Завод розбрату. Як Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод опинився в центрі конфліктів

У нинішньому році Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод опинився в центрі відразу декількох міжнародних скандалів.

Дані міжнародного аудитора Kreston показали, що сім'я Беспалько, яка управляє заводом і контролює, за деякими оцінками, понад 50% акцій, вже кілька років виводить гроші підприємства на свою кишенькову фірму.

Результат аудиту був прийнятий до розгляду одночасно в судах відразу декількох країн: Англії, Німеччини, Швейцарії та України.

Але цей скандал – далеко не перший. Практично весь період перебування біля керма БХФЗ сім'ї Беспалько – тобто ще з 1990-х років – завод стрясають постійні конфлікти. Нові потрясіння БХФЗ може не пережити, тому у сім'ї Беспалько залишається тільки один вихід – продати свою частку. Пошуки покупця вже почалися, до яких результатів вони призводять – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

Американська трагедія

У 1994 році, коли вся економіка України перебувала на глибокому дні, БХФЗ намагався вижити. На той час БХФЗ був однією з п'яти найбільших фармацевтичних компаній України. Тоді у заводу з'явився партнер – американська компанія R&J Trading International, Inc, якою володіли вихідці з колишнього СРСР. Американці інвестували в завод кілька мільйонів доларів, створили з "Борщагівкою" спільне підприємство (СП АТЗТ БХФЗ) і отримали в ньому частку 50%.

Через рік голова правління СП Микола Безпалько, а також його дружина Людмила, головний бухгалтер і начальник юридичного відділу створили нову компанію зі схожою назвою – ТОВ "Науково-виробничий центр" Борщагівський Хімфармзавод" (НТЦ БХФЗ). Зроблено це було без відома американців, хоча гроші для статутного фонду своєї нової фірми Безпалько взяли, як не дивно, саме в спільному підприємстві.

Потім Безпалько провели додаткову емісію акцій україно-американського СП. І всі нові акції купила та сама новостворена фірма "НТЦ БХФЗ". Дізнавшись про це, американська компанія R&J почала довгу судову тяжбу проти розмиття своєї частки і фактичного рейдерства. Але поки йшов розгляд в судах, Беспалько перереєстрували свою "НТЦ БХФЗ" в закрите акціонерне товариство, до якого увійшли буквально всі активи БХФЗ. І тим самим замели сліди своєї афери.

Американські партнери остаточно залишилися ні з чим, коли в 1997 році в судовому порядку СП було визнано банкрутом, а в 2000 році це рішення було залишено в силі Верховним судом.

Вичерпавши всі процесуальні можливості в Україні, R&J безпосередньо звернулася до президента Леоніда Кучми, а також до Посольства США в Україні, Конгресу США та віце-президента Альберта Гору. У той час діяла міждержавна комісія "Кучма – Гора". І хоча метою цієї комісії було обговорення співпраці між США, НАТО і Україною, випадок з БХФЗ теж став предметом її розгляду. Втім, з цього нічого не вийшло.

У липні 2000 року газета "День" опублікувала статтю про повне вигнання американців з БХФЗ – "на вимогу згуртованого трудового колективу".

"Як зазначив секретар Ради національної безпеки і оборони України Євген Марчук, епізод з Борщагівським заводом в січні цього року був винесений американською стороною на рівень комісії Кучма – Гор як такий, в якому постраждав американський інвестор. У справу були залучені навіть посли і конгресмени. Машина розкручувалася і набирала обертів. Ще трохи, і наша держава недорахувалася б одного з лідерів галузі – стратегічного фармацевтичного підприємства, за обсягами виробництва займає 2-3 місце в країні", – писала газета.

Раптово в конфлікт Безпалько з американцями втрутився і мер Києва Олександр Омельченко. "У 1994 році, коли створювалося горезвісне СП, – зізнався мер Києва Олександр Омельченко, – всі ми, і працівники заводу, і високі керівники (приймаю, до речі, це і на свою адресу) були, немов напівсліпі кошенята... Однак сьогодні можна з упевненістю сказати: уроки не пройшли даремно, у нас є досвід, і ми вже не допустимо ситуації, подібно Борщагівському хімфарму, що стала утиском національних інтересів", – зазначав Омельченко.

