ru ua

Заступник голови НБУ: Банки не повинні перетворюватися на шулік

Заступник голови НБУ: Банки не повинні перетворюватися на шулік Владислав Рашкован вважає, що у кредиторів повинне бути право вирішувати проблеми з боржником поза суду
Національний банк України (НБУ) в цьому році має намір впритул зайнятися проблемою "поганих кредитів" і захистом кредиторів. Про те, як буде працювати новий механізм, і чого очікувати позичальникам і кредиторам заступник голови Нацбанку Владислав Рашкован розповів в інтерв'ю РБК-Україна.

Національний банк України (НБУ) в цьому році має намір впритул зайнятися проблемою "поганих кредитів" і захистом кредиторів. Регулятор разом з Мінфіном вже кілька місяців настійно рекомендує Раді схвалити законопроект №3555 "Про фінансової реструктуризації". Коли документ буде прийнятий, компанії з тимчасовими проблемами зможуть поза судового поля вирішувати свої питання. Притому не з кожним кредитором окремо, а з усіма одночасно і на взаємовигідних умовах. У Нацбанку пояснили, що раніше такий підхід не був обов'язковим, а лише можливим. Про те, як буде працювати новий механізм, і чого очікувати позичальникам і кредиторам заступник голови Нацбанку Владислав Рашкован розповів в інтерв'ю РБК-Україна.

РБК-Україна: Чому НБУ зробив акцент на вирішенні питань проблемних кредитів поза судів? Чим суди так заважають у цьому процесі?

Владислав Рашкован: Суди на сьогодні найслабша ланка в реалізації прав кредиторів. Я не знаю, наскільки взагалі правильно створювати спеціалізовані суди і такі створюватися, але якщо б був один суд, який розбирався в питаннях банківського законодавства краще інших, і банки були б впевнені, що у цьому суді працюють чесні і професійні судді, процес пішов би простіше. Я не кажу, що банки завжди мають рацію, але коли вони сперечаються в судах не з законом або позичальником, а з корумпованою системою, їх очевидний програш.

РБК-Україна: Нові правила зроблять обов'язковою спробу для кредиторів домовитися з проблемним боржником поза суду?

Владислав Рашкован: Я скажу так, після прийняття законопроекту №3555 у кредиторів буде прописаний процес того, як створити клуб для роботи з проблемним боржником (співпраця декількох кредиторів для спільного вирішення питань подальшої роботи з боржником, - ред.), і як колегіально працювати з іншими кредиторами. До речі, часто позичальнику невигідно, щоб такий клуб формувався.

шулыки

РБК-Україна: Чому?

Владислав Рашкован:-за принципу "розділяй і володарюй". Кредитори теж стають сильнішими, коли вони разом. Це особливо не в інтересах неблагонадійних позичальників.

РБК-Україна: Дія законопроекту на неблагонадійних теж поширюється?

Владислав Рашкован: Давайте так. Умовно існує дві основні причини виникнення проблемної заборгованості компаній. Перша, це коли позичальник відчуває тимчасові складнощі з ліквідністю, наприклад, через шоку на зовнішньому ринку. Ще вчора підприємство працювало нормально, а сьогодні у нього проблеми, але бізнес все одно розуміє, як йому, можливо, потрібно переформатовуватися. Цей шок тимчасовий, у компанії, наприклад, є промислові об'єкти, сільськогосподарські площі, є технології, і компанія в принципі працює.

РБК-Україна: Як кредитори раніше надходили з такими компаніями?

Владислав Рашкован: Часто вони одразу втекли в суд за несплату за кредитами. При цьому кожен кредитор самостійно. Змагалися, хто буде першим. Суд після множин засідань виносив якісь рішення, можливо, накладав арешт на активи компанії. На це бізнес реагував зустрічними позовами, і так починалися багаторічні судові баталії. Компанія, при цьому, втрачала свій операційний рух. Власники і менеджмент компаній заради збереження бізнесу могли, наприклад, починати створювати паралельні структури, виводити активи і т. д. Стандартний український кейс. Нецивілізовано.

невиз

РБК-Україна: Що може змінитися в цьому сценарії?

Владислав Рашкован: Після прийняття закону "Про фінансової реструктуризації" компанія зможе сказати всім своїм кредиторам, щось на кшталт: "Так. У мене є заборгованість перед кількома кредиторами. У кожного з них свої умови, ми не хочемо нікого образити і просимо їх зібратися разом і зрозуміти ситуацію, в якій опинився наш бізнес. Ми впевнені у своїй життєздатності, ось розрахунок і аналіз, підкріплений аудиторами або інвестбанкірами. Прошу зробити загальний графік платежів, а за це вам буде те-то і те-то". Все досить просто.

