ua en ru

Юлія Світлична: Люди хочуть чесного ставлення до себе

Юлія Світлична: Люди хочуть чесного ставлення до себе Фото: Юлія Світлична (facebook.com)

Єдині у цьому році вибори до Верховної Ради завершені. 24 березня ЦВК оголосила Юлію Світличну переможцем виборів у виборчому окрузі №179 у Харківській області з результатом 77,55%. Вчора комісія зареєструвала її народним депутатом. Такого рівня підтримки у нинішньому парламенті не має жоден депутат. Одразу після виборів РБК-Україна звернулося до Світличної за інтерв'ю, але попри очікувану перемогу, вона погодилася зустрітися лише після повного завершення виборчого процесу.

Як відомо, у Харківській області здебільшого обговорюють лише двох політиків – Геннадія Кернеса та Світличну, популярність яких набагато вища за усіх інших. Кернес сприймається неоднозначно, але "піклується про місто". Світлична, попри три роки губернаторства, "нове обличчя, вміє працювати". Найбільші бізнесмени регіону Олександр Ярославський та Олександр Фельдман мають велику впізнаваність, але сприймаються як практичні бізнесмени.

Місцевий представник президента Володимира Зеленського губернатор Олексій Кучер однозначно "поза грою" місцевої політики. І слід визнати, що така ситуація, коли губернатори жодним чином не впливають на місцеві політичні розклади, спостерігається у багатьох регіонах, що є свідченням повного провалу регіональної політики влади. Детальніше про ситуацію у Харківській області, результати виборів та плани в парламенті – Юлія Світлична розповідає в інтерв'ю РБК-Україна.

З чого розпочнете роботу у парламенті?

З того, про що домовлялися з людьми.

Наприклад?

Зараз людей дуже непокоїть ситуація у медичній сфері, питання робочих місць, соціального захисту, реалізація конкретних проектів. Люди хочуть чесного ставлення до себе.

І як ви оцінюєте стан і, скажімо так, тенденції в українській медицині?

Я категорично проти закриття будь-яких лікарень та скорочення лікарів. Замок на дверях лікарні або лікарні без лікарів – це далеко не ті зміни, на які чекають люди. Реформа – це, насамперед, сучасне медичне обладнання, нові клініки, нова система підготовки лікарів, якісні умови для лікування, гідна зарплатня для медиків, оперативність та доступність медичної допомоги для людей. І точно не за принципом "до основанья, а затем....".

Зараз COVID-19 не відрізняє багатих від бідних, не відрізняє ані релігії, ані посад. А нинішній стан української медицини – це розплата за постійний політичний популізм, за безвідповідальність тих, хто роками знищував нашу медицину, хто закривав лікарні, хто ігнорував потреби лікарів та пацієнтів.

Безвідповідальність важко лікується...

Погоджуюсь. Саме тому треба розуміти, що медицина буде зміцнюватися лише тоді, коли українські політики та держслужбовці найвищого рівня будуть лікуватися в українських лікарнях, а не за кордоном. І це потрібно закріпити законодавчо. Це як декларування, яке має бути обов`язковою умовою. Тільки декларування – це фінансова дисципліна, а розвиток медицини – це соціальна відповідальність політиків.

Багато політиків будуть завжди проти цього.

Для таких скажу таке: потрібно усвідомити, що ми всі в одному човні. І звичайні люди, і депутати, і міністри. І на берег зійти можливості немає. Як і пересісти в інший човен. Який медпункт та лікаря на кораблі маємо, так й будуть нас лікувати. Це – реальність, яку політики мають прийняти.

Будемо ініціювати ухвалення відповідних законодавчих норм.

Поряд з розвитком медицини завжди стоїть питання соціальної політики та стандартів. Яке ваше бачення?

Рівень соціального захисту людей треба підвищувати. Іншого шляху немає. Це європейські принципи.

Зараз вкрай необхідно проіндексувати пенсії та прожитковий мінімум. Ці 11% індексації пенсій, запропоновані урядом, виглядають не зовсім серйозно. Люди повинні мати можливість задовольнити свої реальні потреби, а не отримати підвищення "для галочки". Також потрібно забезпечити всі соціальні виплати в умовах кризи та негайно запровадити дієву соціальну допомогу людям.

Це окрема велика робота. Складна. Необхідно втримати баланс між сприянням розвитку економіки та соціальними витратами. Простіше кажучи, потрібно не "задушити" бізнес податками, і при цьому мати кошти на соціалку.

Потрібна фахова оптимізація витрат держави. Не скорочення наосліп, а дієва оптимізація. Це різні речі. Хочу почути від уряду думку та плани щодо цього.

Не просте питання.

Для цього й існують уряд та парламент, щоб вирішувати непрості питання.

В чому ви вбачаєте економічні резерви держави?

Це дуже широке питання, і, щоб не вдаватися у макроекономічну дискусію, можу зазначити, що багато залежить від успіху української промисловості та бізнесу. Це зростання ВВП та робочі місця. Без цього ніяк. Держава має це розуміти. І якщо бізнес потребує чесного партнерства з боку держави та зрозумілої фіскальної та дозвільної системи, то державні промислові підприємства потребують ефективного управління з боку власника – держави. Потрібні зміни до законодавства, дієва система державних замовлень, комплекс антикорупційних заходів, а головне – зовсім інший підхід до управління державними промисловими активами, який зараз в уряді фактично відсутній.