Відразу після того, як Омельченко втрутився в конфлікт на боці Безпалько, 30% акцій контрольованого Безпалько ТОВ "НТЦ БХФЗ" раптово були передані у власність місту Києву. Для цього сім'я Беспалько змінила структуру власності ТОВ "НТЦ БХФЗ". Зокрема, були створені кілька офшорних компаній, які отримали понад 50% акцій заводу, а 30% акцій дісталися Київській міській адміністрації.

Так закінчилася історія американців, які позбулися і грошей, і власності в Україні.

Беспалько проти Києва

Передача 30% акцій БХФЗ місту Києву була дивним актом щедрості і не мала явних підстав. Однак дивідендів від акцій заводу Київ не бачив. І коли Омельченко пішов на спочинок, Київська міська державна адміністрація в 2012 році виставила на продаж комунальний пакет акцій БХФЗ у розмірі 29,95%.

Київ довго не міг знайти покупця. Кілька аукціонів не давали результату. Продати акції Києву вдалося лише в 2015 році. На черговому аукціоні переможцем стала фармацевтична компанія "Дарниця". Всього в аукціоні взяли участь 5 компаній. Ні самого БХФЗ, ні інших фірм Безпалько серед учасників не було. Так "Дарниця" стала найбільшим акціонером БХФЗ.

Ймовірно, Безпалько самі не потрудилася викупити акції Києва, оскільки не припускали допускати будь-якого покупця до управління заводом. Але "Дарниця" повела себе як повноправний акціонер і заявила права на участь в керуючих органах і у фінансовому контролі БХФЗ.

Коли з'ясувалося, що ігнорувати "Дарницю" не вдасться, в 2018 році, через три роки після аукціону, Безпалько оскаржили продаж Києвом його пакету в суді. Як це не дивно, позивач заявив Київському господарському суду, що "відчуження Київською міською радою пакету акцій на користь "Дарниці" ... завдало шкоди економічним інтересам територіальної громади міста Києва і порушило громадський порядок".

Всупереч бажанням Беспалько суд у 2019 році постановив, що тільки Київська міська рада може звертатися до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади міста Києва. Тому заяву БХФЗ про нібито нанесення шкоди інтересам громади та порушення громадського порядку зроблено особою, не уповноваженою представляти інтереси територіальної громади. Підсумкове рішення Верховного суду в 2020 році – аукціон був законним.

Беспалько проти "Дарниці"

Втім, "Дарниці" це рішення поки не допомогло взяти участь в управлінні БХФЗ.

За даними РБК-Україна, зараз склад акціонерів виглядає так:

31.5% – "Дарниця"

21,3% – Beldor Group S. A. (Британські Віргінські Острови)

20,3% – Lenik Group S. A. (Британські Віргінські Острови)

8,5% – Aletber Limited (Кіпр).

За трьома офшорами стоять наступні бенефіціари: Є. Сова (у недавньому минулому фінансовий директор БХФЗ), Т.Артеменко (у минулому головний бухгалтер і член наглядової ради БХФЗ), О.Голобородько (юрист і член наглядової ради БХФЗ), а також сам М. Беспалько.

Ще близько 18% – це пакети розміром менше 5%, і в реєстрах їх власники не відображаються.

Згідно з українським законодавством про акціонерні товариства, акціонер, який володіє 10% і більше акцій, має право регулярно отримувати фінансову звітність і проводити аудит підприємства, а також ввести до керівного складу своїх представників і впливати на прийняття операційних рішень.

"Дарниця" зараз володіє 31% акцій і є найбільшим акціонером БХФЗ.

Але Безпалько роблять вигляд, що "Дарниці" серед акціонерів просто не існує. Неодноразово в інтерв'ю представники Беспалько буквально пишалися тим, як вони не дають "Дарниці" переобрати керівні органи і отримати доступ до фінансових документів БХФЗ.

З'ясувалося, що у сім'ї Беспалько були дуже вагомі причини тримати великого акціонера, як і весь трудовий колектив БХФЗ, в невіданні щодо того, що відбувається на заводі.

Безпалько проти БХФЗ

Ставши найбільшим акціонером БХФЗ, "Дарниця" виграла кілька судів у боротьбі за допуск до документів для проведення повного аудиту підприємства. Але топ-менеджмент "Борщагівки" ігнорував свого акціонера.

І ось на замовлення "Дарниці" міжнародна компаній "Крестон Джі Сі Джі Аудит" провела forensic-аудит (тобто фінансове розслідування) діяльності БХФЗ за 2015 і 2016 роки.

Тут-то і з'ясувалося, чому Беспалько і топ-менеджмент БХФЗ не хотіли бачити "Дарницю" серед акціонерів "Борщагівки". Як виявилося, сім'я Безпалько і топ-менеджмент залучені у виведення грошей БХФЗ на фірму, яка належить Ірині Ржепецькій – дочки Миколи і Людмила Беспалько і діючому директору з розвитку бізнесу заводу.

Спочатку аудитори виявили, що прибутковість і рентабельність БХФЗ істотно нижче, ніж у інших аналогічних компаній України.

Потім з'ясувалося, що фармацевтичну сировину БХФЗ купує в основному у маловідомої німецької компанії "Фармаплант Фабрикейшн Кемішер Продакт Гмбх". Сплив договір між " Фармаплант "з англійською компанією"Метабей Імпорт/Експорт Лтд". Суть цього договору в тому, що перша компанія платить другий за нібито "Послуги зі сприяння в укладанні контрактів з країнами Східної Європи". Вартість цих послуг становить 30% від тих грошей, які БХФЗ платив "Фармапланту" за фармацевтичну сировину.

Власником "Метабей" виявилася не хто інша як Ірина Ржепецька. Простіше кажучи, сім'я Беспалько і топ-менеджери реалізували схему з виведення грошей на рахунок дочки Беспалько. Таким чином тільки в 2016-2017 роках до Ржепецької пішли майже 7 млн доларів грошей.

Дані цього аудиту лягли в основу позовних заяв, які найбільший акціонер БХФЗ подав відразу в кілька судів.

Зараз справа про збиток на 6,8 млн дол. розглядає Госпсуд Києва. Крім того, заява надійшла до Високого суду справедливості в Лондоні, оскільки саме в Англії сім'я Беспалько створила свою фірму "Метабей". Англійський суд вже наклав арешт на рахунок фірми Ржепецької у розмірі 6,8 млн доларів США.

Також заяви були подані до суду Швейцарії, оскільки в цій країні Ржепецька відкрила рахунки"Метабей".

У всіх випадках мова йде про компенсацію збитку, який сім'я Беспалько заподіяла заводу.

Для порівняння: згідно аудиту за 2020 рік, який замовляло керівництво БХФЗ, зарплатний фонд заводу становить 335 млн грн, або 12,5 млн доларів. Відтак, майже 7 млн доларів, які осіли на рахунках Ржепецької, становлять близько 56% фонду оплати праці всього колективу БХФЗ за цілий рік.

Слід зазначити, що незалежний аудит виявив далеко не всі угоди із закупівлі сировини, і тільки за дворічний період. Так що реальний збиток може бути більшим.

Бізнес-суперечка переросла у кримінальну справу

Але одним тільки збитком претензії не обмежилися. Тепер у Німеччині і в Швейцарії розслідуються справи про шахрайство, відмивання грошей і несплату податків. Відповідач – все та ж Ржепецька.

Крім того, господарський спір про збиток може перерости в кримінальну справу і в Україні.

Це вже серйозні звинувачення, і ухилитися від покарання так само, як від американських партнерів в 90-х роках, сім'ї Беспалько навряд чи вдасться.

Наслідком таких рішень може стати кримінальне переслідування не тільки членів їхньої сім'ї, а й топ-менеджерів підприємства, які санкціонували створення фірми-прокладки або "закрили очі" на ці злочини.

На виліт

Незалежність України Борщагівський хімфармзавод зустрів одним з флагманів української фармацевтики. Однак за 30 років під керівництвом сім'ї Беспалько це підприємство стабільно втрачало ринкові позиції.

Зараз БХФЗ ще тримається в 20-ці лідерів фарм-ринку України, але займає в цьому списку останні місця. Так, за даними спеціалізованого видання "Аптека", в 2019 році БХФЗ займав 20 рядок з 20 за обсягами продажів своїх медикаментів в аптеках.

У першому кварталі поточного року БХФЗ взагалі вилетів з першої 20-ки. Простіше кажучи, продукції Борщагівського хімфарма в аптеках стає все менше і менше.

Не краща ситуація з інвестиціями у власне виробництво. За даними ЗМІ, БХФЗ за підсумками 2020 року має 383 млн грн незавершених капітальних інвестицій.