ru ua

Запах свободи. Чому в Україні готуються випускати з в'язниць довічно засуджених

Запах свободи. Чому в Україні готуються випускати з в'язниць довічно засуджених В Україні майже півтори тисячі довічно ув'язнені (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )
Автор: Олег Черниш

В Україні визнали неконституційним позбавлення довічно засуджених права на дострокове звільнення. Раніше про це ж заявив і Європейський суд з прав людини. Необхідні законодавчі зміни українська влада вже розробила і готується прийняти найближчим часом. Хто і чому вирішив дати можливість злочинцям вийти з в'язниць – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Замість смертної кари в Україні з 2000 року застосовується інша вища міра покарання – довічне позбавлення волі. На даний момент в країні близько півтори тисячі таких ув'язнених, і це найвищий показник в Європі.

"Довічники" складають майже 5% від кількості всіх ув'язнених в Україні. Більшість з них засуджені за умисні вбивства, вчинені з особливою жорстокістю або небезпечним для оточуючих способом.

Ця категорія ув'язнених - єдина, яка не має права на умовно-дострокове звільнення (УДО). Єдиний шанс для таких злочинців не провести все життя за гратами - це помилування президентським указом після 20 років відсидки.

За весь час незалежності країни такий випадок був тільки один раз, коли в квітні 2018 року помилували Любов Кушинську, засуджену за подвійне вбивство. Існуючий порядок речей критикують правозахисники, юристи та міжнародні партнери. Взявши до уваги їхні аргументи, українська влада готується змінити ситуацію.

Життя під замком

Наймолодший "довічник" в Україні – це 25-річна Сніжана Круглякова. Два роки тому, у жовтні 2019 року, суд у Чернігові засудив її до вищої міри покарання за вбивство опікунів – рідного дядька та його дружини.

Як встановив суд, увечері 26 квітня 2018 року між прийомним батьком – колишнім військовим – і дівчинкою розгорівся конфлікт через пірсинг на її грудях. Крім того, чоловік був незадоволений гомосексуальною орієнтацією Сніжани і ображав її через це.

Пізно вночі в той же день вона заколола ножем свого дядька. Поплатилася життям і прийомна мати, яка стала свідком жорстокого вбивства. Своїм опікунам Круглякова завдала близько 30 ударів ножем кожному. У суді дівчина провину не визнала і заявила, що захищала своє життя.

У травні 2019 року на довічний термін за грати відправився і 42-річний колишній боєць "Правого сектора" Дмитро Голуб (позивний "Тоф"). У квітні 2016 року він зі своїм напарником Лукою Кінгісеппом їхали зі Львова до Києва з молодим хлопцем Тарасом Позняковим.

Він підібрав своїх небезпечних попутників за допомогою сервісу BlaBlaCar. На під'їзді до столиці, як встановив суд, Голуб застрелив Познякова і забрав його автомобіль. Тіло хлопця досі не знайдено, а засуджений заперечує свою провину.

Запах свободи. Чому в Україні готуються випускати з в'язниць довічно засуджених"Довічники" складають майже 5% всіх ув'язнених в країні (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Вже більше 10 років перебуває у в'язниці і 39 – річна Катерина Щука (в дівоцтві-Костіна). У 2011 році Луганський суд відправив її на довічне ув'язнення за подвійне вбивство. Дівчина запевняє, що не винна і вбивство скоїв її тодішній співмешканець.

У 2016 році Катерина стала першою довічно засудженою в Україні, яка вийшла заміж у тюремних умовах. У серпні нинішнього року вона і взагалі потрапила на держслужбу – міністр юстиції Денис Малюська призначив її своєю радницею і доручив займатися складанням звітів по пенітенціарній системі. Працює ув'язнена віддалено в умовах колонії. У травні вона спробувала змінити свій термін ув'язнення, але безуспішно.

Таких, як Сніжана, Дмитро та Катерина в Україні майже 1,5 тисячі. Серед них є і Олексій Пукач, який на думку суду, вбив журналіста Георгія Гонгадзе, і Мераб Суслов, засуджений за замовне вбивство київського бізнесмена Шабаба Алояна.

Українське законодавство говорить, що всі вони будуть перебувати в ізоляції від суспільства до кінця своїх днів. Права на перегляд справи або виходу по УДО вони також позбавлені.

Шанс ще раз відчути "запах свободи" їм дав інший засуджений - Володимир Пєтухов. З 2001 року він утримується у в'язниці, отримавши довічний вирок за вбивство і розбій. За час ув'язнення він отримав інвалідність, захворівши на туберкульоз.

У 2019 році Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) задовольнив його скаргу проти України. Феміда постановила, що довічне позбавлення волі без реального шансу на дострокове звільнення в Україні порушує права людини і може бути прирівняне до тортур.

Запах свободи. Чому в Україні готуються випускати з в'язниць довічно засудженихКСУ визнав неконституційним довічне ув'язнення без права на УДО (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Засуджений Пєтухов отримав 20 тисяч євро моральної і матеріальної сатисфакції, А Україні дали наполегливі "рекомендації" переглянути своє законодавство. У середині вересня поточного року Конституційний суд фактично зобов'язав владу невідкладно почати їх втілення в життя.

