Інфляція, девальвація гривні, зростання цін на енергоресурси в 2018 році призведуть до подорожчання ліків для українців.
Завдяки відносній стабільності гривні в минулому році ціни на ліки зросли в середньому на 5%. Але чергова хвиля девальвації національної валюти може знову призвести до різкого подорожчання медикаментів. Учасники фармринку оцінюють можливе подорожчання препаратів на рівні 10%, але в пациентском співтоваристві вказують на часту необґрунтованість формування ціни на ліки з урахуванням валютних ризиків. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.
У 2017 році ліки в українських аптеках подорожчали порівняно з попереднім роком на 5%. В середньому одна упаковка препаратів коштувала 58 гривень. Про це свідчать підрахунки аналітичної компанії "Бізнес-Кредит" (спеціалізується на консалтингу фармринку), наявні в розпорядженні РБК-Україна. Зокрема, середня ціна на українські медикаменти зросла на 7% до 29 гривень за упаковку, а іноземних - на 3,8% до 133 гривень за упаковку.
У цілому в минулому році в аптеках було продано близько 900 млн упаковок ліків на загальну суму 54,7 млрд гривень. Таким чином, роздрібний ринок медикаментів зріс, порівняно з 2016 роком, на 19% у гривневому вираженні і на 12,4% більше в упаковках.
За підрахунками "Бізнес-Кредиту", найбільш продаваним препаратом в українських аптеках став "Актовегін" (використовується для лікування захворювань головного мозку, порушень кровообігу і т. д.) японської компанії Takeda. У минулому році обсяг продажів цього бренду склав близько 360 млн гривень. У 2016 році "Актовегін" перебував на третьому місці в рейтингу найбільш продаваних ліків в українському роздробі.
Разом з тим, з першого місця за підсумками 2016 року на друге за підсумками 2017 року перейшов препарат "Німесил" (використовується для лікування гострого болю) італійської компанії Menarini з обсягом продажів близько 354 млн гривень. Замикає ТОП-3 найбільш продаваних препаратів "Нурофен" (використовується для симптоматичного лікування головного, зубного болю тощо) британської фірми Reckitt Benckiser. Обсяг продажів цього препарату становив понад 331 млн гривень.
Незважаючи на те, що серед брендів перші позиції займають іноземні ліки, в рейтингу фармвиробників, які продають найбільше медикаментів в аптеках, перші позиції займають українські фармкомпанії. Зокрема, за даними "Бізнес-Кредиту", за підсумками 2017 року перше і друге місця в цьому рейтингу зберегли за собою компанії "Фармак" і "Артеріум". І тільки на третьому опинилася вище зазначена Menarini.
Учасники фармринку не здивовані дослідженням аналітиків. Так, представник аптечного бізнесу - директор київської мережі аптек "Фармація" Руслан Світлий каже, що підрахунки "Бізнес-Кредиту" в цілому відповідають дійсності. "Більшість українських фармкомпаній, незалежно від економічних показників, раз-два в рік піднімають ціни на свою продукцію на 1-5%. Але є і ті, які цього не роблять. Також є деякі імпортери, які для перестраховки підвищують ціни. Торік, наприклад, не було тенденції до повсюдного підвищення цін на ліки. Але в цілому по ринку за минулий рік ціни зросли - приблизно на ту величину, яку вказують аналітики", - говорить він.
При цьому член "Асоціації виробників ліків України", директор торгового дому "Інтерхім" ("Одеський фармзавод") Олександр Чумак пояснює зростання цін на ліки в 2017 році економічними причинами. "Подорожчання електроенергії та природного газу, а також зростання зарплат – основні чинники підвищення цін на медикаменти", - говорить він.
У той же час директор департаменту зовнішніх зв'язків німецького фармацевтичного холдингу STADA Іван Глушков пояснює менший ріст цін на імпортні ліки обмеженим платоспроможним попитом з боку споживачів. "Фармацевтичний ринок – висококонкурентний. Оскільки імпортні препарати в середньому істотно дорожче, то їх постачальники намагаються не сильно підвищувати ціни, щоб попит не перерозподілився в бік українських дешевих медикаментів", - говорить він.
