Заступник міністра економіки Ковалів: Ми повинні перейти до професійної державної служби

Реформа корпоративного управління НАК "Нафтогаз України", на думку уряду, має стати зразком для реорганізації й інших великих держактивів. Щоб зменшити політичний вплив на НАК з боку Міненерго, акції компанії були передані в МЕРТ, а управління буде віддано наглядовій раді. Про те, як проходить реформа, що в МЕРТ вважають критеріями незалежності і про своїх політичних амбіція РБК-Україна розповіла заступник міністра економрозвитку і торгівлі Юлія Ковалів.

Реформа корпоративного управління НАК "Нафтогаз України", на думку уряду, має стати зразком для реорганізації й інших великих держактивів. Щоб зменшити політичний вплив на НАК з боку Міненерго, акції компанії були передані в МЕРТ, а управління буде віддано наглядовій раді. Про те, як проходить реформа, що в МЕРТ вважають критеріями незалежності і про своїх політичних амбіція РБК-Україна розповіла заступник міністра економрозвитку і торгівлі Юлія Ковалів.

РБК-Україна: У пресі періодично з'являються "шахматки" складу нового Кабміну. В них ви фігуруєте в двох іпостасях – то як міністр економрозвитку, то як міністр енергетики. чи Ведуться з вами переговори з приводу того чи іншого призначення, і чи входить у ваші плани очолити якесь відомство?

Юлія Ковалів: Мене запитували, чи готова я в принципі працювати в виконавчої влади, пропонували кілька посад, і тут моя позиція дуже проста. Все залежить від кількох речей. Перше: якою буде програма наступного уряду, чи продовжуємо ми і далі проводити реформи, або ж ми займаємося популізмом. І якщо продовжуємо реформи - то це наближає мене до позитивної відповіді на питання про мою готовність працювати в Кабміні.

---

Важливо розуміти, що один або кілька людей не здатні швидко показати результат і робота конкретного міністерства або уряду в цілому - це робота команди. І, якщо збереться критична маса людей, які готові працювати над змінами в країні, тоді в такій команді знайдеться місце і для мене. Тобто, другий ключовий момент, який важливий особисто для мене – якою буде команда.

І третє - це, як це ні банально, але ми повинні перейти до професійної державної служби. Цей перехід повинен забезпечити чиновникам, які не мають свого бізнесу та інших доходів гідний рівень заробітної плати. І я говорю не тільки про команду міністрів і їх заступників. Ми повинні мати можливість найняти міністерства ефективних фахівців, які б бачили можливості свого кар'єрного зростання на держслужбі.

РБК-Україна: Ви сказали, що ви в принципі бачите своє майбутнє у виконавчих органах влади. Ня так і не почула - міністром ви себе бачите? Наприклад, міністром енергетики.

Юлія Ковалів: В поточних умовах скоріше ні.

РБК-Україна: А чому ні?

Юлія Ковалів: Енергетика один з найважчих для реформування секторів економіки. Реформи в енергетиці зачіпають багато аспектів - і реформу соціальної допомоги, і бюджетну реформу. Плюс він найбільше піддається критиці і популістським випадів. Взяти хоча б питання підвищення тарифів. Зараз у нас відсутня послідовність і єднання у проведенні таких радикальних реформ. Тому енергетика на сьогодні досить важкий і складний сектор.

РБК-Україна: Можна зробити більше на посаді міністра економіки...

Юлія Ковалів: Мені 31 рік, сказати, що у мене зараз найзаповітніша мрія - зайняти якусь посаду, скажу чесно - ні. Я хочу працювати на результат. Іноді на посаді заступника можна зробити більше – менше політики.

РБК-Україна:ас називають людиною глави АП Бориса Ложкіна, Кажуть на посаду в МЕРТ вас рекомендував саме він. Чи Можете ви назвати себе людиною? Які у вас з ним стосунки?

Юлія Ковалів: Дивіться, я працювала в НКРЭКУ. Регулятор підпорядковується президенту. Звичайно, є якісь рішення, для прийняття яких потрібні були підтримка та розуміння як з боку уряду, з боку президента. Наприклад, питання підвищення тарифів. Зрозуміло, що нам, як членам комісії, безпосередньо спілкуватися з президентом було складно, тому і я, і мої колеги обговорювали робочі питання з Адміністрацією президента. Але це не тільки з Ложкіним, але і з Олександром Данилюком, з Дмитром Шимківим, з іншими людьми. А коли були такі робочі питання, найвищий рівень, на який ми могли достукатися - був Борис Ложкін. Тому сказати, що я – людина Ложкіна...

РБК-Україна: тобто, до вашої роботи в регуляторі ви не були знайомі з Ложкіним?

Юлія Ковалів: Я була з ним знайома ще коли він очолював UMH, але це було дуже епізодичне спілкування. . Потім до НКРЕ були робочі наради з представниками уряду, представниками Адміністрації президента, Ми обговорювали багато різних питань. Тому напевно звідси і з'явилися ось такі домисли ...

РБК-Україна: Добре, давайте поговоримо про реформу корпоративного управління держпідприємств і зокрема, НАК "Нафтогаз України", який повинен стати successful story. До того ж ви призначено членом спостережної ради Нак. Сам НАК ще в п'ятницю, 31 березня, заявив, що план реалізації реформи компанії відстає на 5 місяців. Як ви вважаєте, чим викликане таке відставання?

Юлія Ковалів: Почнемо з того, що ми розробили програму реформи корпоративного управління НАК "Нафтогаз" разом з нашими міжнародними партнерами, Світовим банком і ЄБРР. Причому, ЄБРР нас підтримує в цілому реформи корпоративного управління всіх державних компаній. План реформи корпоративного управління Нак був затверджений в листопаді минулого року, і він ділиться на дві фази.

У першій фазі ми вже здійснили майже всі ключові кроки, а друга повинна завершитися в 2017 році. Так, першим значним кроком у реформі корпоративного управління НАК "Нафтогазу" став його новий статут і стало його перепідпорядкування Міністерству економіки. Це, в першу чергу, було зроблено для того, щоб розмежувати вплив органу, який формує політику - policymaker (Міненерго) та органу, який управляє компанією (МЕРТ).

Другий важливий крок - створено незалежний наглядова рада компанії. Більшість у наглядовій раді складають незалежні директори, які є іноземцями - з 5 членів, номінаційний комітет вибрав трьох іноземців. Плюс, за новим статутом дуже багато рішень з приводу діяльності компанії переносяться з політичного рівня (Міністерства) до рівня управлінського. Згідно з новим статутом "Нафтогазу", члени наглядової ради не матимуть прямих директив на голосування і повинні діяти в інтересах компанії. Таким чином, у нас одна з найбільш політизованих компаній вже виводиться з під політичного впливу.

РБК-Україна: Все-таки, що відбувається з виконанням плану? Наскільки я розумію ситуацію, існуєз певний конфлікт інтересів між попереднім policymaker - Міненерго, у якого є свій план реформи, і НАКом. Тобто, насправді плану реформи два?

Юлія Ковалів: У нас є затримка і вона пов'язана з тим, що Верховна Рада пізно проголосувала наш законопроект про реформу корпоративного управління державних компаній. І плюс зараз ми отримали вето від президента з окремими пропозиціями, які ми, я сподіваюся, за цей тиждень відпрацюємо і на наступному тижні будемо просити Раду, щоб поставили на голосування законопроект. Фактично у нас більшість документів на фінальній стадії готовності, ми чекаємо закону, що в цілому змінює систему корпоративного управління, і після цього на його базі точкові зміни, які будуть стосуватися НАК "Нафтогаз України" будуть прийняті. Тому я б не говорила про 5 місяцях затримки. Але у нас є ще інший блок, який стосується поділу НАК (unbundling). І це, з одного боку, реформа самої внутрішньої системи компанії, а з іншого боку - це виконання наших зобов'язань в рамках Третього енергетичного пакета.

РБК-Україна: І ось тут, власне, камінь спотикання з Міненерго?

Юлія Ковалів: нас дійсно є дві концепції щодо unbundling, які врешті доходять до однієї і тієї ж моделі. У них відрізняється так званий перехідний період. Другий момент, навколо якого у нас зараз іде дискусія - питання самої реалізації unbundling. Оскільки НАК "Нафтогаз України" є стороною арбітражного процесу в Стокгольмі і судовий розгляд також стосується питань ГТС, це безпосередньо впливає на реалізацію проекту.

І третє питання - це питання самої реформи корпоративного управління нашого оператора ГТС – "Укртрансгазу", яка повинна початися найближчим часом. Тому що оператор - один з ключових гравців, який забезпечує вільний доступ до ринку природного газу. І, зрозуміло, в кожній з моделей, приділяється велика увага оператора, тому що без незалежного оператора, який впливає на ринок, конкуренція може бути дуже обмеженою.

РБК-Україна: Ізначально необхідність реформи була продиктована тим, що потрібно було обмежити вплив policymaker, яким був Міненерго, на процес реалізації реформи та подальшої стратегії реформи "Нафтогазу". Незалежним органом, що представляє інтереси акціонерів, повинен був стати Кабмін. Але НАК чомусь був поспішно передано в компетенцію МЕРТ. Навіщо компанію від одного відомства передали іншому?

Юлія Ковалів: насправді Міністерство енергетики було акціонером, і з іншого боку це орган, який формує політику в нафтогазовому секторі. Тобто, апріорі у Міненерго конфлікт інтересів, адже, з одного боку - це єдиний акціонер великий держкомпанії, і, відповідно, зацікавлений в її прибутковості, з іншого боку, встановлює правила гри для всього ринку. А якщо міністерство один з гравців ринку, не можна говорити про конкурентні правила гри для всіх.

