Трійка потенційних міжнародних кредиторів Кіпру (Євросоюз, Європейський центробанк і Міжнародний валютний фонд), за неофіційними даними, відкинула план кіпрської влади зі створення Інвестиційного фонду солідарності, забезпеченого пенсійними резервами і майбутніми доходами від видобутку природного газу. Грецька газета Kathimerini повідомила про те, що Президент республіки Нікос Анастасіадіс сьогодні вранці провів переговори з цього питання з представниками "трійки" і, судячи з усього, не отримав позитивної відповіді.
Трійка потенційних міжнародних кредиторів Кіпру (Євросоюз, Європейський центробанк і Міжнародний валютний фонд), за неофіційними даними, відкинула план кіпрської влади зі створення Інвестиційного фонду солідарності, забезпеченого пенсійними резервами і майбутніми доходами від видобутку природного газу. Грецька газета Kathimerini повідомила про те, що Президент республіки Нікос Анастасіадіс сьогодні вранці провів переговори з цього питання з представниками "трійки" і, судячи з усього, не отримав позитивної відповіді.
Фотогалерея: Маніфестації на Кіпрі
Нагадаємо, що план створення фонду солідарності був висунутий напередодні лідерами політичних партій Кіпру. Згідно з цим планом, фонд залучить кошти на ринку під заставу державних активів, пенсійних резервів, майна Кіпрської православної церкви і майбутніх доходів від розвідки і видобутку природного газу на острівній шельфі.
Сьогодні ж глава Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу в ході спільної прес-конференції з прем'єр-міністром РФ Дмитром Медведєвим повідомив, що Європейський союз (ЄС) поки не отримував від влади Кіпру остаточної пропозиції щодо порятунку економіки країни.
Читайте також: Уряд Кіпру переводить фінансову систему на надзвичайний стан
Крім того, Баррозу підкреслив, що саме Кіпр і Єврогрупа повинні прийняти остаточне рішення про методи порятунку економіки острова.
Зазначимо, сьогодні парламент Кіпру повинен голосувати по антикризовому пакету законопроектів, так званому "плану Б", в який досі вносяться останні коригування. Поки опублікований документ на 60 сторінок, що містить 9 пунктів по головних заходах залучення необхідних економіці країни 5-6 млрд євро.
В "плані Б" передбачається повна реструктуризація банків. Насамперед, це стосується банку Laiki, другого за величиною в країні, погані активи якого (неповоротні кредити) пропонується повністю списати, а сам банк націоналізувати. Буде також звільнено понад 2 тис. співробітників. Багато хто з цих співробітників, а також банківські профспілки збираються на протести проти прийняття цього закону. Та ж міра може торкнутися найбільшого банку країни - Bank of Cyprus.
Читайте також: S&P знизило рейтинг Кіпру, а ЄС погодився обговорити нові умови допомоги
Також передбачається створення Фонду національної солідарності, в який будуть внесені кошти з пенсійних фондів компаній з державною участю в капіталі, частина державного майна, облігації, забезпечені майбутніми доходами від розробки газових родовищ на шельфі, і частина власності Кіпрської православної церкви (на 500 млн євро). Очікується також, що близько 560 млн внесе кіпрський Центробанк за рахунок продажу резервів золота.
Що стосується банківських вкладів, пропонується докапіталізація фонду страхування депозитів. Держава гарантує, що всі внески менше 100 тис. євро буде повернуто вкладникам. Хоча цей закон і так діє, але влада очікує, що внаслідок панічних настроїв і хвилі вилучення вкладів банкам може знадобитися додаткова ліквідність.
Зазначимо, що переговори з Росією про залучення додаткового фінансування провалилися. Пропозиції Кіпру з освоєння родовищ на шельфі не зацікавили "Газпром" і "Роснафта".
Читайте також: "Кіпрське питання" чинило негативний вплив на європейські фінансові ринки
Нагадаємо, Європа обіцяла Нікосії надати кредит обсягом 10 млрд євро за умови, що рівень боргу країни не буде перевищувати 100% ВВП.
Таким чином, Кіпр не може більше звертатися по кредити до інших держав, а повинен знайти спосіб зібрати до 6 млрд власними силами. Оподаткувати депозити в кіпрських банках, пропозиція, на якій спочатку наполягала Європа, парламентарії Кіпру відмовилися. Згідно з опитуванням населення 91% кіпріотів швидше погодяться вийти із зони євро, ніж підрізати депозити. Це не дивно: 48 млрд євро з 68 млрд, що лежать на депозитах кіпрських банків, є вкладами самих кіпріотів.