Юрій Вітренко: Облгази не хочуть бути учасниками складної політичної історії, коли їм доведеться відрізати теплові компанії від труби

Інтерв'ю головного комерційного директора компанії "Нафтогаз України" Юрія Вітренка для РБК-Україна.

На українському газовому ринку назріла серйозна проблема ціною 27,5 млрд гривень. Саме в таку суму оцінюється обсяг газу, який НАК "Нафтогаз України" називає несанкціоновано відібраним з системи, а облгази вважають такі відбори як небаланс. У разі небалансу в газотранспортній системі повинні спрацювати положення Кодексу ГТС і тоді оператор системи – "Укртрансгаз" - має його перекрити.

З таким формулюванням категорично не згодні в "Нафтогазі", вважаючи, що за відібраний з труби без дозволу газ повинні нести відповідальність споживачі – теплокомуненерго і компанії, що розподіляють ресурс по мережі – облгази. Про те, як у НАК мають намір вирішувати цю ситуацію, у чому конфлікт газового монополіста з київською міською владою, про непрості взаємини "Нафтогазу" і галузевого регулятора в інтерв'ю РБК-Україна розповів головний комерційний директор "Нафтогаз Україна" Юрій Вітренко.

Про небаланси і несанкціоновані відбори газу

- Давайте почнемо з того, що роз'яснимо, що таке небаланс в системі, і що "Нафтогаз" вважає несанкціонованим відбором.

- Почнемо з термінології. В газотранспортну систему (ГТС) газ подається і відбирається так званими "користувачами системи". Повинна бути за кимось закріплена відповідальність за різницю між газом, який користувачі подають у систему, та відбирають з неї. Відповідно з принципами функціонування ринку газу в Україні, які закріплені в законодавстві, подібного роду відповідальність повинні нести постачальники. Як ми знаємо, баланс кожного постачальника може складатися з газу, який подається з Європи, від видобувних компаній в Україні або з підземних сховищ газу. У постачальників також є споживачі, яким вони цей газ постачають, і споживачі відбирають газ із системи. І постачальник відповідає за сукупну різницю між подачами свого газу в систему і відборами з неї своїми споживачами. Слово "небаланс", який часто використовують, це - різниця між фізичними подачами газу в систему і відборами з неї. Балансування – це послуга, яку надає постачальнику оператор ГТС. Він дозволяє постачальнику тимчасово мати таку різницю. Але потім постачальник повинен її закрити.

Якщо хтось із системи відібрав газ, і при цьому оператор ГТС - "Укртрансгаз" - не санкціонував цей відбір, то такий відбір не бере участь у балансуванні. Несанкціонований відбір - це відбір, дозвіл на який ніхто не давав.

- Для теплокомуненерго постачальник газу – "Нафтогаз". Часто в опалювальний період теплові компанії перевищують заявлений спочатку обсяг відбору, пояснюючи це цілим рядом причин, найчастіше тим, що їм не вистачає ресурсу. Облгази кажуть, що вони всього лише "передають" газ ТКЕ і тому відповідальність повинні нести тепловики перед "Нафтогазом". Чому "Нафтогаз" не санкціонує відбори теплокомуненерго?

- Облгази – це компанії, які транспортують газ по розподільних газопроводах. До цих газопроводів підключені споживачі, які відбирають газ із системи. Санкціонований відбір – це, коли у кожного споживача є постачальник, який несе відповідальність за відбір цього споживача. Але це - вулиця з двостороннім рухом. Тобто, не можна зобов'язати когось в будь-якій ситуації брати на себе відповідальність за відбори споживача. Тому що, по-перше, ми прекрасно розуміємо, що споживач, наприклад, може взагалі забути про те, що у когось треба купувати газ і просто починає відбирати газ із системи.

