Заступник міністра АПК Владислава Рутицька: Якщо до твоєї країни застосовують санкції, ти повинен відповісти тим же

Четвер 28 січня 2016 15:30
Заступник міністра АПК Владислава Рутицька: Якщо до твоєї країни застосовують санкції, ти повинен відповісти тим же
Владислава Рутицька повідомила, що український експорт буде і далі орієнтуватися на ринки Азії та Африки
Експорт аграрної продукції в Росію почав стрімко знижуватися ще задовго до введення РФ ембарго. За три останні роки він скоротився до 2%. Однак ще в минулому році Росія посідала 3 місце після Німеччини і Польщі за рівнем імпорту в Україну сільськогосподарської продукції. Втім, українсько-російські взаємини ще раз продемонстрували уряду необхідність пошуку нових ринків. Що чекає Україну у результаті торговельної війни з Росією, на які нові ринки збираються виходити вітчизняні виробники, як зміниться вартість транзиту товарів, і чи можливо примусити Росію дотримуватися правила ЗВТ через СОТ РБК-Україна в інтерв'ю розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.

Експорт аграрної продукції в Росію почав стрімко знижуватися ще задовго до введення РФ ембарго. За три останні роки він скоротився до 2%. Однак ще в минулому році Росія посідала 3 місце після Німеччини і Польщі за рівнем імпорту в Україну сільськогосподарської продукції. Втім, українсько-російські взаємини ще раз продемонстрували уряду необхідність пошуку нових ринків. Що чекає Україну у результаті торговельної війни з Росією, на які нові ринки збираються виходити вітчизняні виробники, як зміниться вартість транзиту товарів, і чи можливо примусити Росію дотримуватися правила ЗВТ через СОТ РБК-Україна в інтерв'ю розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.

РБК-Україна: Росія заборонила імпорт деяких українських сільгосптоварів. Якою була частка російського ринку в нашому експорті?

Владислава Рутицька: Давайте проаналізуємо показники за останні 2 роки. Якщо ще в 2014 році ми спостерігали деяке падіння експорту в Росію, то за результатами 2015 року обсяг поставок в РФ в загальному сільськогосподарському експорті становить менше 2%. Наприклад, країни Азії частка експорту склала 45,1%, Африки - 13,6%, до Європи - 28,2%. І це при тому, що останні 2 роки з-за погодних умов були вкрай складними для українського виробника аграрної продукції. Але все ж, показники виробництва були дуже високими. Варто зауважити, що сільськогосподарський експорт в 2014 році становив 31,5% від загального експорту України, а в 2015 році - 38,7%(14,8 млрд. доларів).

Падіння обсягів експорту української сільськогосподарської продукції в РФ почалося з 2012 року, а саме: експорт скоротився з 2,1 млрд доларів в 2011 році - до 983 млн доларів у 2014 році. За результатами 2015 року, обсяг експорту української агропродукції в Росію скоротився на 68,4% або в грошовому еквіваленті на 672,6 млн доларів до рівня трохи більше 310 млн. Але, підкреслю, що для нас дуже важливо не тільки концентруватися на ті збитки, які отримав сільгоспвиробник, а що ми можемо запропонувати натомість - у вигляді доступу на нові ринки.

РБК-Україна: Які ринки зможуть замінити російський ринок для України?

Ми чітко розуміємо, що наша спрямованість повинна бути на зростаючі ринки, де ми можемо знайти дуже надійних партнерів. Сьогодні ми орієнтуємося на ринки країн Азії та Африки, де прогнозується зростання населення та економічних показників.

В Африці, то згідно зі звітами ФАО (організація ООН, діяльність якої орієнтована на скорочення рівня бідності і голоду в світі - ред.), до 2050 року прогнозується зростання населення майже вдвічі. А це означає зростання ринку споживачів. До того ж, в деяких країнах Африки прогнозується зростання економіки, нарощування інфраструктурних можливостей, необхідних для експорту. Йдеться про будівництво елеваторів, залізничних колій, автомобільних доріг, портів.

Якщо говорити про азіатському регіоні, то коли, наприклад, ти працюєш з Сінгапуром, ця країна, по суті, стає як "gate" (ворота - ред.) в інші країни. Працюючи з країнами Близького Сходу і Північної Африки, тобі відкривається ряд інших ринків.

РБК-Україна: чи Може змінитися географія українського експорту до кінця року?

Владислава Рутицька: Ми отримали попередження від Росії за ембарго. Це було ще до початку 2016 року. Відповідно, рівень поставок в Росію знизиться аж до нуля. Для нас основними, як і раніше, залишаються ринки, на яких українська продукція представлена найбільше - це країни Азії і зростаючі ринки - країни Африки. Ми, звичайно, хотіли б, щоб наш доступ на ринок ЄС, після відкриття ЗВТ, залишився, як мінімум, на рівні 2015 року.

