"Зона спеціального призначення" або як "підкупити" бізнес Криму
Ульянова Наталія,
директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ "ICF Legal Service",
спеціально для РБК-Україна
Четвертий місяць у комітеті з питань митної та податкової політики кипить робота над законопроектом "Про особливості економічної діяльності на тимчасово окупованій території Криму". Поки "за" документ проголосували лише в першому читанні. До другого депутати підготували чимало поправок, проте, як і сам проект закону, вони були провалені в парламенті, за винятком декількох несуттєвих.
Як може працювати Крим?
Зокрема, документом передбачено внесення змін в перехідні положення Податкового кодексу (ПК), згідно з яким "на тимчасово окупованій території України відносини, що виникають у сфері стягування податків і зборів, регулюються законом України "Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".
Створення спеціальної вільної економічної зони (ВЕЗ) в межах півострова Крим строком на 10 років передбачає врегулювання окремих відносин між фізичними і юридичними особами, які перебувають на території СЕЗ Криму і за її межами. Іншими словами, у разі прийняття цього документа, кримчани зможуть отримати десятирічні податкові і митні пільги. Наприклад, стаття про стягування місцевих податків на території Криму. Керуюча компанія має право в межах цієї зони змінювати ставки, а також скасовувати окремі місцеві податки (збори). Крім того, така компанія може самостійно визначати підстави для віднесення особи до платника місцевого податку і надавати йому відстрочку, розстрочку, або зовсім списати податкове зобов'язання з місцевого податку, але без порушення правил вільної (справедливої) конкуренції. Серед нововведень, прописаних у документі, також: скасування всіх податків, крім прибуткового податку з громадян і відрахувань у соціальні фонди і створення на всій території Криму, крім ділянок, зайнятих іноземними військовими базами, комбінованої СЕЗ всіх відомих у світовій економічній практиці типів керуючих компаній, за винятком фінансового офшору.
В цілому ж, за задумом розробників, даний законопроект спрямований на збільшення капіталізації та прибутковості юросіб, розвиток туристичної інфраструктури та створення робочих місць. Що ж стосується добровільно або примусово евакуйованих громадян, то закон повинен прямо підтримати рівень їх життя.
Інструмент не "налаштований"
У Державній фіскальній службі (ДФС), яка схвалює документ авторства трьох народних депутатів, впевнені, що такий підхід вирішить проблему економічної взаємодії материкової України з півостровом. Зокрема, це допоможе повернути роботу місцевого бізнесу в правове поле українського законодавства. Однак, фактично на даний момент, Крим знаходиться в юрисдикції Російської Федерації (РФ), що ставить півострів в цікаве положення - подвійного підпорядкування: України та Росії. І ось тут виникає природне запитання: як, в разі ухвалення документа, Україна забезпечить імплементацію режиму, який визначений цим законом. Крим зараз - це новий округ Росії, а відповідно, у Києва в такій ситуації немає чітких механізмів для того, щоб забезпечити "повний цикл" роботи такого режиму СЕЗ.
Так і як це зробити на окупованій території? В принципі, це неможливо. Хоча точкові зміни все ж мають право на життя. Мова йде про ті зміни, які, наприклад, передбачають таке поняття, як "евакуація бізнесу, або вивезення товарів з території Криму".
Втім, про намір створити особливу економічну зону на території півострова раніше говорили і в Росії. У федеральному Мінекономрозвитку розробили законопроект, згідно з яким бажаючі вступити в цю зону повинні будуть заплатити 150 млн руб. або більше 4 млн дол. для отримання цих податкових пільг.
"Довгограючий" законопроект
За підсумком, і в Росії і в Україні створення СЕЗ в Криму залишається не більш ніж задумкою. Ідею українських податківців у Верховній Раді підтримали лише на першому етапі, проваливши її потім під час другого читання. Очевидно, що далі народні депутати націлені на підготовку до позачергових виборів, а не до прийняття багатостраждальних документів. Останні ж, за умови коригування і співпраці в цьому напрямку з міжнародними організаціями (наприклад, СОТ) цілком можуть бути застосовані навіть до окупованої території. Однак над цим парламентаріям працювати ніколи. В кращому разі, до документа повернуться в листопаді, коли у ВР зайдуть, можливо, інші депутати.
