Ю.Риженков: "Випуск українських єврооблігацій куди продуктивніше, ніж відновлення отримання траншів від МВФ"
РБК-Україна: Юрію Олександровичу, вітаємо Вас з новою посадою і відразу переходимо до питань по суті. Минулого року, який пройшов під знаком фінансової кризи, які відбулися структурні та ситуативні зміни в роботі фінансового блок ДТЕК?
Юрій Риженков: В цілому, управління стало більш оперативним, але серйозних структурних змін не відбулося. Збільшилася наша матрична взаємодія з фінансовими блоками на підприємствах - ми стали більш щільно працювати з менеджментом наших структурних одиниць з точки зору управління ліквідністю. Відбулося серйозне посилення контролю, зросла залучення в цей процес, як фінансового директора, так і виробничих директорів. Також ми додали сценарний аналіз та планування на рік, раніше оперативне планування було на два-три місяці.
РБК-Україна: Після закінчення кризи ці зміни будуть продовжені або ДТЕК повернеться до докризової схеми управління?
Ю.Р.: Варто нагадати, що компанія ДТЕК ще досить молода, нам всього п'ять років. І ми ще займаємося дизайном внутрішніх і зовнішніх процесів. Тому цілком можливо, що наш розвиток ми будемо тепер будувати з урахуванням досвіду 2009 р. - як в кризовий, так і в спокійний час.
РБК-Україна: Коли, за Вашими прогнозами, закінчиться криза?
Ю.Р.: Коли мене про це запитують, я згадую професора Преображенського з «Собачого серця», який говорив, що «розруха в головах». Напевно, з кризою та ж історія. Просто настала нова реальність, в якій потрібно буде жити і працювати. І з цієї точки зору ми, як структура, еволюціонуємо. І, швидше за все, повернення до тих стандартів, які практикувалися до 2009 р., вже не буде. Ми будуємо наші плани, виходячи з поточної ситуації і отриманого досвіду.
РБК-Україна: До питання про планування. Багато досліджень показують, що глобальні кризи повторюються з циклічністю раз на 11 років. Чи заглядаєте ви настільки далеко у ваших планах?
Ю.Р.: Зараз розробляємо стратегію на 20 років. Але це дуже складне завдання, оскільки сьогодні важко спрогнозувати майбутні технології та суспільні запити. Проте спроба прогнозування на довгостроковій основі необхідна вже сама по собі.
РБК-Україна: З якими із західних інститутів або аналітичних структур ви ведете цю роботу?
Ю.Р.: Ми користуємося послугами консультантів, але стратегію розробляємо самостійно, всередині ДТЕК.
РБК-Україна: Як Ви прокоментуєте інформацію, що чистий прибуток ДТЕК минулого року, у порівнянні з 2008 р., скоротився на 45%?
Ю.Р.: Ці дані є некоректними, оскільки тут мова йде про прибуток ТОВ "ДТПЕК", що є адміністративним центром, але ніяк не всією компанією. Просто до 2008 р. значна кількість грошових потоків йшло через це юрособа. Потім оргструктура дещо змінилася, і ми «очистили» корпоративний центр від цих функцій, залишивши лише адміністративні.
РБК-Україна: В такому випадку, який прибуток або збиток показав у минулому році весь ДТЕК?
Ю.Р.: Консолідована звітність, думаю, буде готова до кінця березня і вивішена на нашому сайті. Тоді й можна буде робити офіційні висновки про прибутковість нашої компанії в 2009 р.
РБК-Україна: Ок, почекаємо. Наскільки вплинуло зниження рейтингу ДТЕК міжнародними рейтинговими компаніями на можливості компанії із залучення позик?
Ю.Р.: Справа в тому, що ДТЕК - суто українська компанія, у нас немає активів за кордоном. Тому нас «рейтингуть», базуючись на показниках України. А ризики в нашій країні через політичну нестабільність в 2009 р. були дуже високі. І дуже мало хто фінансові інститути були готові взагалі працювати з Україною. Тому ми переважно працювали з внутрішніми та російськими банками. З російськими - тому що вони більш спокійно дивляться на Україну і більш оптимістично оцінюють рівень фінансового ризику українських компаній. Також ми працювали з іноземними банками під гарантії страхових компаній - "Hermes" і "EGAP".
РБК-Україна: Тобто, із закінченням президентських виборів ДПЕК буде простіше залучати закордонні позики?
Ю.Р.: Всій країні буде краще після стабілізації політичної ситуації. Адже на фінансову стабільність впливає вже саме очікування виборів - в незалежності від того, хто в них переможе. І навіть після першого туру, коли стало зрозуміло, що вибори будуть легітімнимі, інвестори стали значно спокійніше, українські ризики знизилися, а більшості вітчизняних компаній стало простіше говорити з західними кредиторами. А коли спостерігачі за підсумками другого туру заявили, що все пройшло демократично, то ситуація ще значніше покращилася.
