Зони ризику: навіщо Кабмін змінив правила карантину в Україні

Кабінет міністрів з серпня ввів нові правила карантину, розділивши всю країну на чотири зони за рівнем епідемічної загрози. Змінилися умови і для перетину кордону, після чого в червоній зоні опинилися всі сусідні країни ЄС.

Влада Тернополя та Луцька, які потрапили в найбільш небезпечну – червону зону – відмовилися закривати міста на жорсткий карантин. Вони вважають новий поділ несправедливим і суто політичним. Детальніше про нові правила – в матеріалі РБК-Україна.

Уряд переглянув правила адаптивного карантину. Всю країну розділили на чотири зони: зелену, жовту, помаранчеву і червону. Колір зони означає рівень епідемічної небезпеки. Нова методика дозволяє посилювати карантин як у цілій області, так і в її окремих районах або містах обласного значення.

У зеленій зоні будуть діяти загальні карантинні правила – маски в громадських місцях, соціальна дистанція, використання антисептика. У жовтій зоні під забороною відвідування будинків престарілих.

На території, що потрапила в помаранчеву зону, закриваються спортзали, готелі, турбази, ресторанам забороняється працювати вночі. А в червоній зоні, по суті, повертаються до обмежень, які були у березні: не працює громадський транспорт, закриті ТРЦ і ресторани.

У МОЗ заявили, що червоні, помаранчеві та жовті зони запроваджуються на території восьми областей. Хоча більша частина карти країни виявилася зеленою. У червону зону віднесли Кіцманський район Чернівецької області, а також міста Луцьк і Тернопіль.

Місцева влада в цих облцентрах критично сприйняла підрахунки комісії і відмовилася посилювати карантин. Слідом за ними демарш влаштували львівські чиновники, так як місто потрапило в помаранчеву зону.

"Кольорова" загроза

Під час розподілу на зони використовують чотири індикатора в розрізі регіонів. Це всі ті самі показники, які діяли раніше. Перший – завантаженість ліжок у лікарнях не більше ніж 50%. Другий – середня кількість тестів не менше ніж 24 на 100 тисяч жителів за останні сім днів. Третій – коефіцієнт виявлення випадків інфікування (кількість позитивних тестів) не більше ніж 11%.

І четвертий індикатор – динаміка приросту нових випадків не більше ніж 10%. Для цього число заражень за останні сім днів порівнюють з тим, скільки нових випадків було зафіксовано протягом тижня до цього. Але цей показник береться до уваги тільки в тому випадку, якщо в області за останні сім днів було зафіксовано більше ніж вісім хворих на 100 тисяч жителів.

У восьми областях, які 31 липня розбили на зони, було відхилення за якимось із цих чотирьох загальнонаціональних індикаторів. За старою методикою, в цих восьми областях мали збиратися регіональні комісії ТЕБ та НС і вводити певні обмеження.

"Наприклад, у Волинській області впродовж 15 днів фіксувалося відхилення національних індикаторів. Проте жодного засідання регіональної комісії ТЕБ та НС, яка б вводила якісь обмежувальні протиепідемічні заходи на території області, не було. Тому ми змінили підходи, і тепер на зміни епідемічної ситуації буде реагувати Державна комісія ТЕБ та НС", – пояснив у розмові з РБК-Україна головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Віктор Ляшко (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Аналізувати епідемічну ситуацію в областях комісія буде кожної п'ятниці, а вводити нові зони – з понеділка. Як відбувається це зонування? Спершу центральна комісія аналізує загальну картину по країні на рівні областей.

Якщо в якійсь із них п'ять днів поспіль усі ці чотири індикатори в нормі – тоді вся ця область автоматично опиняється в зеленій зоні.

Якщо ж п'ять днів поспіль в області хоча б за одним із показників йде відхилення, тоді центральна комісія починає вводити для неї різні зони епідемічної небезпеки.

Якщо перевищення йде тільки по завантаженості ліжкомісць, тоді для всієї області застосовується одна єдина зона – рожева або червона. Якщо ж в області відхилення коефіцієнту виявлення нових випадків або за динамікою приросту, тоді ці показники аналізуються по кожному з районів та міст обласного значення.

Після цього розраховується внесок кожного району або міста обласного значення в загальний рівень перевищення показників по області. І тільки потім кожен із них відносять до однієї із зон. Для цього комісія і вивчає, хто саме винен у відхиленнях від норми, щоби не заганяти всю область у жорсткий карантин.

