ru ua

Юлія Світлична: донедавна європейці вважали, що на вулицях Харкова танки, а тепер їдуть до нас на Лігу Європи

Юлія Світлична: донедавна європейці вважали, що на вулицях Харкова танки, а тепер їдуть до нас на Лігу Європи Фото: Юлія Світлична

Юлія Світлична стала головою Харківської ОДА у жовтні 2016 року. І хоча нещодавно вона увійшла до топ-10 найвпливовіших жінок України, про саму Світличну відомо небагато. В умовах неоголошеної війни з РФ прикордонна Харківщина сьогодні – особливий регіон. Тому фігура молодого керівника викликає ще більший інтерес.

Після 100 днів роботи головою ОДА Юлія Світлична погодилася зустрітися з журналістом, щоб розповісти про ситуацію на прифронтовій Харківщині, стосунки з Порошенком і Кернесом, боротьбу з представниками РФ у Раді Європи, замах на життя і повернення великого футболу до Харкова.

– Юліє Олександрівно, якось незвично бачити, що молода жінка, якій трохи за тридцять, очолює стратегічний прифронтовий регіон. Багатьом десятиліть не вистачає досягти такого статусу. Ви комфортно почуваєтеся у кріслі головою ОДА? Як потрапили до влади?

Тобто, якби на моєму місці був чоловік пенсійного віку, такого запитання не виникло б? (посміхається)

– Було б більш звично.

Мені довелося провести чимало зустрічей із делегаціями з різних країн. У них таких запитань не виникало. Бо для них топ-менеджер у 30-35 років – норма. Також, працюючи на держслужбі з 2006 року, не помічала подиву й у своїх колег. Питання віку – це стереотип з минулого, який вбиває в людях мотивацію розвиватися. Він їм заважає. Мені – ні. Я розпочала роботу в ОДА понад 10 років тому. Крок за кроком зійшла всіма кар’єрними сходинками: від звичайного фахівця відділу до першого заступника та голови адміністрації.

І вам не допомагали стати главою ОДА?

Допомагали: характер, освіта та команда.

– До речі, щодо останньої. Побутує думка, що ви з команди глави АП Ігоря Райніна, який до вас керував ХОДА, та екс-глави АП Бориса Ложкіна...

(перебиває) Я – з команди Президента. Так само, як Ігор Львович і Борис Євгенович.

– Приймаючи рішення пов’язати свою політичну кар'єру з командою Президента, ви розуміли, що вихідців із цього політичного табору не надто шанують на сході країни?

Президент зберіг цілісність України. У 2014-2015 роках країною трусило. Після окупації частини Донецької та Луганської областей існувала реальна загроза імпорту "русского мира" в наш регіон. Те, що сьогодні на центральній площі Харкова майорить український прапор, а не триколор, є заслугою харків’ян та Президента особисто.

– Ющенка теж підтримали понад 50% виборців. Але його рейтинг за кілька років практично обнулився. Ви нині говорите про події дворічної давнини. Відтоді підвищилися тарифи, знецінилася гривня і ще багато чого сталося, що не додає бонусів владі.

За останні роки Україна справді пройшла чимало тяжких випробувань. І ставлення до різних політиків змінювалося. Та щодо Президента, то його реальну підтримку засвідчили недавні вибори до об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Зокрема й на Харківщині. 50% керівників ОТГ та депутатів є представниками БПП "Солідарність". Ця політична сила посіла перше місце по всій Україні. Вважаю це досить точним індикатором довіри.

– Повернімося до вашого призначення на посаду глави ОДА. Ви перемогли на конкурсі. Та ще до оголошення його результатів експерти одностайно назвали вас новим головою ОДА. Із чим була пов’язана така впевненість?

З логікою. Я ж не десантувалася з Києва, не прийшла з іншої сфери. Я – харків’янка, з 2006 року в ОДА, працювала заступником глави та першим замом, обиралася депутатом облради. Я знаю, чим живе Харківщина, розумію її сильні та слабкі сторони, бачу її покроковий розвиток. Тому, об’єктивно, мені було трохи легше перемогти.

– З моменту призначення багатьох звільнили?

Було оновлено команду заступників – з’явилося двоє нових. Один – зі взаємодії з правоохоронними органами та безпеки – людина, котра пропрацювала понад 20 років у силових органах. І другий заступник – керівник апарату, який, зокрема, відповідає за освіту, культуру та спорт у Харківській області. Сьогодні ми продовжуємо добір керівників структурних підрозділів.

– Форматуючи команду, як єдина жінка-голова ОДА відновили гендерний баланс усередині ОДА?

Звільняти чоловіків не довелося, бо в ХОДА дві третини співробітників жінки (сміється). Якщо серйозно, то у посади керівника немає гендерної приналежності. Але привілеї, так само, як і дискримінацію за гендерною ознакою, вважаю архаїзмом та вибором слабаків.