РБК-Україна: З якими товарами, і на ринки яких країн ми збираємося вийти?

Владислава Рутицька: У 2015 році ми відкрили ринок Молдови для 22 українських підприємств, які будуть поставляти туди молочні та м'ясні продукти, яйця. Також ми відкрили ринок Казахстану для 11 підприємств: 7 постачають молоко і 4 - м'ясо.

На ринок виходять Узбекистану 13 підприємств, в основному, вони займаються переробкою м'ясних продуктів, а в Киргизії буде працювати 7 компаній по м'ясу і м'ясопродуктах. 27 підприємств, які торгують молоком, м'ясопродуктами і рибою, вийдуть на ринок Вірменії з м'ясопродуктами, в Китай - 18 компаній - виробників молочної продукції 2 компанії - з поставками яєць в Ізраїль (6 січня експорт курячих яєць в Ізраїль припинений у зв'язку з виявленою в них сальмонелою - ред.). Якщо говорити про напрямки, які ми хочемо посилювати в 2016 році, то ми почали переговорний процес з Ізраїлем про ЗВТ.

Також ми стовідсотково будемо продовжувати роботу щодо ЗВТ з Сінгапуром, країнами Африки. Починаємо з Кенії, для того, щоб, використовуючи їх логістичні можливості, відкрити доступ в інші країни.

РБК-Україна:  Яку продукцію ми збираємося поставляти в ці країни?

Владислава Рутицька: В Африку нам дуже важливо відкрити доступ для молочної продукції. Сінгапуру ми хочемо представити всі види продукції. Звичайно, завжди користуються попитом зернові, але ми пропонуємо і продукти тваринництва. З Китаєм ми хочемо узгодити можливість постачання соняшникової шроту, фруктів і ягід. Також чекаємо офіційної відповіді на наш запит на поставку в Китай соєвого шроту, сорго, м'яса птиці, бурякового жому.

РБК-Україна:  Уряд планує з лютого запустити стабільний транзит в Китай і країни Азії новим альтернативним маршрутом - "шовковим шляхом". Наскільки ці перевезення будуть вигідні?

Владислава Рутицька: 15 січня ми відправили експериментальний поїзд, щоб проаналізувати, як проходить транзит. Враховуючи весь шлях у Китай, а це приблизно 6 тис. км, щоб доставити товари, необхідно близько двох тижнів. Наше завдання - скоротити термін перевезення до дев'яти днів. Приміром, перевезення по території Росії займали тиждень. Але тут потрібно врахувати всю геополітичну ситуацію.

У листопаді минулого року була проведена зустріч представників найбільших логістичних транспортних операторів Туреччини, Азербайджану, Казахстану, Грузії та України. Країни визначили необхідність створення консорціуму з метою транспортування вантажів з Китаю до Європи. Перша транзитна поставка буде здійснена в 2016 році, і пройде через Грузію. Ми очікуємо, що через Україну відповідні транзитні поставки будуть проходити в 2017 році.

Для нас це - можливість зробити Україну потужним логістичним європейським хабом. За аналогією з Казахстаном, який стане азіатським логістичним хабом в рамках цього геополітичного транзитного коридору. Це дозволить розвивати інфраструктуру, - сховища, автомагістралі, залізничні шляхи, і наше завдання, щоб Україна брала в цьому проекті дуже активну участь, маючи поряд з собою дуже надійних і стабільних партнерів.

РБК-Україна:  Наскільки ці перевезення будуть вигідні? Є інформація, що тариф на перевезення буде вдвічі дорожче, ніж сухопутним шляхом.

Владислава Рутицька: Так, перевезення зростуть в ціні. На це потрібно звертати увагу. Хто порахував, що тариф зросте удвічі? Потрібно домовлятися в геополітичному сенсі. Чому буде створено консорціум? Чому це обговорюється? Для того, щоб можна було розрахувати вигоду для кожної з країн.

РБК-Україна:  На днях уряд розширив список санкционных російських товарів, які імпортувалися в Україну. Який збиток розширення санкцій завдасть українським споживачам?

Владислава Рутицька: Якщо по відношенню до твоєї країни застосовують певні санкції, у відповідь ти повинен зробити теж саме. Ми не першими ініціювали такі дії. Я більше акцентувала увагу не на тому, наскільки ми постраждаємо, а на те, що ми збираємося зробити. По-перше, ми будемо орієнтовані на створення власного виробництва цих товарів або реалізації інвестиційних проектів. Також ми обговоримо можливість імпорту цих позицій з країн, з якими співпрацюємо.

РБК-Україна: А яка частка імпорту з Росії?

