За законами військового часу, або історія одного чиновника
Декларація про доходи Терещенко викликає чимало питань
Перший канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк якось сказав: "Війни виграють на фронті, а програють - в тилу". Ця фраза відноситься, на жаль, в тому числі і до нинішньої ситуації в Україні.
Останні події на Донбасі, схоже, дають нам шанс на перепочинок, можливість озирнутися і зрозуміти, де саме Кремль відкриє "другий", внутрішній фронт. Якщо уважно промоніторити ЗМІ, то однією з таких зон можна визначити Державну службу експортного контролю.
Цією Держслужбою з 16 жовтня 2014 року керує Юрій Терещенко, який при екс-Президентові Віктору Януковичу працював в Радбезі. При в. о. Президента Олександрі Турчинову Терещенко був призначений в. о. "Укроборонпрому". Це дало підстави для висновку, що Юрій Терещенко зумів домовитися з новим керівництвом України - і залишитися при збройових потоках.
Втім, як неодноразово писали ЗМІ, у Юрія Терещенка вельми різноманітні зв'язки. Так, його довгий час асоціювали з колишнім заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем і, зрозуміло, з шефом Сівковича - Андрієм Клюєвим. Що не дивно: Сівкович - колишній КДБ-шник, а сам Терещенко - випускник Червонопрапорного інституту КДБ ім. Юрія Андропова.
Тому дивно, що ці факти залишилися непоміченими в Люстраційному комітеті України. Більш того, люстраторам варто було б поцікавитися, чим Юрій Терещенко займався навесні минулого року Москві, куди він літав, за свідченнями українських журналістів.
Але навіть без цих дивних історій до Терещенка є питання. Наприклад, за його декларації про доходи.
Як чиновник, начебто, не мавши ніякого бізнесу, отримав доходи від депозитів на майже 2 млн грн? При середній річній депозитній ставці 18%, виходить, що на рахунках у Юрія Терещенка є близько 10 млн грн.
Є питання і по квартирі на Печерську на 145 кв. м, яка навіть при нинішніх ринкових цінах коштує близько 500 тис. дол.
Недоброзичливці нинішнього голови Держслужби експортного контролю стверджують, що у нього також є будинок на 500 кв. м в с. Лебедівка Вишгородського району Київської області. Місце шикарне, і вартість такого об'єкта за сьогоднішніми цінами - в районі 1 млн дол.
Втім, за документами, у Юрія Терещенка все чисто - мовляв, справа в іпотечних кредитах.
Але навіть без таких кредитів, незрозуміло, звідки у Терещенка "Range Rover" вартістю кілька мільйонів гривень.
Однак, подейкують і про яхту вартістю 40 млн грн, майже новий "Mercedes" з держномерами з трьома нулями, а також "Toyota Land Cruiser", які, нібито, також належать чиновнику. Деякі джерела кажуть, що Юрій Терещенко настільки небайдужий до автомобілів, що його водій Дмитро Гончаренко - довірена особа чиновника. До речі, саме на Дмитра Гончаренка оформлені 25% великого сільгосппідприємства "Синтер Агро".
Цей факт не викликає здивування, якщо згадати, що вітчизняні чиновники дуже люблять оформляти свої активи на близьких людей. Хоча це все поки що припущення.
Як припущення і те, що у Юрія Терещенка є ресторанний бізнес, а також дві бази відпочинку, одна з яких розташована в анексованому росіянами Криму.
Але на тлі можливих махінацій у збройовій сфері - це дрібниці. Українські ЗМІ писали, що за безпосередньої участі Терещенка на посаді першого заступника секретаря РНБО, голови комітету з питань військово-технічного співробітництва та експортного контролю при Президентові України були зірвані великі українсько-індійські військові контракти. Тобто, слідуючи формальною логікою, можна зробити висновок, що Юрій Терещенко "подарував" індійський ринок росіянам.
Також раніше звучали звинувачення, що Терещенко в 2012 році був причетний до українсько-іракського контракту на поставку БТР-4. Журналісти тоді чітко побачили в цій історії "московський слід".
Але є й більш старі, і не менш дивні історії. Так, на початку 2000 років, коли Юрій Терещенко керує компанією "Спецтехноекспорт", у ЗМІ писали, що ця компанія продала вертольоти, що використовувалися під час спроби військового перевороту в Екваторіальній Гвінеї. "Спецтехноекспорт" також підозрювали в поставках у 2004 році через Мальту партії пістолетів.
Військові і політичні оглядачі приписували Юрію Терещенко співпрацю з колишнім гендиректором компанії "Укравіазаказ" Володимиром Євдокимовим. До речі, в 2005 році Євдокимов був засуджений до шести років в'язниці за контрабанду крилатих ракет Х-55 у Китай та Іран.
І в цій історії теж фігурують росіяни. Згідно з документами, крилаті ракети Х-55 повинні були поставити в РФ. Історія цієї справи - темна, чотири фігуранти загинули за дивних обставин.
А сам Володимир Євдокимов, за даними джерел в правоохоронних органах, вийшов до закінчення строку по амністії - та поїхав до Москви, де, нібито, очолює один з департаментів Рособоронекспорту.
У світлі війни на Донбасі, куди росіяни нагнали неймовірну кількість техніки, цей момент мав би послужити стартом для серйозного розслідування. У тому числі - і щодо Юрія Терещенка.
Адже в компетенції голови Держслужби експортного контролю - можливість блокування будь-якого військового експорту з України, тобто вплив на весь вітчизняний "оборонпром". І справа тут, бути може, не тільки в грошах...
Але, схоже, Юрій Терещенко віддає собі звіт, що рано чи пізно історія його перебування на посадах, пов'язаних зі зброєю, закінчиться. Тому влітку минулого року Миколаїв раптово прикрасився його передвиборними бордами.
Юрій Терещенко балотувався у Верховну Раду. Але, стверджують інсайдери, в останню хвилину передумав. Мовляв, чиновнику натякнули, що він ще буде корисний у звичній для нього сфері експорту озброєнь і комплектуючих і не варто заважати "потрібному кандидату".
Таким чином, питання залишається відкритим: на кого працює Юрій Терещенко? На Україну або на агресора - Росію, під прикриттям колишніх і нинішніх правлячих еліт?
