О.Лавринович: "Якщо поміняється діюча виборча система, конституційне формулювання про формування коаліції фракціями буде деякою мірою неадекватним"

Четвер 24 червня 2010 13:47
Автор: RBC.UA
В рамках поточної судової реформи не передбачається ніяких внесень змін до Конституції, хоча не виключено, що такий варіант проробляється окремими особами. Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив міністр юстиції Олександр Лавринович. На його думку, внесення змін до Основного закоун, тим більше в стислі терміни, сьогодні майже нереально, хоча робота над вдосконаленням Конституції в політичній та експертній спільнотах не припиняється майже ніколи.

РБК-Україна: Хочу у Вас дізнатися, як у керівника робочої групи при Президенті України з підготовки нової редакції закону про судоустрій, чому вирішено переглянути судово-правову реформу в бік т.зв. великої реформи, тобто - внести зміни до ст. VIII Конституції? Принаймні, про це говорив голова профільного парламентського комітету Сергій Ківалов в замітці в «Голосі України».
Олександр Лавринович: Ми відпрацювали всі необхідні зміни. За 2,5 місяці зробили велику роботу, обробивши колосальну кількість пропозицій від усіх учасників групи. Тому, коли сьогодні йде мова про якусь малу або велику судову реформу, я наголошую, що ми внесли пропозиції, які роблять цю реформу реальною. А що стосується висловлювань будь-кого з членів робочої групи з приводу наступних кроків реформи, їх пропозицій і напрацювань у цьому напрямку, то це абсолютно нормальне явище. Так само, як і якщо хтось працює над проектом змін до Конституції. З дня народження української державності різні групи працюють над різними проектами змін Основного закону - це цілком нормальна річ.
РБК-Україна: Але Ви, як керівник групи при Президенті, в курсі ініціатив внесення змін до Конституції в рамках поточної судової реформи?
О.Л.: Такі пропозиції висловлювалися експертами Венеціанської комісії. Однак, це шлях для далекої перспективи. Зміни до Конституції не розглядалися в рамках роботи нашої групи, яка займалася внесенням новацій у проект закону про статус суддів і судовий устрій - в рамках чинної Конституції. Цей проект закону вже прийнятий парламентом у першому читанні. Все, що повинно було бути внесено в контексті реформи, вже внесено. І ніяких додаткових новацій поки не передбачається.
РБК-Україна: Вас не бентежить, що по даному законопроекту немає висновків Венеціанської комісії?
О.Л.: Ні, мене це абсолютно не бентежить, оскільки при роботі над даним текстом у всіх членів групи лежав перед очима висновок Венеціанської комісії на законопроект від 11 березня ц.р. І всі концептуальні моменти, які не стосувалися змін до української Конституції, практично всі вони враховані у новій редакції законопроекту. Ті, які вимагали змін до Конституції, ми просто не враховували. І розмови, які у мене були в Страсбурзі і Брюсселі з цього питання, зводилися до наступної думки з мого боку: міняти Основний закон при всій повазі до Венеціанської комісії і навіть заради судової реформи - не найперспективніший шлях. Якщо ми хочемо мати ефективну судову систему, то її треба реформувати в рамках чинної Конституції. А коли будуть серйозні підстави для внесення змін до Основного закону, якщо буде така необхідність і можливість, то ми займемося цим питанням.
РБК-Україна: Але, коли є такі заяви, виходить, що вимальовувалась і необхідність, і можливість.
О.Л.: Можливо, над цим хтось і працює. Наша група цим не займалася.
Думаю, всі розуміють, крім, можливо, наївних ідеалістів, що внесення змін до розділу «Правосуддя» Конституції сьогодні дуже малореально. Ще менш реально зробити це швидко.
РБК-Україна: Наскільки високі ризикові наслідки того, що після вступу до сили нової редакції закону про судоустрій та статус суддів у Вищій раді юстиції (ВРЮ) як і раніше не буде більшості, представленого суддями, а ВРЮ буде сформована за нинішнім, політичним принципом? І вийде так, що судовою системою влади будуть керувати, зокрема, глава СБУ і генеральний прокурор.
О.Л.: Пункт перший. ВРЮ сформована не за політичним принципом, а за конституційним.
Пункт другий. ВРЮ не керує судовою системою, у неї немає ні одного важеля впливу на судову систему. У неї є тільки повноваження робити пропозиції, які розглядаються або Президентом, або парламентом. Ніяких інших важелів у ВРЮ немає.
РБК-Україна: На поточний момент немає. А після вступу в силу нової редакції закону про судоустрій та статус суддів повноваження ВРЮ посиляться.