Для прикладу уявіть собі, якийсь завод, який виробляє контрафактний алкоголь. І ось таке підприємство вирішило відбирати на свої потреби газ з системи, ні з ким не уклавши при цьому договір на постачання газу. Очевидно, що це - несанкціонований відбір. Зрозуміло, що в подібній ситуації облгаз, до труби якого підключений такий споживач, повинен обмежити доступ до системи такого споживача і заявити в правоохоронні органи. Тобто, це вже відповідальність облгазу зробити так, щоб подібного роду споживачі не відбирали газ із системи.

- Що стосується ТКЕ?

- Ускладнюємо ситуацію. У теплокомуненерго теж повинен бути постачальник газу. Уряд поклав на "Нафтогаз" спеціальні зобов'язання по поставці газу теплокомуненерго, але при цьому теплокомуненерго повинні виконувати певні умови. Наприклад, повинен бути погоджений графік погашення боргів підприємства за спожитий газ в попередні періоди.

- А що з підписанням договорів про реструктуризацію боргів теплових компаній є проблема?

- Так, є проблема. Ось, наприклад, зараз вся країна знає, що у нас не укладено договір з Києвом про постачання газу для теплоенергетичних підприємств. У такій ситуації ми говоримо: "Вибачте, але ми не постачальник газу". Ми не можемо взяти на себе відповідальність за обсяги газу, які цей споживач буде відбирати з системи.

- Хіба в даному випадку, якщо неможливо визначити постачальника, не має спрацьовувати положення Кодексу ГТС про небаланси? І тоді "Укртрансгаз" має закупити газ на ринку, і, помноживши його на певний коефіцієнт, продати?

- Навпаки, принцип небалансу спрацьовує як раз тоді, коли за постачальником закріплена відповідальність. Тобто, коли є постачальник, на якого можна віднести відбори споживача, але у цього постачальника виник небаланс. Це означає, що він подав у систему менше газу, ніж відібрали його споживачі. Йому дається можливість самому закрити цей небаланс, тобто купити газ на ринку. Якщо він це не зробив, тоді "Укртрансгаз" купує газ на ринку і з коефіцієнтом перевиставляє цей рахунок на такого постачальника. Ось ця процедура називається "балансування".

Але, якщо, наприклад, споживач, який відібрав газ без договору, або у нього немає постачальника, який йому повинен постачати газ, то в такій ситуації відбори цього споживача - це не питання балансування. Це - несанкціонований відбір. Важливо розуміти, що такого роду відбір виникає на тому рівні, звідки газ відібрали. Наприклад, якщо хтось із системи облгазу відібрав газ, і у нього при цьому не було постачальника, тоді це - несанкціонований відбір на рівні облгазу. Якщо хтось відібрав газ із труби "Укртрансгазу", не маючи на це санкції, то тоді це вже на рівні УТГ.

- Що робити, якщо споживач несанкціоновано відбирає газ у облгазу, у якого власного газу немає, оскільки відбирає його у "Укртрансгазу"?

- Почнемо з того, що будь-який облгаз споживає газ на так звані виробничо-технологічні витрати (ВТВ, - ред.). Тобто, у них повинен бути свій постачальник, який облгазу постачає газ. Тому один з варіантів - зробити його відповідальним за різницю між відборами облгазу з ГТС і відборами споживачів з мереж облгазу, відповідальність за які несуть інші постачальники. Інший варіант – врегулювати питання балансування між оператором ГТС і облгазами окремо, на рівні двосторонніх договорів. Загальний принцип у Європі – виносити несанкціоновані відбори за периметр балансування.

- Яка в цій історії позиція "Нафтогазу"?

- Ми не відмовляємося постачати газ теплоенергетичним підприємствам. Але для цього вони повинні виконати певні умови. Таких умов багато, але ключові: підписання договору, графік виплат боргів. Всі вони закріплені постановою уряду і повинні бути виконані, щоб "Нафтогаз" вважався постачальником теплової компанії. Облгази, на жаль, трактують це по-іншому. За їх логікою, все відбори будь-якого тепловика повинні записуватися на "Нафтогаз".

