Справу зробив:

чим запам'ятається рік роботи уряду Володимира Гройсмана

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що економіка країни - в надійних руках Прем'єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що економіка країни - в надійних руках

Не минуло й року як уряд Володимира Гройсмана вступило у свої права, а прем'єр-міністр  вже відзвітував про виконану роботу. З його слів випливає, що макроекономічна стабілізація в Україні досягнута, сприятливі умови для ведення бізнесу створюються, держслужба реформується, а  підвищується добробут українців.

Для його Кабінету це були основні пріоритети, реалізувати які він брав зобов'язання у квітні 2016 року, вступаючи в посаду. Прем'єру не властива самокритичність, він пишається своїми результатами, адже саме він "піклується про кожного українця" і показує "як управляти країною". Практично ті ж самі слова звучали і від Арсенія Яценюка рівно рік тому, коли він розповідав про досягнення свого уряду.

РБК-Україна розібрався з тим, що Кабінет Гройсмана вважає своїми досягненнями і над чим йому ще належить працювати.

У квітні 2016 року призначений прем'єр-міністром Володимир Гройсман емоційно пообіцяв в парламенті показати "що таке управління державою". Вчора був перший звіт його уряду. Вступаючи в посаду, Гройсман пообіцяв зупинити політичну та економічну кризу в країні. "Ми буквально "з коліс" напрацювали план дій. Я б його назвав антикризовим. І нам вдалося зупинити глибокі економічні проблеми і падіння, і забезпечити зростання. Багато хто пророкував нам невелике економічне зростання приблизно на 1,5%, ми ж вийшли на 2,2% зростання ВВП. Нам прогнозували, що Кабмін не зможе фінансувати витрати і вже у вересні-максимум жовтні, гроші закінчаться. Але ми виконали за всіма показниками", - заявив вчора, на засіданні уряду, прем'єр-міністр.

Рік тому, тоді ще прем'єр-міністра Арсеній Яценюк, говорив щось подібне. Саме свого уряду він приписував макроекономічну стабілізацію, активізацію виробничої діяльності, поліпшення споживчих і підприємницьких настроїв у суспільстві. Яценюк припускав, що 2016 рік стане роком відновлення зростання економіки.

У звіті Гройсмана, як і в підсумках Яценюка відсутня самокритика.За словами чинного прем'єра макроекономічна стабілізація досягнута, сприятливі умови для ведення бізнесу створюються, держслужба реформується, добробут українців підвищується, а безпека України відновлено.

Більш того, саме уряд Гройсмана відновило раніше заморожене співпрацю з МВФ, що, крім грошей від фонду, відкрило доступ до макрофінансової допомоги ЄС, а також кредитним гарантіям США. Відповідно й довіра інвесторів до України підвищилося. "Я чесний перед кожним громадянином. Я ніколи ні від кого не відводив очей. Я дбаю нині про кожного українця, про 45-мільйонної країні. І наше зобов'язання забезпечити людям, наскільки це можливо, комфорт", - заявив прем'єр-міністр.

Слухаючи прем'єра, складалося враження, що він чи не єдиний у країні політик, хто зайнявся справжнім реформуванням України і веде її до успіху. І не має наміру відмовлятися від цього, оскільки у нього є план стратегічного розвитку на середньострокову перспективу. Цей документ обговорюється з грудня, і незабаром буде винесено на розгляд Кабміну.

Суспільство не дуже високо оцінює турботу не тільки прем'єр-міністра, але і всієї влади, про нього. Вчора, коли Володимир Гройсман повідомляв про результати роботи уряду, Київський міжнародний інститут соціології спільно з Фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва оприлюднив результати соцдослідження "Реформи в Україні: громадська думка".