– Чоловіки, особливо військові та силовики, не ставлять під сумнів рішення молодого керівника?

До компетенції глави ОДА, зокрема, належать взаємодія із силовими структурами та координація їхньої діяльності. Кожен розуміє свою сферу відповідальності. Якщо керівник дає підстави сумніватися в його рішеннях, особливо коли йдеться про нацбезпеку, питання: чи на своєму він місці? Повірте, у мене з цим проблем немає.

alt

– Минуло 100 днів з моменту вашого призначення. За українською традицією, за цей час устигають лише ознайомитися із ситуацією, намітити якісь плани. Чи, може, у вас уже є чим похвалитися?

Мені пощастило взятися за конкретну роботу з першого ж дня після призначення – я була добре обізнана і із ситуацією в області, і з людьми, з якими треба було працювати. Щодо перших результатів роботи. За рейтингами соціально-економічного розвитку Харківщина регулярно входить до п’ятірки лідерів. За 2016 рік, за попередніми оцінками, ми також будемо у п’ятірці лідерів. Хвалитися – не входить до моєї компетенції. Проте, гадаю, це непоганий результат.

– Попередньому главі ОДА приписують стабілізацію ситуації у регіоні, відкриття нової станції метро та філармонії. А чим запам’ятається Юлія Світлична?

Тут варто уточнити. По-перше, ми продовжуємо будувати філармонію. Це буде великий зал на 800 місць. Масштабне будівництво. Великий зал філармонії плануємо відкрити до 2019 року. По-друге, продовжуємо будувати метро в Харкові. По-третє, цього літа відкриємо Центр надання адміністративних та соціальних послуг, який буде одним із найбільших в Україні. Тоді ж розпочнуть роботу два центри надання соціальних послуг – так звані "прозорі офіси".

До кінця року плануємо закінчити будівництво нової школи на 700 учнів у Пісочині – передмісті Харкова. Там дуже потрібна велика школа. І це буде перша школа, побудована "з нуля", за останні 12 років в області.

Зосередимося також на реконструкції та ремонті медзакладів. Почнемо з лікарень у Харкові. А це – 14 об’єктів. На них є кошти. Під час проведення тендерних процедур вдалося добре заощадити. За ці гроші відремонтуємо обласний онкологічний центр. Загалом, чимось, як ви кажете, запам’ятаємось.

Одним зі своїх досягнень ви назвали безпеку в регіоні. Але днями повідомили, що проект "Стіна" в області не фінансується.

– Будівництво "Стіни" – це компетенція Держприкордонслужби. Справді, сьогодні фінансування проекту не здійснюється, але в держбюджеті-2017 передбачено 200 млн грн на ці потреби. Тому роботи поновляться навесні. Але "Стіна" – це лише один приклад. Сьогодні на безпекові заходи спрямовано колосальні зусилля. Люди мають бути впевнені, що вони захищені, що мирному життю нічого не загрожує.

В області багато переселенців. Ви їх гідно прийняли?

– 200 тисяч, якщо бути точною. Незважаючи на те, що це тимчасово, ми намагаємося забезпечити гідні умови. Підключаємо міжнародні організації. Соціально відповідальний бізнес сам долучився до процесу. Надається міжнародна допомога в рамках домовленості України з Німеччиною. Було споруджено модульне містечко. Звісно, всі не можуть бути повністю задоволені. Адже людям хочеться жити точно так само, як і раніше у себе вдома в Донецьку та Луганську. Рідний дім ніщо не замінить.

Що зроблено для захисників – учасників АТО?

– Понад 3000 учасників АТО отримали земельні ділянки. Крім того, для них діє програма доступного житла. 60% платить учасник АТО, 40% компенсує держава. Вже укладено договори на нові квартири. Їх буде здано в експлуатацію у другому кварталі 2017 року. Ми перебуваємо в постійному діалозі з організаціями ветеранів АТО. Зустрілися, поспілкувалися, обговорили, що потрібно, вирішили питання. Без тривалих листувань та зайвих бюрократичних процедур.

Харківщина завжди вважалася великим промисловим регіоном. Як виглядали справи в цій сфері наприкінці 2016 року?

– Найкращою відповіддю на це питання є цифри. Згідно з планом, оптимістичний прогноз зростання промислового виробництва по області було закладено на рівні 101,5%. А нам вдалося досягти зростання у 106%.

Показовою тут є й поведінка іноземних інвесторів, які ніколи не прийдуть туди, де існують ризики для бізнесу та немає довіри до влади. Іноземні інвестиції в Харківській області – з плюсом 95 млн доларів. За чистим приростом в Україні ми – другі після Києва. Важливо, що за цей час не пішов жоден великий інвестор. Це свідчить про безпеку в регіоні, довіру до влади та сприятливі умови для ведення чесного бізнесу.

