ua en ru

що треба знати про міжнародну технічну допомогу для України

що треба знати про міжнародну технічну допомогу для України Крім сприяння у реформах, через МТД Захід лобіює в Україні свої інтереси (фото з відкритих джерел)

Після зміни влади в 2014 році прийнято вважати, що іноземна допомога українським реформам зросла в геометричній прогресії. Представники української влади не перестають говорити про повне порозуміння із західними партнерами та раціональне використання зовнішньої допомоги. Як кредитів та прямих інвестицій, так і коштів від проектів міжнародної технічної допомоги (МТД). У відповідь на запит РБК-Україна міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) поділилося інформацією про суми МТД, які Україна отримувала за останні три роки. Про те, що таке МТД, від яких країн і на які проекти прямувало фінансування, а також у чому тут політична складова - в матеріалі РБК-Україна.

Що таке МТД і хто головний донор

МТД - це не прямі інвестиції, а надання консультативних послуг та експертна допомога в проведенні реформ. За даними МЕРТ, в середньому, за останні три роки український уряд отримував 1 млрд доларів міжнародної технічної допомоги щорічно. У 2014-му - 1,061 млрд, 2015-му - 975 мільйонів; в 2016-му - 1,245 млрд.

Ще 869 мільйонів доларів Кабмін планує отримати в нинішньому 2017 році. Головними донорами України протягом всього періоду були США, Єврокомісія та ООН.

У 2014 році США виділили Україні 340 млн доларів, у 2015 році - 334 млн, у 2016 році - 513. У 2017 році, згідно з планами Кабміну і домовленостям з американськими партнерами, США повинні виділити Україні 294 млн доларів.

Єврокомісія за аналогічні періоди профінансувала проекти щодо реформ в Україні на 437, 247 і 326 млн доларів відповідно.

Пряма допомогу від ООН - 53, 152, 202 млн доларів відповідно за вказані роки. Значна сума коштів на реформи в Україні надходила також від Канади, Великобританії, Німеччини, Швейцарії та Швеції.

Куди направлялися кошти головних донорів МТД

США: В рамках фінансування реформ правоохоронного сектора України уряду було виділено понад 46 млн доларів. З них діючих на даний момент проектів на суму понад 24,7 млн доларів. На реформу патрульної служби МВС передбачено 15 млн доларів, Державної прикордонної служби - 3,4 млн доларів, Національної поліції - 5 млн доларів, розвиток антикорупційних органів (НАБУ і САП) - 1,1 млн доларів та інше.

Єврокомісія: за даними МЕРТ, в 2016 році було направлено 104 млн євро на реформування державного управління; 97 млн євро - на децентралізацію (зокрема, функціонування 600 Центрів надання адміністративних послуг); 29,7 млн євро - на підтримку імплементації Угоди про асоціацію (в 2015 році було виділено 15,3 млн євро) і 16 млн євро - на боротьбу з корупцією

Євросоюз: в 2016 році Україна отримала від ЄС 109 млн євро на фінансування державного бюджету і реформ уряду. Правда практика фінансування ЄС бюджету України була заснована ще в 2014 році. Тоді було підписано угоду про фінансування контракту з розвитку держави (State Building Contract) в обсязі 355 млн євро. У рамках програми вже було отримано 305 млн євро.

У 2015 році ЄС виділив близько 55 млн євро на реформи в секторі малого і середнього бізнесу: для підвищення здатності Мінекономрозвитку в розробці та вдосконаленні законодавства у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, сприяння участі України в програмах ЄС "Конкурентоспроможність малих і середніх підприємств" і "Горизонт-2020", створення за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку Центрів підтримки бізнесу щонайменше в 15 регіонах України

Зовнішня підтримка: за і проти

Наскільки ефективно використовуються кошти від МТД українським урядом? Чи дійсно ситуація з допомогою Заходу Україні кардинально покращилася в останні роки після Евромайдана, як про це рапортує влада?

Виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин розповів РБК-Україна, що в Україні сьогодні немає об'єктивних критеріїв для того, щоб сказати, наскільки ефективно використовується допомога іноземних інвесторів "У нас до недавнього часу не було навіть зведеного реєстру матеріально-технічної допомоги, тобто, держава в принципі навіть не орієнтувалося, хто на які потреби дає кошти", - сказав Юрчишин.

"Зараз ця ситуація дещо виправилася, і навіть Європейський суд аудиторів сказав, що якщо у 2013-му матеріально-технічна допомога використовувалася неефективно і дуже часто не за цільовим призначенням, то зараз ця ситуація покращилася. Але до сих пір не вистачає чітких критеріїв, які б говорили, ефективно або неефективно використовується міжнародна технічна допомога", - додав він.

Говорити про те, чи збільшився обсяг матеріально-технічної допомоги в абсолютних цифрах у порівнянні з періодом до революції досить складно, враховуючи той факт, що до 2014 року відповідна інформація була закритою.

За даними європейських партнерів, дійсно зросли суми фінансування. Проте експерти вважають, що у випадку, коли уряд не демонструвати чітких результатів у проведенні реформ, таке фінансування істотно скоротиться.

Заручатися зовнішньою підтримкою не соромно - без цього українські реформи були б просто неможливими, вважає народний депутат від БПП Світлана Заліщук. "Реформи - це дуже витратна справа. В українських реаліях дуже показово, що та ж реформа поліції була надзвичайно дорогою - навчання нових співробітників, їх прийом на роботу, проведення конкурсів, форма - це все дуже затратні речі. І ці реформи вдалася тільки тому, що були гроші від американських та канадських партнерів", - сказала Заліщук РБК-Україна.

Заліщук зазначає, що насправді проблемою є невміння і небажання органів державної влади працювати з донорськими коштами, через що на виході держава акумулює тільки 30 відсотків грантових коштів, а інші змушені повертати або навіть платити штрафні санкції за їх невикористання.

Косметичні витрати і прихований інтерес Заходу

Інша проблема, що за різними оцінками, у випадку фінансування того чи іншого проекту, сам проект отримує від 30 до 60 відсотків. Решта грошей витрачається на фінансування офісів грантодавців, оплату праці іноземних консультантів і так далі, сказав РБК-Україна народний депутат від Радикальної партії Ігор Попов.

"Класична схема міжнародної технічної допомоги - це "70 на 30". Тобто мінімум 70 (відсотків коштів, - ред.) повертається в ту країну, яка її надає. У вигляді зарплат експертів, логістики, власного забезпечення", - говорить Попов.

"Наприклад, відкривається гарний офіс в Києві на 500 квадратів, там сидить 50 осіб персоналу з хорошими зарплатами, замовляються дорогі консультанти", - додає він.

Міжнародна технічна допомога від Заходу має подвійне дно, кажуть джерела у Верховній Раді. Дуже часто під виглядом допомоги західні лобісти відстоюють свої особисті інтереси в Україні. За словами одного з народних депутатів, який побажав залишитися неназваним, надання міжнародної технічної допомоги - це бізнес, який дозволяє всім сторонам заробити свої дивіденди і можливість для зацікавлених сторін зібрати необхідну інформацію. Адже в разі реалізації проектів міжнародні партнери отримують доступ до інформації обмеженого користування.

"Це окремий вид бізнесу. Це контроль, присутність і збір стратегічної інформації з боку іноземних урядів та міжнародних організацій для впливу на політичні рішення. Наприклад, одна організація збирає повну інформацію про ринок землі, кадастри і можливу ціну на землю. Так як мають доступ до цієї інформації, насамперед, три транснаціональні корпорації, які збираються тут розширювати банк землі. Інша організація збирає інформацію про корупційні потоки, бенефіціарів", - пояснює співрозмовник РБК-Україна в парламенті.

Три проблеми МТД для України

В коментарі РБК-Україна колишній директор департаменту координації міжнародної допомоги та співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями МЕРТ Олена Трегуб назвала три основні проблеми української влади в роботі з міжнародною технічною допомогою. Це інституційна неспроможність держави працювати з проектами міжнародної допомоги, недостатня прозорість використання коштів та відсутність роботи з оцінки ефективності проектів.

"Іноземні держави повинні прийти до уряду України і запитати, куди давати гроші і як ефективно вони будуть використовуватися в Україні. Оскільки наша держава не в змозі, то вони вже перестали приходити і питати. Тому багато проектів робиться у відриві від пріоритетів нашої держави", - сказала Трегуб.

Міжнародні організації та інші країни поки не готові вкладати реальні кошти у вигляді інвестиційної допомоги в розвиток конкретних питань. Захід готовий лише передавати свій досвід у вигляді консультацій. Причому більшість коштів з таких проектів освоюється на зарплату своїм іноземним консультантам.

"Кожна країна має свої інтереси. Якщо ви дивитеся на проект, то він, як правило, полягає в роздачі грошей на зарплати експертів і консультантів. Ось це і є технічна допомога. Результати вони можуть написати, які хочете - що усі люди стали щасливі. Їм головне відзвітувати на Брюссель і Вашингтон, що вони добре використовували гроші. А чи змінили вони Україну, приніс той або інший проект користь для України - це вже ніхто не запитує", - додала вона.