З нього випливає, що "на думку громадян, у більшості сфер життя становище в Україні в 2016 році значно погіршився". Так, найбільш негативні зміни відбулися з тарифами (погіршення відзначили 88,5% опитаних), економічної ситуації в країні (77%), рівні стабільності (75%), впевненості в завтрашньому дні (74%), рівень добробуту сімей (73%). Погіршилася ситуація зі злочинністю (62%), у сфері охорони здоров'я (54%), оплату праці (54,5%), соціальний захист (49%), пенсійне забезпечення (49%).В цілому, на думку 73% населення, ситуація змінилася в гіршу сторону.

В документі, яким вчора виступив Володимир Гройсман - понад 200 сторінок. РБК-Україна проаналізував найбільш помітні підсумки роботи Кабінету міністрів.

Стабілізація макроекономічної ситуації

Отже, фінансова стабільність забезпечена за рахунок більш послідовною і передбачуваною бюджетної політики в середньостроковій перспективі". Вперше був прийнятий бюджет, який містить середньострокове планування. В якості досягнення ставиться факт своєчасного подання проекту бюджету-2017 в парламент. Безсумнівний плюс тут у тому, що бюджетний процес відбувався публічно і прозоро.

Кабмін Гройсмана, приступаючи до роботи, брав зобов'язання провести податкову реформу. Частково це реалізовано. Процедури адміністрування податків вдалося спростити, в тому числі, переглянуті механізми електронного адміністрування ПДВ. Процедура відшкодування має стати більш прозорою і швидкою. Крім того, прийнята оптимізація структури фіскальних органів, скорочені повноваження районних інспекцій – вони будуть надавати виключно сервісні послуги платнику. Ці зміни були підтримані і бізнесом.

Реалізовані і зобов'язання перед МВФ: аграрії втратили спецрежиму ПДВ, натомість отримавши пряму державну підтримку. У той же час в заслуги уряд ставить собі навіть факт подання до Верховної Ради законопроектів, як, наприклад, з уповноваженими економічними операторами, або розробку чергової стратегії. Хоча "перемогой" повинна була б стати імплементація цих норм, що втім залежить не тільки від уряду, але і Верховної Ради.

Не вдалося уряду, а саме міністру фінансів Данилюку, виконати обіцянки, дані в квітні і зафіксовані в програмі діяльності Кабміну. Зокрема, мова йде про мораторій на внесення змін у Податковий кодекс, введення непрямих методів оцінки доходів і витрат громадян. Ця норма, до речі, "кочує" з одного плану в інший і присутній практично в усіх стратегіях і концепціях, які коли-небудь писав Мінфін, причому при будь-якій владі.

Також не реалізована ідея передачі баз даних від ГФС Мінфіну. У перспективних планах у документі вона також відсутня, хоча в міністерстві ще повинні провести аудит всіх баз. Раніше депутати РБК-Україна заявляли, що Мінфін після перевірки може переглянути свою позицію. З нереалізованого – створення Финполиции. Масу проблем з реалізацією останніх двох обіцянок створює конфлікт і особиста неприязнь Олександра Данилюка до глави ГФС Роману Насирову.

Соціальна політика

Ідеєю Гройсмана, яку він реалізував на 100%, стало підвищення рівня мінімальної зарплати вдвічі - до 3200 гривень. Тільки в січні, заявив прем'єр-міністра понад 3 млн українців змогли отримати підвищений прибуток. Крім цілей підвищення добробуту українців, уряд розраховує на детінізацію і, як результат, зниження дефіциту Пенсійного фонду. Перші результати в повному обсязі можна буде оцінити в 1 кварталі, але вже зараз в уряді говорять про ефективність цієї заходи. Минулого місяця бюджет ПФУ отримав понад 11 млрд гривень єдиного соцвнеску, що на 700 млн грн більше, ніж за відповідний період 2016 року. План збирання ЄСВ був перевиконаний на 1,8 млрд гривень.

Про істотне підвищення пенсій у бюджетному процесі Кабмін не говорив, тільки в рамках індексації, але фінансова стабілізація і економічне зростання дадуть можливість підняти соцвиплати українцям, обіцяє Гройсман. Хоча у своїй програмі діяльності уряд брав зобов'язання щоквартально переглядати мінімальну пенсію. Давати такі обіцянки, значить збільшувати навантаження на держбюджет, який і так дотує Пенсійний фонд, дефіцит якого хоч і знижений в 2017 році, але все-одно залишається колосальним – 142 млрд гривень. Уряд зараз не без нагадувань з боку МВФ працює над масштабної пенсійної реформи, суть якої тримається в секреті, але принципи закладаються наступні – розширити кількість платників. Також мова може йти про підвищення страхового стажу. У той же час в Кабміні категорично проти збільшення пенсійного віку. У всякому разі так публічно заявляють всі – від прем'єра до міністра соцполітики. Хоча МВФ саме в цьому бачить ключовий етап реформи.

Приватизація і корпоратизація держпідприємств

Уряд все ще розраховує на приватизацію держвласності. Всі плани з продажу великих об'єктів були зірвані, як при уряді Яценюка, так і Гройсмана, а бюджет втратив істотного доходу - 17 млрд гривень. Всі надії, які покладав Кабмін і глава ФДМ Ігор Білоус на приватизацію Одеського припортового заводу, руйнувалися останні два роки. З причин, які були на поверхні, - економічні ризики: світова криза в хімічній галузі і наявність боргів ОПЗ перед Дмитром Фірташем за постачання газу. Політичні ігри, переділ впливу на стратегічному підприємстві також не особливо приваблюють інвесторів.

Крім того, продаж інших об'єктів гальмується парламентом. Вже кілька років депутати не можуть приступити до перегляду переліку об'єктів, які зараз не підлягають приватизації. Лише спробами поки ще залишається вдосконалення законодавства у сфері приватизації. Над змінами в законодавство для спрощення процесу продажу об'єктів Кабмін і ФДМУ працюють вже кілька років, але все ніяк не подадуть документи до Верховної Ради. Зате Фонд і Білоус можуть похвалитися тим, що в 2016 році був скорочений перелік документів для передачі об'єктів госсобствености до сфери управління ФДМУ.

Реформа в секторі енергетики

Енергетика - єдина галузь, говорячи про реформування в якій Володимир Гройсман згадав заслуги свого попередника Арсенія Яценюка. "Попередній уряд для енергонезалежності країни виконала колосальну роботу", - заявив учора глава уряду. Одним з основних досягнень (своїх і Кабміну Яценюка) Гройсман вважає відмову України від російського природного газу, без поставок якого "країна живе 440 днів".

Газовий сектор, за словами прем'єра, виявився "передовим" в плані реформ порівняно з іншими напрямками галузі. "Ми встановили єдину ціну на природний газ, і назавжди поклали край корупції та відкатів у газовій галузі країни", - впевнено заявив Гройсман. Дійсно, одним з перших кроків його уряду було введення єдиної ринкової ціни на газ, еквівалентної вартості енергоресурсу на зовнішньому ринку (паритет імпорту). НАК "Нафтогаз України" вперше за останні п'ять років продемонстрував прибуток. Але в медалі є і зворотня сторона. Все це призвело до зростання тарифів на послуги опалення, гарячого водопостачання і ціною газу для побутових споживачів. Але уряд обіцяє, що ситуація зміниться, як тільки НАК буде розділений, перестане бути єдиним постачальником на газовому ринку і конкуренція вплине на зниження тарифів. Правда, прив'язку вартості газу на внутрішньому ринку до паритету імпорту ніхто не відміняв.

Гірша ситуація в електроенергетиці та вугільній галузі. І, якщо в першому сегменті сфері очікується прийняття закону про лібералізацію ринку, то в другому уряд відверто не знає, що робити. За весь час своєї роботи Кабінет Гройсмана не зміг вирішити проблему дефіциту вугілля-антрациту, який у результаті бойових дій на Донбасі, був "замкнений" на території непідконтрольної. Незважаючи на те, що напередодні чиновники всерйоз розглядали можливість введення режиму НС в енергетиці, цього не сталося. Як Кабмін буде вирішувати ситуацію далі, поки не ясно, оскільки прем'єр вчора дав чітко зрозуміти: імпорт дорого антрациту - це не вихід з положення. Тому всі ініціативи чиновників щодо впровадження стимулюючого тарифного регулювання в електроенергетиці, объединениею української та молдовської енергосистем з європейської будуть і далі упиратися в поточну ситуацію з нестачею палива для виробництва електроенергії.

Реформа системи охорони здоров'я

Свою каденцію прем'єр-міністр Володимир Гройсман почав з того, що назвав реформу охорони здоров'я головним пріоритетом. Глава уряду обіцяв українцям змінити підходи до надання медичної допомоги, ввести лояльні умови для українських фармвиробників на ринку, здешевити ліки і введення часткове відшкодування їх вартості пацієнту з держбюджету (реімбурсація). Останнє - чи не єдиний обіцяний механізм, який може запрацювати найближчим часом - з 1 квітня. Компенсація вартості ліків обіцяна пацієнтам із серцево судинними захворюваннями, цукровим діабетом та астмою. Більш глобальна реформа медицини, яка передбачає створення госпітальних округів, надання широкої фінансової автономії лікарням, введення соціального медичного страхування були виконані або частково, або зовсім залишилися на рівні концепцій і стратегій.

За неповний рік в країні змінилося два керівника Моз. Однією з небагатьох заслуг в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун є розблокування поставок ліків, закуплених Україною на тендерах з допомогою міжнародних організацій (цей процес запустив її попередник Олександр Квіташвілі). Проблеми, що перешкоджають держзакупівель, носили переважно бюрократичний характер. Крім їх вирішення, на глобальному рівні міністерству похвалитися поки що нічим. Зараз Моз знову планує підготувати законодавчу базу для реформи, і, поряд з цим, обіцяє створити цілий перелік електронних баз пацієнтів, статистики захворюваності і, нарешті, ввести безкоштовний перелік гарантованих державою медпослуг.

Реформа інфраструктури

Очоливши Кабмін, уряд Володимира Гройсмана обіцяло широкомасштабні реформи в секторі інфраструктури і транспорту, але галузь кардинальних поліпшень не дочекалася. Не завершено процес корпоратизації держкомпанії "Укрзалізниця", не зняті обмеження на авіаперельоти між Україною і ЄС, в країні відремонтовано лише 1% дорожнього покриття (1 тис. км). Багато ініціативи досі знаходяться на початковому етапі, наприклад, тільки схвалена документація по реконструкції портів і уряд перебуває в пошуку інвесторів, запроваджені європейські стандарти по ремонту доріг. Втім, реформ у секторі заважає який нещодавно став публічним конфлікт міністра інфраструктури Володимира Омеляна і голови правління "Укрзалізниці" Войцеха Балчуна. Це призвело до того, що прем'єр розкритикував діяльність Міністерства інфраструктури і забрав управління УЗ на себе. Причини для критики у прем'єра є. Ні міністерство, ні УЗ досі не представили громадськості свою стратегію розвитку держкомпанії. Тепер її знову обіцяють оприлюднити вже в березні поточного року. А виправляти ситуацію з недостатньо активним ремонтом українських доріг уряд також розраховує за допомогою іноземного менеджера – з осені Укравтодор очолює поляк Славомір Новак, який пообіцяв залучення великих інвестицій у дорожнє господарство.

Перспективи розвитку галузі у Кабміну не змінилися. Чиновники, як і раніше говорять про збільшення кількості авіарейсів в інші країни, про лібералізацію ринку транспорту, реструктуризації роботи УЗ, про створення спеціального дорожнього фонду, за рахунок якого будуть фінансуватися ремонти доріг. Всі ці пункти в уряду в планах вже не перший рік, але з реалізацією чиновники не поспішають.

Реформи в реальному секторі економіки

В розвитку промислового та аграрного секторів в уряду більше обіцянок, ніж фактичних результатів. "У нас великий потенціал для зростання промислового виробництва", - заявив учора Володимир Гройсман. Однак реформи промисловості у Кабміну в основному в планах. Наприклад, як і кілька років поспіль, планується розробити стратегію розвитку галузі.

Досягнень в аграрному секторі також трохи. У минулому році уряд запровадив механізм пільгового кредитування аграріїв у держбанках і передбачила близько 5 млрд гривень компенсації після скасування спецрежиму ПДВ. Але відкрити ринок земель сільгосппризначення так і не вдалося. Уряд розраховує, що в цьому році йому вдасться забезпечити в парламенті ухвалення ключового для галузі закону "Про обіг земель".

Антикорупційна реформа

В 2016 році нарешті повноцінно запрацював один з основних антикорупційних органів - Національне агентство з питань запобігання корупції. Так, антикорупційний орган, появі якої передували гучні скандали, зміг 1 вересня, як і передбачали взяті Україною перед ЄС зобов'язання, почати електронне декларування топ-чиновників країни, а також забезпечити і контролювати процес державного фінансування парламентських партій. Провівши декларування, НАПК так і не змогла приступити до масової перевірки отриманих даних, затвердивши відповідне положення тільки в цьому році.

досі в повну силу не запрацювало Національне агентство з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Лише в грудні минулого року був призначений керівник цієї структури. Разом з тим, досі не створено і ще один антикорупційний орган - Державне бюро розслідувань. Там поки відбувається формування комісії, яка займеться відбором претендентів на керівні посади в ГБР. Не вирішеним залишається питання створення Антикорупційного суду. Уряд завершив реформу патрульної поліції. Однак, згідно з офіційною статистикою МВС, більше 80% працівників Нацполиции - це старі міліцейські кадри.

Реформа державної служби

Реальними змінами в системі держуправління стали нові принципи відбору чиновників на високі пости в держслужбу. З середини минулого року на конкурсній основі обираються керівники обласних і районних державних адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, держсекретарів міністерств і Кабміну. Ще одним позитивним зміною став перехід до електронної системи документообігу між урядом, центральними органами виконавчої влади та обласними державними адміністраціями, введення 16 електронних послуг в сфері будівництва, реєстрації і закриття юридичної особи, земельної, соціальній та екологічній сферах. Уряд поставив перед собою не менш амбіційні завдання - перехід на електронну форму підготовки, погодження та внесення на розгляд Кабміну проектів законів, розпоряджень та постанов, впровадження ще, не менш 20, пріоритетних електронних послуг.

Децентралізація

Одним із своїх основних досягнень Кабмін вважає збільшення доходів місцевих бюджетів (на 44 млрд гривень за 2016 рік) і розширення повноважень місцевих органів влади. Тепер місцеві органи влади можуть самостійно приймати рішення щодо об'єднання в територіальні громади, формування госпітальних та освітніх округів, затверджувати плани розвитку своїх регіонів. Свою допомогу децентралізації уряд бачить, в першу чергу, надання держпідтримки через Фонд регіонального розвитку. Фонд фінансує проекти з енергозбереження, ремонту та модернізації інфраструктури на місцях. Правда, значних коштів у уряду на ці цілі не знайшлося. Незважаючи на те, що в Бюджетному кодексі прописано, що бюджет Фонду регіонального розвитку повинен становити не менше одного відсотка від доходів загального фонду держбюджету (виходячи з даних на 2017 рік – це близько 6 млрд гривень), в той же час, другий рік поспіль він становить 3 млрд гривень.

Реформа оборонного комплексу

On Top