Ю.Бойко: Аверс Одеса-Броди – питання політики
Міністр палива та енергетики України Юрій Бойко заявив, що робота нафтогону Одеса-Броди в аверсному режимі на сьогоднішній день залежить від того, наскільки це буде вигідно Україні. "Зараз питання напрямку більше політичне", - сказав Ю.Бойко в інтерв'ю "Бі-Бі-Сі". За словами міністра, на даний час Одеса-Броди працює у реверсному режимі і досить успішно, при цьому ситуація досить спокійна. "Якщо буде економічне обґрунтування і ресурсна база, він запрацює у прямому напрямку. Для України важливо отримувати гроші, щоб була зарплата, щоб нафтопровід мав попит і заробляв гроші для країни. Зараз він так працює. Якщо буде вигідно, ми його розвернемо", - сказав Ю.Бойко. Міністр також підкреслив, що Україна братиме участь у роботі енергетичного саміту, який заплановано на травень у Варшаві. Зазначимо, що на саміті обговорюватиметься проект постачань середньоазіатського газу до Європи в обхід Росії. На саміт запрошені також представники Грузії, Казахстану і Азербайджану. На думку Ю.Бойка, на цій зустрічі може бути поставлена крапка в питанні будівництва альтернативного газогону. "Відповідно до ресурсної бази з нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан може бути надлишок нафти десь через 2 роки. Є можливість, що нафта піде туди, і трубопровід використовуватиметься у прямому напрямку. Ми розраховуємо на такий варіант. Він для нас вигідний. Тому ми там братимемо участь", - зазначив міністр палива та енергетики. В той же час Ю.Бойко зауважив, що поки що всі розмови, які зараз ведуться навколо транскаспійського газогону з Туркменістану і, можливо, Казахстану через Каспійське море на Кавказ щодо його продовження через Чорне море до України, – на сьогоднішній день не більше, ніж декларації. "Щоб реалізувати проект такого масштабу - потрібно мати чітке розуміння ресурсної бази. Для відпрацювання цього потрібна прискіплива робота фахівців, і потім повинно прийматися рішення. На сьогодні такої роботи не проводяться", - зазначив глава Мінпаливенерго. Що стосується проекту "Набукко", згідно з яким газ з Ірану або Середньої Азії повинен транспортуватися через Туреччину до південно-східної Європи і далі, зокрема, заяви Угорщини про те, що вона віддає перевагу не "Набукко", а вже існуючому "Блакитному Потоку", то на думку Ю.Бойка, "сам "Набукко" ще не запрацював і… там також повного розуміння ресурсної бази немає". Натомість Ю.Бойко підкреслив, що схема постачань російського газу через "РосУкрЕнерго" Україну поки що влаштовує. "На сьогоднішній день у нас постачання газу надійні. Ми маємо газ найдешевший серед наших сусідів і гарантований. Якщо хтось нам запропонує вигіднішу схему постачань газу, ми підпишемо з ними договір. Поки що ця ситуація нас влаштовує і з погляду ціни і гарантій постачань. Вона триватиме, поки нас влаштовуватиме і відповідатиме інтересам нашої держави", - підкреслив міністр. При цьому він заявив, що "у нас газ давно став політичним товаром. Він використовується залежно від того, хто де знаходиться". Зауважимо, що на сьогоднішній день Євросоюз поки не визначився щодо пріоритетних енергетичних проектів. В даний час підтримку інфраструктурним проектам ЄС проводить відповідно до пріоритетів, визначених ще у 2003 році. Серед них, зокрема, немає жодного з будівництва нафтопроводів. Можливо, саме тому Євросоюз до цих пір так і не дав відповіді щодо добудови нафтопроводу Одеса-Броди до польського Плоцька, далі Гданьська і продовження його до Литви. Україна не раз заявляла, що готова запустити цей трубопровід в аверсному режимі, якщо ЄС підтримає проект. Проте, поки що все залишається на рівні обіцянок. Раніше Польща активно просувала цей проект, його продовження до Вентспілса активно лобіює Литва. Проте, зараз Варшава робить акцент на газових проектах. Це також пояснюється особливостями планування пріоритетів ЄС, зокрема, тим, що більше уваги приділяється газовим проектам, зважаючи на особливості нафтового ринку, де втручання Євросоюзу не особливо вітається. Проте, на думку експертів, це не означає, що забезпечення безпечного і безперебійного транспортування нафти до країн Євросоюзу не представляє інтересу для ЄС. Відзначимо, що на сьогоднішній день до "високопріоритетних проектів" ЄС (передбачає надання Єврокомісією (ЄК) коштів на підтримку проектів, у першу чергу у вигляді фінансування їх техніко-економічного обґрунтування) відносяться десять проектів з будівництва нових або розширення старих газогонів. Ці програми згруповані за трьома інфраструктурними "осями": по півночі Європи з Росії, з Півночі Африки через Середземне море, а також з країн Каспійського басейну через Туреччину і країни південної та південно-східної Європи. Також серед пріоритетів Євросоюзу – розширення мережі терміналів, що дозволяють поставляти до Європи зріджений газ, збільшення числа підземних газосховищ. Натомість конфлікти, що виникли між Росією та Євросоюзом з приводу перебоїв з постачаннями газу та нафти в ЄС через транзитні країни - Україну в 2005р. і Білорусь у 2006-2007 рр. - дали новий імпульс формуванню єдиної енергетичної політики ЄС. Як відомо, зараз ЄС активно виступає за зниження залежності від російських енергопостачань. У 2006р. верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Хав"єр Солана спільно з ЄК підготували документ, в якому обкреслені цілі зовнішньої політики ЄС щодо забезпечення енергобезпеки. Зокрема, в ньому вказується на важливості крупних міжнародних нафтогонів з прикаспійського і центрально-азіатського регіонів. Представник Генерального директорату з питань енергетики та транспорту Євросоюзу Жан-Поль Лоне в інтерв'ю "Німецькій хвилі" також повідомив, що в 2007 році ЄК приступає до визначення нових пріоритетів у рамках механізму "Трансєвропейські енергетичні мережі" (TEN). Цей процес займе 2-3 роки. У період з 2007 по 2013 рр. бюджет в рамках TEN складе близько 20 млн євро на рік. Зазначимо, що у 2003 році ЄК запропонувала ряд проектів, але жоден з них не отримав статус пріоритетного проекту в рамках TEN. Серед них - розширення і модернізація мережі нафтогонів, зокрема нафтогону "Дружба", розширення нафтогону Одеса-Броди, будівництво магістралі Констанца-Трієст і будівництво нафтогону Бургас-Александруполіс. Про початок будівництва останнього вчора було підписано угоду між Росією, Грецією та Болгарією.