- Чому це вигідно облгазам?

- Облгази не хочуть бути учасниками складної політичної історії, коли їм доведеться обмежувати споживання газу або відрізати теплові компанії від труби.

- Але вони ж не мають права відрізати ТКЕ в опалювальний період за законодавством?

- Це дуже маніпулятивне твердження. Я знаю випадки, коли облгази навіть труби викопували, коли їм треба було відключити якогось тепловика. Безпосередньо в опалювальний сезон, звичайно, облгаз не може залишити ТКЕ без газопостачання. Але опалювальний період у нас не триває цілий рік, правда? До початку сезону нічого не заважає облгазу відключити газ тепловій компанії, у якої немає постачальника, і яка не платить за газ. Не може бути такого, що в їхній системі є споживач, який не платить, не має договорів, відбирає газ, а облгази з цим нічого не роблять. Чому вони не діють? Тому що їм вигідна ця ситуація.

- А у чому вигоди?

- Облгази не хочуть нести відповідальність, сваритися з населенням та місцевою владою. Плюс вони отримують окремо від тепловиків тариф на розподіл газу. Тому легше перекласти свої проблеми на "Нафтогаз", і з ними нічого не робити, ніяк їх не вирішувати.

- Давайте згадаємо липень минулого року, коли Вищий господарський суд ухвалив рішення на користь "Нафтогазу" в суперечці з вашою дочкою "Укртрансгазом". "Нафтогаз" тоді в суді доводив, що газ, який УТГ записав як небаланс є несанкціоновано відібраним...

- Суть спору була в наступному. "Укртрансгаз" відніс на "Нафтогаз" 122 мільйони кубометрів відборів газу споживача, якому "Нафтогаз" не постачав газ. В результаті у "Нафтогазу" виник небаланс, який компанія повинна була покрити. "Нафтогаз" пішов у суд. І в даному випадку неважливо, що УТГ – наша дочірня структура. Це для нас – оператор системи. В суді ми заявили, що не зобов'язані поставляти газ до конкретного споживача, тому що у нас з ним не було договору. І навіть якщо б він був, ми не могли б постачати газ, оскільки не виконано цілий ряд умов. І ми заздалегідь попереджали, що не збираємося постачати газ цьому споживачеві. І ми довели в суді, що ці відбори не можуть бути віднесені, або, виражаючись технічною мовою, аллоцировані на "Нафтогаз". І тоді у УТГ виникає питання: якщо "Нафтогаз" не відповідає за ці відбори, то тоді за них повинен відповідати облгаз. Тому що газ із системи "Укртрансгазу" потрапив у систему облгазу, а потім вже, як каже облгаз, газ пішов до тепловика. Але перевірити, куди облгаз направив газ, ми не можемо.

І тут важливий нюанс. Всі хочуть, з одного боку, анбандлінгу і незалежності оператора ГТС, з іншого боку, - незалежний оператор не може бути якоюсь "сміттєвої ямою". На оператора системи не можна записувати величезні небаланси, бо де він повинен взяти фінанси, де він повинен взяти газ для того, щоб всіх збалансувати? Адже система працює тоді, коли подачі в систему рівні відборам з неї.

- А рішення Вищого госпсуду було виконано "Укртрансгазом"? Наскільки я пам'ятаю, "Укртрансгаз" мав виплатити майже один мільярд гривень за спірний обсяг газу?

- Питання в суді було не у тому, що нам "Укртрансгаз" повинен заплатити, а в тому, що ми доводили в суді, що цей небаланс на "Нафтогаз" не можна віднести. Нам це вдалося. Тепер УТГ судиться з облгазами. Якщо облгази дійсно дали теплокомуненерго відібрати газ, то вони повинні з тепловиків вимагати оплату за нього, а потім закривати борг перед УТГ.

