ru ua

навіщо Україні змінювати умови торгівлі з ЄС

навіщо Україні змінювати умови торгівлі з ЄС В кінці вересня українська сторона офіційно повідомила Єврокомісію про свої наміри змінити умови торгівлі з ЄС (Фото: kmu.gov.ua)

Уряд має намір переглянути правила торгівлі з Євросоюзом, які прописані в Угоді про асоціацію. При тому, що ці правила вступили в силу тільки минулого року. В Україні, з одного боку, незадоволені отриманими обсягами безмитних квот і ставок імпортних мит на низку товарів, з іншого боку, влада наполягає на перегляді Угоди через структурні зміни в економіці, спровоковані війною і анексією Криму.

В Кабміні разом з бізнесом готові лобіювати більш ліберальні умови. Але для початку потрібно схилити до діалогу Єврокомісію. Якщо і вдасться домовитися про початок перегляду умов торгівлі, переговори затягнуться на роки, вважають юристи. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Україна хоче отримати більший доступ на ринки країн Євросоюзу. У зв'язку з чим в уряді мають намір ініціювати перегляд умов вільної торгівлі з ЄС. Торгівельним питанням, як відомо, присвячений один з розділів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Ця частина Угоди набрала чинності в січні 2016 року. У повному обсязі Угода запрацювала 1 вересня цього року.

Вперше про наміри уряду змінити умови торгівлі з ЄС кілька тижнів тому заявила торговий представник України – заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська. Чинний документ застарів і вже не задовольняє ні інтереси України, ні Євросоюзу, вважає вона.

Як стало відомо РБК-Україна, в кінці вересня українська сторона офіційно повідомила Єврокомісію (виконавчий орган влади в ЄС) про свої наміри. Це питання піднімалося в ході другого засідання Комітету асоціації Україна-ЄС у торговому складі на позаминулому тижні. "У рамках обговорення представниками української делегації зазначалося, що Україна зацікавлена у здійсненні спільної оцінки стану торгівлі з ЄС і перегляді умов доступу на ринок товарів України і ЄС", – підтвердила Микольська в коментарі РБК-Україна.

Для перегляду є кілька причин, вважає вона. По-перше, чотирирічний розрив між завершенням переговорів і початком тимчасового застосування Угоди – кінець 2011 року та 1 січня 2016 року. По-друге, зміна структури виробництва в Україні та експорту, на що вплинула втрата 20% виробництва на території Донецької і Луганської областей через війну і торгову агресію Росії.

"Ми виходимо з того, що основою для такого перегляду має стати детальний аналіз впливу режиму поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі на економіку України і ЄС. Такий аналіз може бути здійснено незалежними експертами, за активної участі уряду України та Європейської комісії", – пояснила Наталія Микольська.

На її думку, аналіз повинен стосуватися не тільки питань торгівлі товарами, але й враховувати перспективи подальшої лібералізації торгівлі послугами. "У зв'язку з цим активізація діалогу з форматами участі держави в новому зовнішньому інвестиційному плані ЄС повинна також враховуватися при проведенні аналізу. Зі свого боку Мінекономрозвитку ініціює проведення дослідження розвитку торгівлі з ЄС на 10 років і можливі формати подальшого поглиблення торгівлі", – додала торгпред.

Ні так, ні ні

Європейські чиновники неодноразово говорили, що Угода – це нефіксований документ, його можна змінювати, пояснює виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Тільки, на його думку, все одно дивно, що це пропонується робити вже зараз. "Україна довго йшла до підписання документу. Участь у переговорах брало кілька урядів. Якщо зараз сказати, що ми хочемо вносити правки і робити зміни, це буде виглядати як мінімум дивно. Чому ми тоді раніше нічого не робили? Не скажу, що це може викликати обурення, але точно викличе нерозуміння", – вважає Устенко.

У Брюсселі офіційно намагаються уникати конкретних коментарів. На пропозицію України переглянути умови торгівлі там не говорять ні так, ні ні. Як повідомили РБК-Україна в представництві ЄС в Україні, зараз важливо зосередити зусилля на реалізації умов Угоди. "Угода є гнучкою і "живою": чим більше Україна гармонізує правила і стандарти з ЄС, тим більший доступ до його ринку вона отримує (наприклад, в сфері послуг, промислових товарів, державних закупівель), – йдеться у відповіді представництва ЄС на запит РБК-Україна. – ЄС лише нещодавно прийняв низку автономних торгових преференцій з метою збільшення доступу до ринку для українських виробників. Все ще потрібен час і багато зусиль, щоб відбулася повна імплементація відповідно до умов лібералізації доступу до ринку, регуляторних реформ в сфері торгівлі і розвитку інституційного потенціалу в Україні".

Україні необхідно зосередитися на реформах, які випливають із зобов'язань ЗВТ, випливає з відповіді єврочиновників. Серед іншого, вони говорять про необхідність узгодження законодавства і стандартів з acquis ЄС. Мова про сукупність різних принципів, правил і норм, що сформувалися в рамках Євросоюзу. "Цей процес знаходиться лише на початковому етапі, а швидкість реалізації поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі в значній мірі залежить від української сторони", – зазначили в представництві Євросоюзу.

В пошуку союзників

Незважаючи на ухильність ЄС, в уряді мають намір йти за своїм планом. Спільна оцінка перед переглядом умов, про яку говорила Микольська, дозволить визначити товари, які потребують лібералізації ставок і квот. Не під запис джерела РБК-Україна в органах виконавчої влади визнають, що особливих надій на згоду Єврокомісії в цьому питанні у них немає. Тому, скоріш за все, доведеться проводити оцінку торгівлі в односторонньому порядку. На це буде потрібно близько півроку.

