Здоров'я у ціні: держава не готова повністю забезпечити українців ліками

Згідно з проектом бюджету, необхідні ліки безкоштовно дістануться не всім Згідно з проектом бюджету, необхідні ліки безкоштовно дістануться не всім

Фінансування медицини у наступному році збільшено, але все одно залишається недостатнім. З 20 державних програм із закупівлі медикаментів у повному обсязі буде профінансовано лише одну - боротьбу із дитячою онкологією. Чому це сталося і скільки грошей не вистачає вітчизняній медицині у матеріалі Дмитра Уляницкого.

Відсоток грошей у ліках

В Україні діє 20 програм, за якими МОЗ зобов'язаний закуповувати ліки і медичні вироби для потреб пацієнтів. Так, держава зобов'язалася купувати препарати для пацієнтів із онкологічними захворюваннями, туберкульозом, ВІЛ/СНІДом та іншими подібними важкими хворобами. Загальне фінансування цих програм, згідно із проектом бюджету на 2017 рік, повинне скласти 5,9 мільярдів гривень. Це на 2 мільярди гривень більше, ніж у цьому році. Сума велика, але як з'ясувало РБК-Україна - недостатня.

До розпорядження видання потрапили документи, в яких містяться розрахунки, проведені Міністерством охорони здоров'я про те, скільки дійсно засобів необхідно для того, щоб забезпечити 100% потребу у ліках за всіма державними програмами. Відповідні документи РБК-Україна передав один із народних депутатів, що входить до складу парламентського комітету з питань охорони здоров'я. Виходячи із отриманих даних, для того, щоб забезпечити потреби всіх пацієнтів по всіх 20 програмах, у держбюджеті на наступний рік повинні були бути закладені не 5,9 мільярдів гривень, а у три рази більше - 17,8 мільярдів гривень.

Із основних програм найбільш критичною ситуація зараз складається із фінансуванням лікування пацієнтів з розсіяним склерозом. При потребі у 820 мільйонів гривень, уряд у проекті держбюджету на 2017 рік заклав для них лише 71 мільйон гривень, що не покриває і 9% від потреб пацієнтів. Критичною можна назвати і ситуацію із фінансуванням закупівель ліків за програмою дорослої онкології. За підрахунками МОЗ, ці пацієнти наступного року будуть забезпечені ліками за рахунок держбюджету лише на 14,8%. Держава готова виділити 445 мільйонів гривень, із необхідних 3 мільярдів гривень.

Не набагато краща ситуація із фінансуванням програми профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів В і С. У держбюджеті передбачено виділення 136 мільйонів гривень, а треба 594,4 мільйона гривень (фінансування - 22,9% від потреби). "У цьому році один з виробників препаратів для лікування пацієнтів з гепатитом знизив ціну на свої ліки. Тепер вартість курсу сучасної безінтерферонової терапії в рамках держзакупівлі може бути 900 доларів за річний курс. Раніше МОЗ України закуповував інтерферон з рибавірином за ціною 2,9-3,6 тисяч доларів. Ліками за 900 доларів можна вилікувати близько 70% від зареєстрованих пацієнтів з гепатитом, а це - близько 70 тисяч осіб. Тобто, тільки на цей препарат необхідно виділити півтора мільярда гривень", - розповів РБК-Україна директор громадської організації "Зупинимо гепатит" - Дмитро Коваль. Він нагадав, що, за даними Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л. В. Громашевського, в Україні 7-9% населення хворі на гепатит.

Приблизно такий же рівень забезпечення ліками і пацієнтів за програмою трансплантації. Для закупівлі їм ліків треба 365,2 мільйонів  гривень, а держава готова виділити 84,7 мільйона гривень (23,2% від необхідного). Дефіцит коштів буде відображатися і на програмі лікування безпліддя у жінок. При потребі у 23,2 мільйона гривень у проекті держбюджету на 2017 рік передбачено лише 6,6 мільйонів. гривень (28,4% від необхідного). Ті, хто лікується від серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань будуть профінансовані на 31,7% - держава закупила ліків на

400,4 мільйона гривень, у той час як потреба становить 1,3 мільярда гривень.

З усіх програм 100% потребу у ліках буде покриту тільки з дитячої онкології. На неї планується виділити 558,1 мільйона гривень. У той же час, на думку співзасновника фонду "Таблеточки" - Ірини Литовченко, - у наступному році потреби дитячої онкології все одно не будуть вкриті повністю. "Підрахунки МОЗ не включають використання в Україні незареєстрованих препаратів, а також ліків, які, згідно інструкції, не можна використовувати при лікуванні дитячої онкології, але які фактично застосовуються. У результаті, в наступному році держава забезпечить потреби у ліках для дитячої онкології приблизно на 60%", - відзначає вона.

Близькі до 100%- відсоткового покриття потреби у ліках такі програми як туберкульоз (будуть закуплені ліки на 552,5 мільйона гривень, або 96,3% від потреби), орфанні захворювання (660 мільйонів гривень, або 91,9%), "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" (під цю програму підпадає лікування пацієнтів із такими захворюваннями, як фенілкетонурія, муковісцидоз та кілька інших) - 659,4 мільйонів гривень, або 86,9%.

У Мінздраві розуміють недостатність коштів для забезпечення українців ліками. До розпорядженнч РБК-Україна також потрапило звернення в. о. міністра охорони здоров'я - Уляни Супрун - до депутатів профільного парламентського комітету, в якому вона просить при доопрацюванні проекту держбюджету-2017 підтримати та врахувати, серед іншого, пропозицію про збільшення коштів на закупівлю ліків, медвиробів і обладнання на 11,8 мільярда гривень.

Виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" - Ольга Стефанишина - підкреслює, що нове керівництво МОЗ приступило до своїх обов'язків тоді, коли підготовка проекту бюджету підходила до кінця, тому покладати всю відповідальність на команду Супрун було б несправедливо. "На жаль, попереднє керівництво не тільки не відстоювало збільшення витрат на ліки, але навіть намагалося зменшити до 1 мільярда гривень. Тому Уляні Супрун потрібно було заскочити до останнього вагону, щоб хоч якось врятувати ситуацію", - зазначає вона.

За словами Ольги Стефанишиної, оперативно була організована зустріч МОЗ, Мінфіну із пацієнстькими організаціями, на якій ті розповіли про реальні потреби у ліках: "І через кілька днів в умовах кризи чиновникам вдалося відкоригувати ситуацію - збільшити бюджет на ліки до 5,9 мільярдів гривень. Значно збільшено видатки на ліки для дітей із рідкісними захворюваннями, для дорослих з гемофілією. Для нас навіть таке збільшення бюджету є вже маленькою перемогою. У минулому році ці категорії пацієнтів не мали можливості лікуватися, проводили акції протесту, просили про допомогу народних депутатів, але все було марно".

Аптеки та страховки

Коли справа доходить до оцінки реальних фінансових потреб всієї української медицини, а не лише для закупівлі ліків, то тут цифри зростають у рази. Директор "Агентства медичного маркетингу" - Юрій Чертков - вважає, що МОЗ у наступному році потрібно не менше 20 мільярдів гривень. "І справа навіть не тільки в ліках. Наші лабораторії працюють на старих нечутливих реагентах, апаратура, навіть життєрятуюча типу штучної вентиляції легенів, у багатьох стаціонарах морально застаріла. З медикаментів не вистачає реально працюючих антибіотиків, інфузійних розчинів, виробів медичного призначення, - обурюється Чортків. - Крім того, не можна забувати про те, що у всьому світі виділяються кошти на профілактику, проводяться регулярні скринінги і профілактичні заходи. Виділяються кошти на АТО, а при цьому смертність від інфарктів і інсультів перевищила всі мислимі і немислимі норми".

Ірина Литовченко зазначає, що пацієнтам, яким не вистачає безкоштовних ліків, залишається два шляхи. "Закупівлі препаратів в Україні також здійснюються за рахунок місцевих органів влади. Приміром, з київського бюджету на "Охматдит" виділяться понад 100 мільйонів гривень. Пацієнти повинні домагатися виділення їм коштів з місцевих бюджетів. Інший вихід з ситуації - оплачувати лікування зі своєї кишені", - підсумовує вона. Юрій Чертков також вважає, що пацієнти, яким не вистачило безкоштовних ліків, будуть купувати їх в аптеках. "Як правило, родичі будуть купувати в аптеках, як і до цього. Більше 90% ліків купують у аптеках", - говорить він.

За прогнозом спеціалізованої дослідницької компанії Proxima Research, у наступному році роздрібний сегмент лікарського ринку України збільшиться, порівняно з поточним роком, на 14-18% - до 53-56 мільярдів гривень.

Ольга Стефанишина вважає важливим те, що зараз уряд почав чути реальну потребу у ліках. "І ми сподіваємося, що це - тільки перший крок. На нашу думку, значно збільшити витрати на охорону здоров'я можна за рахунок підвищення акцизів на сигарети і алкоголь. У багатьох розвинених країнах світу податки на так звані "товари смерті" витрачаються на "товари життя" - тобто на ліки", - зазначає вона.

Ірина Литовченко вважає, що вирішити проблему браку коштів могло б впровадження обов'язкового медичного страхування. "Страхова медицина закрила б потреби в менш дорогих захворюваннях (кардіологія, діабет тощо), а зекономлені гроші держбюджету можна було б розподілити для пацієнтів з тяжкими захворюваннями", - говорить вона.

Влітку поточного року, як мінімум, три законопроекти про запровадження в Україні загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування були зареєстровані у Верховній Раді. Однак народні депутати поки що не приступили до їх розгляду навіть на засіданнях комітетів.

On Top