О.Л.: Якщо при підготовці до другого читання у законопроекті не з'являться якісь додаткові новели, то у ВРЮ, після вступу закону в силу, з'явиться тільки одне додаткове повноваження - призначення суддів на адміністративні посади. Ті, хто цікавляться цим питанням, можуть побачити і дізнатися, що повноваження судді на адмінпосади істотно звужуються. Справи між суддями будуть розподілятися не главою суду або його заступником, а в автоматичному режимі. А частина повноважень відходить до юрисдикції суддівського самоврядування. Тому вважати, що посилення ВРЮ буде мати критичну вагу - це серйозне перебільшення.
Крім того, ще один пункт. ВРЮ буде складатися на дві третини з представників суддівського корпусу.
РБК-Україна: Це після оновлення складу ВРЮ. Нинішня ж каденція ВРЮ розпочалася в березні ц.р.
О.Л.: Немає єдиної каденції для складу ВРЮ. Кожен член ВРЮ окремо призначається на свій шестирічний термін, крім тих трьох членів, які є членами ВРЮ, згідно займаним ними посадам. І вони можуть і кілька місяців бути членами ВРЮ, і кілька десятків років. У всіх інших шестирічний термін закінчується по-різному. Тому я не розумію побоювань з даного питання.
РБК-Україна: Можливо, ці побоювання здаються поверхневими. Але, по суті, це побоювання за судову систему гілка влади, яка і сьогодні досить залежна...
О.Л.: Залежність - від кого?
РБК-Україна: Від тієї самої Верховної Ради, яка є політичним законодавчим органом.
О.Л.: Ось тут готовий погодитися. До речі, на це звертала увагу і Венеціанська комісія, що існує проблема політичних підходів у парламенті до прийняття рішень по суддях. Тому звертаю увагу на те, що в новій редакції законопроекту про судоустрій та статус суддів щодо призначення суддів в парламенті безстроково та інших питань по суддях ВР приймає рішення за поданням ВРЮ або Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) без попереднього розгляду цих подань в парламентських комітетах або іншій структурі. Подання ВРЮ і ВККС приходять до секретаріату парламенту і ставляться до порядку денного Ради на найближчий пленарний тиждень.
РБК-Україна: Автоматично?
О.Л.: Автоматично. Щоб уникнути політичного або корупційного впливу, які також властиві процесу призначення суддів на поточному етапі.
РБК-Україна: Які були зауваження з приводу цієї норми з боку голови профільного парламентського комітету С.Ківалова?
О.Л.: Я не пам'ятаю зауважень з його боку.
РБК-Україна: Останнім часом для більшості сама судова реформа виглядає як битва голови Верховного суду України (ВСУ) Василя Онопенка та інших. Особливо після рішення Ради суддів щодо призначення суддів на адміністративні посади.
О.Л.: Даний стереотип абсолютно не відповідає тому, що відбувається насправді. Насправді ж відбувається реформування вищої ланки системи судової влади і серйозне формування судового процесу за всіма складовими - цивільноюї, адміністративною, господарською, кримінальною.
А те, що є глава ВСУ і є питання, пов'язані з процедурою його призначення на посаду, це жодним чином не пов'язано з реформуванням судової системи. Є позиція керівника вищої судової установи, яка підлягає максимальному реформуванню. І, незалежно від прізвища керівника ВСУ, гадаю, його реакція була б приблизно такою ж, як у нинішнього голови ВСУ. Адже ті функції, які залишаться у реформованого ВСУ, звичайно, будуть менше, ніж поточні. Але запевняю вас, що для реального життя це не має тієї критичної величини, яку намагається приписати цьому процесу, і в що багато хто повірив, завдяки ЗМІ.
Що ж стосується рішення Ради суддів з питань призначення на адмінпосади, то тут зрозуміло, чому виник резонанс. У мене досі є питання до суддів, як вони могли ухвалити таке антиконституційне рішення. І я сотні разів говорив, що, можливо, комусь доведеться відповісти за прийняття такого рішення.
РБК-Україна: До речі, з приводу конституційності і неконституційності. Чи вважаєте Ви конституційним закон про регламент ВР в частині надання права депутатам самостійно входити до складу коаліції?
О.Л.: Це конституційно. Були підстави для певних тлумачень, тому що Конституційний суд України (КСУ) в 2008 р. затвердив таке двозначне рішення, в мотивувальній частині якого аргументи не збігалися з висновками з резулятивної частини. Ви ж знаєте, що в Україні обирають народних депутатів, а в Конституції не визначено тип виборчої системи, який прописується окремим законом.
Уявіть собі, що на наступному пленарному тижні буде прийнято новий закон про вибори народних депутатів, і вони будуть обиратися за мажоритарною або змішаною системою. І як у світлі цього бути з формуванням коаліції виключно фракціями?
РБК-Україна: Але Конституція говорить, що парламентська більшість формується депутатськими фракціями, сформованими за результатами виборів. А вибори у нас проходять за пропорційною системою і за закритими списками.