- Проблема несанкціонованих відборів, про яку ми говоримо, почалася з першого півріччя 2016 року або раніше? І який у нас зараз обсяг цих "небалансів" і на яку суму?

- Йдеться про приблизно 27,5 мільярдів гривень. Якщо розбиратися в першопричинах ситуації, потрібно розглянути більш давню історію. До 2015 року "Нафтогаз" був гарантованим постачальником газу. Це фактично означає, що будь-які відбори будь-якого споживача в Україні, якщо в нього не було жодного постачальника, відносились на "Нафтогаз". Ситуація кардинально змінилася з прийняттям парламентом у 2015 році закону "Про ринок природного газу", а потім з жовтня набрав чинності новий Кодекс ГТС. На жаль, ситуація кардинально змінилася "на папері", але залишилася незмінною в розумінні багатьох учасників ринку. Тобто, гравці ринку, як і раніше вважають, що на "Нафтогаз" можна записувати будь-які обсяги.

До того ж потім у нас виник ще один нюанс. У 2015 році регулятор – НКРЕКП - прийняв Кодекс, при цьому, на нашу думку, незаконно відклавши вступ в силу одного пункту цього Кодексу на півтора року. Це дало можливість облгазам практично будь-який відбір газу теплокомуненерго відносити (аллоцирувати) на "Нафтогаз". Згідно пункту, вступ в силу якого відклали, всі алокації на постачальників повинен підтверджувати "Укртрансгаз", тому що саме в УТГ є договірні відносини з постачальниками. А у постачальників, до речі, може не бути договорів з облгазами, і постачальники по суті навіть претензію за неправильну аллокації пред'явити облгазам не можуть. Регулятор цей пункт переносить на півтора року, що фактично дає можливість облгазам аллоцирувати, тобто відносити всі проблемні відбори газу тепловиків на "Нафтогаз". І ми з цим нічого зробити не могли, навіть подати в суд на облгази. Ми вважаємо, що дії регулятора, коли він як хоче змінює кодекс ГТС, розроблений оператором ГТС, суперечать профільному закону про ринок газу, який наділяє його тільки повноваженнями затверджувати кодекс ГТС, розроблений оператором ГТС. Не подобається, що написав оператор ГТС, пиши зауваження і не затверджуй, а не внось свої правки і ухвалюй свій варіант кодексу.

Про вирішення проблеми і роботу з тепловими енергетиками

- Одним з виходів для теплокомуненерго, який передбачений в законодавстві, може стати закупівля газу в іншого постачальника, щоб "не влітати" в історію з несанкціонованим відбором. У той же час, в Кодексі передбачена норма, яка передбачає, що в один розрахунковий період у ТКЕ може бути тільки один постачальник. Ця норма досі діє? Якщо так, то виходить замкнуте коло.

- Так, ця норма діє, і останнім часом дотримується, тому що за цим почав стежити регулятор. Дивіться, є, наприклад, ситуації, коли у теплокомуненерго взагалі відсутній постачальник, а вони при цьому продовжують відбирати газ. Тобто, для початку потрібно знайти хоча б одного постачальника і укласти з ним договір.

Далі, коли у теплокомуненерго є постачальник, наприклад, "Нафтогаз", але цей постачальник каже, що дасть тепловій компанії конкретний обсяг газу, тому що необмежений обсяг ми надати не можемо. І тут треба зрозуміти, навіщо теплокомуненерго отримує газ. Всупереч розхожій думці, теплокомуненерго отримує газ не тільки для виробництва теплової енергії для постачання населенню. ТКЕ отримують газ також для постачання тепла промисловим споживачам, комерційними компаніями, бюджетним установам, а також для генерації електроенергії, яку потім ТКЕ продають за ринковою ціною в мережу.

Спеціальні зобов'язання, покладені урядом на "Нафтогаз", говорять про те, що ми повинні відпускати ТКЕ газ для виробництва тепла для постачання населенню. Але ми ж розуміємо, що тепловики споживають більше газу, ніж їм необхідно для задоволення потреб у теплі побутових абонентів. При цьому треба враховувати, що ціна "Нафтогазу" для тепловиків в частині непобутових споживачів встановлена урядом з коефіцієнтом 1,6 до ціни для населення, і ця ціна однакова протягом усього року, і що виникали ситуації, коли регульована ціна для ТКЕ для непобутових споживачів була вище ринкової. Таким чином, виникає ситуація, що ТКЕ іноді вигідно пустити "живі" гроші на купівлю газу у "Нафтогазу", особливо якщо інші постачальники дають відкат, а у "Нафтогазу" брати газ тільки для населення. Ну а якщо "живих" грошей немає, то можна і у "Нафтогазу" брати газ, не платити за нього і накопичувати борги в надії на те, що їх потім спишуть.

- Як ви бачите вирішення цієї проблеми?

- Як варіант, можна на рівні закону не обмежувати право споживача перейти до іншого постачальника, тільки у випадку, якщо він погасив свої борги. Ми в "Нафтогазі" вважаємо, що є інші механізми, що дозволяють страхувати ризик неоплати. Наприклад, фінансові гарантії, передоплата і так далі. Це всім відомі стандартні механізми ведення бізнесу. Правда, теплові енергетики не особливо хочуть надавати фінансові гарантії, також не хочуть вносити передоплату. Вони спочатку говорять, що, мовляв, давайте без попередньої оплати або гарантій, але законодавчо закріпимо норму про те, що ми не можемо змінити постачальника, поки ми повністю не погасили заборгованість. А потім самі кажуть, мовляв, ця норма – деструктивна, вона не дає нам працювати. Зараз "Нафтогаз" пропонує незалежно від наявності заборгованості дозволити будь-якому споживачеві змінювати постачальника. А постачальник, перед яким у споживача є борг, потім буде намагатися цей борг повернути законними правовими способами. Але, з іншого боку, дайте в такій ситуації можливість постачальнику вимагати від споживача достатнього фінансового забезпечення, передоплату.

По-друге, якщо ми говоримо про кількість постачальників в одному розрахунковому періоді, дійсно, дуже важливо, щоб у кожного споживача, який відбирає газ із системи, був постачальник, який відповідає за його відбори. Підхід, яким керується регулятор, полягає у тому, що стороною, яка повинна в цьому випадку нести відповідальність, є постачальники. У Європі, приміром, часто діє більш складний механізм. Там, з одного боку, у кожного споживача є постачальник, що відповідає за його відбори, з іншого – у споживача може бути кілька постачальників. Тоді укладаються аллокаційні угоди, згідно з якими постачальники приходять до оператора системи і розподіляють відповідальність за відбори споживача між собою. Або один постачальник може взяти всю відповідальність на себе, але при цьому домовитися з іншим постачальником, що в разі необхідності, він компенсує йому втрати. Тобто, прикладів, як ці алгоритми працюють на європейському ринку, безліч, і регулятору потрібно передбачити їх у новому Кодексі.

- А яка зараз позиція регулятора з цього питання? "Нафтогаз" навіть судився з регулятором через постанови НКРЕКП, пов'язані з врегулюванням цього питання.

- Судові процеси тривають. Але вже є новий Кодекс, який ще не набув чинності. На жаль, у "Нафтогазу" і з приводу нового документа є певні побоювання, пов'язані з невідповідністю цього кодексу європейським нормам. Ми бачимо в цьому Кодексі так званий "український велосипед", проти вигадування якого ми завжди виступаємо. Ми вважаємо, що європейський кодекс в комбінації з нормою, що дозволяє споживачеві змінювати постачальника, може технічно врегулювати проблему. Але крім цього, ми вважаємо, що весь сектор теплокомуненерго – це одна велика проблема, яку потрібно вирішувати комплексно, як у свою чергу, ми вирішили проблему з "Нафтогазом", який був "чорною дірою" для бюджету країни.

- Ви сказали, що повинен бути ряд умов, при виконанні яких "Нафтогаз" стає постачальником газу для теплокомуенерго. Я так розумію, що однією з умов є врегулювання заборгованості ТКЕ перед "Нафтогазом" за газ, спожитий у попередні періоди. Згідно з інформацією, яку "Нафтогаз" щотижня публікує на своєму сайті, вона скорочується. Ви ж кажете, що реструктуризація – це проблема.

- Заборгованість теплокомуненерго за газ дійсно скорочується. Але це відбувається через те, що несанкціоновані відбори тепловиків записуються тепер не як поставка з боку "Нафтогазу", а як небаланс на рівні облгазу. Якщо як кажуть облгази, ось ці 27 мільярдів гривень і є відбори тепловиків, і ми додамо цю суму до боргу тепловиків, то він відповідно збільшиться. Інша справа, що ми не можемо це перевірити. Але, знову-таки, я допускаю, що з цих 27 мільярдів – значна частина – це дійсно відбори тепловиків, які в принципі є їх обов'язком. І оскільки ця сума збільшується, у нас є підозри, що де-факто проблема з теплокомуненерго посилюється, а не вирішується.

Звісно, для тепловиків дуже вигідно, щоб "Нафтогаз" був зобов'язаний постачати їм газ. Але для того, щоб скористатися цим правом – отримувати пільговий газ від "Нафтогазу", - вони повинні виконати ряд умов. Зокрема, дотримуватися певного графіка погашення заборгованості. А у випадку з Києвом, наприклад, тепловики повинні на себе взяти боргові зобов'язання того, хто до цього оперував тепловими мережами.

- Наскільки це масштабна проблема по Україні - відсутність договору у ТКЕ? І чим це заважає "Нафтогазу"?

- Дивіться, якщо договору немає, і теплова компанія при цьому не відбирає газ, то тоді ніяких питань немає. Але проблема в тому, що, якщо немає договору, а теплокомуненерго продовжує відбирати газ, то далі облгаз, з мережі якого цей газ приходить тепловику, нарощує свою заборгованість перед "Укртрансгазом", і цей борг нічим не покривається. Тобто, проблематична ситуація тим, що виникає ризик, коли тепловик по суті відбирає газ, але без договору він не платить за нього своєму постачальнику.

- А що стосується масовості проблеми?

- Розумієте, тут складно розібратися, де у ТКЕ взагалі немає договорів, а де договір є, але теплова компанія, приміром, не виконує графік розрахунків, і відповідно, вони не отримують ресурс від "Нафтогазу", а просто відбирають його з системи облгазів. Загальна проблема, про яку ми говоримо, вимірюється 27-ма мільярдами гривень, але скільки з цих коштів – проблема тепловиків, а скільки відібрано кимось іншим, ми точно сказати не можемо.

- Як цьому перешкодити?

- Як я вже говорив, ми пропонуємо скасувати норму, яка не дає міняти постачальника. Крім того, в Кодексі прописуємо європейські механізми, щоб в одного споживача могло бути кілька постачальників одночасно, але тільки за умови наявності угоди, як і на кого відносяться відбори цього споживача. "Нафтогаз" в рамках зміненого режиму спецобов'язків готовий бути таким постачальником для теплокомуненерго.

- Оскільки вже ми заговорили, багато хто плутає постачальника останньої надії і спецобов'язки "Нафтогазу". Часто чую на ринку риторику про те, що оскільки на "Нафтогаз" покладені зобов'язання, він повинен бути постачальником останньої надії. В чому різниця?

- Постачальник останньої надії – зовсім інший механізм, який прописаний в законі і Кодексі. І його сенс в тому, що будь-який споживач у країні в ситуації, коли він не може знайти іншого постачальника газу, повинен прийти до постачальника останньої надії і деякий час – два місяці – отримувати від нього газ. В яких випадках можуть виникнути такі ситуації? Наприклад, у споживача був постачальник, але він збанкрутував. І хочу звернути увагу, що робота з постачальником останньої надії – не безкоштовно. Ви платите за газ ринкову ціну, а у такого постачальника він завжди є. Кабмін провів конкурс з визначення постачальника останньої надії. "Нафтогаз" його виграв. І це не дивно, тому що ми дійсно велика компанія, яка може взяти на себе ризик, що до нас у будь-який момент прийдуть і попросять газ, причому у великих обсягах. Але знову ж таки, це потрібно прийти до "Нафтогазу" як до постачальника останньої надії, виконати ряд умов, укласти договір, заплатити за газ. Набагато легше нікуди не ходити, а просто відбирати газ із системи.

Те ж саме у нас з балансуванням. У нас, на жаль, Кодекс прописаний таким чином, що замість того, щоб змушувати споживачів мати постачальників газу, а не просто відбирати газ із системи, і замість того, щоб стимулювати постачальників мінімізувати свій небаланс, є можливість "потрапити в небаланс", потім знайти де-небудь газ дешевше, а потім вже з УТГ закрити небаланс. Тобто, існуюча система не передбачає ринкову потребу в постачальнику останньої надії. Тому що можна набагато дешевше вирішити свої проблеми постфактум.

Про відсутність гарячої води у столиці

- Давайте повернемося до Києва. Наскільки я розумію, "Київенерго" розділилося на дві компанії і позиція "Нафтогазу" в тому, що нова компанія повинна стати правонаступником боргів за газ старої компанії. Давайте пояснимо, чому раптом виникла історія про те, що ці борги має місто погасити?

- Ми говоримо про те, що нова компанія, яка має намір укласти договір з "Нафтогазом", повинна узяти на себе борги свого попередника. І ми при цьому зараз не вимагаємо погашення цих боргів, а лише просимо погодити з нами графік погашення цього боргу. Що ми маємо насправді? Київська влада це питання політизувала, і прийняла дивне рішення про те, що нове комунальне підприємство не має брати на себе борги компанії-попередника. Ну як мінімум є закон України, який за своєю юридичною силою вище, ніж рішення Київради. Норми цього закону говорять про те, що нова компанія повинна взяти на себе борги старої. А київська влада чомусь вирішила звільнити своє підприємство від необхідності слідувати законам України.

- Як я розумію, міська влада не відмовляється брати на себе цей борг. Вони просять "Нафтогаз" спочатку укласти договір, а потім уже вирішувати питання з боргами. Вам надходили такі пропозиції і що ви про них думаєте?

- Такі пропозиції надходили. Але ми не можемо діяти, як нам заманеться. Є норма закону, і НАК не може цей закон порушувати.

- На якому зараз етапі вирішення проблеми? Міська влада каже, що киян чекає катастрофа, тому що "Нафтогаз" має намір відключити всіх споживачів.

- По-перше, "Нафтогаз" нікого не відключає від газопостачання. Ми говоримо, що ми не можемо бути постачальником газу для цієї нової компанії без договору, тобто що ми не можемо бути відповідальними перед оператором ГТС за відбори цієї компанії. Хочете - шукайте собі іншого постачальника, їх багато на ринку. А якщо ви відбираєте газ із системи взагалі без постачальника – ну тоді це несанкціонований відбір, який повинен попереджати оператор ГТС і облгази . Тобто це тільки вони можуть фізично відключити споживача . Зараз, оскільки у нової теплової компанії немає постачальника газу, немає договору на постачання газу, "Укртрансгаз" і "Київгаз" не дають їм проводити несанкціонований відбір. Але якщо все ж компанія буде відбирати газ без санкції, це може призвести до кримінальної відповідальності.

- Як по-вашому буде розвиватися ситуація далі? Опалювальний сезон не за горами. Ви ведете переговори з міською владою?