РБК-Україна: Те ж саме можна сказати з приводу МЕРТ.

Юлія Ковалів: насправді МЕРТ сьогодні виконує функцію виключно акціонера компанії. Акціонер - це сторона, яка визначає стратегію компанії на ринку, стверджує ключові показники ефективності її діяльності, приймає ключові рішення, що стосуються розпорядження активами, злиття, створення дочірніх підприємств і так далі. Але МЕРТ не формує політику в енергетичній сфері, тому ми цей конфлікт інтересів якраз і розірвали.

РБК-Україна: А чому было прийнято таке рішення? Чому головний акціонер - МЕРТ, а не Кабмін?

Юлія Ковалів: Тому що Кабінет міністрів - це колегіальний орган, до складу якого входять всі міністри і віце-прем'єри. Крім Секретаріату, який займається підтримкою його операційної діяльності, в Кабміні немає апарату як такого. А для безпосередньо виконання функцій акціонера банально потрібні люди, які будуть займатися аналітичною роботою, відпрацьовувати конкретні рішення, які будуть готувати документи. Насправді ті компанії, які полагоджені Кабміну, як правило, вони свої рішення все одно виносять на засідання уряду через якесь міністерство.

РБК-Україна: Формувати політику в галузі як і раніше буде Міненерго, а наглядова рада займеться лише операційним управлінням компанії? Тоді, що буде робити керівництво Наку? Давайте розберемося, у кого які функції будуть?

Юлія Ковалів: Операційна робота, яка стосується укладання договорів, продаж газу, управління дочірніми компаніями, це все - відповідальність менеджменту компанії І він точно повинен бути аполітичним. Вищим органом управління є наглядова рада. Він формує три комітету - аудиторський комітет, комітет з винагороди і призначень та комітет з питань етики. Наглядова рада обирає незалежного аудитора, погоджує фінансовий план компанії, який до 2017 року (в перехідний період) буде стверджувати акціонер. Наглядова рада оцінює роботу менеджменту компанії, висуває пропозиції МЕРТ щодо кадрових питань в топ-менеджменті компанії.

Важливо розуміти, що наглядова рада розробляє стратегію компанії і попередньо погоджує великі угоди, які на 10% перевищують вартість активів НАК. Наглядова рада не займається операційною діяльністю, але займається стратегічними рішеннями.

Акціонер, у даному випадку - Мінекономіки, буде приймати рішення щодо ліквідації окремих "дочок" компанії, її подальшої реструктуризації, про виплату дивідендів, зміни статутного капіталу. Частина цих повноважень МЕРТ здійснює лише до 2017 року.

РБК-Україна: Каменем спотикання у реалізації реформи багато в чому ще є і недовіра громадськості до такої компанії, як НАК "Нафтогаз". Які гарантії незалежності роботи наглядової ради можуть бути гарантовані суспільству? Ось знову ж таки, якщо ми візьмемо вищезгаданих іноземних членів наглядової ради, які працювали в серйозних компаніях, де гарантії, що вони будуть відстоювати інтереси України, а не інтереси міжнародних організацій?

Юлія Ковалів: Всі ці питання, які ви ставите, це - упередження Потрібно змінити підхід до держкомпаніям, коли вони сприймаються лише як політичний гравець. Держкомпанії 25 років обслуговували чиїсь політичні інтереси, і зрозуміло, чому до них таке ставлення.

По-перше, ніхто, в тому числі, і уряд, не може давати ніякі директиви або доручення жодному члену наглядової ради, як голосувати або яке рішення підтримувати. Повністю виключається політичний вплив на членів наглядової ради. В "Нафтогазу" - це перший такий випадок, коли вони будуть діяти в інтересах компанії. Друге, що стосується іноземців. У бізнесі незалежні члени наглядової ради це - звичайна практика.

Крім того, що це – престижно і добре платять, це дозволяє людям, які не завжди займаються операційною діяльністю підприємства, подивитися на ті чи інші процеси з боку. Тому ми і вибирали людей, які мають досвід у нафтогазовому бізнесі. Ми хотіли, щоб у наглядовій раді працювали люди, які добре знають корпоративні правила та етику, щоб вони цю іноземну культуру принесли в український держсектор.

РБК-Україна: , ключовою гарантією незалежності роботи наглядової ради є бездоганна репутація його членів?

Юлія Ковалів: Репутація та досвід.

РБК-Україна: Нбагато керівництво компанії НАК "Нафтогаз" буде мати право втручатися в роботу наглядової ради, впливати на спостережну раду?