На жаль, в Україні держава зазвичай неефективний власник.

Так, і це дуже погано. Один з прикладів неефективного управління держави – Панютинський вагоно-ремонтний завод, який перебуває в управлінні "Укрзалізниці". Він знаходиться у моєму окрузі, і два місяці тому до мене звернулися люди за підтримкою. Разом з людьми ми запропонували алгоритм дій щодо виведення підприємства з кризи. Почули нас не повною мірою, попри те, що нарешті був призначений новий керівник. Але вагомих замовлень досі немає, гідної зарплати у людей немає, перспективи розвитку відсутні, спілкування нового керівника з колективом заводу теж відсутнє. Питання: навіщо призначали? Запитаємо. Вся відповідальність за це підприємство на міністрі Криклії та керівнику "Укрзалізниці". Поговоримо з ними детальніше. Людей ображати не дозволимо.

Масштабну приватизацію, що заявлена владою, підтримуєте?

Приватизацію підтримую, але не стратегічних підприємств, які є легендами держави, та за своєю суттю не можуть бути збитковими.

Що стосується землі. Ви б проголосували за закон про ринок землі, який був ухвалений Верховною радою?

Відповідаю: у такій редакції – ні. Хоча наші спільні дії з людьми та аграріями дали певний результат.

Заборона на продаж державних і комунальних земель – це правильне рішення. Позитивним є й обмеження у 100 га на купівлю землі разом з правом це робити лише фізичним особам, але ці норми будуть чинними лише на першому етапі та лише на два роки. Далі їх не буде, а з’явиться можливість придбання в "одні руки" до 10 тис. га. І це при тому, що 25% ОТГ мають землі менш як 10 тис. га, а 60% громад є меншими за 20 тис. га. Тобто одна особа зможе викупити всю землю цілої ОТГ, що зробить громаду залежною від неї. Без виборів і конкурсів, на все життя.

Ще багато питань залишається не вирішеними та незрозумілими: вартість землі, гарантії для селян, відсутність земельного банку, дієвий захист від рейдерства, ефективність пільгових кредитів для аграріїв.

До того ж, потрібно не забувати, що українські чорноземи – це 30% європейських та майже 10% світових запасів. І значення землі для українського народу є дуже важливим, тому і вирішувати ці питання потрібно було порадившись з людьми.

Що плануєте робити?

Закон набуває чинності з липня наступного року. А отже, є ще час. Буду радитися з людьми та аграріями. І разом ініціюватимемо зміни до земельних законів.

Виграти мають селяни, українські фермери та вітчизняний виробник. На цьому і будемо стояти.

Харків не забудете?

Ну що ви таке кажете? Харків – моє серце. І це найпріоритетніше питання для мене.

До того ж в області починає накопичуватися багато проблем, цьогорічний бюджет Харківщини досить слабкий. Причин тут багато – від неефективного управління регіоном до законодавчих змін, які послабили фінансові можливості регіонів. Якщо десь почуєте, що бюджетних коштів достатньо, то запитайте – а де все це? Чому зменшується фінансування районів, шкіл, культури та спорту, заморожується будівництво вже розпочатих об`єктів, а нових не розпочинається?

Будемо змінювати цю ситуацію, допомагати людям та вимагати від уряду підтримувати Харківщину.

Плануєте увійти до якоїсь фракції?

Ні.

А співпрацювати?

Так. У питаннях, які будуть приносити користь людям та робитимуть країну сильнішою, буду співпрацювати з усіма фракціями та депутатами.

До якого комітету ВР плануєте увійти?

Пораджусь з людьми, зі своїми виборцями. У мене є декілька думок. Але вирішувати людям – вони мене обрали.

Які у вас контакти зі "Слугою народу"?

Абстрактне запитання. Я знайома з багатьма депутатами – як від "Слуги народу", так і від багатьох інших партій.

Перефразую: вам дуже болісно програла "Слуга народу" на виборах, і водночас вони дуже позитивно висловлювалися на вашу адресу ще під час кампанії. Ви спілкуєтесь із Зеленським?

Є певне спілкування. А у чому інтрига? Я пів року працювала головою ОДА при Зеленському.

А зараз?

Я вже дала відповідь.

Ви будете підтримувати президента Зеленського у парламенті?

Я підтримуватиму усі законодавчі ініціативи, що будуть спрямовані на зміцнення держави, зокрема і президентські. За умови, що вони збігатимуться з позицією моїх виборців.

Ми з багатьма людьми спілкувалися, і у Харкові, і поміж київських політиків. Існує багато розмов щодо вашого можливого переходу чи то в уряд, чи то повернення до Харкова, чи то що ви можете очолити новий політичний проект. Що з цього правда?

Зараз я народний депутат України. Моє основне завдання – захистити у парламенті жителів Харківщини. На цьому і зосереджена.