- Так, ми ведемо переговори, і сподіваємося, що в результаті здоровий глузд все ж таки переможе, і люди зрозуміють, що це не наша особиста ініціатива, а пряма норма закону. Якщо "Нафтогаз" цю норму проігнорує, то до нас вже будуть пред'являти претензії правоохоронні органи. Тобто, людина, яка підпише договір з новою компанією, якщо вона не визнає борги попередника і не погодить графік їх погашення, завдасть шкоди державному бюджету. Адже "Нафтогаз" – державна компанія. Виникне відповідна кримінальна відповідальність. Ми готові до конструктивного діалогу з міською владою в рамках законодавства. І там, де є можливість піти назустріч, ми це зробимо, але порушувати закон ніхто не буде.

Про новий Кодекс і денне балансування

- Держава звинувачує "Нафтогаз" у тому, що ви нібито саботуєте впровадження денного балансування. Компанія начебто завжди виступала за денне балансування, що змінилося?

- "Нафтогаз" послідовно виступав і виступає за впровадження європейських норм на українському газовому ринку, у тому числі денного балансування. Відразу після прийняття закону "Про ринок природного газу" ми виступали за те, щоб не вигадувати якийсь унікальний "український велосипед", а все ж таки взяти за основу європейські мережеві Кодекси, у тому числі і по балансуванню, і прийняти їх в нашій країні. Але, на жаль, в 2015 році, коли приймався український Кодекс, регулятор чомусь затвердив документ, який не відповідає європейським нормам. Під приводом того, що нібито європейський кодекс не може в Україні працювати. У нас пішло багато часу й сил на те, щоб довести всім, що європейський кодекс не тільки може, але і повинен працювати в нашій країні.

Зараз небаланси, про які ми говорили вище, визначаються і закриваються за підсумками місяця. Проблема виникає через те, що на газовому ринку мова йде про великі обсяги і великі гроші, і можна потрапити в такий небаланс за місяць, що потім його закрити дуже складно. Крім того, якщо балансування місячне, це не дає розвинутися денному ринку. От європейський кодекс як раз зобов'язує як мінімум до денного балансування.

- Але в новій редакції кодексу написано "денне балансування". У чому проблема?

- Так, але це все ще "український велосипед". Є нюанс. Ми часто чуємо спекуляції, що мовляв, "Нафтогаз" повинен запровадити інформаційну систему. Наша позиція у тому, що впровадження такої системи – це автоматизація того, що прописано у кодексі. Але не можна автоматизувати хаос. І автоматизувати можливість розкрадань газу ми не хочемо. Автоматизація можлива, коли система працює прозоро і зрозуміло. Ми говоримо, що кодекс – це первинне, а інформаційна система – це вторинне. Не може бути навпаки. І тоді, коли у нас в країні запрацює європейський кодекс, немає жодних проблем, щоб зробити робочу систему.

Проблема не скільки в періоді балансування, а в суті балансування. Сенс роботи незалежного оператора на ринку полягає в тому, що він, з одного боку, відповідає за безпечну і надійну роботу системи, з іншого боку – оператор фінансово ні від кого не залежить. Тобто, всі витрати покриваються учасниками ринку через тариф і плату за небаланси. Як тільки ви кажете: нехай буде незалежний оператор, але "Нафтогаз" де-факто буде балансувати всю систему і буде спонсорувати оператора, то говорити про незалежність оператора – неможливо. Ми ж вважаємо, що незалежний оператор системи повинен бути в змозі працювати без "Нафтогазу". Для того, щоб оператор ефективно працював, він повинен розуміти, що якщо подач в систему було менше, ніж відборів із системи, він повинен мати гроші, щоб купити газ і закрити цей небаланс, а потім той, хто відповідальний за цей небаланс, повинен повернути оператору гроші. Всі ці принципи прописані в європейському кодексі.