Вчора в Національному театрі ім. Франка були оголошені лауреати чергової премії "Київська пектораль". Так, кращим драматичним спектаклем року названий "Опискін. Фома!", поставлений в Театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра.
Вчора в Національному театрі ім. Франка були оголошені лауреати чергової премії "Київська пектораль". Так, кращим драматичним спектаклем року названий "Опискін. Фома!", поставлений в Театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Про це пише видання "Комерсант-Україна".
Намагаючись додати нову енергію старій столичній театральній премії, яку вручають з 1992 року, засновники "Київської пекторалі" вирішили цього разу, не переглядаючи принципів її присудження і кількості номінацій, радикально оновити склад експертної ради. Спочатку групу арбітрів сформували зі студентів Національної музичної академії і Національного університету театру, кіно і телебачення. Потім, мабуть, самі сторопівши від такої сміливості, пішли назад, покликавши і декількох фахівців із стажем. Якщо оцінювати остаточні результати, то слід констатувати, що експеримент вдався - у списку нинішніх переможців опинилися дійсно помітні спектаклі і надзвичайно гідні артисти і режисери. Саме ж, мабуть, приємне, що у результаті були відзначені не просто авторитетні на театральному світі професіонали, але здебільшого люди, що зберегли до цих пір художню і особову гідність, незважаючи на всі випробування і спокуси часу, що розуміють творчість як служіння і жертовне покликання.
Читайте також: Померла зірка Великого театру Лариса Авдєєва
Кращим драматичним спектаклем року названий "Опискін. Фома!" Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Автор цієї постановки, створеної за мотивами повісті Федора Достоєвського "Село Степанчиково і його мешканці", Олексій Лисовець (на фото), удостоєний ще і премії за кращу режисуру, випускає нові роботи досить рідко, зате кожна з них відрізняється неймовірною скрупульозністю в розробці деталей і зануренням в драматичний текст. В "Опіскині" режисер у черговий раз продемонстрував схильність до романного мислення, повість російського класика він прочитав так уважно, що, здається, не упустив жодної скільки-небудь важливої репліки. У цій сумній комедії про небезпеку ілюзій і створення кумирів неймовірно злагоджено і точно діє величезний акторський ансамбль, проявляючи не тільки відмінну індивідуальну майстерність, але і щедру чуйність до партнера. Невипадково багато учасників цього спектаклю претендували на премії в акторських номінаціях, і те, що вони були ними обділені, - всього лише свідоцтво здорової конкуренції в цих категоріях.
Напевно, не кожен київський глядач вмить пригадає обличчя артистів, удостоєних "Київської пекторалі" за кращі чоловічу і жіночу роль, але це саме той випадок, коли неосвіченій публіці можна поспівчувати. І Володимир Кузнецов, що отримав премію за роботу в спектаклі "Лист богові" по новелі Анатолія Крима, поставленій у Театрі на Подолі, і Лариса Паріс, що зрежисирувала для себе в буквальному розумінні роль античного масштабу в "Еллінах", поставлених в її власній студії, розташованій в крихітному приміщенні в промисловій зоні на Шулявці, - майстри екстра-класу. До того ж вони ставлять мистецтво вище регалій, звань, мигтіння на телеекранах і світських тусовках і інших атрибутів популярності. Володимир Кузнецов, до речі, причетний ще до одного зазначеного "Пекторалю" досягнення - спектаклю Нового драматичного театру на Печерську "Корабель не прийде" Ніс-Момме Штокманна, який оголошений кращою роботою на камерній сцені. Там він в дуеті з Ігорем Рубашкіним, що отримав разом з художником Володимиром Орловим премію за кращу сценографію, проводить болісний сеанс повернення в минуле, утлумачуючи глядачам істини золотої проби - щастя не залежить від історичної погоди, любов і ніжність до ближнього не гарантуються політичними системами, а залежать перш за все від власних душевних зусиль людини.
Читайте також: Андрій Панін загинув у своїй квартирі (фото, відео)
Слід зазначити, що рідкісне на сьогоднішній сцені співчуття до людини і віру в неї можна зустріти практично у всіх спектаклях Театру на Печерську, де артисти володіють дивовижним умінням бути чуйними і достовірними, мудрими і природними. Серед лауреатів нинішньої "Київської пекторалі" - один з провідних виконавців цієї трупи Катерина Кістень, нагороджена премією за кращу жіночу роль другого плану в спектаклі-колажі за чеховськими розповідями "Святою ніччю". У аналогічній чоловічій номінації "Пекторалі" удостоєний Олег Стальчук за роботу в спектаклі Національного театру ім. Франка "Перехресні стежини". Нагородою за краще пластичне рішення відзначена і хореограф цього спектаклю Ольга Семешкіна. Завдяки балетмейстерові Раду Поклітару і вихованим ним артистам театру "Київ модерн-балет" дісталася "Пектораль" за кращий музичний спектакль і Національній опері - фактично для оригінального і темпераментного "Перехрестя" тут просто надали сцену, успіх же спектаклю забезпечили талановиті і самовіддані прийшлі художники і артисти. І хоча, звичайно, не можна категорично стверджувати, що на академічних київських сценах зовсім вже панують рутина і смуток, судячи за результатами нинішньої "Київської пекторалі", мимоволі доводиться визнати: дух справжньої творчості сьогодні легко виявити на інших територіях.