Промислове зростання у відсотковому співвідношенні для багатьох є поняттям абстрактним. Поясніть, будь ласка, на конкретних прикладах.

– Поновлено роботу промислового гіганта – Харківського тракторного заводу. Він майже рік простоював. Минуле керівництво заводу намагалося вивезти обладнання до Росії, але їм це не вдалося. Як безпосередній учасник процесу скажу, що ХТЗ відновив роботу виключно завдяки втручанню Президента. Для розуміння важливості цього активу для області: ХТЗ – це майже дві тисячі робочих місць та значний приріст надходжень до бюджету регіону. Той-таки завод ім. Малишева ще 2015 року мав заборгованість із заробітної плати, а сьогодні у нього – майже потрійний приріст виробництва. Загалом по Харківській області близько двох третин промислових підприємств є прибутковими.

Окрім цього, є прогрес в агросекторі, фармацевтичній галузі... Але відродження промислового потенціалу є пріоритетом.

З ваших слів, на Харківщині все чудово. Не повірю, що в регіоні немає проблем...

– Є чимало труднощів, які, зокрема, пов’язані з російською агресією. Були розірвані бізнес-зв’язки, експорт товарів знизився. Підприємствам потрібно було в екстреному порядку шукати нові можливості, нові ринки. Експорт до Європи ще повноцінно не компенсував втрачені обсяги експорту до Росії. Це правда. Та якщо ми говоримо про європейський ринок, то він є більш цивілізованим, високоякісним, потребує оновлення та модернізації виробництва. Позитивно, що підприємства йдуть на це та шукають нові можливості. У деяких великих підприємств розширюються пакети замовлень. Наприклад, "Турбоатом", якщо не помиляюся, співпрацює із 46 країнами.

alt

Ви досить активно спілкуєтеся з різними європейськими структурами. Це ваші політтехнологи так порадили?

– По-перше, буду вам дуже вдячна, якщо познайомите мене з "моїми політтехнологами". Якщо серйозно, то співпраця з нашими європейськими партнерами є необхідністю, а євроінтеграція – стратегічним шляхом розвитку України. За минулий рік на Харківщині відкрилося три нових представництва міжнародних організацій. Перше і основне – це представництво консультативної місії Європейського Союзу, яка відповідає за безпеку й імплементацію реформ на території Харківської області. Другий офіс – це Європейський банк реконструкції та розвитку, який є найбільшим інвестором України. І GIZ – німецька організація, що також спільно з областю організовує проекти, спрямовані на соціально-економічний розвиток.

Окрім гарних вивісок, вони приносять хоч якусь користь підприємцям Харківщини? Той-таки офіс ЄБРР?

– Насамперед, це спрощення доступу на західний ринок. ЄБРР, передусім, надавати консультаційні послуги – роз’яснюватиме підприємцю, які можливості у нього є на ринку. Як він може задіяти нові технології, чим може вигідно вирізнятися. І тим самим мотивуватиме його виходити за межі України. Друге – це правова допомога. Багатьом конкурентоспроможним підприємствам бракує юридичної компетенції. Мінімізувати ризики для них – це також функція представництва ЄБРР.

Яку ще практичну користь дає співпраця з європейцями? Їх справді так цікавить Харківський регіон?

– Ви не уявляєте, скільки міфів існує щодо області та України загалом. Багато хто раніше вважав, що у нас відбуваються військові дії, що Харковом ходять озброєні люди, що вулицями їздять танки. Це сильно впливало на імідж усієї країни. Ми впродовж двох років боролися, щоб змінити цей лякаючий образ. Результат – Харківщину вважають безпечною, тут відбуваються міжнародні спортивні події, до нас їдуть європейські делегації, а за ними – інвестори. Але це – тільки початок процесу. Нині я веду роботу в Палаті регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у статусі віце-президента.

Наскільки відомо, ви в Раді Європи напрацювали на невеликий скандал...

– Та що ви. Ми ж цивілізовані люди. Скандалили якраз вороги.

І хто ж наші вороги на Заході?

– Ті ж самі, що й на Сході.

І через що скандалили росіяни?

– Через те, що українці забрали в них перемогу просто з-під носа.

Це ж як?

– Спочатку основним претендентом на представницьку посаду була росіянка, а Україну не бачили у складі Бюро. Та буквально за один день ми провели роботу з європейськими колегами та переконали їх підтримати нас. Для української делегації перемога в цій боротьбі була справою принципу. Адже є різниця, хто формує в Європі думку про Україну: українці чи сусіди з РФ.

Росіяни дуже засмутилися?

– Якось так.

Ви за спортивні заходи через піар узялися чи через любов до спорту?

