Законопроект "Про прокуратуру" повністю змінює структуру прокурорської системи
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія, ВК) розглядає український законопроект "Про прокуратуру". Свій висновок комісія надасть 15-16 червня ц. р., пише "Комерсант-Україна".
Проект закону передбачає істотну зміну повноважень прокуратури. З переліку функцій цього органу зникло не тільки проведення досудового слідства, але і будь-яка можливість впливу прокурора на слідчих. Пропонується залишити у віданні прокуратури лише підтримку держобвинувачення в суді, а також нагляд за законністю роботи органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство і виконання покарань у сфері кримінальної юстиції.
Повністю змінюється структура прокурорської системи. Крім Генеральної прокуратури (ГПУ), пропонується створити регіональні та окружні прокуратури - перші є аналогом обласних, другі покривають один або кілька районів. Однією з найбільш помітних новацій стало обмеження штату органів прокуратури. У Генпрокуратурі, згідно з проектом, можуть працювати не більше 50 прокурорів. Законопроект також обмежує штат регіональних (один прокурор на 75 тис. населення) і окружних (один на 10 тис.) прокуратур. Прокурорські працівники готові до скорочень у зв'язку зі зменшенням функцій, але жорстко критикують цю норму законопроекту. "У постійно мінливих умовах фіксувати в законі кількість співробітників у жодному разі не можна. До того ж ми досі чітко не знаємо, чим займатиметься прокуратура",- пояснив виданню президент Української асоціації прокурорів Олександр Шинальський.
Проект вносить зміни в процедуру призначення голови ГПУ. Сьогодні Президент має право звільнити генпрокурора з будь-якої формальної причини. У разі прийняття закону Президенту для підписання указу про відставку потрібно звинуватити його в порушенні присяги і довести цей факт у дисциплінарній комісії. У той же час, право звільнити генпрокурора без аргументації з'являється біля Верховної Ради - недовіру парламенту автоматично призводить до його відставки.
"Закон вийшов цікавий, ми затвердили його, але подальша його доля мені невідома. Сумніваюся, що Президент подасть його в Раду у такому вигляді",- сказав виданню член Нацкомісії по зміцненню демократії, суддя Конституційного суду у відставці Микола Козюбра. Його припущення підтвердилися: Адміністрація Президента (АП) дистанціювалася від розглянутого ВК документа. "Офіційно проект закону "Про прокуратуру" у Венеціанську комісію не відправлявся, про що ми письмово проінформували комісію. Текст, який знаходиться в ВК, був направлений туди з порушенням порядку, встановленого Президентом",- заявив виданню радник глави держави, керівник головного управління АП з питань судоустрою Андрій Портнов.
У нацкомісії виданню уточнили, що закінчили роботу над цим законопроектом 22 грудня.
Законопроект нацкомісії напевно буде зареєстрований у парламенті. У разі позитивного висновку ВК це дає йому перевагу перед "офіційним" проектом закону "Про прокуратуру", який розробляється в АП робочою групою під керівництвом Портнова - даний документ швидше за все не буде вивчатися ВК до голосування в Раді.
Портнов стверджує, що на сьогоднішній день його законопроект ще не готовий. "Тільки після прийняття Кримінально-процесуального кодексу і закону "Про адвокатуру" стане зрозуміло, який обсяг повноважень повинен бути у прокуратури. До цього проекту закону "Про прокуратуру" не буде", - заявив виданню радник Президента.
Нагадаємо, згідно з проектом Кримінально-процесуального кодексу, повністю змінюється існуюча модель кримінальної юстиції - прокурор фактично стає керівником слідства і відповідає за весь процес: від початку розслідування до винесення вироку в суді. Згідно з документом, прокурор не матиме права заарештовувати майно, проводити обшук в не житлових приміщеннях, а також вилучати будь-які речі, крім зброї та наркотичних засобів.