РБК-Україна: Яка друга причина, або модель, виникнення у компаній проблемних заборгованостей?

Владислав Рашкован: Коли бізнес спочатку був побудований на помилкових припущеннях. Наприклад, на занадто оптимістичних. Дуже часто прогнози в компаніях побудовані на лінійних моделях: раз було добре вчора, то завтра буде краще. Але тепер невизначеність стала новою реальністю і всім - і кредиторам і інвесторам - необхідно закладати потенційні кризи в свої моделі зростання.

РБК-Україна: До занадто оптимістичним компаніям №3555 не застосуємо?

Владислав Рашкован: В умовах, коли і банк, і компанія прорахувалися в розрахунках, цей закон теж допоможе. Така компанія теж може сказати: "Вибачте, ми були надто оптимістичні, реальність виявилася більш жорстокою, ми можемо повернути, наприклад, тільки 25 копійок гривні боргу, і то в розстрочку на якийсь термін. Або забирайте компанію за борги". Це цивілізовано. І це було б хорошим варіантом, якби не українська ментальність, яка в подібних ситуаціях підказує власнику бізнесу забирати все, що залишилося і бігти, забувши про кредиторів. Тут зможуть допомогти тільки суди. Для захисту кредиторів у подібних ситуаціях існує інше законодавство. А в цілому, законопроект більшою мірою стосується компаній з життєздатною моделлю. Тих, хто дружелюбні і розуміють, що виникли перед ними складності. Банки у свою чергу також повинні бути адекватними і не перетворюватися на шулік. Нам як регулятору, буде цікаво подивитися, як банки будуть готові домовлятися з боржниками в несудовому порядку.

кредиторы укр

РБК-Україна: У них свій ефект від "українського менталітету"?

Владислав Рашкован: Я б не використовував слово "менталітет" у цьому випадку. У банків немає практики або досвіду вирішення такого роду проблем колегіально. Іншими словами - банки знаходяться на початковому етапі кривий навчання. Останні реструктуризації тієї ж "Мрії" або "Креативу" показують, що банки не надто розташовані домовлятися один з одним. Вони одночасно і кожен сам по собі прагнуть встигнути просочитися в дуже вузьку двері за плинним позичальником, і застряють там. А проблемний позичальник вже встигає помахати їм рукою. Більше того, криза періоду 2008-2015 років навчив банки агресивно боротися з проблемними боржниками.

РБК-Україна: Як ви маєте намір змусити банки відмовитися від агресивної схеми роботи?

Владислав Рашкован: Ситуація з банками досить смішна - вони, за великим рахунком, хочуть, щоб добре оплачуваний кредит не повертався їм ніколи. Раз він працює і приносить дохід, нехай працює вічно. Завдання банків, за винятком деяких, не входити в реальний бізнес. Не виробляти морозиво, не будувати будинку або ставати сільгосппідприємством, а заробляти маржу саме у банківському бізнесі. Банкам важливо зрозуміти, що їм самим вигідно, щоб їхні боржники продовжували успішно працювати. А в цілому, ми примушувати не будемо. Ми просто створимо нові умови - надамо банкам і клієнтам можливість використовувати таку юридичну конструкцію для позасудового вирішення спорів. Чи скористаються вони цим, буде залежати від них самих, їх досвіду роботи в нових умовах.

неповерташка

РБК-Україна: Якщо цей законопроект буде прийнятий, скільки знадобиться часу, щоб відновилося кредитування? Є шанси на цей рік?

Владислав Рашкован: Це питання з області макроекономіки. Крім пропозиції кредитного ресурсу, існує ще й попит. Його створює в основному бізнес, який хоче розвиватися, а бізнес в умовах політичної нестабільності займає вичікувальну позицію в питаннях інвестиційних проектів. Буде відновлення кредитування? Це залежить від відновлення політичної стабільності в країні. Ще один фактор, що впливає на процес, це приватизація. Коли пройде приватизація 100 або 450 великих підприємств, з'являться нові власники, які почнуть їх переоснащувати. Тоді і відновиться попит на кредитні ресурси, а до того часу у нас повинні бути створені механізми захисту прав кредиторів.

Розмовляла Анна Алєксєєва