по каскаду?
ОШ.: Перепад між верхнім і нижнім б'єфів на Київській ГЕС близько 11 м. Допустимий скид можливий на рівні 0,5-1 м. На Канівському водосховищі перепад 7,6 м. Ми скрізь враховуємо як можливості водосховищ, так і рівень щодо моря.
Основні сховища води - це Кременчук, Канів, Київ. Зараз ми готуємося до приходу великої води з півночі, тому скорочуємо існуючі обсяги, щоб потім не затопити південь, в першу чергу - Херсонську обл. Ми розраховуємо зловити потік в Києві, Каневі та Кременчуці. На жаль, на ДніпроГЕСі, із-за малого обсягу водосховища, це зробити не можна.
Загальний обсяг водосховищ каскаду - 39 куб. км, з них у Кременчуці - 19 куб. км. Тобто, якщо ці водосховища впораються з повінню, то ні про яке масштабне затоплення країни в руслі Дніпра говорити не потрібно.
РБК-Україна: При цьому говорять про підвищення вартості електроенергії, що генерується ВАТ "Укргідроенерго".
О.Ш: Собівартість гідроелектроенергії в Україні залишається на рівні 5,3-5,5 коп./кВт. Сюди входять базовий тариф, поточні технологічні витрати, плата за землевідведення і саму воду, яка встановлюється місцевою владою. Це та собівартість, за якою ми її продаємо ДП "Енергоринок". Споживачеві вона поступає по 16,71 коп./кВт. Якщо ціни на споживану нами продукцію та землевідведення - а це 5,5 тис. га - не зростуть, то ціну на виході ми міняти не будемо.
Частка виробленої нами енергії в середньому - приблизно 7-8% від загального обсягу. У посушливі роки - близько 7%. Цього року ми припускаємо, що наша частка складе близько 20%.Тому, в Мінпаливенерго ми поки що питання про підняття відпускної ціни не піднімали.
Спілкувався Євген Тур