Година запитань до уряду у Верховній Раді в минулу п'ятницю 22 вересня ледь не коштувала посади голові Антимонопольного комітету Юрію Терентьєву. Формальним приводом, який викликав різку критику прем'єр-міністра Володимира Гройсмана і припущення про можливе ініціювання відставки глави АМКУ, став тендер, що так і не відбувся, на придбання сканерів для Державної митної служби – обладнання, яке повинно підвищити ефективність і прискорити огляд вантажів на кордоні. 19 вересня Антимонопольний комітет скасував цей тендер, зіславшись на порушення процедур.
Володимир Гройсман охарактеризував це рішення як "злочин проти держави, проти надходжень у державний бюджет" та ініціював розслідування дій АМКУ і його керівника.
Юрій Терентьєв очолює відомство з травня 2015 року, прийшовши на цю посаду з великих бізнес-структур – тютюнового гіганта JTI, міжнародного рітейлера "Метро Кеш енд Керрі", металургійного холдингу "Арселлор Міттал Кривий Ріг". У статусі голови Антимонопольного комітету Терентьєв продовжує взаємодіяти зі своїми колишніми роботодавцями – тільки тепер з позицій ревізора та аудитора коректності їх дій на ринках. Таким чином, можна сформувати перелік з п'яти найбільш показових прикладів, які ставлять питання до діяльності АМКУ набагато більш серйозні, ніж провал тендерів на придбання сканерів.
Ще задовго до того, як проблеми найбільшого банку країни стали публічними і закінчилися його націоналізацією, позиції "ПриватБанку" на ринку депозитів були як мінімум промовистими. Кожен третій депозит, залучений у банківську систему у населення, лежав тут. Високі процентні ставки, пропоновані за вкладами укупі з безперечним лідерством на ринку, змушували ігнорувати застереження Нацбанку пересічних громадян.
Точно такої ж позиції дотримувався і Антимонопольний комітет. За словами Терентьєва, комітет оцінював ринок банківських послуг як конкурентний і як такий, що не потребує втручання. При цьому в окремих сегментах (у випадку з ПриватБанком - в депозитах) могли існувати монополії, що вважалося допустимим. З посиланням на те, що на "Приват" не надходило системних скарг з боку клієнтів, АМКУ переклав відповідальність на рішення проблеми з банком на регулятора.
Ціни на бензин, тютюнова дистрибуція, м'ясо птиці, аптечні мережі, продуктовий рітейл – ось неповний перелік проблем ринків і товарів, на яких періодично виникають цінові спотворення, викликані загрозливо великою часткою одного з гравців. При цьому в силу соціальної чутливості до цін на ці товари питання про необхідність внести ясність у функціонуванні відповідних ринків порушувалося неодноразово, в тому числі і Кабміном. Правда, треба визнати, що це не перший уряд, який намагався навести на ньому лад і не перший голова АМКУ, якому це не вдалося.
Те, що проблема існує, визнавав і сам Терентьєв: "Ми вважаємо, що конкуренція за ціною між мережами або дуже низька, або її немає взагалі",- сказав він в інтерв'ю ЗМІ.
За його словами, синхронний рух цін на бензин не вказує на змову, а лише на моніторинг гравцями цін один одного.
"Це не змова в прямому сенсі, коли один учасник узяв і подзвонив іншому, але це мовчазна згода. Фактично вони погодилися не конкурувати між собою за ціною. І ми хотіли б побачити економічне обгрунтування цієї ситуації, чи дійсно це мовчазна змова", - пояснював позицію Терентьєв.
В частині дистрибуції сигарет АМКУ просунувся далі, наклавши на компанію Тедіс Україна (колишня "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна") штраф у 431 млн гривень. Частка цього гравця на ринку тютюнової дистрибуції наближається до безпрецедентних 99%. Компанію звинувачували, що вона має прямий доступ до контрактів з 4 найбільшими виробниками сигарет.
За однією з версій, реальне підґрунтя цієї справи – єдиної, яку вдалося привести до проміжного результату (Тедіс оскаржила цей штраф), це стимулювання з боку тютюнових компаній, які таким чином домагалися у посередника більш гнучких для себе умов. На кінцевих цінах для споживачів це справа ніяк не позначилася.
