А.Циктор: "На осінь об'єми пропозиції банків щодо іпотечного кредитування будуть значно більші"

РБК-Україна:  Наскільки оговталася українська банківська система від світової фінансової кризи?

Андрій Циктор: Фінансова криза заставила скоригувати свої стратегії усі без виключення банки України. У 2007-2008 рр. амбіції кожного банку були спрямовані на розвиток ритейлу - іпотечного і споживчого кредитування. За рахунок цього були сформовані величезні кредитні портфелі. Коли прийшла криза, а в Україні вона підсилилася ще і девальвацією гривні, відбулася певна переоцінка цінностей. Всі зрозуміли, наскільки перегрітим є іпотечний ринок, і 20-30% кредитів, виданих у цьому сегменті, перейшли у розряд проблемних.

Трохи інша проблематика сформувалась у корпоративному секторі. Стрімкий розвиток бізнесу передбачав постійну необхідність у фінансуванні, 50% якого забезпечувалося за рахунок банків і зовнішніх запозичень. І коли відбулася загальна криза ліквідності, багато проектів змушені були призупинитися, а кредити, які під ці проекти видавалися, знову ж таки, перейшли у розряд проблемних. Якщо проаналізувати середній відсоток таких кредитів у різних банках - це цифри, які досягають на даний момент 30% портфелю. Саме на скорочення відсотку цієї проблемної заборгованості або на закриття її за рахунок сформованих резервів і спрямовані основні зусилля українських банків.

РБК-Україна: Чи можна сказати, що криза уже позаду?

А.Ц.: Справи  поліпшуються. У 2010 р. банківська система почала працювати на себе, а не на формування резервів під проблемну заборгованість минулих років. Ми можемо констатувати підвищення ліквідності, в першу чергу за рахунок відновлення лояльності населення до банківських установ. Також треба зазначити, що багато кредитів були видані перед кризою на термін до трьох років, і вони зараз погашаються добропорядними клієнтами, що також істотно поліпшує ситуацію. Ну і, звичайно, починають зростати міжнародні інвестиції, покращується ставлення зовнішнього інвестора, знову з'являються кошти, які були вилучені західними інвестфондами під час кризи. Все це призводить до досить високого показника ліквідності. І банки активно зараз шукають шляхи отримання доходів, або за рахунок відновлення відповідних рівнів кредитування, або за рахунок якихось альтернативних інструментів.

РБК-Україна: Яких саме?

А.Ц.: Багато банків зараз активно скуповують державні цінні папери. Держава випустила десь на 53 млрд грн облігацій, відсоткові ставки за якими дозволяють формувати досить прибуткові і, головне, низько ризикові активи з дохідністю 10-12% річних. За рахунок грамотної інвестиційної роботи цю дохідність можна дещо підняти. Але в будь-якому випадку, в цій ситуації банк зможе заробити тільки за умови відповідної вартості ресурсної бази. Саме з цим і пов'язане значне скорочення депозитних ставок - якщо до кризи багато банків дозволяли собі ставку значно вищу від 20%, то зараз ми говоримо про рівень не вище 10-15%.     

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте перспективи відновлення активного кредитування населення?

А.Ц.: Відновлення кредитування у напрямку ритейлу відбувається  поступово. Чи можна зараз взяти кредит на придбання житла? Звичайно, що можна, але при цьому вам потрібно заплатити уже не 5-10% початкового внеску, як було раніше, а 40-50%. Та і ставка за цим  кредитом буде вже не на рівні 15-16% у гривні, а коливатиметься від 20 до 30% річних. Багато клієнтів погоджуються і на такі умови, і це є першим кроком. Поки що сподівання, що активне кредитування у іпотечному і споживчому напрямку відновиться навесні цього року, себе не виправдали. Хоча, деякі банки уже активно включились в цю програму. Більшість банків, які мають необхідну інфраструктуру, не використовують її зараз навіть на 70%, тому є досить значний потенціал. Відбувається поступовий процес формування пропозиції, який показує досить помірковану, але все таки впевнену позитивну динаміку до розширення кредитування. Я думаю, що на осінь об'єми пропозиції банків щодо іпотечного кредитування та споживчого будуть значно більші.