Владислава Рутицька: Загальний імпорт 2015 року склав майже 3,8 млрд доларів. Основні товари, які ми ввозимо, це - тютюн та тютюнові вироби (10,8%), горіхи і плоди (12,4%), риба і ракоподібні (7,7%), кава, чай (4,9%) , шоколад і какао (5,2%).

У 2015 році ми скоротили імпорт з Росії у відповідності з попереднім роком на 58,1%. Таким чином, частка російського імпорту становила лише 7%. При цьому Росія займала і займає 3 місце серед країн, в яких ми купуємо сільськогосподарську продукцію. Більше, приміром, ми імпортували з Німеччини (8,8%) та Польщі (8,5%). На четвертому і п'ятому місцях - Туреччина (6,2%) і Франція (4%).

Якщо порівняти структуру імпорту з ринків, то найбільше в 2015 році ми завозили продукції з країн ЄС (45,3%), країн Азії (20,4%), країн СНД (9,1%) і африканських країн (5,4% ).

РБК-Україна:  Вже ведуться переговори з іноземними постачальниками, з допомогою яких ми можемо замінити російський імпорт?

Владислава Рутицька: Ми проводили переговори з Європою і країнами Азії. Дуже важливо знайти постачальників, які не тільки будуть поставляти ті чи інші позиції, як це практикувалося з Росією, а з якими буде налагоджено двостороннє співробітництво. Зрозуміло, що ми не зможемо в цьому році відразу замінити російські товари вітчизняним продуктом. В силу різних причин: або ми їх не випускаємо, або тому, що поставки з Росії здійснювалися, оскільки там розміщені відповідні потужності. Наприклад, заводи з переробки.

Зрозуміло, що за рік ми не зможемо побудувати такі ж заводи в Україні. Тому ми будемо аналізувати, у кого з країн є ці товари і шукати кращі цінові пропозиції. Намагатися, наскільки це можливо, щоб в Україну приходили інвестиції для здійснення переробки продукції, виробництва напівфабрикатів і взагалі продукції з високою доданою вартістю.

РБК-Україна:  Відомі факти контрабанди з боку Росії?

Владислава Рутицька: У таких випадках ми будемо діяти у відповідності з чинним законодавством. Ми за чутками не працюємо.

РБК-Україна:  Після російського ембарго на транзит українських товарів через свою територію, наскільки у зв'язку з цим можна очікувати зменшення обсягу експорту в країни Азії та Китаю?

Владислава Рутицька: Враховуючи ті перешкоди, з якими ми зіткнулися, треба знайти можливості, з ким ми будемо далі експортувати. Перший варіант - через Білорусь. Інший - країни Балтії, нам цікаві їх портові потужності. Також транзит через Чорне і Каспійське море ("шовковий шлях" - ред.). Для нас важливо зрозуміти, про які преференції ми можемо домовитися для наших виробників. Навіть якщо це коштує дорожче, іноді треба заплатити, якщо іншого шляху поставки товарів у країни Азії не існує .

Щоб здешевити тариф, можна використовувати, наприклад, річкову логістику і будувати річкові термінали. Є інвестори, які зацікавлені в цьому. Україна буде використовувати цей шлях, і це дозволить здешевити транзит по Україні.

РБК-Україна: Мінекономрозвитку вважає, що обсяг збитку для України становитиме 98 млн доларів після введеного Росією ембарго і заборони на транзит. А, якщо говорити тільки про сільгоспвиробників, яка сума збитків у них?

Владислава Рутицька: Буду відвертим: я не скажу ні меседжу, і це моя принципова позиція, про те, що ми безпосередньо втратили, щоб це не було перефразовано якось по-іншому. Я вважаю, що якщо нас залишили без можливості транзиту через Росію, ми будемо розглядати інші шляхи.

РБК-Україна: Україна вже заявила про намір оскаржити російські санкції СОТ. Розглядаються будь-які інші варіанти вирішення цього питання?

Владислава Рутицька: У нас є міністерство економіки, яке заявило про намір. Це позиція уряду. Ми будемо піднімати це питання.

РБК-Україна: Наскільки реалістично через СОТ змусити Росію виконувати правила угоди про ЗВТ в рамках СНД?

Владислава Рутицька: А наскільки реально зараз діють санкції щодо Росії? Настільки ж реально вирішити це питання в рамках СОТ.

РБК-Україна:  Які нові можливості надасть ЗВТ з ЄС для України?

Владислава Рутицька: Зона вільної торгівлі стартувала. Ми повинні відповідати тієї реальності, з якої зіткнемося. Потрібно буде діяти у відповідності з тими законодавчими вимогами і правилами, що діють у рамках ЗВТ. Чи готові до цього наші виробники? Деякі готові. Іншим потрібно буде підготуватися.

Розмовляла Надія Андрікевич

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся