О.Кучеренко: "Саме тарифна політика є квінтесенцією реформи ЖКГ"

РБК-Україна: Олексію Юрійовичу, скільки в проекті держбюджету-2010 передбачено коштів на реформування галузі?

О.К.: В проекті держбюджету-2010, поданому до Верховної Ради, передбачено достатньо коштів для реформування житлово-комунального господарства. Інша річ, що джерела надходжень диверсифіковані. В ході доопрацювання бюджету я буду намагатися змінити структуру витрат інвестиційного спрямування, і більше коштів передбачити саме за програмою реформування ЖКГ, де розпорядником є наше міністерство.

В проекті держбюджету передбачено 500 млн грн. на реалізацію загальнодержавної програми реформування і розвитку ЖКГ. Додаткові кошти можна отримати за іншими статтями бюджету, зокрема, 1 млрд грн. виділено на соціально-економічний розвиток міст, сіл та селищ, в тому числі і на виконання загальнонаціональної програми «Питна вода України», яка не фінансувалась останні два роки. Можу сказати з досвіду минулого року, що практично дві третини коштів цієї субвенції йде саме на житлкомгосп в формі грантів - беззворотньої державної допомоги.

Також 500 млн грн. виділено на реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів з енергозбереження, значна частина яких стосується саме ЖКГ. Важливим джерелом фінансування може стати і реалізація регіональних і галузевих програм та проектів інноваційного розвитку. Але це переважно зворотні інвестиції: створено фонд з енергозбереження, з якого на зворотній основі будуть фінансуватися такі проекти. Також передбачено 1,5 млрд грн. так званих «зелених інвестицій», які, я переконаний, значною мірою -  не менше половини або і дві третини - мають бути використані в сфері  водо-, теплопостачання та водовідведення.

Концентрації коштів за програмою реформування ЖКГ не вдалося досягти, оскільки ВР підтримала саму програму, проте не прийняла низки нормативно-правових актів, схвалення яких передбачає ця програма. Досі не винесені на розгляд до сесійного залу проекти законів «Про енергетичну ефективність будівель»,  «Про внесення змін до закону «Про житлово-комунальні послуги», «Про особливості передачі в оренду та концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» та ін., які зробили б систему контролю більш жорсткою. Досі не створений національний регулятор на ринку житлово-комунальних послуг.

Але загалом бюджет в тому вигляді, у якому він є, - достатньо оптимістичний для  житлово-комунального господарства. Інша річ, що використання коштів за передбаченими у ньому схемами потребує термінової зміни менталітету наших шановних міських голів, депутатів міських рад, керівників підприємств галузі. Їм потрібно зрозуміти, що епоха беззворотнього «гатіння» бюджетних грошей закінчилася раз і назавжди. Більше її ніколи не буде. Буде співфінансування під дуже жорстким контролем тих, хто інвестує. Безумовно, основним інвестором завжди виступатиме населення, адже воно сплачує за послуги. Тому необхідно запровадити жорсткий контроль з боку суспільства за процесом тарифоутворення, особливо у сфері природних монополій. З іншого боку, і держава має контролювати діяльність компаній галузі. Непоганим було б запровадження механізму перехресного багатоступеневого контролю, щоб кошти врешті-решт були спрямовані на вирішення проблем.

РБК-Україна: Які заходи заплановано провести у 2010 р.?

О.К.: Ті ж самі, що й у попередні роки. Безумовно, необхідно реалізовувати проекти з покращення якості питної води, з енергозбереження. Тобто пріоритети - ті ж самі, але ми дещо по-іншому будемо підходити до механізмів фінансування і відповідальності.

РБК-Україна: Які ще існують джерела фінансування для реформування ЖКГ?

О.К.: Існує безліч джерел. Інша справа, що треба навчитися залучати кошти. В Україні і в світі зараз посилюється інтерес міжнародних фінансових організацій до інвестування в інфраструктурні проекти, зокрема, у сферу тепло- та водопостачання, сміттєспалювання, управління житловим фондом. Це обумовлено тим, що в умовах кризи можуть обвалитися будь-які ринки: металургійний, хімічний, будівельний, а сфера житлово-комунального господарства - найбільш стала, оскільки люди, незважаючи на кризу, як платили за житлово-комунальні послуги, так і будуть платити.

В цій галузі немає надприбутків, адже муніципальні компанії повинні спрямовувати отримані від населення кошти на забезпечення достатнього рівня надання послуг, а це потребує великих коштів.

