Четвертий місяць у комітеті з питань митної та податкової політики кипить робота над законопроектом "Про особливості економічної діяльності на тимчасово окупованій території Криму".
Ульянова Наталія,
директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ "ICF Legal Service",
спеціально для РБК-Україна
Четвертий місяць у комітеті з питань митної та податкової політики кипить робота над законопроектом "Про особливості економічної діяльності на тимчасово окупованій території Криму". Поки "за" документ проголосували лише в першому читанні. До другого депутати підготували чимало поправок, проте, як і сам проект закону, вони були провалені в парламенті, за винятком декількох несуттєвих.
Як може працювати Крим?
Зокрема, документом передбачено внесення змін в перехідні положення Податкового кодексу (ПК), згідно з яким "на тимчасово окупованій території України відносини, що виникають у сфері стягування податків і зборів, регулюються законом України "Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".
Створення спеціальної вільної економічної зони (ВЕЗ) в межах півострова Крим строком на 10 років передбачає врегулювання окремих відносин між фізичними і юридичними особами, які перебувають на території СЕЗ Криму і за її межами. Іншими словами, у разі прийняття цього документа, кримчани зможуть отримати десятирічні податкові і митні пільги. Наприклад, стаття про стягування місцевих податків на території Криму. Керуюча компанія має право в межах цієї зони змінювати ставки, а також скасовувати окремі місцеві податки (збори). Крім того, така компанія може самостійно визначати підстави для віднесення особи до платника місцевого податку і надавати йому відстрочку, розстрочку, або зовсім списати податкове зобов'язання з місцевого податку, але без порушення правил вільної (справедливої) конкуренції. Серед нововведень, прописаних у документі, також: скасування всіх податків, крім прибуткового податку з громадян і відрахувань у соціальні фонди і створення на всій території Криму, крім ділянок, зайнятих іноземними військовими базами, комбінованої СЕЗ всіх відомих у світовій економічній практиці типів керуючих компаній, за винятком фінансового офшору.
В цілому ж, за задумом розробників, даний законопроект спрямований на збільшення капіталізації та прибутковості юросіб, розвиток туристичної інфраструктури та створення робочих місць. Що ж стосується добровільно або примусово евакуйованих громадян, то закон повинен прямо підтримати рівень їх життя.
Інструмент не "налаштований"
У Державній фіскальній службі (ДФС), яка схвалює документ авторства трьох народних депутатів, впевнені, що такий підхід вирішить проблему економічної взаємодії материкової України з півостровом. Зокрема, це допоможе повернути роботу місцевого бізнесу в правове поле українського законодавства. Однак, фактично на даний момент, Крим знаходиться в юрисдикції Російської Федерації (РФ), що ставить півострів в цікаве положення - подвійного підпорядкування: України та Росії. І ось тут виникає природне запитання: як, в разі ухвалення документа, Україна забезпечить імплементацію режиму, який визначений цим законом. Крим зараз - це новий округ Росії, а відповідно, у Києва в такій ситуації немає чітких механізмів для того, щоб забезпечити "повний цикл" роботи такого режиму СЕЗ.
Так і як це зробити на окупованій території? В принципі, це неможливо. Хоча точкові зміни все ж мають право на життя. Мова йде про ті зміни, які, наприклад, передбачають таке поняття, як "евакуація бізнесу, або вивезення товарів з території Криму".
Втім, про намір створити особливу економічну зону на території півострова раніше говорили і в Росії. У федеральному Мінекономрозвитку розробили законопроект, згідно з яким бажаючі вступити в цю зону повинні будуть заплатити 150 млн руб. або більше 4 млн дол. для отримання цих податкових пільг.
"Довгограючий" законопроект
За підсумком, і в Росії і в Україні створення СЕЗ в Криму залишається не більш ніж задумкою. Ідею українських податківців у Верховній Раді підтримали лише на першому етапі, проваливши її потім під час другого читання. Очевидно, що далі народні депутати націлені на підготовку до позачергових виборів, а не до прийняття багатостраждальних документів. Останні ж, за умови коригування і співпраці в цьому напрямку з міжнародними організаціями (наприклад, СОТ) цілком можуть бути застосовані навіть до окупованої території. Однак над цим парламентаріям працювати ніколи. В кращому разі, до документа повернуться в листопаді, коли у ВР зайдуть, можливо, інші депутати.