Звичайно, залишається ще невизначеність з переформатуванням коаліції, урядом. Якщо в ці питання в якнайшвидшому часі буде внесена ясність, то це додасть іноземним інвесторам велику впевненість. Що, звичайно, полегшить ситуацію і ДТЕК, і іншим вітчизняним компаніям. І сьогодні ми дивимося з оптимізмом на залучення позик із зовнішніх ринків.
РБК-Україна: для отримання стабільності, такою бажаною для інвестора, не вистачає також держбюджету-2010, якого чекає, в тому числі, і МВФ. Без держбюджету Фонд не відновить співпрацю з нами, але ж цього відновлення, як певного знаку чекають і багато інвесторів.
Ю.Р.: Не думаю, що транші МВФ - це настільки принципове питання. Співпраця з Фондом важливо тоді, коли країні чекають значні виплати у валюті.
РБК-Україна: Ми маємо їх виплачувати вже в квітні.
Ю.Р.: Не настільки великі для такої держави, як Україна. Це стосується і всього держборгу на 2010 р. З огляду на резерви Нацбанку, дана навантаженість не надмірна, боятися нам нічого. У цьому одна з причин, через яку ми віримо у зміцнення гривні.
Співпраця з МВФ, звичайно, важливо - як сигнал інвесторам, що все у нас добре. Але, з точки зору макроекономіки і нашої внутрішньої ситуації, не думаю, що це необхідна умова для відновлення нормальних взаємин з іноземними партнерами. Набагато цікавіше було б подивитися, наприклад, на випуск українських єврооблігацій. Дана форма куди продуктивніше відновлення отримання траншів від Фонду. Адже МВФ, все-таки, - не ринковий інвестор. А коли держава Україна доведе, що ринкові інвестори довіряють йому, тоді МВФ не буде потрібен. І це цілком можливо.
РБК-Україна: Тут цілком можна зануритися в тему державних єврооблігацій, особливо у світлі останніх новин від "Укрзаліниці" і "Укртелекому". Але повернемося до планів ДТЕК на поточний рік. Які плануються зміни структури кредитного портфеля компанії?
Ю.Р.: Ключове бажання - це подовження портфеля, щоб його довжина, як мінімум, збігалася з довжиною нашого інвестиційного проекту. Зазвичай це два-три роки, хоча є і п'яти-, і семирічні проекти. Також ми зараз дуже уважно дивимося на валютні ризики і можливості. Там, де можливо, ми хочемо «піти» в національну валюту, щоб уникнути валютних ризиків. Розглядається і можливість випуску єврооблігацій.
РБК-Україна: У кого і під які проекти залучаються позики?
Ю.Р.: Ми уважно вивчаємо ринки фінансування Росії, Європи, США. А анонсувати конкретні домовленості я б поки став: скажімо, коли вийдемо на фінішну пряму. До цього будь-яке анонсування може порушити процедуру угоди.
РБК-Україна: Безумовно, гроші люблять тишу. Але якщо говорити про ті ж єврооблігаціями, чи плануєте ви їх випуск?
Ю.Р.: Такі плани, дійсно, є. Але тут все залежить не від нашої готовності, яка постійно присутня, а від ринкових реалій.
РБК-Україна: Входить чи є серед інструментів залучення коштів вихід на IPO? Якщо так, то на якому майданчику?
Ю.Р.: Враховуючи, що у нас досить низький рівень співвідношення рівня боргу до капіталу і рівня боргу до нашої прибутковості, IPO - це поки трохи віддалена перспектива. І до нього ми, напевно, прийдемо тоді, коли вже будуть використані більшою мірою боргові інструменти фінансування. Якщо говорити про майданчик, то тут багато факторів, які постійно змінюються. Деякі російські інвестори, наприклад, пішли в Гонконг. Ми, коли вирішимо виходити на IPO, подивимося, на якому майданчику інвестору комфортніше працювати - туди і вийдемо.
РБК-Україна: Тобто, принципового неприйняття IPO у ДТЕК немає?
Ю.Р.: У нас абсолютно нормальне ставлення до цього інструмента. Інше питання, що IPO за своєю природою є одним з найбільш дорогих методів залучення фінансування, тому компанія не хоче раніше, аніж його здійснювати. З'явиться необхідність - ми готові це зробити, немає потреби - ми цього не робимо.
РБК-Україна: Яка ситуація з обслуговуванням поточних позик?
Ю.Р.: В основному у нас українські позики і поки що проблем з їх обслуговуванням немає. Сподіваюся, що всі наші ключові партнери, які були в минулому році, залишаться і в цьому.