Юлія Ковалів: Робота наглядової ради - це не робота людей, які живуть на іншій планеті. Звичайно, частина рішень будуть пропонуватися менеджментом компанії. З іншого боку, оскільки компанія є однією з найбільших в країні і у багатьох випадках регульованою, позиція уряду також може враховуватися в деяких питаннях. Всі рішення наглядової ради будуть колегіальними. І, повірте, коли рішення приймаються колегіально, і члени ради є професіоналами для яких дуже важливі їх ім'я і репутація - то ймовірність зовнішнього впливу мінімальна.

До того ж, більшість незалежних директорів, які увійшли до складу наглядової ради, входять до наглядових рад та інших компаній.

РБК-Україна: Кколи повинен завершиться процес формування спостережної ради?

Юлія Ковалів: Імовірно, тиждень - два, не більше. Після того, як він формується, офіційно стверджується, а це займе максимум тиждень-півтора, після того вже можна планувати перше засідання наглядової ради. В принципі, воно може відбутися і через 2 тижні і через 3 тижні, це питання доступності людей. Так як частина з них іноземці, питання полягає в тому, коли ці люди можуть збиратися. Єдине скажу, коли ми вибирали незалежних членів наглядової ради, одна з умов було приділяти не менше 50 днів у році роботи з "Нафтогазу".

РБК-Україна: До квітня 2017 року наглядова рада працює в режимі перехідного періоду. Навіщо він потрібен і які його умови?

Юлія Ковалів: Кабмін протягом року повинен подати у Верховну Раду законопроекти, які забезпечують передачу повноважень від акціонера в спостережну Раду. Коли ми говорили про другий фазі реформи корпоративного управління, ми говорили і про частину законопроектів, які необхідно прийняти, щоб друга фаза почала працювати. З 2017 року певна частина повноважень буде передана від акціонерів наглядова рада.

РБК-Україна: Які?

Юлія Ковалів: Це стосується призначення топ-менеджменту та фінансового плану. Це два ключових повноваження, які перейдуть від акціонера в наглядова рада в 2017 році.

РБК-Україна: якщо НАК стане успішним досвідом реформи, коли можна очікувати реформування інших держактивів і яких саме?

Юлія Ковалів: Ми не будемо чекати результатів роботи наглядової ради "Нафтогазу", нам здається, що ми на правильному шляху. Ми вже запустили реформу корпоративного управління "Укрзалізниця", готуємо пілотні проекти корпоратизації "Росукренерго", в майбутньому - "Укртрансгазу", який в рамках процедури поділу "Нафтогазу" повинен стати самостійною компанією.

РБК-Україна: В Кабміні вже 2 роки говорять про корпоратизацію "Укрзалізниця", на якому етапі ця реформа?

Юлія Ковалів: Зараз мова не йде ні про приватизацію "Укрзалізниця", ні тим більше про передачу її у МЕРТ. В той же час вже запущений процес корпоратизації компанії - в 2015 році підприємство змінило організаційну форму з ДП на ПАТ, було створено наглядову раду, він навіть провів першу зустріч і обрав голову. Сьогодні компанія активно трансформується - раніше у нас було 5 регіональних залізничних управлінь, які увійшли в оновлену структуру ПАТ. Ми намагаємося створити нову стратегію розвитку компанії. Для цього планується залучити одну з світових консалтингових компаній. Ми вже знаємо, що оновлена "Укрзалізниця" буде очищена від непрофільних активів, оптимізовані всі бізнес-процеси - логістика, закупки, система прийняття рішень, планування витрат. Планується, що Мінінфраструктури більше не буде визначати цінову політику - буде створена окрема комісія, за прикладом НКРЭКУ, яка стане незалежним регулятором на ринку залізничних перевезень.

РБК-Україна: Що отримає кінцевий споживач у випадку з реформою, наприклад Нафтогазу або УЗ? Чи можна вже зараз говорити, що після реформи зросте ціна газу до ринкової? Та чи означає це, що з ростом якості держпослуг, буде зростати їх ціна? Як це корелюється з низьким рівнем доходів населення?

Юлія Ковалів: Якість послуг на сьогодні відповідає їх ціні. Ми не можемо очікувати високого рівня сервісу практично безкоштовно. Це утопія.

Ринкові ціни на газ, енергоносії - разом з усуненням корупційних ризиків, запорука успішної бізнес-моделі державних енергетичних підприємств. В іншому випадку, їх борги покриваються з державного бюджету за рахунок тих самих платників податків. В результаті - це недобудовані дороги, недофінансовані школи і т. д. Без ринкових тарифів мотивація споживача до енергоефективності прагне до нуля.

Паралельно із зростанням тарифів зростають вимоги до якості послуг – заміна лічильника, ремонт труби, підключення до мереж не може тривати місяцями. Це має право і повинен вимагати споживач. Якщо компанія не справляється - значить, вона йде на ринку.

Розмовляла Марія Цатурян.