Заступник міністра фінансів: Наша мета - визначити осіб, які неправомірно отримують соцдопомогу
Заступник міністра фінансів Роман Качур вважає, що до питання скорочення держвидатків треба ставитися відповідально
З 1 березня уряд запустив повномасштабний аудит пільг, соціальних виплат і пенсій. Для такої перевірки - верифікації, яку Міністерство фінансів планує реалізувати до 1 липня - Кабмін вже затвердив необхідний пакет документів. Верифікація, на думку чиновників, необхідна для того, щоб навести порядок в системі соцвиплат, щоб виключити їх отримання громадянами, які не потребують допомоги. Про те, яким чином Мінфін буде виявляти шахраїв, скільки державі вдасться зекономити завдяки верифікації, яку інформацію про рахунки громадян зможуть отримати чиновники, і яким в Мінфіні бачать результат оптимізації держвидатків, заступник міністра фінансів Роман Качур розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
РБК-Україна: В чому суть верифікації?
Роман Качур: Це перевірка даних або в нашому випадку це - зіставлення даних. Держава збирає багато інформації з різних джерел - і коли людина отримує паспорт та ідентифікаційний код, і коли перетинає кордон. Таким чином, ми, як Мінфін, може зіставити дані, виявити невідповідність і дати рекомендації держорганам, щоб вони прийняли міри і перевірили правильність нарахування і виплати соцдопомоги.
РБК-Україна: тобто, якщо людина перетнув кордон, то це вже є приводом для того, щоб переглянути соцвиплати?
Роман Качур: Ні в якому разі. Якщо по лінії розмежування люди отримують допомогу, як внутрішньо переміщені особи, але ніколи не перетинали цю лінію розмежування, то очевидно, треба поставити питання: "чи Є ці люди переселенцями?".
РБК-Україна: Як це можливо - лінію розмежування не перетинали, але отримують допомогу?
Роман Качур: Ми теж хочемо отримати відповідь на це питання.
РБК-Україна: Йдеться про поставлений на потік надання таких послуг?
Роман Качур: Можливо. Ми не знаємо. Для цього є компетентні органи, щоб це з'ясовувати.
РБК-Україна: Наскільки тісний у Мінфіну контакт з правоохоронними органами в плані пошуку замовників, виконавців таких послуг?
Роман Качур: Ми на даний момент ніяку інформацію в правоохоронні органи не передавали. В першу чергу, будемо передавати інформацію про виявлені невідповідності тим структурам, які призначали ту чи іншу допомогу. І вже відповідно ці органи повинні звертатися до правоохоронців, якщо будуть виявлені системні невідповідності або проблеми.
РБК-Україна: Чому верифікація, а не, наприклад, монетизація пільг?
Роман Качур: Це паралельні процеси. Верифікація - це те, що ми зараз зробимо, і далі будемо вже на постійній основі моніторити ситуацію. Монетизація - майбутнє і альтернативи цьому немає. Чим швидше ми зможемо перевести виплати, які здійснюють профільні відомства, в гроші, тим краще буде для громадян. Кожен вже сам зможе розумніше та ефективніше розпорядитися грошима, ніж держава.
РБК-Україна: Коли це буде?
Роман Качур: Мені важко зараз відповісти на це питання. Цим займається кожне відомство окремо. Мінфін буде наполягати на тому, щоб якомога швидше провести монетизацію.
РБК-Україна: Хоч якийсь крок до монетизації вже зроблено?
Роман Качур: Так. По транспортній субсидії проведені розрахунки.
РБК-Україна: З транспортними пільгами якраз не все чудово. Мінфін передавав фінансування на місцеві органи влади, а вони кажуть, що на ці цілі грошей немає.
Роман Качур: Ми залишаємося на позиції, що ця пільга повинна надаватися за рішенням місцевих органів влади і фінансуватися теж ними. Тоді це дасть їм стимул для монетизації цієї пільги, і визначення тих, кому це дійсно потрібно. Бо зараз виходить: місцева влада не знає, скільки є пільговиків, але бюджет повинен за все платити. Але саме "на місцях" знають, скільки пасажирів перевозиться, які категорії дійсно потребують допомоги, обсяг пільг і т. д.
РБК-Україна: Мінфін почав активно займатися питанням скорочення витрат уже практично під кінець року. Чому? Хтось блокував це, був не згоден?
Роман Качур: Це не так. Скорочення витрат має бути відповідальним. Якщо механічно скоротити витрати і нічого не змінити в своїй поведінці, то це ні до чого не призведе. Тому ми ще з початку підготовки проекту бюджету на 2016 рік почали переглядати політику відомств, консультуватися. В тому числі, виходили з проханнями до міністерствам провести аудит своїх витрат і позбутися від непотрібних. А коли зрозуміли, що результату ці заклики не дають, взялися за скорочення самі. У липні скоротили витрати і перерозподілили їх на фінансування армії. До речі, вперше за останні 5 років ми закінчили 2015 рік без заборгованості по виплатах і з дефіцитом значно нижче, ніж було заплановано. Всі витрати - соціальні, військові - були профінансовані на 100%. Більш того, по Пенсійному фонду ми зробили авансування у грудні за січень, щоб у період святкових днів люди були з грошима.
РБК-Україна: А потім Нацбанк звинуватив Мінфін у тому, що девальвація гривні відбулася з-за цього.
Роман Качур: Це не так. Ми прискорили темпи виплати пенсій буквально два тижні - ці гроші були б у будь-якому випадку виплачені пенсіонерам в середині січня, ми ж просто виплатили їх у кінці грудня. Тому значного впливу на ситуацію це мати не могло. До того ж, у Національного банку є багато інструментів стерилізації грошової маси, якими вони можуть користуватися.
РБК-Україна: За всі роки незалежності не проводилося комплексної, системної перевірки отримувачів пільг. У чому основна причина?
Роман Качур: Дійсно, такої масштабної верифікації не проводилося і чому, напевно, потрібно запитати у тих, хто керував раніше урядами. Як на мене, раніше у чиновників була мотивація це не робити або які-небудь інші причини.
РБК-Україна: Яка мотивація?
Роман Качур: Мені складно говорити, у попередніх керівників треба питати.
РБК-Україна: Які аргументи нинішнє керівництво Мінфіну призводило, щоб все-таки запустити процес?
Роман Качур: Важливо було переконати парламент підтримати нас, тому що були певні застереження з приводу обміну інформацією. Також були дискусії на засіданнях Кабміну, коли ми приймали необхідний пакет постанов для верифікації.
РБК-Україна: В чому полягали побоювання депутатів щодо інформації?
Роман Качур: Не буде використовуватися інформація в неправильних цілях. Ми пояснювали, що іншої мети, окрім як проведення верифікації, у нас немає. Мінфін отримує лише ту інформацію про громадян, яка вже є в держорганах, і на яку була згода на обробку. Якщо громадянин не давав такої згоди або не є одержувачем соцдопомоги від держави, то Мінфін таку інформацію отримати не зможе.
РБК-Україна: Яким чином будуть виявлятися "мертві душі" і шахраї, які отримують соцдопомогу, як їх можна ідентифікувати?
Роман Качур: Шляхом зіставлення інформації. Якщо, наприклад, людина вже давно втратив свій паспорт і в МВС є відмітка, але за цим документом продовжує нараховуватися допомога, то, очевидно, виникне питання. Або, якщо за документами отримувачу допомоги 120 років, то потрібно перевірити, чи дійсно у нас є такі довгожителі.
РБК-Україна: У світовій практиці "не за призначенням" може використовуватися значна частина бюджетних коштів - до 30%. Який показник в Україні?