Якщо вклад району або міста в це відхилення не перевищує 5% на рівні всієї області, тоді його визначають в зелену зону. Якщо вклад від 5 до 20% – це жовта зона. Якщо частка у відхиленні становить 20-50%, такий район або місто відносять в помаранчеву зону. І якщо понад 50% – тоді його відносять до червоної зони.

Якщо три дні поспіль показники цього району або міста будуть в нормі, він зможе перейти в іншу зону – наприклад, зелену – і послабити карантин. Під нормою мається на увазі зниження того самого вкладу у загальну захворюваність в області.

"Раніше ми б мусили, наприклад, закрити всю Волинську область на жорсткий карантин, адже регіон загалом показував відхилення показників. Але тепер, проаналізувавши більш точково, ми закрили лише одне місто – Луцьк", – зазначив Ляшко.

Політичний підтекст

Для більш реальної картини під час розрахунків МОЗ передбачив кілька коефіцієнтів або так званих "запобіжників". Перший – район або місто обласного значення не потрапляє в червону зону, якщо кількість активних хворих там менше ніж 60 на 100 тисяч населення. Також враховується коефіцієнт міграції для обласних центрів і доступність тестування.

"Щоби за рахунок усієї області не збільшувалися показники в обласних центрах, ми це враховуємо, застосовуючи під час розрахунків відповідний коефіцієнт 1,5. А тому, якщо в місті обласного значення визначається червоний рівень епідемічної небезпеки, то, значить, у ньому реально критична ситуація, на яку треба реагувати", – запевняє головний санітарний лікар.

Влада Луцька назвала нові підрахунки безглуздими і незрозумілими. А мер Тернополя Сергій Надал вбачає у рішенні центральної комісії політичний підтекст, навівши в приклад Київ. Адже столицю, як не дивно, віднесли в зелену зону, незважаючи на те, що день у день там фіксують найбільше число нових випадків – понад 100. Тоді як у Луцьку чи Тернополі було максимум по кілька десятків нових заражень.

Деякі мери побачили в рішенні Кабміну політичний підтекст (Фото: kmu.gov.ua)

За словами Ляшка, деякі регіони дійсно дають більші цифри, але там активний епідемічний процес був раніше. Ніяких преференцій немає і для Києва, уточнив головний санітарний лікар. Хоча глава управління Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан пояснював, що столиця опинилася в зеленій зоні, оскільки в розрахунках не враховували окремі "вогнища" – спалахи в гуртожитках та інших установах.

Постанова Кабміну дійсно дозволяє не враховувати їх під час розрахунків, і не тільки у випадку Києва. Втім, в останній статистиці по столиці жодних винятків через спалахи заражень не робилося, сказав Віктор Ляшко.

За його словами, протягом п'яти днів у Києві хоч і було чимало нових випадків, але загалом за показниками столиця не перевищували допустимі значення. Якщо ж п'ять днів поспіль будуть відхилення, то всьому місту автоматично призначать якусь із зон.

"Подивіться, наприклад, на Чернівці. Вони послабили карантинні заходи буквально нещодавно. Зараз вони вийшли на певне число хворих, яке стабілізувалося. І коефіцієнт підтверджених тестів, і коефіцієнт приросту кількості нових випадків за останні сім днів порівняно з попередніми сімома днями уже не збільшується. Тобто ситуація стабільна, тому вони і не демонструють відхилення в показниках", – зазначив Ляшко.

За даними Міністерства охорони здоров'я, на момент розрахунків в Тернопільській області і в самому Тернополі п'ять днів поспіль фіксували перевищення за показником динаміки приросту. І внесок Тернополя в це відхилення з усіма поправками – на збільшення кількості тестів, на коефіцієнти – склав 61%. Тому цей обласний центр і визначили в червону зону.

Простіше кажучи, у якомусь регіоні може бути багато нових випадків, але це число стабільне і не перевищує встановлені показники. Тоді як в іншому може бути і не таке багато, але кількість хворих помітно пішла вгору. Якраз на цю тенденцію комісія реагує в першу чергу.

Методику, яку ввів Кабмін, використовувало більшість розвинених країн – Іспанія, Італія, Франція, каже голова парламентського комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький ("Слуга народу").

"Навіщо паралізовувати цілу область, де загалом нормальна ситуація? Суто економічно новий підхід дуже правильний. Але в нас є інша проблема: ми можемо ввести цю методику, але ніхто не буде її дотримуватись", – зазначив РБК-Україна парламентарій.

