А.Єршов: "Ера дешевих грошей продовжується"
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте перші кроки нового уряду?
Артемій Єршов: В даний момент ми можемо оцінювати тільки нові кадрові призначення, оскільки найбільш активна і, мабуть, видима частина роботи уряду ведеться саме в цьому напрямі. Хочу відзначити, що, на мій погляд, нових осіб в уряді відносно небагато, ключові посади в ньому зайняли професіонали.
РБК-Україна: Чи чекаєте Ви покращення ситуації в економіці у зв'язку з формуванням дієздатної вертикалі влади?
А.Є.: Покращення ситуації в економіці більшою мірою пов'язане, на мою думку, з кон'юнктурою експортних ринків, а також з довірою інвесторів до влади і їх упевненістю в непорушності прав власності. При цьому варто відзначити, що в тій системі, яка працювала до цього, розчарувалися всі. Це видно і за голосуванням на президентських виборах, і за невисоким обсягом іноземних інвестицій в економіку нашої країни. На мій погляд, дуже важливо, щоб урядова і президентська програми не конфліктували між собою. Поки такого роду конфлікту ми не спостерігаємо, і програми доповнюють одна одну, що, звичайно ж, дуже важливо: протистояння гілок владі відсутнє, і з боку властей ми бачимо консолідовані зусилля, що є хорошим сигналом і для іноземних, і для внутрішніх інвесторів.
РБК-Україна: Чи слід чекати від уряду Миколи Азарова ручного управління економікою?
А.Є.: Звичайно ж, ручне управління - це тимчасовий варіант: ніхто не хоче, наприклад, заради вирішення питання про відшкодування ПДВ на суму більше 100 тис. грн ходити на прийом до прем'єр-міністра. І, зрозуміло, цього бути не повинно: необхідні єдині і обов'язкові для всіх правила гри.
З іншого боку, якийсь час (до ухвалення бюджету і розробки заходів з погашення ПДВ-заборгованості), нас, швидше за все, чекає саме ручне управління: коли літак увійшов до піке, включати автопілот - не найбільш вірне рішення. Для початку необхідного вивести його з піке, інакше він просто може розбитися.
РБК-Україна: Чи можна вже говорити про вихід української економіки з кризи?
А.Є.: Про повноцінний вихід з кризи можна буде говорити тоді, коли виробництво досягне докризового рівня. Поточна економічна динаміка і об'єм накопичених проблем з державними фінансами поки не дають підстав говорити про це. Після 15%-ного падіння потрібно, принаймні, три роки стабільного 5%-ного зростання, щоб повернутися на докризовий рівень.
РБК-Україна: Як розвиватиметься ситуація в основних секторах економіки України?
А.Є.: Експортно-орієнтовані галузі і сільське господарство, очевидно, залишаться основними двигунами виходу з кризи, а відновлення банківського кредитування очікується не раніше ніж в другому півріччі 2010 р., що стримує активність в секторах, орієнтованих на внутрішній попит, - будівництві, торгівлі і послугах.
РБК-Україна: Який Ваш прогноз щодо основних макроекономічних показників України?
А.Є.: За відсутності чітких бюджетних орієнтирів всі економічні прогнози є досить приблизними. За оцінками нашої аналітичної команди, очікування цього року складають - економічне зростання на 3%, інфляція на рівні 10 - 11%, торговий баланс в дефіциті (близько 2% ВВП) і можливе ослаблення гривні до долара до кінця року (до 8,8).
РБК-Україна: Які компанії можуть розмістити свої акції на західних фондових ринках вже цього року?
А.Є.: Якщо говорити про сектори, то це агросектор і споживчий ринок, а в 2011 р., можливо, ГМК і нерухомість. Що стосується компаній, це «Авангард», де «Тройка Діалог» є глобальним координатором і букранером, «Мрія», ТММ і KDD Group.
РБК-Україна: У скільки Ви б оцінили прогнозний об'єм ринку IPO в 2010 г.?
А.Є.: Я б сказав, що 1 млрд дол. - абсолютно досяжна цифра. Можливо, вона буде більшою, що залежить від готовності і бажання компаній виходити на IPO.
При цьому з одного боку інтерес до України є, а з іншого - дуже багато компаній у момент кризи згорнули активну роботу з підготовки до IPO, а це досить тривалий процес, який займає мінімум півроку.
