Забрати, звільнити, посадити: як у Зеленського хочуть карати чиновників за корупцію

Забрати, звільнити, посадити: як у Зеленського хочуть карати чиновників за корупцію
Фото: Віталій Носач, РБК-Україна

Верховна рада зупинилася в кроці від повернення відповідальності за незаконне збагачення чиновників і депутатів. Цю норму на початку року скасував Конституційний суд, викликавши тим самим невдоволення в західних партнерів і кредиторів.

Виправляти ситуацію, щоби реабілітуватися в очах міжнародних донорів, взялася нова влада. Законопроект Володимира Зеленського разом із кримінальною відповідальністю за незаконні активи (на суму понад 14,4 млн гривень) передбачає їхню конфіскацію, якщо вартість майна на мільйон гривень і більше перевищує доходи держслужбовців.

Про те, як президент Зеленський хоче повернути відповідальність за незаконне збагачення і які норми законопроекту викликали розбіжності серед депутатів – в матеріалі РБК-Україна.

Минулого тижня парламент 316 голосами "за" підтримав у першому читанні законопроект (№1031), який не просто відновлює кримінальну відповідальність за необґрунтовані активи депутатів і чиновників, але й передбачає їхню конфіскацію в межах цивільного процесу.

Голосування за законопроект у другому читанні, згідно з календарним планом на цей тиждень, повинно було відбутися сьогодні, 20 вересня. Але в четвер профільний антикорупційний комітет Ради не встиг обговорити близько трьох сотень поправок, поданих до початкової редакції документа. Тепер, якщо сьогодні комітет не збереться для розгляду проекту, його внесуть у зал для затвердження в цілому не раніше ніж через два тижні.

Забрати і пробачити

Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення для чиновників, запроваджена в 2015 році, була однією з умов для отримання Україною безвізового режиму з ЄС та співпраці з Міжнародним валютним фондом. У лютому цього року Конституційний суд, розглянувши звернення 59 народних депутатів, визнав статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення неконституційною і такою, що суперечить принципу презумпції невинуватості. В результаті стаття, яка дозволяла притягнути чиновників до кримінальної відповідальності за незаконні активи, втратила чинність.

Рішення КСУ, серед іншого, розкритикували західні партнери, які постійно закликали Україну до активної боротьби з корупцією і посилення антикорупційного законодавства. Тоді ж у Раді зареєстрували поняд десяток варіантів законопроекту про повернення покарання за незаконне збагачення, в тому числі один невідкладний авторства п'ятого президента Петра Порошенка. Але, занурившись у виборчі кампанії, парламент минулого скликання так і не повернув кримінальну відповідальність за незаконні активи чиновників.

Змінивши Порошенка в президентському кріслі, Зеленський також вніс свій варіант документу про повернення відповідальності за незаконне збагачення. Його партія "Слуга народу", що взяла більшість мандатів у новій Раді, ще до початку роботи визначила цей законопроект як пріоритетний.

На відміну від старого варіанту статті, документ Зеленського впроваджує механізм цивільної конфіскації незаконних активів чиновників без подальшого притягнення до кримінальної відповідальності. Іншими словами, якщо різниця між набутими активами і законними доходами чиновника буде в межах від 1 млн гривень (від 500 прожиткових мінімумів для працездатних) до 14,4 млн гривень (до 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), тоді його незаконне майно може бути конфісковано в цивільному процесі без кримінального покарання. Але водночас йому загрожує звільнення з держслужби.

Проектом пропонується стягувати у цивільному порядку активи, незаконно отримані чиновником протягом чотирьох років до початку дії закону, якщо на момент набрання чинності закону ці активи перебували у власності чиновника або третіх осіб, що придбали їх за його вказівкою або за його гроші. Ця норма дуже спірна, каже перший заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин ("Голос").

"І Венеціанська комісія, і профільні антикорупційні організації радили застосовувати спецконфіскацию. Але норма про конфіскацію активів, отриманих протягом чотирьох років до набрання чинності закону, означає зворотну дію закону. Це не зовсім логічно, це те, що можна оскаржити в Конституційному суді і нівелювати весь закон. Є правило, що в законів немає зворотної дії", – сказав РБК-Україна Юрчишин.

Європейський суд з прав людини стверджує, що така практика може мати місце і не суперечить Європейській конвенції з прав людини, парирує голова антикорупційного комітету Анастасія Красносільська ("Слуга народу").

"У цьому законопроекті немає зворотної дії. Застосування цивільної конфіскації законопроектом передбачено виключно для майна, яким чиновник володіє на момент набрання чинності закону. Або ж якщо це майно на момент набрання чинності закону записано на третіх осіб, але фактичним бенефіціаром є той чи інший чиновник", – зазначила в коментарі РБК-Україна Красносільська. При цьому активи, які до набрання чинності закону були продані незалежному покупцеві, не будуть підпадати під конфіскацію, уточнила вона.

Норма про чотири роки дає можливість реанімувати понад 60 проваджень, які вело НАБУ по незаконному збагаченню з 2015 року, пояснила заступник голови антикорупційного комітету Галина Янченко ("Слуга народу"). "Це не буде стосуватися тих, хто стане держслужбовцем після початку дії закону. Цивільна конфіскація незаконних активів буде стосуватися тільки тих, хто протягом чотирьох років до набрання чинності закону працював держслужбовцем", – розповіла РБК-Україна Янченко.

Спірний поріг

Якщо ж різниця в активах і доходах чиновника перевищує 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то в такому випадку йому загрожує кримінальна відповідальність, випливає з прийнятого в першому читанні законопроекту.

Для порівняння, у скасованому варіанті статті кримінальна відповідальність наставала у тому разі, якщо сума незаконних активів становила одну тисячу неоподатковуваних мінімумів і більше.

"Чому такий великий стрибок – не пояснювали ні нам, ні нашим міжнародним партнерам, – розповів Юрчишин. – Цей поріг може бути знижений. Ми пропонували упустити до трьох мільйонів, але поки дискусія ще триває".

Можливість людей, обвинувачених у незаконному збагаченні, просто відкупитися, повернувши це майно – не зовсім справедлива норма, вважає Юрчишин. "П'ятнадцять мільйонів – це один із рядків бюджету охорони здоров'я. І на цю суму люди недоотримали ліків. Відповідно, це вже не просто питання грошей, це вже питання здоров'я й життя людей", – вважає парламентарій.

Стартовий поріг для кримінальної відповідальності в 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дійсно спричинив дискусії всередині комітету, підтверджує Янченко. Але його потрібно зберегти в редакції до другого читання, вважає депутат.

"Один мільйон, передбачений для процедури цивільної конфіскації – це приблизно 40 тисяч доларів. На мою думку, це порівняно невелика сума з огляду на те, що 28 років більшість країни фактично жило "в тіні". Ми можемо отримати ситуацію, коли певні активи людина отримала, не вкравши, але не зовсім офіційно. Цивільна конфіскація – також досить серйозна санкція, адже в людини забирають його майно", – впевнена Янченко.

Основний фокус цього законопроекту повинен бути спрямований на те, щоби наповнювати державний бюджет, повертаючи вкрадене, уточнила парламентарій.

До того ж громадянська конфіскація може бути навіть простішою для практичного застосування, зазначила Красносільська. "Але ні про яку амністію для активів корупціонерів мова не йде", – стверджує голова антикорупційного комітету.

Згідно з документом, чиновнику, викритому у незаконному збагаченні на понад 14,4 млн гривень, загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років. Також ці незаконні активи підлягають конфіскації за рішенням суду.

Під активами в проекті маються на увазі грошові кошти, нерухомість, інше майно, майнові права, нематеріальні активи, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи або послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Розглядати справи про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення на користь держави буде Вищий антикорупційний суд. Він буде виносити рішення на користь тієї сторони, чиї аргументи були більш переконливими порівняно з опонуючою стороною.

До речі, у попередньому варіанті статті незаконними вважалися ті активи, "законність підстав набуття яких не підтверджена доказами". Цю норму розкритикував КСУ у своєму висновку, оскільки вона порушує презумпцію невинуватості. Саме з цієї причини з поточного тексту законопроекту її прибрали.

Однак документ не дозволяє встановити, чи законно отримані ті чи інші активи, каже член антикорупційного комітету Вікторія Сюмар ("Європейська солідарність").

"Тієї класичної статті про незаконне збагачення у цьому законопроекті немає. Там є питання про конфіскацію майна і відповідальність, якщо твої активи перевищують твої доходи, не враховуючи ті накопичення, заощадження, які у тебе були до того, як ти прийшов на держслужбу. Це не зовсім логічно, адже багато людей прийшли з бізнесу. Сподіваюся, це буде враховано до другого читання", – сказала РБК-Україна парламентарій.

Крім того, за словами Сюмар, запропонований законопроект фактично нівелює банківську таємницю. "Цей документ відкриває дані щодо всіх фізичних осіб, які теоретично можуть бути причетні до незаконного збагачення того чи іншого держслужбовця. Тут буде ще багато дискусій у процесі підготовки документа до другого читання", – резюмувала вона.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся