Захист прав інвесторів: що не так з кейсом словацької компанії та кредиторів з України

Днями посол Словаччини в Україні Марек Шафин звернувся із закликом до компетентних українських органів сприяти захисту прав словацьких інвесторів в Україні.

За його словами, офіційна позиція української влади показала, що тут поважають право іноземних громадян. Однак, зараз існує повторна загроза порушення прав міжнародних інвесторів.

РБК-Україна дізнавалося подробиці цієї історії та причини прямих звинувачень у спробах рейдерства іноземного майна в Україні.

Спірний актив

У березні 2020 року на відкритих публічних торгах, організованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, ФК "Інвестохіллс Веста" придбала лот №GL16N717120 з правами вимоги до боржників Укрпрофбанку ("УПБ"), в тому числі – ВАТ "Банкомзв'язок" (засновником є Юркевич А. І.), де забезпеченням виконання зобов'язання останнього є іпотека майнового комплексу за адресою: Київ, вулиця Фрунзе (Кирилівська), 69.

В результаті проведеного аудиту боргового зобов'язання ВАТ "Банкомзв'язок" з боку "Інвестохіллс Веста" було встановлено, що у 2015 році за день до введення Тимчасової адміністрації з іпотечного обтяження майна зняли й передали будівлю в статутний капітал ТОВ "Фрунзе 69", кінцевими бенефіціарними власниками якого є громадяни Словацької Республіки Душка Річард і Душка Юрай.

Водночас партнер адвокатського об'єднання "Міллер", яке представляє інтереси цих інвесторів, Масі-Мустафа Найєм заявляє, що угода щодо перереєстрації цього майна, яку проводив нотаріус Володимир Брігіда на компанію ТОВ "ФК Інвестохіллс Веста", викликає багато питань, тому оцінку цим діям мають дати правоохоронні органи.

Хай там як, як повідомили РБК-Україна в "Інвестохіллс Веста", з метою розв'язання спірних питань вони звернулися письмово до Річарда та Юрая Душка "з пропозицією створити двосторонній переговорний процес для прийняття оптимальних взаємовигідних рішень і об'єднання зусиль щодо компаній Юркевича, Сподіна, Козаченко".

Також компанія в жовтні 2020 року зверталася до посла Словацької Республіки в Києві Марека Сафіна з проханням допомогти у встановленні конструктивного діалогу.

Схожого змісту було звернення і до комітетів Верховної ради України з листом про захист своїх прав інвестора.

Крім цього, як заявляє ФК "Інвестохіллс Веста", вони зверталися також до Міністерства закордонних справ і підкомітет з питань антикорупційної політики в економічній сфері комітету ВРУ з питань антикорупційної політики.

"Але, попри безліч вищевказаних звернень ніхто не надав належного захисту і відповіді на них", – додають у компанії.

Разом з тим, як стверджують у компанії, в кінці 2020 рік юристам та іншим співробітникам "Інвестохіллс Веста" почали надходити дзвінки та смс з погрозами, у разі, якщо не буде прийнято "вірне" юридичне рішення на їх користь, відносно предмета іпотеки об'єкта на Фрунзе 69.

За цим фактом було порушено кримінальну справу ЄДРДР №12020105060001028 від 18.11.2020 і встановлено, що одним з тих, хто дзвонили є такий собі громадянин Словаччини – Карашчак Роберт, 1969 року народження.

Що це – провокація або спроба вирішити конфліктну ситуацію "своїми" силами – на сьогодні невідомо, але питання знаходиться у фокусі правоохоронців.

Міжнародний скандал

Після того як ситуація потрапила в публічну площину, історією все ж зацікавилися в парламентській Тимчасовій спеціальній комісії з питань захисту прав інвесторів. За словами посла Словаччини в Україні, ситуацію особисто взяла під контроль нардеп Галина Янченко як керівник ТСК.

"Перш за все хочу висловити подяку Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів, і особисто Галині Янченка як керівнику за те, що взяли під особистий контроль факт порушення прав словацьких інвесторів. Також висловлюю подяку Міністерству юстиції України – за своєчасну реакцію і роботу в напрямку захисту наших інвесторів. Вищезазначені державні органи продемонстрували нам, що в цій країні захищають права іноземних громадян", – повідомив він під час прес-конференції.

Водночас в "Інвестохіллс Веста" вважають, що в посольстві отримали неправдиву інформацію про юридичний статус об'єкта інвестиції громадян. Раніше в компанії відправляли листа з описом свого бачення ситуації й пропозицією врегулювати конфлікт, що виник, по даному об'єкту.

Зараз же з одного боку ФГВФО, інвестор і ошукані вкладники, а з іншого – такі ж ошукані інвестори з колишніми власниками банку. Правоохоронним органам, депутатам і послам нічого не залишається, крім того, як об'єктивно розібратися в ситуації.

У будь-якому випадку всі сторони учасників цього кейса повинні керуватися виключно законними юридичними доказами й звертати увагу на факти і передісторію.