– В Україні багато хто недооцінює значення спорту. Для Харківщини це – можливість презентувати регіон та зацікавити інвестора. За грамотного підходу він відкриває цілий спектр можливостей. Наприклад, ми домоглися, щоб УЄФА дала "добро" на проведення у Харкові матчів Ліги Європи.

А отже, європейці визнають, що і область, і Україна за рівнем безпеки, комфорту, сервісу, інфраструктури та багатьма іншими параметрами відповідає будь-якій іншій європейській країні. І тут важливо не зупинятися.

Тому у нас незабаром буде міжнародний футбольний матч Ліги Європи. "Шахтар" гратиме з іспанською "Сельтою".

У лютому в Харкові відбудеться матч Кубку Федерації жіночого тенісу між Україною та Австралією. У березні буде Ліга Чемпіонів з гандболу. У червні відбудеться матч фіналу Кубку України з футболу на стадіоні "Металіст".

Також днями прийнято рішення щодо проведення в червні чемпіонату Європи з боксу.

А нині ось домагаємося проведення відбіркового матчу чемпіонату світу з футболу Україна–Туреччина.

Чи не забагато, як для презентації однієї області? Або регіон до олімпійських ігор готується?

– Це не просто презентація Харківщини та України. З розвитком спорту розвивається інфраструктура, створюються робочі місця, активізується економіка загалом. Але не потрібно також забувати, що спортивні досягнення – це імідж країни. І це важливо.

alt

Стосовно розбіжностей. Як ви уживаєтеся з мером Харкова Геннадієм Кернесом?

– Як і з будь-яким іншим представником місцевого самоврядування в регіоні. У мене в цьому плані дуже простий підхід. Партійний піджак не важливий, коли йдеться про інтереси регіону. Я виважено ставлюся до позиції будь-якої людини, навіть якщо вона протилежна. Але є червона риска, яку не можна переступати.

Це питання безпеки мешканців Харківщини, територіальної цілісності України, питання миру та спокою в регіоні. Якщо хтось дозволить перейти цю межу, дороги назад не буде. Я цього просто не дозволю. Як і не дозволю знову повісити на Харківщину ярлик небезпечної території. На щастя, на сьогодні ситуація в області є стабільною.

Харків називають одним з найбільш криміногенних міст Європи...

– Хто називає?

Рейтинг в інтернеті.

– Ну тоді зрозуміло. Тільки в цьому рейтингу Харків спочатку посідав сьому позицію, а за кілька днів перемістився на двадцять шосте місце, а потім і взагалі на сорокове. Гірші за нього, за результатами рейтингу, – Париж, Рим та Брюссель. Звичайне неграмотне інформаційне вкидання.

І кому це може бути вигідно?

– Ви вважаєте, що в РФ заспокоїлися? На мою думку, за кількістю обстрілів, що сьогодні ведуться, – зовсім ні. Спроби дестабілізувати внутрішню ситуацію також тривають.

– Як нам вдалося дізнатися з джерел в правоохоронних органах, було відкрито кримінальне провадження за фактом спроби замаху на життя голови ОДА. Навіть є інформація, що готувався замах прямо під час однієї з ваших прес-конференцій. Загроза була реальною?

– Силовики вважають, що так. Я ж схильна вважати, що це більш схоже на спроби нас психологічно розхитати.

Мабуть, це дуже впливає на щоденне життя. У вихідні з дому не страшно виходити?

– Ну чому страшно… я спокійно ходжу та їжджу Харковом.

Самі водите?

– Нерідко сама. Особливо на вихідних. У мене понад 10 років водійського стажу.

А коли потрібно до Києва у відрядження приїхати, теж за кермом чи літак кращий?

– Я практично завжди їжджу поїздом. "Інтерсіті". Досить зручно. Якщо дозволяє графік – швидкісним, якщо ні – тоді нічним.

Якось не дуже віриться …

– Можете запитати харків’ян, вони мене впізнають в поїзді, підходять, спілкуємося.

Ваша декларація за 2015 рік разюче відрізняється від декларацій депутатів: близько 80 квадратів житлової площі та автомобіль "Пежо". Судячи з декларації, ви живете досить скромно...

– Я живу чесно.

Нова посада принесе щось нове в декларацію Юлії Світличної за 2016 рік?

– З нерухомості – ні, я не купувала нерухомості 2016 року. Решта – теж без особливих змін. Засмучу вас і ваших колег – сенсації не буде.

Після знесення пам’ятника Леніну в Харкові точиться дискусія, що поставити на звільнене місце. І на це "щось" виходитимуть вікна вашого кабінету. Як харків’янка що б хотіли бачити на центральній площі?

– Символ, що матиме об’єднавчий характер. А що це буде – вирішувати мешканцям міста. У харків’ян гарний смак. Вони не помиляться.