Роман Качур: Ми для себе зробили розрахунки, проконсультувалися з експертами, міжнародними структурами і на сьогодні бачимо, що потенційно це 5 млрд гривень. У листопаді ми прораховували. Але, думаю, ця сума буде більшою.
РБК-Україна: Але це точно не 30% від усіх соцвитрат, які здійснює держава.
Роман Качур: 30%. І це дійсно дуже скромний, дуже консервативний прогноз. Але якщо ми переоцінимо можливу економію - це призведе до дефіциту бюджету. А, якщо реальні цифри економії будуть значно вищі, то бюджет від цього лише виграє. Так що наш консерватизм виправданий. Крім того, 5 млрд гривень - це сума, з реалістичністю якої всі погодилися. Думаю, що насправді сума економії буде більше, але зараз я б не хотів ставити якісь цільові показники, тому що наша мета - не досягти їх, а визначити осіб, які неправомірно отримують соцдопомогу.
РБК-Україна: У 2015 році за рахунок проведення пілотного проекту з верифікації тимчасово переміщених осіб було зекономлено 1 млрд гривень бюджетних грошей. За рахунок чого?
Роман Качур: Для кожної соцдопомоги є свої критерії її отримання. Конкретно для внутрішніх тимчасово переміщених осіб, на неї не можна претендувати, якщо у вас у власності є житло на контрольованій території або грошові кошти в банку в обсязі понад 10 мінімальних зарплат (більше 13 780 гривень). Тобто, ми будемо дивитися на відповідність цих критеріїв. Чому ми відразу отримали значний ефект при цій "пілотної" перевірці? У липні Кабмін прийняв постанову, якою змінив порядок соціальних виплат переселенцям - їх почали здійснювати через Ощадбанк. Таким чином, всі тимчасово переміщені особи повинні були з'явитися в банку, безкоштовно отримати картку і вже на неї здійснювалися виплати. І, коли процес отримання карток Ощадбанку почався, ми побачили, що частини одержувачів фізично немає.
РБК-Україна: чи є інформація про грошові кошти на депозитах банківською таємницею?
Роман Качур: Так, але парламент дав нам доступ до такої інформації та в рамках верифікації ми можемо запитувати такі дані у банків. Але потрібно розуміти, що, по-перше, таке право вже сьогодні є у деяких інших держорганів. А, по-друге, що ми не будемо запитувати детальні суми або ще яку-небудь інформацію, крім як ту, яка допоможе перевірити на відповідність критеріям. Нам не потрібні ніякі конкретні дані про рахунках людей. Ми просто будемо питати, наприклад (якщо того вимагають критерії надання соцдопомоги): "чи Є у цієї особи депозит у розмірі понад 10 мінімальних зарплат". Якщо відповідь позитивний, то цього буде достатньо, щоб ми дали відповідну рекомендацію, в даному випадку Мінсоцполітики, припинити цю виплату.
РБК-Україна: Якщо взяти такий приклад. Мати-одиначка все життя збирала своїй дитині на повноліття гроші, по 100 гривень щомісяця відкладала, і ось в один момент Мінфін вирішив, що сума на депозиті в 14 тис. гривень - це багато, тому соцдопомогу така мати не може. Це як, соціально справедливо?
Роман Качур: Це питання до органу, який формує політику. Ми перевіряємо формальні критерії. Якщо законодавець встановив такі критерії, то ми перевіряємо правильність виплат у відповідність з цими умовами. Якщо виникає така ситуація, про яку ви говорите, то потрібно поставити запитання до держоргану, який таку політику формує. І ми обов'язково до цього підійдемо. Критерії дуже різні. Думаю, вони можуть бути більш ефективними. Але сьогодні, маючи обмежену інформацію, складно сформувати ефективні критерії. По мірі того, як система буде працювати, ми будемо розуміти, які критерії потрібно коригувати.
РБК-Україна: які критерії у даний момент ви ще будете звертати увагу?
Роман Качур: У випадку з наданням субсидій на компенсацію енерготарифів - на одноразові покупки на суму 50 тис. гривень. Цей критерій вже прописано в правилах для отримання цього виду соціальної допомоги. В цілому, глобальним критерієм для всіх одержувачів соцдопомоги має стати фінансово-майновий стан. Тобто, соцдопомогу повинні отримувати тільки ті, хто потрапив у складну ситуацію. А ось рівень того, хто в підсумку буде вважатися таким, - це вже політичне питання, і повинен бути результатом політичного обговорення.
РБК-Україна: По суті політики і Мінфін будуть вирішувати, отримувати чи матері-одиначці соцдопомогу при наявність депозиту.
Роман Качур: Ні в якому разі. Рішення про припинення виплат, про здійснення виплат буде приймати тільки той орган, в компетенції якого знаходиться. Мінфін може тільки рекомендувати.
РБК-Україна: К квітня вже очікуються перші рекомендації від Мінфіну. Вони є обов'язковими до виконання. Чи їх наслідком блокування грошей в казначействі?
Роман Качур: Ми можемо сказати лише те, що є одержувач, який не відповідає критеріям, визначеним законодавством. Припиняти чи ні, вирішуватиме профільний держорган - наприклад, Мінсоцполітики, і по ряду допомогою вони зможуть приймати конкретні рішення. Самі ми заблокувати кошти в казначействі не можемо і не будемо.
РБК-Україна: Яка кількість одержувачів соцдопомоги в країні?
Роман Качур: У минулому році ми порахували, що було здійснено 48 млн різного роду соцвиплат. Це не означає, що є 48 млн одержувачів, тому що деякі люди отримують кілька видів соцдопомоги. Але точної відповіді на питання про кількість одержувачів ми поки не маємо, це десь від 22 до 24 млн осіб. Точну цифру і повинна нам дати верифікація.
РБК-Україна: Так як тоді комісії по 24 млн осіб можуть приймати конкретні рішення? Як ефективно можна проаналізувати те чи інше життєве обставина?
Роман Качур: Не по кожному одержувачу. Кожна допомога має свої критерії отримання і, якщо людина не суперечить цьому критеріями, - а він може відповідати умовам на отримання не тільки однією допомоги, а отримувати виплати на дітей, допомога переселенцям, і пенсію - то до нього немає взагалі ніяких питань. Але, якщо ми будемо бачити невідповідність, тоді вже будемо проводити більш детальний аналіз.
РБК-Україна: Скажіть конкретно: тобто, рекомендації Мінфіну - це тільки рекомендації?
Роман Качур: Є порядок, згідно з яким орган, який здійснює виплати, протягом 20 днів після отримання від нас інформації повинен прийняти рішення і повідомити про прийняте рішення. Але рішення орган приймає самостійно.
РБК-Україна: тобто, до рекомендацій може і не прислухатися?
Роман Качур: Може, але через 20 днів має бути зворотний зв'язок. Якщо ми побачимо, що рекомендації не працюють, будемо приймати відповідні рішення.
РБК-Україна: Виступіть з ініціативою обов'язкового виконання рекомендацій?
Роман Качур: Потрібно буде надати якесь обґрунтування, чому рекомендація не була взята до уваги. Ті, хто будуть саботувати, безумовно, понесуть за це відповідальність.
РБК-Україна: Якщо повернутися до шахраям, то яка відповідальність передбачена для них? Про кримінальному переслідуванні, наскільки я розумію, мова не йде, але йдеться про повернення коштів.
Роман Качур: Перша задача - припинення незаконно одержуваних виплат. Далі, якщо говорити про повернення, то потрібно перевірити, на підставі яких обставин орган нараховував та виплачував соцдопомогу. Якщо вид допомоги стосується дітей, то ні в якому разі повернення бути не повинно і не буде, тому що ці кошти, швидше за все, витрачені на дитину. По всіх інших випадках орган, який призначав виплати, повинен провести внутрішню перевірку та розглянути можливість повернення коштів. Про кримінальної відповідальності дійсно не йдеться за винятком випадків, коли мала місце пряма підробка документів зі злим умислом.
РБК-Україна: Таких випадків багато?
Роман Качур: Складно сказати. Це вже будуть з'ясовувати компетентні органи. Ми тільки бачимо формальні підстави, чому конкретна людина не може отримувати соцдопомогу.
РБК-Україна: Так як все ж стягнути незаконно отриману допомогу?
Роман Качур: Можливостей повернення досить багато. Якщо доведено, що особа добровільно не виконує свої зобов'язання, тобто виконавча служба, яка на підставі судових рішень може примусово стягнути.
РБК-Україна: Наприклад, описати майно в рахунок боргу?
Роман Качур: Так, але тільки на підставі рішення суду, і це не може бути стягнення всього майна, а може бути застосована процедура розстрочки.
РБК-Україна: Якщо по категорії тимчасово переміщених осіб у минулому році держава зекономила 1 млрд гривень, на яку економію розраховуєте в 2016 році?
Роман Качур: З цієї категорії вже не буде значних проявів порушень. Велика частина фактично була перевірена в минулому році, і на сьогодні допомогу отримують ті, хто дійсно її потребує.
РБК-Україна: Скільки було спочатку одержувачів і скільки залишилося в процесі верифікації?
Роман Качур: Постанова вводилося протягом півроку. У кожного одержувача, у якого закінчився термін дії підтверджує довідки, повинні були продовжити її і отримувати допомогу через Ощадбанк. Сьогодні 160 тис. сімей-одержувачів, на піку було - 360 тис. Це не значить, що вся ця різниця в 200 тис. отримувала допомогу незаконно, зовсім ні. У людей змінювалися і життєві обставини: хтось знаходив роботу, міняв житло. Тих, хто дійсно незаконно отримували виплати, а потім відсіялися - було близько 53 тис. сімей.
РБК-Україна: чи Є у вас вже приклади судових розглядів з числа тих, кому була заблокована виплата соцдопомоги в минулому році?
Роман Качур: З тими органами, які здійснюють виплати, судові розгляди були і вони йдуть постійно. Ми, як Мінфін, не блокуємо соцдопомогу, ми не маємо повноважень щодо припинення виплат допомоги, тобто, ми не є стороною-відповідачем у цьому питанні.
РБК-Україна: Чому тоді Мінфін займається верифікацією, а не ті міністерства та відомства, які безпосередньо нараховують та виплачують соцдопомогу?
Роман Качур: Нас законодавець наділив такими повноваженнями.
РБК-Україна: Тому що ви його попросили про це. Навіщо?
Роман Качур: По-перше, у нас немає конфлікту інтересів. Ми не робимо самі соціальні виплати. По-друге, ми будемо проводити верифікацію на підставі дуже великого обсягу даних, якого більше немає у інших органів - доступ до цього об'єму даних став можливий лише завдяки прийняттю окремого законодавства. Тільки зараз ми можемо зіставити цю інформацію і дати комплексну якісну рекомендацію.
РБК-Україна: тобто, умовно кажучи, Мінсоцполітики не може якісно провести верифікацію і, відповідно, неефективно витрачаються бюджетні гроші.
Роман Качур: У них не було для цього законодавчих підстав, щоб якісно провести процес верифікації. Очевидно, що вони робили подібні кроки в рамках своїх можливостей. А Мінфін логічний у цьому процесі. Ми відповідаємо і за бюджет, і за ефективність використання державних коштів.
РБК-Україна: Після моніторингу соцвиплат внутрішньо переміщеним особам, Мінфін планує провести верифікацію субсидій ЖКГ, допомоги малозабезпеченим громадянам. Але ж процес отримання субсидій і зараз перевіряється - при наявності певних доходів реципієнт вже не має права на отримання субсидії. Щось нове буде в критеріях?