Він вважає, що ті мери, які відмовляються посилювати карантин, просто вирішили "задобрити" виборців перед місцевими виборами.

"Але в мене тільки одне єдине питання до цих мерів. А хто буде винен, якщо, не дай бог, у нас ситуація буде розвиватися за італійським сценарієм, коли хворих доведеться розміщувати на стадіонах? Мер готовий потім вийти до людей і визнати, що він не виконав умови карантину і що це його вина?" – розмірковує Радуцький.

Логіку тернопільської влади можна зрозуміти. Повторний локдаун міста може погано позначитися на високому рейтингу мера Сергія Надала, який не приховує бажання переобратися на ще один термін.

Межі дозволеного

Не менше запитань виникло в українців через нове зонування, встановлене Кабміном для інших країн. В уряді вирішили змінити для держав критерії червоної та зеленої зони. Цей розподіл МОЗ буде оновлювати щотижня, аналізуючи індикатори по кожній країні.

За новими правилами, з серпня "червоними" для України виявилися всі сусідні європейські країни. І це якраз спричинило найбільше невдоволення у громадян. Адже по поверненню з країн червоної зони у всіх є два варіанти. Або піти на 14 днів на самоізоляцію, або ж протягом доби за свій рахунок здати ПЛР-тест.

Безкоштовного тестування для таких випадків не передбачено. У профільному міністерстві пояснюють, що за державні кошти насамперед тестують тих, у кого є симптоми, хто був у контакті з хворим або ж тих, хто відноситься до групи ризику.

"Ми розуміємо, що більшість подорожуючих здійснюють свої поїздки у зв'язку з особистими причинами – відпочинком чи бізнесом. Оскільки зараз збільшується кількість подорожей, ми дозволили перетинати кордон України без самоізоляції тим, хто зробить тест на території іншої держави не пізніше ніж за 48 годин до в'їзду", – сказав Ляшко.

Останнім часом середньодобовий пасажиропотік через український кордон становить приблизно 70 тисяч осіб, розповіли РБК-Україна в Державній прикордонній службі. "Серед усього цього пасажиропотоку найактивніший на кордоні з країнами Європейського союзу", – сказав РБК-Україна спікер ДПСУ Андрій Демченко.

У червоній зоні опинилася й Польща, де добове число нових випадків набагато менше ніж в Україні. У МОЗ стверджують, що вони лише перейшли на той принцип зонування, який діє по всій Європі.

Фото: dpsu.gov.ua

Якщо раніше уряд вимірював кількість активних хворих в тій чи іншій країні, то з 1 серпня аналізувати країни будуть за двома критеріями. Якщо за одним з них йде відхилення, то для нас така країна опиняється в червоній зоні.

Перший показник – це кількість нових випадків хворих на 100 тисяч населення за останні 14 днів. Він не має перевищувати аналогічний показник в Україні.

У день розрахунку в нас цей індикатор становив 33 на 100 тисяч населення. У Польщі він був 14,97. Це дійсно менше, ніж в Україні. Але є ще другий – новий критерій – приріст числа інфікованих в країні за останні 14 днів порівняно з попередніми 14 днями до цього. Цей приріст не має перевищувати 30%. І якраз за другим показником у Польщі – 40,7%, тобто перевищення на 10 відсотків, зазначив Ляшко.

"Це свідчить про те, що в Польщі розпочався активний епідпроцес. У них динаміка йшла на зниження, в червні ми йшли майже нога в ногу. Після цього у Польщі захворюваність пішла дещо на спад, а в нас відбувся ріст. Ми дійшли до 1000-1100 щоденних випадків, тоді як у Польщі було 200-300, але зараз вони знову доходять до 650-670, в них спостерігається динаміка", – заявив головний санітарний лікар.

У МОЗ не поспішають говорити про другу хвилю епідемії в Україні. Але там побоюються, що коли розпочнеться сезон грипу та ГРВІ, то коронавірус може вдарити з новою силою. Так, як це спостерігається в Бразилії та Мексиці, де зараз зима.

За словами Ляшка, зараз ключове завдання – підготувати систему охорони здоров'я до епідсезону грипу та ГРВІ, який триває з початку листопада і щонайменше до квітня. За цей час, як вважає головний санітарний лікар, завершаться клінічні випробування вакцини.

"І думаю, ми отримаємо імунобіологічні препарати на початку весни для вакцинації. А можливо, додатково за цей період з'являться і специфічні препарати для лікування, що також значно зменшить навантаження на медичну систему", – резюмував він.