Зараз на світових ринках ми бачимо досить-таки сприятливу кон'юнктуру. На ринку fixed income збільшився інтерес до локальних паперів, до зобов'язань держав, впала вартість NDF, і зараз вони коштують 7% річних, тоді як в кінці минулого - початку поточного року їх вартість доходила до 40%. Динаміка зрозуміла, і вона свідчить про те, що у ринку немає очікувань різкої девальвації.
РБК-Україна: Наскільки цього року доцільно виходити з розміщенням, адже багато компаній все ще сильно недооцінені?
А.Є.: Тут немає якоїсь універсальної відповіді. У багатьох компаній існує серйозне боргове навантаження, і з урахуванням того, що гроші в Україні на сьогоднішній день достатньо дорогі, постає питання: продати сьогодні по п'ять і перестати платити на три з цих п'яти 25% річних при стабільному курсі - можливо, це буде те ж саме, що через два роки продати по сім.
Безумовно, якщо ринки відкриються повністю і Україна покаже позитивну динаміку, компанії, які виходитимуть на ринок розміщень через рік, отримають більше грошей. Але встає інше питання - а скільки ці гроші коштуватимуть через рік? Адже інфляція всіх основних валют - і євро, і долара - продовжується, тому сказати однозначно, що той, хто почекає - виграє, не можна. Все залежить від підприємства, його боргового навантаження і планів з розвитку.
РБК-Україна: Що відбуватиметься в борговому сегменті?
А.Є.: У цьому напрямі ми бачимо можливості для крупних українських груп в другій половині 2010 р. Є також можливість випуску суверенних облігацій і випуску облігацій державними структурами, хоч і такі залучення відбуватимуться при досить істотній процентній ставці.
РБК-Україна: Який більш підходящий в даний час спосіб залучення коштів - акціонерний або борговий?
А.Є.: Відповісти на це питання дуже важко: акціонерний і борговий капітал - це різні речі. Так, отримуючи, наприклад, акціонерний капітал, ви не несете жорстких зобов'язань з його повернення, крім того, у вас немає ніякого процентного навантаження. Ви просто ділитеся прибутком і результатом бізнесу з своїм партнером. Завжди хтось вважатиме за краще брати в борг, хтось залучатиме гроші шляхом IPO, хтось робитиме це через приватні розміщення. Не можна сказати, що це способи альтернативні один одному, швидше за все, це дуже тісно переплетені, взаємодоповнюючі одна одну схеми.
РБК-Україна: Ваші очікування щодо ринку M&A.
А.Є.: Ми чекаємо, що ринок M&A почне відновлення до кінця 2010 - початку 2011 р. Донині потенційні покупці (фонди і стратегічні інвестори) можуть придивлятися до цікавих компаній в Україні. При цьому ми не чекаємо істотної кількості транзакцій, скоріше - значного числа угод між українськими контрагентами в 2010 р., що вплине на перерозподіл власності між групами.
РБК-Україна: Є якісь конкретні очікування?
А.Є.: Можливо, ММК ім. Ілліча, але нічого конкретного із цього приводу я сказати не можу.
РБК-Україна: Чи чекаєте Ви підвищення активності російських компаній на українському ринку M&A?
А.Є.: Так, чекаємо, і, в першу чергу, з погляду приватизаційних процесів. Російські компанії можуть бути зацікавлені в компаніях сектора ГМК і машинобудування для консолідації існуючих активів або покупки нових.
РБК-Україна: Чи є загроза проведення приватизації під окремі ФПГ, представлені у владі?
А.Є.: Дуже хочеться, щоб приватизація проводилася з метою отримання грошей до бюджету.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, є шанси у «Трансмашхолдинга» все-таки отримати контрольний пакет «Луганськтепловоза»?
А.Є.: Думаю, так.
РБК-Україна: А група Приват? Адже вони з якоюсь метою заблокували судовим рішенням продаж.
А.Є.: Ситуація на ринку досить сильно змінилася. Якщо в 2007-2008 рр. на вагонобудівних заводах стояли черги покупців і вагони коштували по 90-100 тис. дол., то в 2009 р. ціни впали до 30-40 тис. дол., а власники заводів-виробників вагонів стояли черзі до тих, хто купить їх продукцію. Зараз ринок відновлюється, але до докризових показників справа поки не дійшла.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте інтерес інвесторів до «Укртелекому»?