"Українські ліки дешевше закордонних за рахунок того, що в асортименті наших препаратів представлені тільки генерики, тобто - копії оригінальних медикаментів іноземних компаній. Це дозволяє економити на собівартості ліків, оскільки не треба вкладати багато коштів у розробку. Тому ціни на вітчизняні медикаменти нижче. Але і серед іноземних ліків теж є генерики, але вони, в основному, дорожче українських, тому що у зарубіжних виробників вище витрати на логістику, зарплату співробітникам і просування препарату на ринок. Крім того, на українському ринку є оригінальні імпортні препарати, які, природно, дорожче генериків. В результаті, середня ціна на українські та іноземні медикаменти істотно відрізняється", - пояснює Руслан Світлий.
Але представники фармбізнесу розійшлися в думках з приводу цін на ліки програми "Доступні ліки", яка стартувала в минулому році. За цією програмою держава взяла на себе зобов'язання компенсувати роздрібні ціни на частину препаратів для лікування деяких серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та цукрового діабету II типу (инсулиннезавивисмый).
зокрема, Руслан Світлий каже, що програма "Доступні ліки" жодним чином не вплинула на ціни на ліки. "Ті пацієнти, які могли собі раніше купити дорогі препарати, продовжують їх купувати. Хто цього не може собі дозволити, купують медикаменти за цією програмою", - зазначає Руслан Світлий.
Але Олександр Чумак розповідає, що програма "Доступні ціни" призвела до досить невеликого зниження цін на ліки, які беруть участь в цій програмі. "Але я не бачив обвалу цін, - говорить Олександр Чумак. – Але в цій програма є палиця о двох кінцях. Як відомо, для того щоб препарати потрапили в програму реимбурсацию, ціни на них встановлюються не вище середніх цін на ці медикаменти в сусідніх країнах. Розрахунок таких середніх цін називається реферування. Ця практика застосовується в Європі. Але нещодавно організація Medicines For Europe, яка об'єднує деяких європейських фармвиробників, повідомила, що в результаті в Європі реимбурсируемые препарати стало невигідно виробляти, оскільки ціни на них знизилися до рівня негативної рентабельності, що може призвести до того, що вони підуть з ринку".
У той час представники фармбізнесу сходяться на думці, що в 2018 році ціни на ліки зростуть істотніше, ніж у 2017 році. Іван Глушков прогнозує, що в 2018 році ціни на ліки в середньому зростуть на рівень інфляція плюс 2-3%. прогнозом Національного банку України, в 2018 році загальна інфляція становитиме 8,9%. "В минулому році, коли в Україні інфляція склала 13,7%, цей принцип не спрацював тому що ще в 2015-2016 роках ціни на медикаменти настільки зросли, що це компенсувало навіть інфляцію за 2017 рік. Тобто компанії заздалегідь підняли ціни в очікуванні високої інфляції в минулому році", - пояснює він.
Олександр Чумак очікує, що в 2018 році ціни на ліки зростуть приблизно на 10-11%. "На жаль, від цього ми нікуди не дінемося. Подорожчання буде обумовлено нещодавно розпочався знеціненням гривні, а також причинами, які впливали на зростання цін в 2017 році – підвищенням цін на енергоресурси і зарплати", - вважає він.
Приблизно таких же показниках прогнозує і Руслан Світлий. "У 2018 році зростання цін на ліки буде вище, ніж торік, оскільки за останній час гривня істотно просіла щодо долара і євро, чого не було більшу частину 2017 року. Оскільки український ринок ліків досить імпортозалежним, а також судячи з перших договорах, які ми укладаємо з постачальниками, подорожчання складе приблизно 7-10%", - очікує він.
У пациентском співтоваристві говорять про невиправданість закладання валютних ризиків ціни на ліки. Так, голова координаційної ради благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" Дмитро Шерембей каже, що на роздрібні ціни на ліки впливають різні фактори. "Постачальники закладають різні ризики. Але я вважаю, що закладаються ризики, зокрема щодо девальвації гривні, несуть маніпулятивний характер з однієї простої причини. Завжди, коли підвищується долар відносно гривні, постачальники піднімають вартість препаратів. Але жодного разу, коли долара падає, вони не знизили ціни на свої препарати. Тому я вважаю, що постачальники ведуть себе некоректно, закладаючи ризики, які потім часто не виправдовуються. Тому що якщо ризик не виправдався, то ці гроші треба повернути покупцю. Але вони цього ніколи не роблять. Вони залишають ці гроші собі. Це не чесно по відношенню до людей, які живуть з різними захворюваннями та яким необхідна медикаментозна допомога", - обурюється він.