Потреби не мають меж: бюджетні запити міністерств на 2017 рік досягли трильйона гривень

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман і міністр фінансів Олександр Данилюк планують сформувати бюджет на середньострокову перспективу Прем'єр-міністр Володимир Гройсман і міністр фінансів Олександр Данилюк планують сформувати бюджет на середньострокову перспективу

Бюджетний процес у розпалі. Уряд має менш ніж за 10 днів подати до парламенту проект бюджету на 2017 рік. І, якщо з доходами Мінфін вже більш-менш визначився, то бюджетні апетити міністерств поки непід'ємні. З урахуванням додаткових запитів обсяг витрат перевищує 1 трлн гривень, трохи менше половини прогнозного номінального ВВП на наступний рік. Уряд у пошуках балансу. Про істотне скорочення витрат, як було при формуванні бюджету-2016, мови немає. Мінфін оперує поняттями оптимізації бюджетного фінансування: по максимуму передати повноваження по здійсненню видатків на місця. На першому етапі в таких витратних сферах, як освіта та медицина.

Не загадують наперед

За словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, проект бюджету на 2017 рік не тільки вчасно внесений до парламенту до 15 вересня, як того вимагає Бюджетний кодекс, але і стане абсолютно новим з точки зору пріоритетів діяльності. Не фальшивим і брехливим, з "надутими" доходами і витратами, а реальним, додає глава уряду, реагуючи на критику з боку депутатів на адресу Кабміну, що, мовляв, бюджетний процес традиційно буде зірваний.

Пріоритетом №1 залишиться фінансування нацбезпеки і оборони в межах 5% від ВВП. Крім того, будуть продовжені децентралізація, фінансування ремонту і будівництва доріг, підтримку отримають проекти з енергоефективності, невеликі фермерські господарства в обсязі 5,5 млрд гривень. "Місця популізму бути не може, тому що популізм знищує, - зазначив Гройсман. - Це як наркотик. Начебто короткочасна ілюзія того, що добре, а потім -катастрофа, самознищення".

Мінфін Олександра Данилюка намагається сформувати проект бюджету на середньострокову перспективу - до 2019 року. Про це він неодноразово заявляв. Навіть терміни подання до парламенту проекту бюджетної резолюції зірвав. Хотів в документі конкретики на три роки, але в підсумку подав практично те ж саме, що міністерство напрацьовувало при його попередниці Наталії Яресько. Данилюк переконаний, що такий підхід дає можливість більш ефективно планувати розподіл державних коштів, коштів платників податків.

Однак поки що, визнаються у відомстві, ситуація з трирічною перспективою планування плачевна, дискусії особливої немає. Чиновники не звикли мислити категоріями на кілька років вперед. Головне, щоб бюджетні запити на 2017 рік були задоволені по максимуму.

За даними РБК-Україна, Мінфін більш-менш визначився з обсягом доходів загального фонду. Попередня сума - 630 млрд гривень. Вона підйомна і для Державної фіскальної служби, що забезпечує основну частку дохідної частини бюджету. "Для держави важливо закласти реальні надходження, так як у видатковій частині врахувати завищені доходи, буде катастрофа", - зазначив співрозмовник РБК-Україна в центральному апараті ГФС. Раніше, за словами джерела, йшла мова про доходи в обсязі 670 млрд гривень.

В пошуку балансу

Особливих податкових змін Мінфін не планує. Тому можна розраховувати на стабільність податкових надходжень. Будуть тільки проіндексовані акцизні ставки, планується, зокрема, об'єднання двох реєстрів на відшкодування ПДВ та зміни правил адміністрування податків.

Крім того, ще ведуться консультації щодо легалізації лотерейного та грального бізнесу, що може додатково принести бюджету близько 3 млрд гривень. "Нам потрібен легалізований ринок. Законопроект, напрацьований при Наталії Яресько хороший, але він більше підходить для європейського ринку і у нас він не буде проголосований, тому потрібний варіант, який підтримає парламент. Тому дискусії ще тривають", - пояснив заступник міністра фінансів Сергій Марченко.