"Людина є скарбом Природи, звідки і походять властиві людині за народженням права і свободи, тобто ті, що природні. Людська гідність як джерело всіх прав і свобод людини та їх основа є однією з засадничих цінностей українського конституційного ладу", - так судді КСУ мотивують своє рішення від 16 вересня.

У цей день вони задовольнили кілька конституційних скарг, які стосуються прав засуджених до довічного позбавлення волі. На думку КСУ, такі громадяни переживають "унікальні у своєму роді страждання" через те, що у них немає визначеності, чи будуть вони коли-небудь відпущені на свободу.

"Така невизначеність і породжувана нею болісність є згубними для людської гідності", - сказано у вердикті суду. У ньому також говориться, що "довічники" в Україні позбавлені шансу довести своє виправлення і ресоціалізацію.

Як підсумок, Конституційний суд визнав, що положення Кримінального кодексу, які позбавляють довічно засуджених права на дострокове звільнення, порушують Основний закон. Цим же рішенням КСУ зобов'язав парламент внести необхідні зміни до законодавства.

Шанс на свободу

Мін'юст, який і займається проблемами пенітенціарної системи, каже, що вирішення проблеми вже готове. Це законопроект №4049, який Рада прийняла в першому читанні ще в березні поточного року. Профільний комітет парламенту в червні рекомендував прийняти його в цілому.

Омбудсмен Людмила Денисова сподівається, що механізм дострокового звільнення "довічників" парламент розгляне вже на цій сесії – до кінця року. "Тоді українське законодавство відповідатиме практикам ЄСПЛ", - зазначила уповноважена з прав людини.

Запах свободи. Чому в Україні готуються випускати з в'язниць довічно засудженихДенисова сподівається, що Рада незабаром вирішить проблему з довічним ув'язненням (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Законодавчі зміни припускають, що злочинець повинен підготувати план своєї реінтеграції в суспільство і після 15 років відсидки подати до суду клопотання про скорочення терміну ув'язнення. Тоді термін може бути скорочений до 15 -20 років. Виходить, що в цілому при будь-якому вдалому розвитку подій ув'язнений пробуде під вартою не менше 30-35 років.

Правозахисники вбачають у цьому основну проблему, адже 35 років – значний термін для ув'язненого і, тим більше, це не є класичним звільненням за УДО.

"У світлі рішення КСУ треба цей законопроект переробляти, тому що там немає взагалі мови про умовно-дострокове звільнення. Він значно жорсткіший, ніж це потрібно",- сказав РБК-Україна глава Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

Заступник міністра юстиції з пенітенціарної системи Олена Висоцька пояснила виданню, що для її відомства важливіше введення самого механізму звільнення, ніж встановлення конкретних термінів.

"Коли ми говоримо про законопроект, то ми ж не говоримо, що всі двері довічних камер відкриються, і всі 1,5 тисячі людей вийдуть на свободу. Ми говоримо тільки про правовий механізм і можливість перегляду їхніх справ. Я вважаю, що це буде революція, якщо в Україні буде прийнятий такий закон", – додала вона.

Представник Мін'юсту також заперечує, що звільнення "довічників" спрямоване на зменшення державних витрат на їх утримання. Зараз на рік на одного ув'язненого з бюджету витрачається близько 130 тисяч гривень, тобто на півтори тисячі довічно засуджених – майже 200 млн гривень на рік.

"Ми, дійсно, хочемо, щоб тюремного населення було менше, але не за рахунок довічно ув'язнених. А за рахунок засуджених за майнові та інші ненасильницькі злочини. Ми ж все одно частина правоохоронної системи і наш пунктик - це безпека суспільства", - зазначила Висоцька.

Запах свободи. Чому в Україні готуються випускати з в'язниць довічно засудженихВисоцька вважає, що Мін'юст дає механізм для вирішення проблеми довічно ув'язнених (фото: УНІАН)

Правозахисник Захаров бачить іншу проблему - великий відсоток громадян, засуджених до вищої міри покарання, були засуджені до 2012 року, тобто ще за радянським Кримінальним і Кримінально-процесуальним кодексом. Вони мали явно обвинувальний ухил і, наприклад, дозволяли засудити людину тільки на підставі його зізнання або показань одного-двох свідків.

Такі ув'язнені повинні були б в першу чергу отримати право на перегляд довічного вироку. Частину з них засуджено незаконно, переконаний голова ХПГ.

"Такі люди, дійсно, є. Я думаю 3-5%. Ми нарахували 50 таких справ, вони детально вивчені. Ми точно впевнені, що вони не скоювали злочин, за який відбувають покарання", – підкреслив він.

В одному погоджуються і правозахисники і Мін'юст - люди, які отримали довічний вирок, часто не є більш небезпечними для суспільства, ніж інші ув'язнені, які виходять на свободу після відбуття терміну. У них є "внутрішній стрижень", мотивація і чітке розуміння подальших дій на волі, резюмує Олена Висоцька.

З початку 2000-их Україна оголосила курс на гуманізацію системи покарань і кримінального права. Це було названо переходом від "радянського карального права" до кращих європейських практик. І призвело до того, що за 20 років кількість ув'язнених скоротилася майже в 10 разів. Втім, говорити про те, що знайдено баланс між правам ув'язнених і громадською безпекою поки ще рано.