РБК-Україна: Згідно із прогнозом Мінпаливенерго на поточний рік, зростання споживання електроенергії складе 3-5%. Ви згодні з цим розрахунком?
Ю.Р.: Так, оскільки ми брали участь у роботі групи, яка розраховувала цей прогноз. Це позиція не тільки міністерства, але і ДТЕК як приватної енергетичної компанії.
РБК-Україна: Наскільки знизилася рентабельність генеруючих потужностей в минулому році через падіння споживання електроенергії промисловими та комунальними підприємствами?
Ю.Р.: Не готовий сказати, наскільки знизилася рентабельність «Східенерго», оскільки ми дивимося на результат роботи всього ланцюжка вертикально інтегрованої компанії. Якщо ж говорити про державні компанії генерації, то середня рентабельність по минулому році була в діапозоні від мінус 1,9% до мінус 5%. А по січню цей показник - близько мінус 10-14%.
РБК-Україна: Чи буде ДТЕК лобіювати питання підвищення тарифів для населення?
Ю.Р.: Сьогодні тарифи для промпідприємств дуже близькі до тарифів в Угорщині, Польщі і Румунії - у наших найближчих конкурентів на зовнішніх ринках. Тобто, ніякої переваги з точки зору дешевизну електроенергії у наших підприємств вже немає. Якщо ж ми почнемо піднімати ціни для підприємств, щоб збалансувати українську енергетику, то самі собі зробимо підніжку - втратимо частину зовнішніх ринків, знизиться рівень ВВП і, як наслідок, доходи співробітників, що працюють у вітчизняній енергетиці.
У той же час, тариф для населення з 2006 р. практично не змінювався. Сьогодні він значно нижче, ніж у будь-якого з наших сусідів. Навіть у Росії, де за українськими мірками величезні запаси дешевого газу і вугілля, тариф для населення в півтора-два рази вище, ніж в Україні. Аналогічно - у Білорусії. А в Грузії, скажімо, в десять разів вище. Тому в Україні зберегти тарифи для населення на колишньому рівні буде дуже складно - незрозуміло, за рахунок чого їх дотувати.
Також не варто забувати, що доставка електроенергії населенню - це найдорожча складова процесу, особливо витратна саме в плані поставок населенню.
РБК-Україна: Влітку минулого року ДТЕК пропонував підвищити тарифи для населення на 10 коп. Ви переглянули цю пропозицію за останні півроку?
Ю.Р.: Тарифи для населення необхідно привести до економічно обгрунтованого рівня. Тобто, потрібно уникнути ситуації, коли наша промисловість дотує фізичного споживача, що робить економіку України неконкурентноздатною. А кількість копійок - це компетенція регулятора. Поки ж, наша система тарифоутворення - це рудимент радянської системи.
РБК-Україна: Як Ви особисто оцінюєте ситуацію з падінням рівня оплати за електроенергію?
Ю.Р.: Сьогодні основний неплатник наших енергопостачальних компаній - бюджетні підприємства. І справа не тільки в тому, що їм затримують виплати. Немає держбюджету-2010, отже, фінансування бюджетних сфер ведеться за принципом щомісячної оплати, яка базується на бюджетних показниках 2009 р. Але з тієї пори всі ціни виросли, і одержуваних грошей не вистачає на оплату реально спожитого товару або послуги. Це дуже серйозна проблема. За всім іншим групам кризи неплатежів практично немає.
В цілому, відсоток оплати продукції за січень 2010 р. склав 95%. А за весь минулий рік відсоток оплати був майже 99%. Тобто, 5% боргу - це багато.
РБК-Україна: Який рівень заборгованості бюджетних підприємств?
Ю.Р.: За підсумками січня 2010 р. - близько 76%.
РБК-Україна: Чому ДТЕК підтримує перехід енергоринку на двосторонні контракти?
Ю.Р.: Ми є активним учасником розробки концепції цієї реформи. Наші представники працюють в робочих групах як у парламенті, так і в НКРЕ. Тому що ця реформа дасть нормальні ринкові відносини, внаслідок яких буде вигравати найбільш ефективний гравець.
РБК-Україна: Тобто, ДТЕК?
Ю.Р.: Якщо найбільш ефективними опинимося ми, то виграємо ми. Якщо хтось інший - то цей інший. Але до впровадження цієї реформи слід підходити дуже акуратно, тому що є приклади країн, де ця новація впроваджувалася з поспіхом і призвела до негативних наслідків. Наприклад, у Великобританії, Німеччини, Франції. Тому реформу слід впроваджувати покроково. Зараз створено модель передбачуваного функціонування ринку на першому етапі. Для її продовження дуже важливо вибрати слушний момент.
Спілкувався Антон Подлуцький