Я переконаний, що рівень розрахунків за житлово-комунальні послуги завжди буде на рівні 98-99%, що є сприятливою умовою для залучення іноземних інвестицій. Тим паче, що вже є позитивний досвід співпраці зі Світовим банком в проекті модернізації систем водопостачання та водовідведення, в якому задіяні близько 25 міст. Планується реалізація таких же проектів із Європейським банком реконструкції і розвитку в сфері теплопостачання. Галузь ЖКГ має величезний внутрішній потенціал для зменшення непродуктивних витрат. Саме це робить її інвестиційно привабливою.

РБК-Україна: Яким буде кінцевий результат реформи?

О.К.: Процес реформування нескінченний. На мою думку, результатом реформування має стати  підвищення якості послуг, доведення їх до того рівня, який вимагають і потребують споживачі. Безмовно, за якісну послугу необхідно відповідно і сплачувати. Наприклад, у Японії житлово-комунальні послуги дуже дорогі, але й їх якість бездоганна. В Японії з крану тече найчистіша в світі вода, а  тривалість життя - у чоловіків 85 років, у жінок - 89 років. Люди знають, за що вони сплачують.

В Україні ситуація зовсім інша - тут низький рівень доходів населення. Тариф має бути економічно обґрунтованим, а держава - адресно допомагати тим, хто цього потребує. Низькі тарифи не повинні дотувати все населення - економіка України, економіка комунальних підприємств цього не витримає. На моє переконання, саме тарифна політика є квінтесенцією реформи, тому ще одним результатом реформування має стати досягнення певного балансу між споживачами і підприємствами, які надають послуги. Якщо ми хочемо вищої якості послуг, то необхідно розуміти, що це буде коштувати грошей. Дуже важливою є підтримка малозабезпечених категорій населення через субсидії.

РБК-Україна: Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко говорила про необхідність переведення підприємств теплокомуненерго на вугілля та інші джерела енергії. Наскільки це реально?

О.К.: Вважаю, що на основі наукових прагматичних розрахунків та враховуючи екологічні обмеження необхідно визначити, в яких регіонах які джерела енергії краще використовувати. Основний напрям модернізації комунальної теплоенергетики - це диверсифікація. Зараз газ складає близько 80% в балансі теплопостачання, його треба мінімізувати на стільки, на скільки це можливо і замінити електроенергією, біомасою, альтернативними видами палива. У кожному регіоні повинна бути своя специфіка.

Сподіваюсь, що після політичних баталій будуть прийняті важливі рішення, напрацьовані нашим міністерством у співпраці з іншими органами влади. У нас є повна підтримка з боку СБ, ЄБРР, Національної академії наук та Асоціації міст України.

РБК-Україна: На початку 2009р. Ви казали про необхідність підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в Києві, але коли уряд скасував розпорядження столичного міського голови Леоніда Черновецького про підвищення тарифів влітку цього року, Ваша позиція змінилась. З чим це пов'язано?

О.К.: Ніколи моя позиція не змінювалась стосовно тарифів у Києві. Я ніколи не казав, що треба зменшувати тарифи у столиці. Так, їх треба доводити до економічно обґрунтованого рівня, тобто підвищувати,  але це треба робити юридично і соціально бездоганно та обов'язково поступово. Те, що київська влада за три роки не спромоглася зробити тарифи економічно обґрунтованими, свідчить про її безпорадність. Модель «Багаті платять за бідних» не спрацювала, але завела процес тарифоутворення в глухий кут. Рішення про підвищення в два рази тарифів влітку 2009р. було помилковим, Кабінет міністрів на нього відреагував ухваливши відповідну постанову. Керуючись нею, нові на той час тарифи були нелегітимними, про що я і заявляв.

РБК-Україна: Олексію Юрійовичу, як Ви оцінюєте зниження тарифів в Києві з 1 жовтня і підписання меморандуму між Київською міською державною адміністрацією, НАК «Нафтогаз України» і АЕК «Київенерго»?

О.К.: Знайдено компроміс в надскладній ситуації, але необхідно пам'ятати, що за цей компроміс  рано чи пізно буде розраховуватися бюджет Києва, тобто кияни. Все одно борги за газ ніхто нікому не пробачить. Так чи інакше Києву треба буде знаходити джерела фінансування. Необхідно буде навесні дуже детально проаналізувати економічні наслідки для Києва такої політики столичної влади. До речі, схожа ситуація спостерігається і в Криму, особливо у Севастополі. Там тарифи на тепло складають 25% від собівартості, а на водопостачання - 48%.