О.Л.: Це якраз та ілюзія, в полоні якої дуже багато хто перебуває. Ось Конституція (бере текст Основного закону). Буду максимально точний: коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу парламенту.
РБК-Україна: Вам не здається, що це виривання слів з контексту?
О.Л.: Ні. Цитую. Конституційний склад ВР - 450 народних депутатів. Народним депутатом може бути обраний громадянин України. Порядок проведення виборів визначається окремим законом. До Верховної Ради обираються народні депутати, які працюють на постійній основі. Єдиним суб'єктом, який обирається в ВР і має право приймати рішення в парламенті, є депутат.
РБК-Україна: В такому випадку, ми говоримо про глибоку суперечність між Конституцією і виборчим законодавством.
О.Л.: Розумна постановка питання. Безумовно, слід розібратися, наскільки чинний закон про вибори народних депутатів відповідає Конституції. Не хочу бути категоричним, виконуючи функцію КСУ, оскільки в КСУ вже відкрито провадження за відповідним поданням і, сподіваюся, найближчим часом ми зможемо познайомитися з позицією КСУ з цього питання. При цьому, нагадаю ще раз, маю підстави вважати, що якщо чинна виборча система буде змінена, тоді навіть ці конституційні формулювання будуть деякою мірою неадекватними.
РБК-Україна: В якій саме частини неадекватними?
О.Л.: В тій частині, що коаліція у ВР формується на підставі політичних позицій депутатських фракцій, а не депутатів.
Втім, разом з конституційними нормами існує ще й політична площину. І політичну відповідальність несуть, в першу чергу, ті партії, які формують більшість і відповідають за призначення по виконавчій вертикалі влади. Але є і політична відповідальність і у конкретного громадянина, що обирається за рекомендації політичної сили.
РБК-Україна: Наскільки в такому випадку відповідально гратися з перенесенням дати чергових виборів місцевих рад усіх рівнів, а також міських, сільських і селищних голів?
О.Л.: Ця проблема, як і багато інших, є похідною то того, що попередній Кабмін грав останні два роки з країною, як з власною іграшкою. У країні не можуть проводитися вибори, якщо немає держбюджету, і немає підстав для того, щоб частина коштів платників податків пішла на ці вибори. Можна, звичайно, придумати собі все, що завгодно, але не можна провести вибори за особисті гроші Юлії Володимирівни (Тимошенко) або будь-якого іншого мецената. Це буде дуже дорогий борг. Тому, коли вперше за багато років в України не було закону про держбюджет, говорити про проведення виборів без фінансування було нереально і неможливо.
Пам'ятаєте, була ситуація з достроковими парламентськими виборами в 2007 р., коли в держбюджеті не було рядка під проведення кампанії? Тоді знайшлися голоси, внесли зміни до закону про держбюджет - і вибори відбулися. А тут не те що гроші не передбачені, а взагалі немає держбюджету!
Ось Ви запитали: як можна гратися з виборами? А як можна гратися з країною? Ну, не відмінили б постанову і як проводити вибори - без бюлетенів, без комісій? А постанова про проведення виборів - є.
РБК-Україна: Це зрозуміло. Але навіщо тоді було взагалі приймати постанову про проведення місцевих виборів?
О.Л.: А пам'ятаєте, коли приймалася постанова? До другого туру президентських виборів. І тоді було розуміння, що уряд внесе проект держбюджету-2010 і він буде прийнятий парламентом. Ніхто ж не міг уявити, що Кабмін прийме рішення взагалі не вносити проект держбюджету. Тому й було прийнято рішення про проведення місцевих виборів. І можна було вирішити провести їх у березні, але технічно це було складно. І поставили на технічну середню точку закінчення повноважень місцевих рад - на 30 травня. Якщо б не скасували цю постанову, то в країні були б колосальні проблеми. Тому я вважаю, що це було відповідальне рішення - про скасування проведення місцевих виборів.
Що зараз ніяк не можуть визначитися з датою їх проведення - це вже більшою мірою політичне питання. Сподіваюся, що на наступному пленарному тижні ця дискусія буде завершена і в цьому році в країні пройдуть вибори в органи місцевого самоврядування.
РБК-Україна: Чи реальні цього року позачергові вибори мера Києва і Київради, про що так багато говорили, а потім раптом замовкли?
О.Л.: Конституція не дозволяє проводити позачергові вибори без причин, які стали підставою для розгляду в Раді відповідної постанови.
РБК-Україна: Чи є такі причини сьогодні?
О.Л.: Їх має встановити суд, після чого вони розглядаються профільним парламентським комітетом, а потім ВР вже може прийняти рішення. Але це питання сьогодні не стоїть на порядку денному.

Спілкувався Антон Подлуцький

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся