Німеччина, Бразилія, Індія і Японія, які входять до так званої "G-4", "групу чотирьох", виступають за "невідкладну реформу Ради Безпеки ООН". Про це говориться в ноті МЗС Бразилії за наслідками переговорів високопоставлених чиновників названих країн, які відбулися вчора в бразильській столиці. Висновок за підсумками засідання в Бразиліа направлений голові Генеральної Асамблеї ООН.
"У цьому контексті ми підтверджуємо пропозицію "G-4", яка передбачає створення нових місць в обох категоріях, постійних і непостійних членів, і включення як розвинених, так і тих країн, що розвиваються", - підкреслюється в документі. У ньому також наголошується, що високопоставлені чиновники "четвірки" наполягають на досягненні швидких результатів на переговорах "з істотної реформи" РБ ООН. Вони висловили готовність "проявляти гнучкість", беручи участь в таких переговорах з усіма зацікавленими сторонами.
9 лютого постійні представники Туреччини, Кіпру, Хорватії, Чилі і Нідерландів в ООН очолили робочу групу з реформі Ради Безпеки. П'ять дипломатів від цих країн призначені головою Генасамблеї ООН Хаєю Рашид Аль-Халіфою. Цього ж дня в штаб-квартирі ООН пройшло перше закрите засідання робочої групи. Прес-секретар Х.Аль-Халіфи повідомила, що кожен з дипломатів відповідатиме за один з ключових напрямків реформи, які стосуються інституту вето, чисельності складу, регіонального представництва, ефективності роботи і взаємодії з Генасамблеєю. Робоча група повинна представити єдину концепцію на основі переговорів зі 192 країнами.
Х.Аль-Халіфа в січні оголосила про початок підготовки до реформування Ради Безпеки ООН і почала перші консультації з даного питання. Як відзначають експерти, реформування - спроба перерозподілити владу "великої п'ятірки" - США, Великобританії, Франції, Росії і Китаю, які мають право вето. Питання розширення п'ятірки "великих держав", яка склалася після Другої світової війни, вперше гостро прозвучало в 2005 р., коли "група чотирьох" - Німеччина, Японія, Індія і Бразилія - вельми наполегливо зажадала для себе статусу постійних членів Ради Безпеки ООН. Пізніше інші регіональні лідери стали висувати свої концепції реформи, що зводилися до вимоги "справедливого представництва" при розширенні складу РБ. У кулуарах політики говорять, що реформа РБ "застрягла" у "великій п'ятірці", яка не змогла домовитися про те, як допустити до ухвалення рішень більше число країн, не втративши власних повноважень і привілеїв.
Нагадаємо, африканські країни давно добиваються постійного представництва в РБ ООН. Японія у свою чергу наполягає на тому, що в Раді повинні засідати ті, хто відраховує найбільші суми до бюджету організації, натякаючи на себе.
Реформа Ради безпеки ООН стосується майбутнього цієї організації і зачіпає корінні інтереси всіх її учасників, повідомили журналістам 23 березня в канцелярії офіційного представника МЗС КНР. "Китай підтримує підвищення ефективності і зміцнення авторитету РБ ООН за рахунок проведення розумних реформ, треба підвищити рівень представництва в Раді Безпеки країн, які розвиваються, особливо африканських держав". - заявили в МЗС КНР. "З питань реформи мають бути проведені демократичні консультації і досягнуто максимально широкого консенсусу", - вважають в Пекіні.
У середині березня Верховний представник ЄС з загальної зовнішньої політики і безпеці Хав'єр Солана, виступаючи в інституті Брукінга у Вашингтоні, закликав "підготувати простір для нових важковаговиків в Раді Безпеки ООН".
9 лютого Білорусь виступила за виділення додаткового місця для регіону Східної Європи в РБ ООН. Така позиція білоруської сторони була озвучена на засіданні робочої групи Генеральної Асамблеї ООН з реформування РБ. Для інтенсифікації процесу реформування Ради Безпеки ООН білоруська делегація запропонувала обрати за фундамент для подальших переговорів одну з існуючих моделей розширення Ради. Зробити це можна було б за наслідками голосування, в ході якого визначити варіант, який користується найбільшою підтримкою держав-членів ООН. Елементи інших варіантів також могли б бути враховані в процесі подальшої роботи над формулою розширення.
Прем'єр-міністр Великобританії Тоні Блер в січні під час виступу на міжнародному економічному форумі в Давосі висловився за розширення складу РБ ООН. За його словами, Німеччина, Японія, Бразилія і Індія, а також, можливо, деякі арабські і африканські держави повинні бути постійно представленими в РБ. Як один з варіантів реформи він запропонував надати цим країнам так званий "напівпостійний" статус, який відрізнятиметься від постійного відсутністю права вето.
Попередній генсек ООН Кофі Аннан вважав, що нинішні члени РБ за наявності політичної волі могли б домовитися про реформу за місяць, оскільки всі вже відомі схеми розширення не мають принципових відмінностей.