Роман Качур: Це не так. Є критерії, по перевірці відповідності одержувачів або вони фактично не проводиться. Але субсидії та інші види допомоги повинні виплачуватися тим людям, які дійсно потребують в ній. Плюс, можливо з часом, якщо будуть вводитися додаткові критерії, які більш конкретно можуть вказати на фінансово-майновий стан людини. Сьогодні для отримання субсидії аналізується рівень доходу і одноразова транзакція. Все, більше нічого не потрібно. Задайте собі питання: чи дійсно ці критерії вказують на те, що людина малозабезпечений?
РБК-Україна: тобто, Мінфін буде наполягати на розширенні критеріїв для отримання субсидій?
Роман Качур: Якщо людина має 3 квартири та 5 машин, але не має офіційного доходу, то, напевно, він не повинен бути отримувачем допомоги.
РБК-Україна: Багато таких громадян, які мають по 3 квартири та 5 машин, але отримують допомогу від держави у вигляді субсидії?
Роман Качур: Я зараз не можу сказати. Коли ми проведемо верифікацію, зіставимо дані, то зможемо відповісти на це питання.
РБК-Україна: Коли почнеться процес верифікації по субсидіях і малозабезпеченим громадянам?
Роман Качур: Фактично, ми вже стартували з 1 березня, як тільки були прийняті постанови, які дозволяють нам це робити. Зараз все працює в тестовому режимі, бо завершується процес налагодження обміну інформацією. Він повинен бути якісний і оперативний.
РБК-Україна: Верифікація за цими напрямками триватиме до 1 липня. Що далі?
Роман Качур: Ми отримаємо всю інформацію, зіставимо її, надамо рекомендації по всім основним великим видів соцдопомоги. Тобто, до цього періоду ми перевіримо, я думаю, близько 90-95% від всієї суми, виплачуваної допомоги. Але далі процес не закінчиться. Буде проводитися постійний моніторинг, так як життя не заканчиваемся, життєві обставини людей змінюються, хтось новий потребуватиме виплатах, а хтось- навпаки, перестане потребувати в ній.
РБК-Україна: Як часто інформація буде оновлюватися?
Роман Качур: Думаю, щомісячної, щоквартальної основі. По мірі необхідності. Наступним етапом стане система скорингу, тобто, ми повинні працювати на попередження. Зараз ми боремося з наслідками, знаходимо невідповідності і реагуємо на ситуацію. А повинні працювати на попередження ситуації, тобто коли система будемо побудована в повному обсязі, то зможе наперед видавати інформацію про групах ризику або, наприклад, про тих громадян, які потребують допомоги, але з тих чи інших причин не охоплені органами соцзахисту.
РБК-Україна: Які категорії громадян-одержувачів соцдопомоги потраплять під процедуру верифікації після того, як Мінфін проаналізує тимчасово переміщених осіб, тих, хто мають субсидію і малозабезпечені сім'ї.
Роман Качур: Є велика категорія - пенсіонери, внутрішньо переміщені особи. Там є питання. Тому що облік на Донбасі дещо ускладнений у силу різних об'єктивних причин і, я думаю, що це буде основна категорія, щоб у перспективі зрозуміти, хто пенсіонер, є фізично ці люди на цій території, і хто отримує цю пенсію, якщо цих людей немає.
РБК-Україна: Раніше в Мінфіні говорили про те, що планується отримання інформації від 22 донорів - від Мінсоцполітики з Пенсійним фондом до Мін'юсту, пенітенціарних органів і прикордонників. Хто вже почав обмін даними?
Роман Качур: Ми з усіма органами вже обмінюємося інформацією, але поки що це тестовий режим, на разовій основі. Ми даємо конкретний запит - отримуємо конкретну відповідь. Щоб все це працювало в режимі online, потрібно з усіма підписати протоколи взаємодії, тому що кожен орган має свою систему. Ніхто, у всякому разі, цей процес не саботує. Хтось швидше надсилає, хтось- повільніше.