А.Є.: До кризи ним цікавилися австрійські і угорські компанії (Austrian Telecom, Majyar Telekom), і представники компанії Vodafone. Зараз, звичайно, важко сказати, у кого з цих потенційних інвесторів зберігся інтерес до «Укртелекому», це залежить від того, як вони пережили кризу. Крім того, треба врахувати і загальносвітовою тенденцію - доходи від фіксованого голосового зв'язку падають. Хоча з іншого боку, «Укртелеком» - абсолютний лідер в наданні інтернет-послуг населенню, який, до того ж, активно розвивається. Серед стримуючих моментів можна відзначити збиток, який компанія показала по минулому року, - близько 400 млн грн. І тут існує досить серйозна проблема - тарифи на зв'язок, що встановлюються державою. Піднімати їх не дають, і бюджет їх не компенсує. Страждають всі оператори фіксованого зв'язку, але з урахуванням того, що основні об'єми фіксованого зв'язку припадають на «Укртелеком», то страждає більше від усіх він. Тому що приватні оператори, такі як Vega Telecom, створювалися скорішим для преміум-сегменту і у меншій мірі працювали з населенням.
Минулого року подавався законопроект про створення т.зв. «фонду універсальних послуг», в який всі мобільні оператори відраховували б певний відсоток від обороту, і за рахунок цих грошей провайдерам фіксованого зв'язку компенсувалися б їх витрати, пов'язані зі збитковими тарифами. І якби цей фонд був створений, в «Укртелекому» не було б таких серйозних збитків.
РБК-Україна: Скільки можна буде виручити від приватизації цього активу?
А.Є.: На сьогоднішній день вартість його акцій досягла таргет-прайс і навіть трохи його перевищила. Якщо спочатку таргет-прайс встановлювався в районі 8 центів, то зараз «Укртелеком» торгується десь в районі 10,0 центів. Інше питання, що ринкова ціна не зовсім репрезентативна, оскільки у компанії маленький free-float. Ми оцінюємо, що від приватизації «Укртелеком» може отримати мінімум 12,5 млрд грн (за 92% акцій).
РБК-Україна: Як може розвиватися ситуація з приватизацією ОПЗ?
А.Є.: Думаю, що для початку потрібного віддати всім те, що брали як застави.
РБК-Україна: За скільки він може бути проданий?
А.Є.: Про вартість ОПЗ складно щось говорити: цей завод не торгується на фондовому ринку і багато в чому унікальний. Зрозуміло, що його ціна безпосередньо залежить від вартості газу, тому що це основна сировина.
РБК-Україна: Ваш прогноз щодо розвитку ситуації на вітчизняному фондовому ринку.
А.Є.: Індекс Української біржі з початку року виріс на 56,25% (30% за березень 2010 р.). Оптимізм інвесторів був обумовлений змінами в керівництві країни, а також зростанням світових ринків (товарних, сировинних, валютних). Можна відзначити серйозне збільшення інтересу з боку іноземних інвесторів, які переоцінили ризики вкладення в країну, що було особливо відчутно на борговому ринку. Ера дешевих грошей продовжується, що сприятиме подальшому перетіканню ліквідності з розвинених економік і ринків в ті, що розвиваються.
Серед лідерів ринку можна відзначити машинобудівний і гірничодобувний сектори, а також банки і енергогенеруючі компанії. На нашу думку, це стрімке зростання відбулося дуже швидко, тому ризики корекції, яку ми вже спостерігаємо в квітні, також істотно зросли. Найбільше зниження відбуватиметься в компаніях, які продемонстрували найбільше зростання.
В цілому ми оцінюємо ситуацію на ринку позитивно, але багато позитивних чинників і очікування вже закладено в ціни. Інвестори стежитимуть за діями уряду з реформування економіки і законодавства країни. Ключовими будуть питання тарифів і приватизації, і, якщо не відбудеться погіршення ситуації на світових майданчиках, ми побачимо продовження зростання фондового ринку, але вже помірнішими темпами.
Спілкувався Володимир Драбчук