"По-перше, ми хочемо йти за виключеннями Угоди, і говорити, насамперед, про ті товари, які Україна експортує в ЄС, де є можливість швидко збільшити обсяги поставок. По-друге, будемо дивитися на товари, які в принципі експортуємо, але в ЄС не возимо. І, насамперед, на ті, де великі мита. Напевно, ставки розміром 3-5% не будуть обговорюватися, тільки якщо вони некритичні для галузей", – пояснює співрозмовник в органах виконавчої влади, знайомий з планами уряду.

Підтримку Україні може надати європейський бізнес, вважають у Кабінеті міністрів. Наприклад, один з великих європейських автовиробників розглядає можливість відкриття виробництва в Україні, розповів виданню чиновник Кабміну. За його словами, нібито мова йде про плани виробляти автомобілі у нас в країні для європейського ринку. Зараз це невигідно через високі імпортні мита. Деталі переговорів співрозмовник не розкрив. До речі, на початку року прем'єр-міністр Володимир Гройсман на зустрічі з головою правління компанії Skoda Auto Бернгардом Майєром запропонував цій компанії відкрити виробництво в Україні. Правда, через півроку конкретики не було.

Бізнес згоден з ідеєю МЕРТ переглянути деякі умови зони вільної торгівлі з ЄС, говорить виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Ганна Дерев'янко. Зокрема, за її словами, є зауваження автомобільного комітету ЄБА. "В існуючій редакції Угоди йдеться про те, що в разі перевищення обсягу імпорту легкових автомобілів з ЄС, ставка ввізного мита збільшується. Граничний обсяг імпорту при цьому 45 тисяч одиниць. З січня по липень 2017 року в Україну було завезено вже понад 53 тисячі автомобілів, що вже перевищило поріг. У "кризовому" 2016 році імпортували майже 52 тисячі одиниць. Лібералізація торгівлі з такими правилами ускладнена, їх потрібно переглядати", – вважає Ганна Дерев'янко.

Квотне питання

Про конкретні товари, які потребують лібералізації умов імпорту, в уряді говорять неохоче. Можливо, не хочуть, щоб з'явилися підозри в лобізмі інтересів певних виробників. Деталі будуть зрозумілі після проведення оцінки торговельної частини Угоди, ухильно відповідають співрозмовники в Кабміні.

Втім, Олег Устенко вважає, що особливого секрету тут немає. На його думку, основні запити від бізнесу на перегляд умов будуть стосуватися тих товарів, по яких є квоти. "Це буде сільгосп продукція, безпосередньо рослинництво, тваринництво, все, що стосується курятини. По курятині квота маленька, а виробництво в Україні велике. Намагаються шукати інші ринки. Це спочатку була одна з найбільш чутливих статей переговорного процесу. Вона ж була чутливою і в рамках СОТ, коли мова йшла про постачання в США", – каже Устенко.

Нагадаємо, з критикою умов ЗВТ з ЄС раніше виступав власник агрохолдингу Миронівський хлібопродукт, екс-заступник глави адміністрації президента Юрій Косюк. Він невдоволений, що Україна отримала невелику квоту на безмитний експорт курячого м'яса. "Ніякого відкриття ринків не сталося. Знаєте, в колесах такий механізм, називається ніпель. В одну сторону пропускає, в іншу сторону – ні. Така приблизно ситуація зараз у нас з європейськими ринками", – говорив Косюк в минулому році в інтерв'ю "Голосу Америки".

Час не чекає, або по новому колу

У Кабміні не знають, а, можливо, не хочуть говорити, скільки часу може знадобитися для перегляду умов ЗВТ. У будь-якому випадку, на швидкі переговори розраховувати не варто, вважають опитані експерти.

"Враховуючи, що перегляд Угоди здійснюється через багатосторонні і багаторівневі консультації, він може займати досить багато часу і може зайняти довгі роки. Примітний досвід Туреччини, яка погоджує аспекти вільної торгівлі з ЄС вже не один рік. Також, враховуючи Brexit, досить показовим може стати досвід Великобританії", – прокоментував РБК-Україна керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

"Це тривалий процес. Мова точно не йде про місяці і не про один-два роки", – зазначив Олег Устенко.

"Аналогічні угоди ЄС з Молдовою і Грузією, які набрали чинності 2016 року, не піддавалися перегляду. Процедура перегляду в частині строків не регламентована, тому складно сказати, скільки це займе часу", – додає керуюча адвокатським бюро Оксана Кобзар.

Сторони мають право ініціювати перегляд Угоди після трьох років з моменту набрання ЗВТ чинності, нагадує Віктор Мороз. Тоді, як зазначила Оксана Кобзар, також можна домовитися про консультації для розгляду питання про перегляд графіку в бік прискорення і розширення сфери скасування імпортного мита через 5 років після набрання чинності Угоди. "Угода набула чинності 1 вересня 2017 року (її політична частина – ред.), до цього діяв так званий режим тимчасового застосування. Відповідно, формально перегляд можливий після 1 вересня 2022 року", – міркує Оксана Кобзар.

Якщо країни – члени ЄС все ж погодяться на внесення змін, потрібно повторна ратифікація зміненого тексту, роз'яснює Віктор Мороз. "Україні необхідно буде пройти багатораундові консультації, переконати кожну з країн – членів ЄС в необхідності відповідних змін і після цього вносити правки в Угоду і ратифікувати їх", – пояснює юрист. На його думку, це означає, що Україні доведеться пройти заново процедуру підписання Угоди.