РБК-Україна: Хто повільно працює?
Роман Качур: Всі наші партнерські органи досить оперативному режимі обмінюються інформацією з нами.
РБК-Україна: Можлива помилка в системі?
Роман Качур: Вірогідність дуже низька. Ми, як мінімум, у трьох різних джерел будемо перевіряти і зіставляти інформацію, тобто, кожна рекомендація буде тричі переперевірена, перш ніж надана держорганам. По-друге, орган, який здійснює виплати, повинен сам, як я вже говорив, прийняти рішення. Тому ймовірність помилки буде зведена практично до нуля.
РБК-Україна: чи Є ризики ручного управління системою?
Роман Качур: Немає. Логіки в цьому немає, тому що ми не приймаємо остаточного рішення, а лише даємо рекомендації.
РБК-Україна: А як чисто фізично буде відбуватися телефонна верифікація, якщо тільки тимчасово переміщених сімей-одержувачів соцдопомоги 160 тис.?
Роман Качур: Ми очікуємо, що 80% громадян ця процедура взагалі не торкнеться. Якщо з'являються підстави думати, що є якесь порушення, то проводиться електронна верифікація. З цієї вибірки, можливо по 20%, необхідна буде телефонна верифікація. Будемо використовувати для цього працівників соцслужб, які працюють на місцях, а також Ощадбанк, який у випадку з тимчасово переміщеними особами нам вже допомагав.
РБК-Україна: Уряд запустив моніторинг витрат на виділення громадянам соцдопомоги. А наскільки доцільні тоді компенсації депутатам за житло в Києві, або, наприклад, коли голова правління Ощадбанку Андрій Пишний разом з дружиною і своїми заступниками за бюджетні гроші літали у Варшаву на футбол? Може не тільки громадян потрібно перевіряти, але й депутатів з топ-менеджментом держбанків, може і тут скоротити витрати?
Роман Качур: У держави ще багато напрямків, де кошти витрачаються неефективно Оптимізація витрат - це робота не одного місяця і навіть не одного року. Надання того чи іншого виду пільг або витрат здійснює парламент чи Кабмін.
РБК-Україна: Мінфін також має право законодавчої ініціативи.
Роман Качур: Звичайно, ми будемо давати свої рекомендації, і ми це робимо постійно в рамках підготовки бюджету, ведемо консультації, де можна більш ефективно і цільовим чином витрачати кошти.
РБК-Україна: тобто, можна розраховувати на те, що Мінфін вважає за доцільне відмовитися від такої статті витрат, як компенсація за житло іногороднім депутатам? Це не предмет верифікації, але питання скорочення витрат.
Роман Качур: Є апарат Верховної Ради, і вони повинні самі визначитися, чи потрібна така компенсація депутатам чи ні. Якщо вважатимуть, що немає, то можна подивитися, як найбільш ефективно ці кошти можна перерозподілити.
РБК-Україна: Ви сказали, що оптимізація держвидатків не вирішується за один рік. А в якому напрямку у перспективі, наприклад, у 2017 році, Мінфін буде рухатися для скорочення витрат?
Роман Качур: Однозначно залишиться пріоритетом фінансування витрат на оборону, на соцзабезпечення, тому що нинішня ситуація в країні досить складна для багатьох громадян, і ми повинні подивитися як оптимально підтримати і допомогти їм. Ми повинні підвищити ефективність функціонування держсектора, активів, якими управляє держава. І є багато прикладів цього, і, думаю, робота продовжиться. Такі ініціативи, як електронні закупівлі, несуть пряму бюджетну економію, так і непряму через публічні фінанси. Мінекономіки, наприклад, називає економію в 50 млрд гривень. Тобто, це більш розумні, більш ефективне використання коштів.
Розмовляла Наталія Непряхіна