РБК-Україна: Ви плануєте у цьому брати участь?

А.Ц.: Ми активно розвиваємось зараз у цьому напрямку. На даний момент у нас 60 відділень, які розташовані по всій Україні, у всіх обласних центрах. До осені ми цю кількість збільшимо до 100 відділень. Це достатня кількість, яка дозволить нам уже активно запускати роботу всієї банківської інфраструктури для  продажу як іпотечного, так і споживчого кредитування. Хоч це і не зовсім наш профіль, але все таки ми будемо ці  напрямки кредитування розвивати.

РБК-Україна: А який ваш профіль?

А.Ц.: З самого початку свого заснування, коли ми ще були маленьким банком, який входив в 3-4-ту групу банків, ми розуміли, що, звичайно, іпотека - це добре, що споживацький потенціал населення дуже значний в контексті формування і росту активів. Але в той же час ми розуміли, що ринок дуже часто робить корегування, як це, наприклад, відбулося під час кризи. Тому паралельно з загально прийнятими програмами, які проводять і всі інші банки, поряд з кредитуванням населення, хай у незначній кількості, поряд з кредитуванням підприємств з усіх галузей, які розвиваються в Україні, все-таки ми завжди робили ставку на агропромисловий блок. Це той потенціал України, який не використовується, мабуть, більше ніж 20-25%, і який має дуже значні перспективи росту. Ми кредитували виробничі цикли, адже аграріям навесні треба посіяти, восени - зібрати урожай. Але основну величину інвестицій ми направляли в корпоративний блок на залучення інноваційних технологій. Адже майбутнє України далеко не в самозабезпеченні продуктами харчування, які виробляються підприємствами АПК, майбутнє України в тому, щоб вона стала потужним світовим виробником і потужним експортером. І для цього потрібен, перш за все, високий рівень урожайності, який би міг конкурувати, ефективно засвоювати інвестиції і збільшувати валовий об'єм продукції. Ми розуміємо, що  земля - це найбільше багатство України, це такий же наш стратегічний ресурс, як нафта для країн Близького Сходу. Але для того, щоб земля була  природнім ресурсом, який би збагачував населення України, піднімав рівень його добробуту, потрібно  формувати відповідну інфраструктуру і сучасні виробничі потужності. Тоді буде результат, який дозволить Україні реалізувати всі її амбіції і весь її значний потенціал.

РБК-Україна: Ви працюєте тільки з великими агрохолдингами?

А.Ц.: Найбільшу ефективність, безумовно, показують вертикально-інтегровані структури. Компанії, які можуть собі дозволити працювати з найдорожчими препаратами, тими ж  міндобривами чи засобами захисту рослин, які можуть собі дозволити вкладати кошти у побудову правильної управлінської інфраструктури, які можуть собі дозволити кошти на придбання сучасної техніки. І ми розуміємо, що за ними перспектива, все зводиться до двох елементарних показників - зменшується собівартість і збільшується врожайність. Вертикально-інтегровані холдинги найбільш стійкі до ринкових коливань, вони можуть собі дозволити прозоро працювати на ринку зовнішніх запозичень та на ринку капіталів, та можуть себе прозоро презентувати банкам, які їх обслуговують. Звичайно, що ми також у першу чергу підтримуємо такого виробника. Але, поряд з такими потужними клієнтами, яких ми успішно кредитуємо, ми бачимо досить серйозну перспективу співпраці з невеликими фермерськими господарствами. Звичайно, ми розуміємо, що в деякій мірі вони не є конкурентами вертикально інтегрованим структурам. Проте є галузі, наприклад овочівництво, в яких вони мають свої переваги, і, переконаний, що в майбутньому вони будуть займати сегмент постійного споживача кредитних ресурсів. Для таких підприємств власне і потрібно формувати принцип, якщо не ритейлу, то, принаймні, наближених до ритейлу форм продажу продуктів. Складно зараз спрогнозувати, яка частка цього ринку буде через 5-10 років, але вона все рівно залишиться, і перспектива формування  активів за рахунок активного кредитування малого та середнього бізнесу в агропромисловому блоці - це, звичайно, дуже вагома перспектива на найближчі 5-10 років як мінімум. І ми над цим активно працюємо, і плануємо уже з осені запускати відповідні програми.

РБК-Україна: У скільки Ви оцінюєте потребу українського агропромислового сектору у інвестиціях, хоча б на першому етапі?

А.Ц.: Перше, що треба сказати - які б не були потрібні грошові ресурси для цього, вони обов'язково будуть і вони вже є. Усьому свій час. І проблема не в цифрі, проблема в тому, наскільки  готові управлінські структури, наскільки готові власники бізнесів, які можуть правильно засвоювати такі інвестиції. Розуміння цього - це, можливо, найважливіше у процесі, який зараз відбувається в агропромисловому блоці. Якщо би зараз держава чи якісь зовнішні інституції вирішили інвестувати в АПК, грубо кажучи, 10 млрд дол., які треба було б засвоїти протягом року, яку ефективність це б мало? Звичайно, що набагато меншу, ніж у тому випадку, коли б ми поступово виховали виробника і усі його управлінські структури до відповідного рівня. Цифру я вам  не назву, звичайно,але  мова йде про мільярди доларів. Проте, повторюю, тут важлива не тільки наявність  коштів, а і вміння їх правильно освоїти. Є період росту, є період гартування бізнесів, є період формування програм підтримки з боку держави, це так само процес не однорічний. І за рахунок цього і формуються ефективні виробництва.  

РБК-Україна: Які ще напрямки бізнесу плануєте розвивати?

А.Ц.: Великі зусилля нашого банку спрямовані на розвиток ритейлу і збільшення клієнтської бази. Хочемо, щоб наші відділення запрацювали більш активно в кожному обласному центрі, щоб до нас прийшли пенсіонери, студенти, бізнесмени, домогосподарки, адже від збільшення обсягів обслуговування  залежить і формування нашої ресурсної бази. Ми розуміємо, що головні  передумови якісного обслуговування населення - це запровадження сучасних технологій при розрахунково-касових операціях, це більш широке використання карткових продуктів, це використання Інтернет-технологій. Тому поряд з активним розвитком напрямку обслуговування підприємств АПК та інших корпоративних клієнтів, цей рік у нас буде роком значного розвитку мережі банку. Основна мета - не так формування ресурсної бази, як залучення максимальної кількості клієнтів для того, щоб отримати потенціал розвитку в майбутньому в рамках програм кредитування чи інших програм, починаючи від депозитних і закінчуючи розрахунковими. Це і є наше основне завдання, зважаючи на поміркованість політики формування активів - при власному капіталі 1,88 млрд грн, наш кредитний портфель не перевищує 7 млрд грн. Ми розуміємо, що ліквідність банківської установи, її рентабельність, її прибутковість, а ми ніколи не були збитковими, навіть у часи кризи, є основними складовими надійності банку як партнера для фізичних і юридичних осіб. Ми зацікавлені, щоб клієнт до нас звернувся, і ми готові формувати для нього як стандартизовані, так і індивідуальні програми, реалізовувати різноманітні програми лояльності у майбутньому.

РБК-Україна: Чи плануєте розвивати напрямок інвестиційного банкінгу?

А.Ц.: Ми готові, і маємо усі необхідні людські ресурси. Хочемо чи не хочемо, але працюючи з крупними підприємствами, ми досить часто виступаємо як агенти, як консультанти, які сприяють, а деколи безпосередньо і самі реалізовують програми залучення зовнішніх запозичень. Це цікавий бізнес. Наскільки активно ми будемо в чистому вигляді інвестиційними агентами - буде залежати від пожвавлення фондового ринку, від того, наскільки можна буде працювати з високоліквідним гривневим інструментом на території України. Ці інструменти як правило бланкові, вони не є забезпеченими як кредит, і їх основа - це прозорість бізнесу і репутація клієнта і бренду. На даному етапі відновлення лояльності українських і зовнішніх інвесторів, що є основою запуску цього ринку, ще не набуло того рівня, який би дозволив мені говорити, що ми виділяємо цей напрямок як окремий вид діяльності.