Росія готова надати Білорусії кредитну підтримку в розмірі понад 6 млрд дол. Про це заявив сьогодні Президент республіки Олександр Лукашенко за підсумками телефонних переговорів з Президентом РФ Дмитром Медведєвим.
Росія готова надати Білорусії кредитну підтримку в розмірі понад 6 млрд дол. Про це заявив сьогодні Президент республіки Олександр Лукашенко за підсумками телефонних переговорів з Президентом РФ Дмитром Медведєвим, передає РБК.
"У нас йдуть переговори про надання кредиту на підтримку курсу білоруського рубля. Це приблизно 3,1 млрд дол., якщо ми, звичайно, будемо підписувати з ними (з Росією) відповідну угоду", - повідомив О.Лукашенко.
За його словами, в даний час все вже практично зроблено, і Білорусія може отримати цей кредит. Крім того, Президент зазначив, що 3 млрд дол. - це майбутні продажу білоруських товарів. "Разом виходить близько 6 млрд дол.: цього достатньо не тільки для стабілізації, але і для того, щоб мати солідні золотовалютні резерви", - підкреслив глава Республіки Білорусь.
Тим часом російська сторона дуже лаконічно і стримано висвітлила зміст бесіди двох Президентів. Як повідомляється на сайті Кремля, "глави держав обговорили актуальні питання інтеграційного співробітництва в рамках Митного союзу ЄвразЕС та Єдиного економічного простору Росії, Білорусі та Казахстану, а також обмінялися думками з ключових тем двостороннього порядку денного".
Про виділення Білорусії кредитної лінії у розмірі 6 млрд дол прес-служба Президента Дмитра Медведєва поки нічого не повідомляє.
Нагадаємо, тиждень тому міністр фінансів та віце-прем'єр РФ Олексій Кудрін фактично відмовив Білорусії в наданні прямого кредиту від Росії. За його словами, Мінськ може претендувати на отримання з антикризового фонду ЄвразЕС по 1 млрд дол. на рік у 2011-2013 рр. Однак цих грошей, вважає голова Мінфіну, може виявитися недостатньо, і не виключено, що Мінську доведеться звернутися за фінансовою підтримкою до МВФ.
Відзначимо, Білорусія потрапила в скрутне становище на початку цього року. Соціально орієнтована політика О.Лукашенка і його передвиборні обіцянки лягли непосильним тягарем на бюджет. Ситуація з платіжним балансом неухильно погіршувалася, а валютний ажіотаж обезкровив золотовалютні резерви Національного банку країни. У кінцевому результаті влада була змушена девальвувати національну валюту, фактично відмовившись від регулювання курсу.