На нинішньому етапі підготовки проекту бюджету Мінфін не закладає в доходи надходження від спецконфискации. Нагадаємо, в 2016 році уряд планував отримати в спецфонд майже 8 млрд гривень, за рахунок яких профінансувати оборонне замовлення. Відповідний законопроект так і не був прийнятий в повному обсязі, а казна змогла отримати лише до 100 тис. гривень.

Питання витрат на 2017 рік залишається відкритим. План Мінфіну на даний момент обмежується 673,6 млрд гривень. Додатковий запит від розпорядників бюджетних перевищує ще 410 млрд гривень.

Мінфін у пошуку балансу. "Для нас ключова мета - вийти на баланс. Баланс складний. Добре виходити на баланс, коли стеля дефіциту не обмежений і за рахунок запозичень можна виходити на дефіцит і 6%, і 10%. Але, коли 3,1%, і це - маяк МВФ, змушені відштовхуватися від цього. Якщо ми хочемо бути в програмі МВФ, а ми хочемо, то повинні показати баланс та інші кредитори на це дивляться. Тому основне питання в правильній оцінці доходів, а витрати обмежені", - пояснив Марченко.

Наприклад, з силового блоку найбільший бюджетний запит на фінансування. Міноборони і МВС просять збільшення на 57 млрд гривень і 93 млрд гривень, відповідно. На всі силові підрозділи Мінфін готовий дати 120 млрд гривень.

Не готові в уряді задовольнити "апетити" Укравтодора. В агентстві вказують на необхідність фінансування на суму понад 51 млрд гривень. Мінфін пропонує через спецфонд розподілити всього 14 млрд гривень. Джерелом наповнення цієї статті витрат повинні стати частина акцизу внутрішнього та імпортного, ввізне мито з нафтопродуктів і плата за проїзд великогабаритного транспорту. В чому суть останнього джерела в Мінфіні не пояснюють. Ще 4,4 млрд гривень складуть кредитні кошти міжнародних фінансових організацій. Разом з тим, за даними Укравтодору, ця стаття витрат повинна бути збільшена до 7,3 млрд гривень, оскільки такий графік вибірки коштів запланований з МФО.

Міносвіти хотів понад 24 млрд гривень "на утримання", на освітні субвенції - 53 млрд гривень, Моз до доведених витрат в 6,3 млрд гривень просять ще 11,4 млрд гривень, по субвенціях до 46 млрд гривень розраховують ще на 16 млрд гривень.

За інформацією виконавчого директора благодійного фонду "Пацієнти України" Ольги Стефанишиної, в проекті держбюджету на 2017 рік на закупівлю ліків Моз закладені 3,9 млрд гривень, хоча попереднє керівництво відомства просило лише 1 млрд гривень. "Разом з тим для того, щоб забезпечити пацієнтів хоча б з мінімальної потреби, за підрахунками нашої організації, Моз необхідно виділити 9,2 млрд гривень", - повідомила вона РБК-Україна.

У минулому році для збалансування бюджету Яресько пропонувала різке скорочення витрат бюджету - на 60 млрд гривень. Частково це вдалося. З 1 січня, зокрема, було скорочено кількість одержувачів соцдопомоги, знизився обсяг виплат для матерів одиначок або малозабезпечених сімей, продовжені обмежувальні норми для працюючих пенсіонерів. Пізніше переглянуті умови для пільгового виходу на пенсію для окремих категорій громадян.

В наступному році про радикальне скорочення витрат не йдеться. Частково це пояснюється тим, що в 2016 році різко знижувалася ставка ЄСВ - вдвічі до 22%, тому бюджет втрачав у доходах і "необхідно було щось різати", говорить заступник голови стратегічної групи радників при Кабміні Павло Кухта.

Новий підхід

Зараз у Мінфіні більше оперують поняттям оптимізації витрат і більш ефективного використання держкоштів. Нагадаємо, що з цією метою у міністерстві запропонували переглянути принципи нарахування стипендій. І, хоча мова не йшла про зниження витрат, це викликало бурю обурення і спротиву з боку студентів. Крім того, Мінфін говорив про недоцільність фінансування держзамовлення в магістратурі на заочній формі навчання. Правда, зараз поки від цього відмовився. До речі, і президент Петро Порошенко у своєму вчорашньому зверненні до парламенту попередив уряд, що не підпише бюджет, в якому буде фігурувати скасування стипендій, держфінансування навчання в магістратурі та "інші експерименти".

Тому Мінфін у проекті бюджету має намір закласти новий принцип фінансування шкіл. Освітній компонент і зарплати вчителям залишаються за держбюджетом, а це близько 30 млрд гривень, а утримання передати на місцевий рівень (близько 20 млрд гривень).

"Визначати рівень технічного персоналу, скільки потрібно на опалення, враховуючи, що школа в комунальній власності, і ми її не можемо закрити, то нехай ці витрати фінансують місцеві влади. Якщо хочуть, то нехай оптимізують кількість шкіл, об'єднують. Не хочуть - нехай містять. Це давно треба було приймати, і мені не зрозуміло було, чому ми платимо за електроенергію в школі, де навчається двоє дітей. Витрачання повинно бути ефективним",- пояснив Сергій Марченко РБК-Україна новий підхід.

У той же час, тим бюджетам, яким за прогнозами не буде вистачати коштів, Мінфін готовий додати грошей у вигляді частини податку на доходи фізосіб. Після змін в Бюджетний кодекс, перерозподіл ПДФО було переглянуто.

Наприклад, в Києві залишається 40% надходжень від податку, 60% - йде до держбюджету, у містах районного значення пропорції 60 на 40. Обсяг майбутнього переформатування зараз ще прораховується. "І ці 20 млрд гривень не буде зекономлено. Частина ПДФО ми віддамо на місця. Вже будуть втрати в бюджеті. Плюс 4,5 млрд гривень підуть на підвищення зарплати вчителям на два розряди. Це стосується всіх вчителів",- додав Марченко.

На місцеві бюджети запропоновано перенести відповідальність за оплату комунальних послуг в медустановах. Йдеться про 4,5 млрд гривень і це, як і у випадку зі школами, також необхідно збалансувати і передати певний ресурс.

За словами Марченка, у Мінфіну з новим керівництвом Моз є певна домовленість. Якщо міністерство встигне запустити нову концепцію фінансування через запуск гарантованого пакету послуг, тобто відходу від фінансування медзакладу, виходячи з кількості ліжко-місць на закупівлю медпослуг, то обсяг витрат може бути іншим.

Голова правління Союзу споживачів медпослуг, лікзасобів і виробів медпризначення Владислав Онищенко вважає малоймовірним, що статті держбюджету-2017 охорони здоров'я будуть формуватися виходячи з нових норм. "Для цієї реформи необхідне ухвалення пакету законопроектів. Практика попередніх років показує, що Моз та профільному комітету парламенту не вдається налагодити ефективне співробітництво для їх підготовки. Зокрема, народні депутати не підтримали законопроекти екс-міністра Олександра Квіташвілі, а підготували свої варіанти", - повідомив він.

Те, що це не перспектива 2017 рік,а вважає і директор департаменту зовнішніх зв'язків фармацевтичного холдингу STADA CIS Іван Глушков. Для впровадження гарантованого пакету безкоштовних медпослуг і переходу на нову модель необхідно два-три роки.

"Мінфін в даному випадку виступає як "фінансовий директор". Відповідальність за те, як буде працювати система охорони здоров'я після реформи несе не він, а Моз. А Моз для того, щоб визначити суму необхідного фінансування системи охорони здоров'я на основі нових принципів потрібно зробити дуже уважний економічний розрахунок. В іншому випадку, якщо закладеної до держбюджету суми виявиться недостатньо, то буде винен Моз. І якщо виявиться сума надлишкової, що, звичайно, малоймовірно, знову-таки відповідатиме Мінздоров'я", - говорить Глушков.

В Асоціації міст України (АМУ) підтримують запропонований Мінфіном курс на реформування фінансування системи освіти і охорони здоров'я, але вважають, що це повинні були ініціювати профільні міністерства. Або хоча б почати з перегляду штатного розкладу в установах.

За словами першого заступника виконавчого директора АМУ Олександра Слобожан, консультації з Мінфіном ще йдуть, але позиція місцевих органів влади полягає в тому, що пропозиції повинні регулюватися через збільшення обсягу ПДФО бюджетам базового рівня -міста, села, селища, об'єднаної територіальної громади, де і надається найбільша кількість послуг У варіанті ж міністерства мова йде про областях і районах.

 

On Top