Київ попрощається з останнім командиром УПА

У Києві сьогодні прощатимуться з останнім головним командиром УПА Василем Куком, який помер в ніч на недiлю. Як повідомили РБК –Украина в прес-службі Всеукраїнського Братерства ОУН-УПА, прощання з покійним відбудеться сьогодні з 12 до 17 годин у столичному Будинку вчителя. А поховають В.Кука 11 вересня в його рідному селі Червоне Буського району Львівської області, як заповідав покійний. Президент України Віктор Ющенко висловив співчуття у зв'язку зі смертю останнього головнокомандуючого Української повстанської армії (УПА) Василя Кука. "До останнього подиху він був в строю борців за українську ідею, будучи сам її живим втіленням. Його життєвий шлях завжди буде прикладом самовідданої боротьби за волю і державність України, символом перемоги над двома тоталітарними режимами минулого століття. Вірний син України, В.Кук назавжди залишиться в наший пам'яті непогасним чином вірності народу і безкорисливого служіння нашій державі", - наголошується в листі-співчутті В.Ющенко до рідних, близьких і соратників, повідомляє прес-служба президента. Василь Кук керував УПА в 1950-1954 рр. Після загибелі Романа Шухевіча в 1950 р. він також очолив ОУН і Українська Головна Визвольна Рада (УГОР). У січні хорунжому генерала УПА повинно було б виконатися 95 років. Василь Кук (псевдо - Леміш, Вертко, Медвідь, полковник Коваль) народився 11 січня 1913 року в селі Червоному Львівській області. З 1929 року - член Української Військової Організації. З 1933 року, пiд час навчання на юридичному факультеті Люблінського університету, стає зв'язковим Краєвої екзекутіви. З 1933 по 1936 рік Кук відбуває перший арешт. З травня 1937 року перейшов на нелегальне становище. 30 червня 1941 року він брав участь в проголошенні Акту про відродження Української держави в Львові, очолив спеціальну похідну групу, яка мала завдання здійснити таку ж акцію в Києві. Був арештований гітлерівцями під Києвом. Потім Кук втік, продовжив підпільну роботу, очоливши в Дніпропетровський Дріт ОУН. Кук вперше упровадив у практику ОУН випуск листівок російською мовою. Архівні документи свідчать про те, що йому вдалося залучити в підпілля представників етнічно неукраїнського російськомовного населення. Кук відстоював реформування ідеології ОУН від "донцовської" правою до льоволіберальної. У виданій в 1950 році при його керівництві підпільній брошурі "Хто такі бандерівці і чого вони хочуть?" простежувалися навіть соціал-демократичні ідеї. З 1944 року Кук повертається до Галичини, стає одним з найближчих соратників Романа Шухевіча, згодом його заступником. Після смерті останнього в березні 1950 року перебирає на себе обов'язки керівника УПА. Захоплений в полон 1954 року В.Кук 6 років знаходився в ув'язненні, звідки був звільнений за часів хрущовськой "відлиги". З 1960 року працював у Центральному державному історичному архіві в Києві, в Інституті історії АН УРСР. Після написання праці "Марксизм про українське національне питання" був звільнений з роботи із забороною працювати в школах і наукових установах. Після проголошення незалежності України він очолив науковий напрям роботи Братства УПА і вже не приймав активної участі в політичному житті країни.