Часто під час розмов про енергетику ми маємо на увазі ДТЕК і навпаки. У випадку з цією компанією, чия частка на ринку генерації, на думку експертів, значно перевершує ліміт на 35%, АМКУ тільки вивчає ринок і перші підсумки цього вивчення має намір представити до середини листопада, до початку опалювального сезону, коли тиск на одного з ключових гравців сектора навряд чи буде можливий через ризик відповідних дій.
"Завдання дослідження — побачити якомога більше проблем, щоб потім системно їх відпрацьовувати. Ми отримали і проаналізували інформацію більш ніж 200 суб'єктів господарювання, НКРЕКП, Міненерговугілля, експертів ринку", - говорив Терентьєв.
При цьому вже на цьому етапі АМКУ встановив, що "можливості імпорту електроенергії обмежені технічно", а розвиток конкуренції стримує неякісне державне адміністрування галузі, а не вплив основного гравця. Ключове питання - чи коректно проведено розрахунок собівартості електроенергії ПЕК і відповідно чи коректно встановлюються тарифи й досі не закрито. На думку фахівців АМКУ, якщо дивитися на енергосистему України в цілому, то підприємства групи Рената Ахметова в ній займають допустимі 25%.
У цьому контексті не можна не згадати чисто бутафорську справу "АМКУ проти "Газпрому" за договором купівлі-продажу газу і його транзиту. На його піар-складову як на основний мотив вказує нульовий його вплив на український ринок (так як "Нафтогаз" і "Газпром" врегулюють господарські відносини у Стокгольмському арбітражі) і нульова здатність стягнути з "Газпрому" те, що належить.
"Навіть якщо у цій справі, наприклад, буде вирішено, що порушення з боку суб'єкта є, і він повинен нести відповідальність за законами України, я думаю, що можуть бути проблеми з практичним виконанням такого рішення", - визнавав Терентьєв.
Мабуть, ні в одній країні національний авіаперевізник не стикається з такою запеклою критикою клієнтів, як українська авіакомпанія МАУ. І якщо рівень сервісу, і точність розклади рейсів – це справа усвідомленого вибору громадян, то ціноутворення на квитки компанії, яка займає провідне становище на ринку – зона відповідальності АМКУ.
За даними Державіаслужби, у 2016 році обсяг пасажирських перевезень в Україні досяг 8,27 млн, збільшившись на третину. Майже на стільки ж – на 25% - за вказаний період збільшився обсяг авіаперевезень авіакомпанії МАУ. На внутрішніх перевезеннях частка ринку компанії близька до 90%. Загальний обсяг ринку оцінюється в 25 млрд гривень.
Тарифи МАУ значно (в 1,5-2 рази) перевищують тарифи конкурентів. При цьому авіакомпанія пропонує кращі тимчасові слоти і максимальна кількість напрямів і базується в найбільшому аеропорту країни – Борисполі. Позицію МАУ називають одним з факторів, що завадив виходу на український ринок найбільшого європейського лоукостера - авіакомпанії Ryanair.
Однак поки АМКУ розглядає кейс МАУ з позиції получениями непрозорих понижуючих коефіцієнтів до аеропортових зборів з боку аеропорту "Бориспіль" - комітет розглядає справу "за ознаками вчинення ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку спеціалізованих послуг".
Хімічні підприємства групи Ostchem бізнесмена Дмитра Фірташа утримують частку ринку на ринку азотних добрив в 70%. Розслідування щодо деяких підприємств Ostchem було розпочато ще в 2015 році, однак донині воно не завершене і будь-яких рішень щодо нього не прийнято.
За цей період компанія не тільки домоглася введення антидемпінгових мит на імпортні добрива, чим не лише суттєво зміцнила своє становище, але й спровокувала колапс на аграрному ринку, залишивши в односторонньому порядку всі три основні виробничі майданчики, штучно створюючи дефіцит і заборгованість перед клієнтами у 2 млрд гривень.
Щоб хоч якось стимулювати комітет і не допустити повторення подібного, напередодні осінньої посівної кампанії одна з аграрних асоціацій на випередження заявила, що АМКУ визнав зловживання заводами Дмитра Фірташа. Компанія спростувала це, назвавши подібні заяви "тиском на комітет". Пізніше й саме відомство офіційно заявило, що ніяких рішень по групі Ostchem не приймалося і комітет продовжує вивчати ситуацію.
На практиці це означає, що сільгоспвиробники залишаються залежними від єдиного постачальника азотних добрив в країні, що вже проявив себе як непередбачуваний торговий партнер.