Київський скандал показав, що чинна система тарифоутворення веде в нікуди, її необхідно терміново змінювати. Я про це казав ще у 2005р., а в 2006р. вийшло два укази Президента: «Про концепцію ціноутворення» і «Про концепцію регулювання монополій у сфері житлово-комунального господарства». Їх просто треба виконувати. Всі необхідні закони підготовлені, залишається їх прийняття ВР. Приблизно місяць тому прем'єр-міністр Юлія Тимошенко чітко заявила, що національний регулятор на ринку житлово-комунальних послуг буде створений обов'язково.

Проблемою є також тарифи на утримання будинків. Цей ринок потенційно конкурентний, але штучно монополізований комунальними ЖЕКами.  Ми намагаємося цю монополію зруйнувати постановою Кабміну №529 про обов'язковість проведення громадських слухань. Згідно постанови представники ЖЕКу зобов'язані на громадських слуханнях надавати людям роз'яснення по кожному пункту - що входить, а що ні в тариф, який вони планують змінити. Громадські слухання - перший крок на шляху до створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). І тому мені так дивно чути, коли деякі міські голови замість того, щоб виконувати цю постанову уряду, починають дискутувати на тему як проводити слухання. Є закон - його потрібно виконувати. Сподіваюся, що знайду можливість разом із прокуратурою змусити місцеву владу виконувати закони. 

РБК-Україна: Коли буде створено такого регулятора тарифів?

О.К.: Міністерством розроблено проект закону "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", який направлено на погодження органам виконавчої влади України.  На сьогодні він знаходиться в міністерстві юстиції України в очікуванні експертного висновку.

РБК-Україна: Чи задоволені Ви, як міністр, роботою Державної житлово-комунальної інспекції?

О.К.: Не дуже. Беру на себе відповідальність за кадрову помилку з попереднім керівництвом, зараз її виправляю. Проблема в тому, що значна частина територіальних інспекцій вирішила, що комфортніше займатися підлабузництвом до місцевої влади, а ніж контролем за нею. Але ж мета інспекції полягає саме в контролі за місцевим керівництвом. Перші звільнення вже відбулись. Сподіваюсь, що необхідності в наступних не виникне.

Інспекції потрібні повноваження і я не розумію депутатів і деяких колег по уряду, які виступають проти цього. Як інспекція може ефективно працювати без необхідних для цього повноважень? Ми підготували відповідні закони, але вони негативно сприймаються ВР. Дуже прикро, що не був підтриманий у сесійній залі схвалений профільним комітетом законопроект, який на час перебування підприємств тепло- та водопостачання, а також водовідведення у скруті (наприклад, взимку чи під час засухи) передбачає введення  державного керуючого.

Я прогнозую, що вже у цьому році в декількох населених пунктах місцеве керівництво просто не зможе виконати свої функції та забезпечити людей водою і теплом. І в цій ситуації мені як міністру відводять роль спостерігача, порадника! Коли такі перші ситуації трапляться,  відповідальність буде лежати на тих депутатах, які не проголосували за необхідні законопроекти - від Партії регіонів, Блоку Литвина, КПУ. А такі ситуації скоро трапляться. Тому я обов'язково буду намагатися ще раз внести на розгляд Ради пакетом комплекс антикризових законопроектів.

РБК-Україна: Як галузь підготувалася до зими?

О.К.: Підготовка до зими 2009р. принципово нічим не відрізнялась від аналогічної підготовки минулих років, проблеми із початком опалювального сезону немає. Натомість, є системна проблема нерозрахунків регіонів за спожитий природний газ. На жаль, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська області, Одеса та Ужгород з року в рік аутсайдери з цього питання.  Проблеми є також у Нікополя, Жовтих Вод. В Ужгороді за згодою місцевої влади 60% населення перейшло на індивідуальні системи опалення, саме тому для решти 40% - тариф найвищий у державі. На жаль, цим самим шляхом іде мер Тернополя.

Уряд зробив все від нього залежне для сталого проходження та вчасного початку опалювального сезону.  Зокрема, 21 жовтня уряд прийняв рішення щодо забезпечення видалення лімітів на природний газ для всіх підприємств теплоенергетики, що дозволило вчасно надати тепло у всі населені пункти України. На листопад НАК «Нафтогаз України», ДК «Газ України» виділили ліміти газу усім, з ким було укладено угоди.

Уряд цього року зробив безпрецедентні заходи з підготовки до зими. По-перше, повністю компенсував для регіонів різницю в тарифах на виробництво та постачання теплової енергії. По-друге, структурував інші борги, зокрема, пені та штрафи, які накопичувалися протягом багатьох років.

Основним завданням на сьогодні є забезпечення поточних платежів для розрахунку за природний газ із Російською Федерацією.

Спілкувалася Ірина Мартинюк